Ухвала

від 27.05.2024 по справі 360/544/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/544/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позову адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області», відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 - Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, що полягає у нездійсненні необхідних заходів для належного розрахунку пенсії позивача, за період з дати поновлення виплати пенсії - 01.11.2014 по теперішній час, відповідно до статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тому числі стосовно не отримання від Відповідача 2 - Державної установи Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області актуальної довідки про розмір грошового забезпечення, необхідної для перерахунку пенсії позивача, на момент її фактичної виплати, відповідно до Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача 1 стосовно невиплати пенсії позивача на його особистий банківський рахунок наявний в пенсійній справі позивача;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області здійснити необхідні заходи для належного розрахунку пенсії позивача, за період з дати поновлення виплати пенсії - 01.11.2014 по теперішній час, відповідно до статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тому числі в тому числи отримати від Державної установи Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області актуальну довідку про розмір грошового забезпечення, необхідну для перерахунку пенсії позивача, на момент її фактичної виплати відповідно до Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної 15 поліції», за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести перерахунок та виплату пенсії позивача за період з дати поновлення виплати пенсії - 01.11.2014 по теперішній час, з врахуванням індексації на момент фактичної виплати, за винятком сплачених сум та з врахуванням компенсації втрати частини доходів та виплатити всі невиплачені суми пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, наявний в пенсійній справі позивача;

визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 - Державної установи Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області, стосовно ненадання відповідачу 1- Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Луганській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

зобов`язати Відповідача 2 ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області скласти та направити до Головного управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області та позивачу актуальну, на момент виконання цього рішення, довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на момент виконання цього рішення, на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 16 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В обгрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років по лінії МВС України, яка виплачувалась позивачу до виїзду за кордон.

15.06.2014 позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Перед виїздом за кордон позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1 відмовив у поновленні виплати пенсії, що стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом та відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 по справі № 360/3265/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 листопада 2014 року, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 листопада 2014 року. Рішення набрало законної сили 13.11.2019.

23.11.2023 у відповідь на інформаційний запит стосовно виконання рішення суду від 22.08.2019, засобом Укрпошта позивач отримав лист від відповідача 1 від 15.11.2023 з доданим розрахунком пенсії по справі №1203008149 від 22.08.2019.

З цього листа позивач дізнався, що відповідачем 1 було поновлено виплату пенсії з 01.11.2014 виходячи з протиправного розрахунку в твердому розмірі 2250,00 грн з грошового забезпечення станом на момент припинення виплати пенсії, а не відповідно до актуальних довідок про розмір грошового забезпечення, та що розмір пенсії, нарахованої позивачу значно менше мінімуму - 3854 гривень на місяць відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 713.

Крім того відповідач 1 не виплачує позивачу пенсію на визначений банківський рахунок.

З метою сприяння відповідачу 1 у виконанні покладених на нього обов`язків, позивач відкрив банківський рахунок та 15.11.2019 представником позивача особисто було надано відповідачу 1 заяву про виплату пенсії на визначений банківський рахунок в АТ КБ Ощадбанк № НОМЕР_1 .

Листом від 15.11.2023 відповідач 1 підтверджує, що ним було здійснено виплату пенсії позивача за жовтень 2019 року в розмірі 2250,00 грн на банківський рахунок позивача, в подальшому відповідач 1 пенсію не нараховував та не виплачував.

Крім того, 09.07.2020 позивачем було надано дані IBAN банківського рахунку. Тобто перешкод, для проведення виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок немає, а відмова відповідача 1, викладена у листі від 15.11.2023, щодо нібито відсутності реквізитів банківського рахунку є необгрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. На думку позивача, відповідач 1 безпідставно не нараховує та не виплачує пенсію позивачу на банківський рахунок. На даний час відповідачем 1 не було здійснено жодних дій, щодо виплати пенсії позивача на визначений нею банківський рахунок.

Позивач не погоджується з рішенням щодо розрахунку розміру пенсії, вважає його незаконним і дискримінаційним, тому просить відновити належний розмір пенсійних виплат на визначений банківський рахунок.

ОСОБА_1 є пенсіонером МВС, в зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» із запитами щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення (запити від 25.03.2021 року, від 20.08.2021 року) починаючи з 01.01.2016.

Однак, відповідь на запит від ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» ані позивачу, ані його представнику не надходила.

Таким чином, станом на день подання цього позову, позивач не має можливості отримати пенсію з 01.11.2014 в розмірі, нарахованому на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення.

Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною першої статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).

В адміністративному позові відсутнє обґрунтування заявлення кількох вимог в одній позовній заяві та в чому полягає їх пов`язаність між собою.

Зокрема, позивачем не обґрунтовано неможливість розгляду заявлених ним позовних вимог в окремих позовних провадженнях, та яким чином об`єднання зазначених вимог в одній позовній заяві буде сприяти встановленню обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які братимуть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи протягом розумного строку, зважаючи на обсяг доказів, які мають бути досліджені при розгляді справи по кожній вимозі.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до суду з вимогою визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача 1 стосовно невиплати пенсії позивача на його особистий банківський рахунок наявний в пенсійній справі позивача, фактично позивач звертається в порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 по справі № 360/3265/19, яким , зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 листопада 2014 року. Тобто, порядок виконання рішення суду у вказаній справі, не може бути предметом нової справи.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача потребують уточнення, а також необхідності надання письмових пояснень щодо неможливості розгляду заявлених позовних вимог в окремих позовних провадженням та доцільність об`єднання в одній позовній заяві всіх заявлених вимог або уточненої позовної заяви.

Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви по батькові позивача є « ОСОБА_2 », тоді як у позовній заяві зазначено « ОСОБА_3 ».

Крім того, в позовній заяві зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 08734470.

Водночас, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» є: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Полігонна, будинок, 16.

Таким чином, в порушення положень статті 160 КАС України позивачем в позовній заяві зазначено неправильну адресу місцезнаходження юридичної особи відповідача та інформацію щодо власного по батькові. Отже, позовна заява в цій частині потребує уточнення.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а за вимогу майнового характеру, відповідно у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в електронній формі з 2 позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1937,92 грн (968,96 грн х 2) не сплачено.

Суд зауважує, що в додатках до позовної заяви зазначено доказ сплати судового збору онлайн, однак матеріали позовної заяви таких доказів не містять, про що складено відповідний акт.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, відомча ознака «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З листа відповідача 1 від 30.06.2020 вбачається, що на виконання рішення суду № 360/3265/19, в частині негайного виконання рішення суду у межах виплати за один місяць управлінням здійснено виплату пенсії за жовтень 2019 року, яку було перераховано на картковий рахунок позивача. Сума пенсійних коштів за період з 01.11.2014 по 30.09.2019 та з 01.11.2019 по 12.11.2019 обліковано та внесено до реєстру судових рішень.

Тобто, остання виплата на виконання рішення суду по справі № 360/3265/19, була здійснена позивачу до 30.06.2020 (дата листа відповідача). Водночас позивач не погоджується з протиправною бездіяльністю відповідача 1 - Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, що полягає у нездійсненні необхідних заходів для належного розрахунку пенсії позивача, за період з 01.11.2014 по теперішній час, що стало підставою для звернення до суду.

Отже, позивач про порушення своїх прав був обізнаний на момент отримання відповідних сум пенсії на виконання вищевказаного рішення суду, тобто при отриманні виплати за жовтень 2019 року, натомість до суду звернувся в травні 2024 року, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що отримання представником позивача листа ГУ ПФУ в Луганській області від 15.11.2023 у відповідь на свою заяву, не змінює моменту, з якого позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Тим більше, що таке звернення відбулося після спливу значного проміжку часу.

До позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Крім того, позовна заява не містить жодних об`єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати позивачу своє право на звернення до суду. Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку позивачем також не надано.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.

Зважаючи на вказане, суд зауважує, що позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, адміністративний позов підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн;

клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин;

письмових пояснень щодо неможливості розгляду заявлених позовних вимог в окремих позовних провадженням та доцільність об`єднання в одній позовній заяві всіх заявлених вимог або уточнення позовних вимог в цій частині;

уточненої позовної заяви, де зазначити правильну адресу місцезнаходження юридичної особи відповідача та інформацію щодо власного по батькові, а також уточнити вимоги в частині визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача 1 стосовно невиплати пенсії позивача на його особистий банківський рахунок наявний в пенсійній справі позивача.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяК.Є. Петросян