Рішення
від 21.05.2024 по справі 380/26554/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 рокусправа № 380/26554/23

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Цебак І.С.,

представника відповідача Тістечко Ю.Я.,

розглянувши в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 247, кв. 8; РНОКПП 43333553) до Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 43115923) в особі відокремленого підрозділу Львівської митниці (79000, м. Львів. вул. Костюшка, Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

визнати протиправним та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100223/2 від 11.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/202300126;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100245/2 від 19.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/001361;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100259/2 від 24.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/001421;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100279/2 від 01.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/001514;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100332/2 від 15.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/001642;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100363/2 від 23.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/00172;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100304/2 від 08.06.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/001575.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.11.2023 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.12.2023 за вх.№ 96110 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

21.12.2023 за вх.№ 98158 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що наведені відповідачем аргументи не спростовують доказів наведених у позовній заяві, проте відповідачем у відзиві наведені відомості, що не відповідають дійсності. Позовні вимоги підтримує, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 29.01.2024 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 27 лютого 2024 року о 12:30 год.

У зв`язку з неявкою представника позивача та неповідомленням про причини неявки в засідання суду, яке відбулось 27.02.2024 о 12:30 год, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 12.03.2024 о 12:00 год.

В засіданні суду, яке відбулось 12.03.2024 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні для долучення документів в перекладі на українську мову до 04.04.2024 о 10:00 год.

02.04.2024 за вх. №25195 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою суду від 04.04.2024 закрито підготовче провадження в адміністративній справі, призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті.

16.04.2024 за вх.№28838 від представника позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів.

08.05.2024 за вх.№35501 від представника позивача надійшла заява про долучення до додаткових доказів.

09.05.2024 за вх.№35625 від представника позивача надійшла заява про долучення до додаткових доказів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечує проти закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити, проти закриття підготовчого провадження у справі не заперечує.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23.12.2021 року між ТзОВ «Лемберг ЗІЗ» (покупець) та Фірмою «Рав-Поль Стефаньский» повне товариство (продавець) укладено Контракт № 01-12 (надалі - контракт) на продаж товару.

Згідно з п.1.1 контракту, продавець передає товар, а покупець купує товар та платить за нього. За умовою п.2.1. контракту, ціна товару може бути визначена у доларах США, евро або польських злотих, і виходить із пропозиції Продавця, а за п.2.2. контракту, продавець має право змінювати ціни за час дії контракту.

У п.3.1. контракту визначено, що умови доставки товару за даним контрактом FCA Юліанов (Польща), Інкотермс 2020; за п.3.8. контракту визначено, що строк отримання товару становить ЗО днів з моменту передоплати.

У п.4.2. контракту зазначається, що строк оплати - передоплата.

У п. 13.1 контракту зазначається, що строк дії контракту до 31.12.2023 року.

1) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію № 23UA209230048967U5, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FSE0015720688160523E від 10.05.2023;

- Рахунок-проформа PRN0206520688160523 від 05.05.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) FSE0015720688160523E від 10.05.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 10.05.2023;

- Сертифікат про походження товару PL/MF/AS 0128905 від 10.05.2023;

- Сертифікат про походження товару PL/MF/AS 0128906 від 10.05.2023;

- Декларація про походження товару FSE0015720688160523E від 10.05.2023;

- Банківський платіжний документ NJBKLN58O7DYW0F від 08.05.2023;

- Калькуляція транспортних витрат 11/05/2023 від 11.05.2023;

- Зовнішньоекономічний договір 01-12 від 23.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1220349 від 10.05.2023;

- Митна декларація 23UA209230048967U5.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано документи, які подавались з митною декларацією, інших не позивачем не подано.

За результатами розгляду електронної митної декларації № 23UA209230048967U5 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 №UA209000/2023/100223/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 №UA209000/2023/100223/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов ,зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час опрацювання наданих до митного оформлення документів, виявлено наступне:

- вартість зазначена в декларації країни відправлення не відповідає вартості, що вказана у фактурі FSE0015720688160523E від 10.05.2023

- у контракті № 01-12 від 23.12.2021 в п.2.1. ціни формуються відповідно до додатків до контракту, дані додатки до митного оформлення не подавалась;

- у контракті № 01-12 від 23.12.2021 п.2.1 та п 3,7- має бути специфікація і ціни формуються відповідно додатків контракту та специфікації, дані додатки та специфікація до митного оформлення не подавалась;

- у контракті № 01-12 від 23.12.2021 п.3.8 - термін прийняття товару 30 днів з моменту передоплати; Відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16,23 CMR - зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - відсутні реквізити; в калькуляції транспортних витрат від 24.04.2023 №24/04/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат. В платіжному доручені міститься посилання на контракт. Дану платіжку не можливо прив`язати до даної поставки; у проформі від 05.05.2023 № PRN0206520688160523 зазначена сума знижки, яка не підтверджена жодним документом;

- сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країнах відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях до даного кілометражу. Розмір транспортних витрат документально не підтверджений.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Декларанту була скерована вимога наступного змісту: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Надіслані документи вже були подані разом із декларацією. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД тов.1 від 03.05.2023 № UA209230/2023/045944 - 13,01 дол США за кг МД тов. 2 від 24.02.2023 № UA209230/2023/019425 - 13,45дол США за кг МД тов. 5 від 24.02.2023 № UA209230/2023/019425 - 13,45 дол США за кг МД тов 20 від 24.02.2023 № UA209230/2023/019425 - 13,45дол США за кг МД тов 29 від 01.03.2023 № UA100320/2023/004181 - 11,30 дол США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001265.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 №UA209000/2023/100223/2.

2) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №23UA209230052211U7, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FSE0016620688160523E від 17.05.2023;

- Рахунок-проформа PRN0221120688160523 від 15.05.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) FSE0016620688160523E від 17.05.2023;

- Автотранспортна б/н від 17.05.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128909 від 17.05.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128910 від 17.05.2023;

- Декларацiя про походження товару FSE0016620688160523E від 17.05.2023

- Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД KT-UA209000-0057-2023 від 01.03.2023;

- Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3400-0054 від 24.02.2023;

- Банківський платіжний документ NJBKLN5FO7F158B від 16.05.2023;

- Калькуляція транспортних витрат 18/05/2023 від 18.05.2023;

- Зовнішньоекономічний договір 01-12 від 23.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1288753 17.05.2023;

- Митна декларація 23UA209230052211U7 від 19.05.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

За результатами розгляду електронної митної декларації №23UA209230052211U7 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 №UA209000/2023/100245/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 №UA209000/2023/100245/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) - в калькуляції транспортних витрат від 18.05.2023 № 18/05/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR - зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити. В гр 23 CMR - зазначається штамп перевізника, який відсутній; - гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 16.05.2023 №NJBKLN5FO7F158B наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 №01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, яка є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару. Також сума перерахована у платіжному документі не відповідає сумі яка наведена у рахунку фактурі від 17.05.2023 №FSE0016620688160523E;

- статистична вартість товару, наведена у митній декларації країни експорту від 17.05.2023 №23PL445010E1288753, становить 93837 PLN, разом з тим фактурна вартість товару згідно рахунку фактури від 17.05.2023 №FSE0016620688160523E становить 93335,88 PLN.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т. № 11 мд № UA209230/2023/019425 від 24.02.23, де вартість такого товару становить 13,45 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 12 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.23 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 13 мд № UA209230/2023/008208 від 27.01.2023 де вартість такого товару становить 16,7179 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 14 мд № UA209230/2023/019425 від 24.02.2023 де вартість такого товару становить 13,45 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 15 мд № UA209230/2023/019429 від 24.02.2023 де вартість такого товару становить 14,0901 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 31 мд № UA209230/2023/019425 від 24.02.2023 де вартість такого товару становить 7,51 дол. США за кг. (даного виду товару); т. №33 мд № UA209170/2023/033065 від 28.04.2023 де вартість такого товару становить 7,51 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 42 мд № UA100100/2023/425080 від 28.02.2023 де вартість такого товару становить 8,05 дол. США за шт. (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001361.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 №UA209000/2023/100245/2.

3) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №23UA209230054315U8, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FSE0017420688160523E від 23.05.2023;

- Рахунок-проформа PRN0231220688160523 від 22.05.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) FSE0017420688160523E від 23.05.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 23.05.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128911 від 23.05.2023;

- Декларацiя про походження товару FSE0017420688160523E від 23.05.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару NJBKLN5MO7G9TD6 від 22.05.2023;

- Калькуляція транспортних витрат 24/05/2023 від 24.05.2023;

- Зовнішньоекономічний договір 01-12 від 23.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1346840 від 23.05.2023;

- Митна декларація 23UA209230054315U8 від 24.05.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

За результатами розгляду електронної митної декларації №23UA209230054315U8 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2023 №UA209000/2023/100259/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.05.2023 №UA209000/2023/100259/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) - в калькуляції транспортних витрат від 24.05.2023 № 24/05/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR - зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити. В гр 23 CMR - зазначається штамп перевізника, який відсутній; - гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 22.05.2023 №NJBKLN5MO7G9TD6 наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 №01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, яка є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару. До того ж сума перерахована у платіжному документі не відповідає сумі яка наведена у рахунку фактурі від 23.05.2023 №FSE0017420688160523E.;

- статистична вартість товару, наведена у митній декларації країни експорту від 23.05.2023 №23PL445010E1346840, становить 88769 PLN, разом з тим фактурна вартість товару згідно рахунку фактури від 23.05.2023 №FSE0017420688160523E становить 88269,22 PLN.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т. № 1 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.23 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 4 мд № UA209230/2023/049674 від 12.05.23 де вартість такого товару становить 13,088 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 5 мд № UA209230/2022/012250 від 23.11.2022 де вартість такого товару становить 13,81 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 8 мд № UA209230/2023/019425 від 24.02.2023 де вартість такого товару становить 13,45 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 11 мд № UA209230/2023/019425 від 24.02.2023 де вартість такого товару становить 13,45 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 12 мд № UA209230/2023/027523 від 17.03.2023 де вартість такого товару становить 13,19 дол. США за кг. (даного виду товару); т. №26 мд № UA209230/2023/019425 від 24.02.2023 де вартість такого товару становить 7,51 дол. США за кг. (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001421.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2023 №UA209000/2023/100259/2.

4) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №23UA209230057698U4, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FSE0018420688160523E від 30.05.2023;

- Рахунок-проформа PRN0241020688160523 від 26.05.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) FSE0018420688160523E від 30.05.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 30.05.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128912 від 30.05.2023;

- Декларацiя про походження товару FSE0018420688160523E від 30.05.2023;

- Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД KT-UA209000-0057-2023 від 01.03.2023;

- Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3400-0054 від 24.02.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару NJBKLN5QO7GZ67E від 26.05.2023;

- Калькуляція транспортних витрат 31/05/2023 від 31.05.2023

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01-12 від 23.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1419240 від 30.05.2023;

- Митна декларація 23UA209230057698U4 від 01.06.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

За результатами розгляду електронної митної декларації №23UA209230054315U8 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2023 №UA209000/2023/100279/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.06.2023 №UA209000/2023/100279/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) - в калькуляції транспортних витрат від 31.05.2023 № 31/05/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR - зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити. - у платіжному дорученні від 26.05.2023 № NJBKLN5QO7GZ67E гр. 70 «призначення платежу» наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 №01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, яка є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т. № 2 мд № UA209230/2023/050945 від 16.05.23 де вартість такого товару становить 13,45 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 7 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.23 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 8 мд № UA209230/2022/037119 від 11.04.2023 де вартість такого товару становить 13,50 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 9мд № UA209230/2023/052834 від 20.05.2023 де вартість такого товару становить 13,56 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 17 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.2023 де вартість такого товару становить 9,10 дол. США за од. (даного виду товару); т. № 19 мд № UA209170/2023/038943 від 19.05.2023 де вартість такого товару становить 7,51 дол. США за кг. (даного виду товару); т. №27 мд № UA100100/2023/0430258 від 24.04.2023 де вартість такого товару становить 7,51 дол. США за кг. (даного виду товару); т. №34 мд № UA209230/2023/044438 від 28.04.2023 де вартість такого товару становить 13,53 дол. США за кг. (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001514.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2023 №UA209000/2023/100279/2.

5) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №23UA209230063553U0, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FSE0021120688160623E від 13.06.2023;

- Рахунок-проформа PRN0261020688160623 від 09.06.2023

- Рахунок-фактура (iнвойс) FSE0021120688160623E від 13.06.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 13.06.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128918 від 13.06.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128919 від 13.06.2023;

- Декларацiя про походження товару FSE0021120688160623E від 13.06.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару NJBKLN69O7J97ZB від 09.06.2023;

- Калькуляція транспортних витрат 14/06/2023 від 14.06.2023

- Зовнішньоекономічний договір 01-12 від 23.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1537801 від 13.06.2023;

- Митна декларація 23UA209230063553U0 від 15.06.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

За результатами розгляду електронної митної декларації №23UA209230063553U0 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2023 №UA209000/2023/100279/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 №UA209000/2023/100332/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) - в калькуляції транспортних витрат від 14.06.2023 № 14/06/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- гр. 46 митної декларації країни відправлення від 13.06.2023 № 23PL445010E1537801 статистична вартість товару становить 81184 PLN. Разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсі від 13.06.2023 № FSE0021120688160623E, становить 80686.05 PLN; - гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 09.06.2023 №NJBKLN69О7J97ZB наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 № 01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, який є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначено, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом не надіслано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т. № 4 мд № UA209230/2023/052835 від 20.05.23 де вартість такого товару становить 14,76 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 8 мд № UA209230/2023/058140 від 01.06.23 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 9 мд № UA209230/2023/037119 від 11.04.2023 де вартість такого товару становить 13,5 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 10 мд № UA209230/2023/052834 від 20.05.2023 де вартість такого товару становить 13,56 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 11 мд № UA209230/2023/034105 від 31.03.2023 де вартість такого товару становить 13,41 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 12 мд № UA209230/2023/027523 від 17.03.2023 де вартість такого товару становить 13,19 дол. США за кг. (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001642.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 №UA209000/2023/100332/2.

6) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №23UA209230066799U9, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FSE0022620688160623E від 21.06.2023;

- Рахунок-проформа PRN0276420688160623 від 19.06.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) FSE0022620688160623E від 21.06.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 21.06.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AS 0128921 від 21.06.2023;

- Декларацiя про походження товару FSE0022620688160623E від 21.06.2023;

- Калькуляція транспортних витрат 22/06/2023 від 22.06.2023;

- Зовнішньоекономічний договір 01-12 від 23.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1621827 від 21.06.2023;

- Митна декларація 23UA209230066799U9 від 23.06.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

За результатами розгляду електронної митної декларації №23UA209230066799U9 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2023 №UA209000/2023/100363/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.06.2023 №UA209000/2023/100363/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) - в калькуляції транспортних витрат від 22.06.2023 № 22/06/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR - зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити; - у платіжному дорученні від 20.06.2023 № NJBKLN6KO7KU65H гр. 70 «призначення платежу» наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 №01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, яка є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД тов.4 від 15.0.2023 № UA209230/2023/026920- 14.92 дол. США за кг.тов8- від 01.06.2023 №UA209230/2023/058140- 14.12 дол. США за кгт. № 9 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.23 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг (даного виду товару); тов.10-від 12.05.2023 № UA209170/2023/036748- 13,01дол. США за кг.МД тов.11 від 24.02.2023 № UA209230/2023/019425- 13,45дол. США за кг.МД тов.12 від 17.03.2023 № UA209230/2023/027523- 13,19 дол. США за кг.т. № 21 мд № UA209170/2023/038943 від 19.05.2023 де вартість такого товару становить 7,51 дол. США за кг. (даного виду товару);т. №29 мд № 23UA209170048156U8 від 20.06.2023 де вартість такого товару становить 15,97 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 30мд № UA209230/2023/052834 від 20.05.2023 де вартість такого товару становить 13,56 дол. США за кг. (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001725.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2023 №UA209000/2023/100363/2.

7) З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №23UA209230060779U8, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- Пакувальний лист FEX/000147/23/H від 06.06.2023;

- Рахунок-проформа ZO 018865/23/H від 02.06.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) FEX/000147/23/H від 06.06.2023;

- Автотранспортна накладна 6084323 від 06.06.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AT 0368634 від 06.06.2023;

- Сертифiкат про походження товару PL/MF/AT 0368636 від 06.06.2023;

- Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 142000-3400-0010 від 10.01.2023;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) б/н від 07.06.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару NJBKLN65O7IAP2P від 05.06.2023

- Калькуляція транспортних витрат 07/06/2023-1 від 07.06.2023;

- Зовнішньоекономічний договір 2021 від 01.12.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера 60/2022 від 15.04.2022;

- Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E1479418 від 06.06.2023;

- Митна декларація 23UA209230060779U8 від 08.06.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу, додаткових документів декларантом не надіслано.

За результатами розгляду електронної митної декларації №23UA209230060779U8 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 №UA209000/2023/100304/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 №UA209000/2023/100304/2, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) - в калькуляції транспортних витрат від 07.06.2023 № 07/06/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR - зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити. В гр 23 CMR - зазначається штамп перевізника, який відсутній;

- гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 05.06.2023 №NJBKLN6507IAP2P наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2021 № 2021, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про рахунок проформу у платіжному документі не зазначено, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом надіслано калькуляцію на траспортні витрати. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т. № 1 мд № UA100340/2023/317055 від 03.06.23 де вартість такого товару становить 4,41 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 2 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.23 де вартість такого товару становить 7,53 дол. США за кг (даного виду товару); т. № 3 мд № UA408020/2023/036550 від 07.06.2023 де вартість такого товару становить 8,18 дол. США за шт. (даного виду товару); т. № 8 мд № UA209230/2023/052834 від 20.05.2023 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг. (даного виду товару); т. № 9 мд № UA209230/2023/045944 від 03.05.2023 де вартість такого товару становить 13,01 дол. США за кг. (даного виду товару); Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001575.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 №UA209000/2023/100304/2.

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що надані позивачем документи відповідачу у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Дніпровською митницею Держмитслужби розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу (резервного методу) визначення митної вартості придбаного позивачем товару, слід зазначити, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, судом встановлено наступне:

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100223/2, відповідачем вказано такі невідповідності:

- вартість товару зазначена в декларації країни відправлення не відповідає вартості у фактурі FSE0015720688160523E від 10.05.2023;

- у п.2.1 контракту № 01-12 від 23.12.2021 обумовлено, що ціни формуються відповідно до додатків до контракту, такі додатки до митного оформлення не подавались;

- у контракті № 01-12 від 23.12.2021 (п.2.1 та п.3.7) передбачено наявність специфікації, відповідно до якої формуються ціни, специфікація до митного оформлення не подавалась;

- у контракті № 01-12 від 23.12.2021 п.3.8 встановлено термін прийняття товару - 30 днів з моменту передоплати, що суперечить п.4.2 даного контракту (передоплата або готівка при отриманні товару). Відповідно до поданого рахунку-фактури FSE0015720688160523E від 10.05.2023 термін оплати 15.05.2023, тобто, наявні розбіжності в умовах оплати, які не підтверджені передбаченими контрактом документами (узгоджені специфікації до митного оформлення не подавалась); - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та 23 CMR зазначається відповідно назва, адреса, країна та штамп перевізника, однак у наданій CMR такі відомості відсутні;

- в калькуляції транспортних витрат від 24.04.2023 № 24/04/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат;

- в платіжному дорученні відсутні відмітки банку, та міститься посилання лише на контракт, тому дану платіжку не можливо пов`язати з даною поставкою;

- у проформі від 05.05.2023 № PRN0206520688160523 зазначена сума знижки яка не підтверджена жодним документом;

- сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях згідно даного кілометражу. Розмір транспортних витрат документально не підтверджений

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100245/2 відповідачем вказано такі невідповідності:

- в калькуляції транспортних витрат від 18.05.2023 № 18/05/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR зазначається назва, адреса та штамп перевізника, такі відомості відсутні;

- у гр. 70 «призначення платежу» банківського 2 платіжного документу від 16.05.2023 №NJBKLN5FO7F158B наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 №01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до п.2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, який є невід`ємною частиною контракту. Однак інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару. Також сума перерахована у платіжному документі не відповідає сумі у рахунку фактурі від 17.05.2023 № FSE0016620688160523E;

- статистична вартість товару у митній декларації країни експорту від 17.05.2023 № 23PL445010E1288753 становить 93837 PLN, що не відповідає вартості у рахунку фактурі від 17.05.2023 № FSE0016620688160523E, яка становить 93335,88 PLN.

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100259/2 митним органом вказано такі невідповідності:

- в калькуляції транспортних витрат від 24.05.2023 № 24/05/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR зазначається назва, адреса та штамп перевізника, такі відомості відсутні;

- у гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 22.05.2023 № NJBKLN5MO7G9TD6 наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 № 01- 12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, який є невід`ємною частиною контракту. Однак інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару. До того ж сума у платіжному документі не відповідає сумі у рахунку фактурі від 23.05.2023 № FSE0017420688160523E.;

- статистична вартість товару у митній декларації країни експорту від 23.05.2023 № 23PL445010E1346840, становить 88769 PLN, що не відповідає вартості у рахунку фактурі від 23.05.2023 № FSE0017420688160523E, яка становить 88269,22 PLN.

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100279/2 митним органом вказано такі невідповідності:

- в калькуляції транспортних витрат від 31.05.2023 № 31/05/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR зазначається назва, адреса та штамп перевізника відсутні необхідні реквізити;

- у платіжному дорученні від 26.05.2023 № NJBKLN5QO7GZ67E гр. 70 «призначення платежу» наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 № 01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до умов п. 2.1 контракту наводиться в додатку до контракту, який є невід`ємною його частиною. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100332/2 митним органом вказано такі невідповідності:

- в калькуляції транспортних витрат від 14.06.2023 № 14/06/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- у гр. 46 митної декларації країни відправлення від 13.06.2023 № 23PL445010E1537801 статистична вартість товару становить 81184 PLN. Разом з тим фактурна вартість товару, наведена у інвойсі від 13.06.2023 № FSE0021120688160623E, становить 80686.05 PLN;

- у гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 09.06.2023 № NJBKLN69О7J97ZB наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 № 01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до умов п. 2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, який є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі відсутня, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100363/2 митним органом вказано такі невідповідності:

- в калькуляції транспортних витрат від 22.06.2023 № 22/06/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр.23 CMR зазначається назва, адреса та штамп перевізника, такі відомості відсутні у наданій до митного оформлення CMR;

- у платіжному дорученні від 20.06.2023 № NJBKLN6KO7KU65H у гр.70 «призначення платежу» наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 23.12.2021 № 01-12, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п.2.1 контракту наводиться у додатку до контракту, який є невід`ємною частиною контракту. Однак інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/100304/2 митним органом вказано такі невідповідності:

- в калькуляції транспортних витрат від 07.06.2023 № 07/06/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.16 та гр. 23 CMR зазначається назва, адреса та штамп перевізника, такі відомості у наданій до митного оформлення CMR відсутні;

- у гр. 70 «призначення платежу» банківського платіжного документу від 05.06.2023 № NJBKLN6507IAP2P наведена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2021 № 2021, разом з тим у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до вимог п. 2.1 контракту наводиться у інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим інформація про рахунок проформу у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

Щодо встановлених відповідачем розбіжностей, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Посилання відповідача на те, що розмір транспортних витрат документально не підтверджений; в калькуляціях транспортних витрат наданих декларантом відсутнє документальне підтвердження всіх складових транспортних витрат; розмір транспортних витрат є на значно нижчому рівні в порівнянні з іншими транспортними витратами відповідно до кілометражу, суд вважає безпідставними, оскільки дані твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами, не зазначені інші порівняльні документи інших транспортних засобів.

Так, у постанові колегії Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 31.05.2019р. по справі № 804/16553/14 (№ в ЄДРСР 82119177) суд дійшов висновку: «Надаючи оцінку доводам Митниці щодо не включення до митної вартості витрат на транспортування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем під час митного оформлення довідки про транспортні витрати не є первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не можуть підтверджувати дійсність даної господарської операції.

Однак Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Вказану правову позицію підтримав Верховний Суд у справі № 400/2922/18 від 07.05.2020р.

Посилання відповідача на те, що за митними деклараціями були розбіжності, які унеможливлювали здійснення розмитнення за основним методом, зокрема розбіжності між вартістю товару; розбіжність між вагою брутто та нетто товару; сума платежу, зазначена у банківському свіфті відрізняється від суми фактури, міститься загальне посилання на контракт; платіжне доручення не завірене печаткою банку; платіжне доручення без посилання на конкретну проформу інвойс суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Щодо вартості товару в декларації країни відправлення (Польща), то в ній відсутня графа загальна вартість товару, лише вказується вартість статистична щодо кожної позиції товару. Вартість статистична не є тотожною фактурній вартості товару, а тому їх не можна порівнювати.

Щодо відсутності штампу перевізника у міжнародній автотранспортній накладній (CMR), то як слідує із доданої калькуляції транспортних витрат, позивач (покупець товару, декларант) власними транспортними засобами здійснював доставку товару від місця навантаження визначеного у контракті (Julianow, Польща місце знаходження продавця) до Львів (митного посту).

Також варто зазначити, що державні номерні знаки вказані у калькуляції транспортних витрат, cпівпадають із номерними знаками автомобіля вказаного у міжнародних автотранспортних накладних (CMR), які були подані разом із митними деклараціями при здійсненні митного оформлення товару.

23.12.2021 між ТОВ «Лемберг ЗІЗ» (покупець, позивач) та Фірмою «Рав-Поль Стефаньский» повне товариство (продавець) укладено Контракт № 01-12 на продаж товару.

Крім цього, у п.3.1. контракту вказується, що умови доставки товару за даним контрактом FCA Юліанов (Польща), Інкотермс 2020. За умовами FCA Інкотермс, товар отримує покупець у місці визначеному у договорі, тобто у Юліанов (Польща).

Як вбачається із Контракту № 01-12, саме в цьому місті зареєстрований та веде діяльність продавець товару - Фірма «Рав-Поль Стефаньский» повне товариство.

За умовами FCA ... Інкотермс 2020, в обов`язки продавця та в ціну товару входить: вважається, що відвантаження виконано після навантаження товару на ТЗ перевізника, оплачене продавцем. При цьому вивантаження товару із ТЗ не є обов`язком продавця. Поставка відбулася в момент, коли продавець у встановленому місці передав товар, що пройшов митне очищення для експорту, зазначеному покупцем перевізникові або іншій особі.

Аналогічну позицію підтримує Верховний Суд у постанові від 16 червня 2023 року у справі № 825/2410/16.

Також суд зауважує, що доводи відповідача щодо різниці у ціни не заслуговують на увагу, оскільки сума вказана у платіжних документах співвпадає із сумою у поданих інвойсах та сумою вказаною у митних деклараціях.

Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару, а також видана на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що "принцип юридичної визначеності" означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у Конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому, в силу положень ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.

Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 22500,00 грн. суду надано копії договору про надання правової допомоги №22/23 від 09.11.2023, Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №22/23 від 09.11.2023, звіту про надану правову допомогу від 13.11.2023, платіжну інструкцію №1280 від 09.11.2023 про сплату 22500,00 грн витрат за надану правову допомогу, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер серії ВС №1241247.

Відповідачем у відзиві викладено заперечення щодо стягнення вищевказаних витрат, вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім того, вказав, що позивач не надав жодних документів, які б свідчили про понесені витрати на кваліфіковану правову допомогу.

Так, відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги №22/23 від 09.11.2023, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання його доручення, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.

Згідно з додатком №1 до договору про надання правової допомоги №22/23 від 09.11.2023, розмір гонорару становить 22500,00 за оскарження рішень митних органів щодо коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митних декларацій за період травень-червень 2023 року, в суді першої інстанції.

Відповідно до звіту про надану правову допомогу (проміжний) від 13.11.2023 виконавець в інтересах клієнта виконав такі зобов`язання:

09-10.11.2023 вивчення наданих матеріалів (документів) по 7 (семи) спірних (оскаржуваних) рішеннях митного органу. Написання позовної заяви, в тому числі: розрахунок ціни позову, розрахунок розміру судового збору, підготовка правової позиції у справі, вивчення судової практики в даній категорії справ, написання позову 9 год;

13.11.2023 звернення написання позовної заяви 2 год.

Загальна вартість наданих послуг оцінена у розмірі 22500,00 грн та сплачена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції №1280 від 09.11.2023.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 21.01.2021 за №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17, від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 та додаткових постановах від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20.

Суд, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій зі схожих предметів спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову. Окрім того, представник неодноразово готував такі позовні заяви для тієї ж юридичної особи.

Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Підстава, предмет, доказова база, практика суду і Постанови Верховного Суду представником позивача уже неодноразово опрацьовувалася при підготовці інших позовних заяв. Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.

У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд також бере до уваги клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 22500,00 грн витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Львівської митниці становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

Дана позиція і висвітлена у Постанові ВС України справа №826/13632/18 від 14 лютого 2022 року.

Верховний Суд у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 урахував висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який у низці рішень (зокрема, у справах «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 269; «Сernius and Rinkeviсius v. Lithuania», заяви № 73579/17 та № 14620/18, пункт 71; «Beinaroviс and others v. Lithuania», заява № 70520/10, пункт 140 та «Radchikov v. Russia», заява № 65582/01, пункт 50 та ін.) зазначив, що у разі якщо сума витрат на професійну правничу допомогу буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, то така сума не може бути обов`язковою для Суду; останній повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою; відмова національних судів у відшкодуванні стороні судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, становить порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції має місце незалежно від сум цих витрат.

На цій підставі Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо під час вирішення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною в адміністративній справі суб`єктом приватного права, за рахунок бюджетних асигнувань іншої сторони суб`єкта владних повноважень, суди доходять висновку про неспівмірність зазначеного у клопотанні розміру витрат на таку допомогу, то суди повинні на підставі аналізу поданих сторонами доказів, з урахуванням категорії складності та значення справи для сторін, самостійно визначити розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований.

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача становить 2000 грн.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 247, кв. 8; РНОКПП 43333553) до Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 43115923) в особі відокремленого підрозділу Львівської митниці (79000, м. Львів. вул. Костюшка, Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100223/2 від 11.05.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/202300126.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100245/2 від 19.05.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001361.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100259/2 від 24.05.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001421.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100279/2 від 01.06.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001514.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100332/2 від 15.06.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001642.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100363/2 від 23.06.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/00172.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100304/2 від 08.06.2023 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001575.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг ЗІЗ судовий збір в сумі 21492 (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто дві) гривні 60 копійок.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Лемберг ЗІЗ понесені у справі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 27.05.2024.

СуддяСподарик Наталія Іванівна

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.05.2024
Оприлюднено29.05.2024
Номер документу119300614
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/26554/23

Постанова від 11.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 10.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 22.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 17.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 21.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 21.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Нос Степан Петрович

Рішення від 21.05.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сподарик Наталія Іванівна

Ухвала від 04.04.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сподарик Наталія Іванівна

Ухвала від 29.01.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сподарик Наталія Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні