Рішення

від 27.05.2024 по справі 380/73/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 рокусправа № 380/73/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №31895/13-01-24-12-2460714276 від 16.12.2023 року про стягнення штрафу у розмірі 4722,09 гривень та пені 4452,80 гривень в загальній сумі 9174,80 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідальність наступає у вигляді нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. Суми ЄСВ були сплачені в повному розмірі та своєчасно. Стверджує, що відповідно до квитанції від 30.06.2017 року 00796998831 ним було сплачено 1210 грн. на рахунок ЄСВ, який йому надала працівник Жовківської податкової і з того моменту він вважав, що заборгованості по ЄСВ у нього немає. Вказує, що 16.07.2018 року від відповідача на його адресу надійшла вимога про сплату боргу з вимогою сплати заборгованості по ЄСВ в розмірі 1209 грн. 94 коп., після чого він прибув до відповідача, де з`ясувалось, що в податковій часто змінюються розрахункові рахунки і йому помилково надали невірний розрахунковий рахунок, який також належить даній податковій і його запевнили працівники, що кошти не пропадуть і по його заяві будуть зараховані на потрібний рахунок. Посилається на те, що через місяць хотів впевнитись, що кошти були перераховані на потрібний рахунок і написав письмову скаргу, в якій просив повторно перезарахувати сплачені ним кошти в сумі 1210 грн. на рахунок вказаний у вимозі про сплату боргу (недоїмки), однак отримав відповідь, в якій зазначено, що його заява не була вирішена. Зазначає, що обидва рахунки дуже схожі цифрами. Вказує, що неодноразово звертався із заявами про пере зарахування помилково сплачених коштів, однак відповідей на дані заяви не було. При цьому, лише на його заяву від 01.05.2023 року відповідачем було відредаговано і проведено перезарахунок коштів ЄСВ з іншого рахунку податкової на вірний рахунок. Стверджує, що на даний час жодних заборгованостей по ЄСВ не має. Спірні кошти були сплачені вчасно і повністю на розрахунковий рахунок відповідача. Вказує, що у зв`язку з тим, що податкову звітність та сплату податків та платежів віднедавна можна здійснити через електронний податковий кабінет, таке виключає помилки оплати зловживання в майбутньому. Окрім того, зазначає, що стягнення з нього пені та штрафу в сумі 9174 грн. 80 коп. ставить його в важке матеріальне становище.

У відзиві відповідач зазначає, що у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня. Стверджує, що оскільки суму боргу (недоїмки) по платі єдиного внеску було сплачено несвоєчасно, ним на законних підставах прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №31895/13-01-24-12-2460714276 від 16.12.2023 року на загальну суму 9174 грн. 80 коп.: сума штрафної санкції 4722 грн. 09 коп.; сума пені 4452 грн. 71 коп. Вказує, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» чітко встановлений обов`язок платника своєчасно сплачувати єдиний внесок, незалежно від фінансового стану, та передбачено можливість звільнення такого платника єдиного внеску від відповідальності, установленої за невиконання відповідного зобов`язання. Пільг щодо сплати єдиного внеску Законом не передбачено. Також Закон не містить виключень щодо фінансової, дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності платників внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Оскільки позивач у період часу з 2016 року по 2020 рік несвоєчасно сплачував нараховані йому суми єдиного внеску, ним застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу та пені згідно рішення від 16.12.2023 року. Вказує, що кошти сплачені позивачем згідно квитанції №00796998831 в сумі 1210 грн. 00 коп. від 30.06.2017 року, були зараховані як сплата єдиного соціального внеску для ФОП у системі загального державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що відповідає призначенню даного розрахункового рахунку. Розрахунковий рахунок НОМЕР_1 призначений для зарахування ЄСВ для ФОП, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність. Кошти сплачені згідно квитанції №00796998831 в сумі 1210 грн. 00 коп. були пере зараховані з р/р НОМЕР_2 на р/р НОМЕР_1 в сумі 1085 грн. 67 коп. 29.09.2020 року та 06.10.2020 року в сумі 124 грн. 33 коп.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 11.03.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 15.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 13 травня 2024 року розгляд справи відкладено у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

30.06.2017 року на рахунок Личаківської ОДПІ (Жовківське відділення) (р/р отримувача 37194205021323) було сплачено 1210 грн. 00 коп. (ЄСВ для ФОП, тимчасова втрата непрацездатності), що підтверджується квитанцією, яка наявна в матеріалах справи.

06.08.2018 року позивач звернувся до відповідача із скаргою №7 на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2018 року №Ф-67929-17, в якій просив повторно перерахувати сплачені ним кошти в сумі 1210 грн. 00 коп. на рахунок вказаний в вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 16.06.2018 року №Ф-67929-17 р/р 37195204021323, код 39518763 мфо:825014, призначення платежу 140:2460714276.

Листом №30142/10/13-01-13-12-21 від 30.08.2018 року повідомив його, що скарга на вимоги та на рішення контролюючих органів у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об`єднаних чи спеціалізованих про нарахування пені та накладення штрафу подається відповідно до головних управлінь ДФС в областях, місті Києві в письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення. Оскільки заява щодо оскарження вимоги адресована до ГУ ДФС у Львівській області, яке не є вищестоящим фіскальним органом, вона залишається без розгляду.

Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів прийнято вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 08.04.2019 року за №Ф-67929-17, відповідно до якої загальна сума боргу позивача як платника єдиного внеску з урахуванням штрафів, пені становила 1209 грн. 94 коп.

Позивач звернувся до відповідача із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені про перерахунок сплачених ним коштів у розмірі 7173 грн. 33 коп. з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 .

28.04.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що ним в електронному кабінеті було подано заяву про переведення коштів в розмірі 7473 грн. 33 коп. з рахунку на рахунок ще 10.02.2022 року, проте дана сума досі не переведена на рахунок, вказаний у заяві. Просив повторно перевести кошти в сумі 7473 грн. 33 коп. на рахунок зазначений в заяві від 10.02.2022 року.

Рішенням Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №31895/13-01-24-12-2460714276 від 16.12.2023 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 4722 грн. 09 коп. (20% з 01.01.2015 року) за період з 17.12.2016 року по 07.02.2020 року та нараховано пеню у розмірі 4452 грн. 71 коп. (0,1% суми недоїмки), які протягом 10 календарних днів після надходження вказаного рішення підлягають сплаті в сумі 9174 грн. 80 коп. на рахунок № НОМЕР_5 .

Не погодившись із таким рішенням позивач звернувся із позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №31895/13-01-24-12-2460714276 від 16.12.2023 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Абзацом першим ч.8 ст.9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий ч.8 ст.9 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону №2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону №2464-VI.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону №2464-VI).

Як передбачено абзацом першим ч.4 ст.25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац шостий ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу сьомого ч.4 ст.25 Закону №2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із ч.13 ст.25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абзац перший ч.14 ст.25 Закону №2464-VI).

Абзацом другим цієї ж норми передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом (ч.15 ст.25 Закону №2464-VI).

Судом встановлено, що позивачем 30.06.2017 року на розрахунковий рахунок контролюючого органу 37194205021323 було сплачено 1210 грн. 00 коп. (ЄСВ для ФОП, тимчасова втрата непрацездатності).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що зазначені кошти в сумі 1210 грн. 00 коп. були сплачені позивачем на невірний розрахунковий рахунок.

У зв`язку із не зарахуванням згаданих коштів на вірний рахунок податковим органом направлялись позивачу вимоги про сплату боргу (сплата заборгованості по єдиному соціальному внеску) у розмірі 1209 грн. 94 коп.

В подальшому (29.09.2020 року та 06.10.2020 року), після неодноразових звернень позивача кошти сплачені згідно квитанції №00796998831 в сумі 1210 грн. 00 коп. були перезараховані відповідачем з розрахункового рахунку НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .

Однак, погашення відповідачем заборгованості шляхом зарахування коштів в сумі 1210 грн. 00 коп. зі сплати єдиного соціального внеску на рахунок НОМЕР_1 , яка виникла при первинній її сплати позивачем 30.06.2017 року на невірний рахунок НОМЕР_2 , не була взята контролюючим органом до уваги.

Як наслідок, за позивачем залишався борг зі сплати єдиного соціального внеску після сплати ним суми у розмірі 1210 грн. 00 коп. 30.06.2017 року на невірний розрахунковий рахунок.

Зазначена обставина ж у майбутньому призвела до прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Суд звертає увагу, що встановлені обставини вказують на своєчасну сплату позивачем сум єдиного соціального внеску ще 30.06.2017 року.

Натомість, згадана відповідачем заборгованість виникла уже у зв`язку із зарахуванням ним вказаної суми на невірний розрахунковий рахунок.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що ця обставина виникла саме з вини контролюючого органу, а не з вини позивача.

Більше того, відповідачем не було надано жодних доказів, що у позивача виникла будь-яка нова заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, окрім уже зазначеної раніше.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення з приводу застосування до позивача штрафу та нарахування пені за несплату (несвоєчасну) сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є підставними та обґрунтованими.

При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності, передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №31895/13-01-24-12-2460714276 від 16.12.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.Я.Мартинюк