ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
28 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/73/24 пров. № А/857/25500/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шавеля Р. М.суддів -Бруновської Н. В. Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 380/73/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене рішення ухвалено у порядку письмового провадження 27 травня 2024 року; копію вказаного рішення Головне управління ДПС у Львівській області отримало 27 травня 2024 року, що підтверджено довідкою Львівського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Головним управлінням ДПС у Львівській області 25 червня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року вказана апеляційна скарга була повернута скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, яка була залишена апеляційним судом без руху.
09 жовтня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» Головним управлінням ДПС у Львівській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, одночасно подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС у Львівській області первинно вчасно подано апеляційну скаргу до суду, однак така була повернена судом апеляційної інстанції, у зв`язку з несплатою судового збору.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає її необґрунтованою, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз положень статей 5, 13, 293, 295 КАС України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, і такі підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільно обраний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі 640/3393/19).
Також, не вважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторне подання апеляційної скарги у зв`язку з її поверненням, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 580/1020/19 та від 04 березня 2021 року у справі № 160/2538/19.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок тривалої несплати контролюючим органом судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі №140/1528/21.
У той же час, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, апелянту необхідно довести та підтвердити належними і допустимими доказами, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21.
Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційну скаргу подано з порушенням встановлених строків на апеляційне оскарження, вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, а подану заяву обґрунтованою.
За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків надання можливості повторно заявити обґрунтоване клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду обґрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.
При цьому, особі, яка подала апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 380/73/24. Однак, у прохальній частині вказаної апеляційної скарги просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, яке у матеріалах справи № 380/73/24 відсутнє.
Враховуючи наведене, вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи із правильним зазначення в прохальній частині апеляційної скарги дати оскарженого рішення.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 295, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними, наведені у заяві Головного управління ДПС у Львівській області підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 380/73/24, та у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 380/73/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122666355 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні