Ухвала

від 27.05.2024 по справі 420/13660/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13660/24

У Х В А Л А

27 травня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, оф. 908, код ЄДРПОУ 40888064) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 4, код ЄДРПОУ 44106679), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 02.05.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №8509303/40888064 від 28.03.2023.

2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 25.01.2023, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» обґрунтовує тим, що позивачем було складено податкову накладну №10 від 25.01.2023 на загальну суму 12000000,00 грн із ПДВ, але її реєстрацію було зупинено. У квитанції до податкової накладної №10 від 25.01.2023 було зазначено наступне: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 25.01.2023 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем разом із Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №16 від 23.03.2023 було надано усі необхідні документи, які в повному обсязі підтверджували господарську операцію на підставі якої було складено спірну податкову накладну, але відповідачем-1 було прийнято Рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8509303/40888064 від 28.03.2023, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної в зв`язку із: «Наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Не погодившись із оскаржуваним рішенням позивач скористався досудовим порядком врегулювання виниклого спору, направивши до Державної податкової служби України Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8509303/40888064 від 28.03.2023 від 08.04.2023. Однак, відповідачем-2 доводи позивача, викладені у скарзі, були проігноровані та прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №35293/40888064/2 від 14.04.2023, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси.»

Одночасно із позовною заявою позивач просить поновити йому строк звернення до суду. В обґрунтування позивач зазначає, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято 14.04.2023. Отже, тримісячний строк для звернення до адміністративного суду сплив 15.07.2023. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі воєнний стан продовжено до 13 травня 2024 року. На даний момент місто Миколаїв залишається прифронтовим містом. Так, згідно з Переліком територій, на який ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (який затверджено наказом Мінреінтеграції № 309 від 22.12.2022). Не дивлячись на це, позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк. Разом з цим, Позивач також зазначає, що всі дії врегулювання спору у досудовому порядку вчинялися у відведений законодавством строк. Однак, у зв`язку з військовою агресією проти України та регулярними обстрілами Миколаївської області, господарську діяльність ТОВ «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» було значно ускладнено. Так, в період з квітня 2023 року по квітень 2024 року відповідно до сервісу статистики повітряних тривог (посилання на загальнодоступне онлайн-джерело: https://air-alarms.in.ua/region/mykolaiv?from=2023-03-01to=2023-10-16#statistic) у Миколаївській області: - кількість повітряних тривог склала: 1156; - тривалість тривог (у годинах) склала: 1229,9 год; - кількість повідомлень про вибухи у Миколаєві склала: 49; - кількість повідомлень про вибухи у Миколаївській області склала 23. На території Миколаївської області у травні 2023 квітні 2024, були перебої з електропостачанням, викликані як пошкодженням систем електропостачання, проведенням аварійно-відновлювальних робіт, так і плановими відключеннями. 05.05.2023, з незалежних від Позивача причин вийшов з ладу сервер, на якому зберігалася вся інформація та данні бухгалтерського обліку ТОВ «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН», внаслідок чого була пошкоджена структура даних на сервері, втрачена облікова інформація. Так, згідно з Наказом №02/05-23 від 02.05.2023 «Про переміщення документації підприємства у безпечне місце» було вирішено перемістити первинну документацію підприємства, пов`язану із здійсненням господарських операцій у безпечне місце, а саме на таку адресу: Київська область, Васильківський район, с. Гребінки, вул. Індустріальна, 3. Таким чином, ні бухгалтер, ні директор не мали постійного повноцінного доступу до первинної документації. 13.03.2024 директором ТОВ «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» було видано Наказ №13/03-24 від 13.03.2024 «Про повернення до офісу документації підприємства», згідно з яким було вирішено повернути первинну документацію підприємства, пов`язану із здійсненням господарських операцій до офісу підприємства, що знаходилось за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 114/1. Отже, первинна документація підприємства фактично була відсутня протягом 02.05.2023 по 13.03.2024. Таким чином, можливість зібрати документи для подачі позову у Позивача з`явилась лише після 13.03.2024. Позивач зазначає, що не поновлення строку на звернення до суду буде мати наслідком невиправдане обмеження права позивача на доступ до суду.

Відтак, позивач вважає, що строк на звернення до суду із даними заявленими вимогами, з урахуванням наведених вище обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

07.05.2024 ухвалою судді задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН», відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку статті 262 КАС України.

21.05.2024 до суду надійшов відзив (вхід.№ЕС/20654/24) представника відповідача разом із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про залишення позовної заяви без розгляду та витребування доказів. В поданому клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, представник відповідача зазначає, що дана адміністративна справа становить значний суспільний інтерес та має важливе значення для контролюючого органу, оскільки стосується питання запобігання формуванню фіктивного податкового кредиту. Так, оскаржуваним рішенням відмовлено в реєстрації податкових накладних на загальну суму 12000000.00 грн, в т.ч. ПДВ 2000000,00 грн. Крім того, з матеріалів справи та відповідно до поданої заяви існує ряд розбіжностей, які необхідно з`ясувати під час судового розгляду.

В клопотанні про витребування доказів представник відповідача зазначив, що товарно-транспортні, як основний первинний документ транспортно-експедиторських послуг, є підтвердженням реального здійснення господарської операції та наявності підстав для формування податкового кредиту. Керуючись статтями 3, 9, 47, 77, 80 КАС України, для з`ясування всіх фактичних обставин адміністративної справи виникає необхідність в витребуванні від Позивача - ТОВ «Трейд ла Грейн» оригіналів документів, а саме товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт надання послуг.

Також представником відповідача було надане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, так як позивачем, на його думку, пропущено строк звернення до суду із позовною заявою. Обґрунтовуючи тим, що позивач на стор. 20 позовної заяви посилається на наявність технічних перешкод через несправності сервера підприємства, на якому зберігалася вся інформація та дані бухгалтерського обліку починаючи з 05.05.2023. Однак зазначена інформація не узгоджується з фактом того, що ТОВ «Трейд ла Грейн» неодноразово зверталось з позовними заявами протягом 2023 року, надаючи як на розгляд Комісії копії необхідних первинних документів, так і до суду. Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Дослідивши отримані клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з цим, до відзиву представником відповідача не надано доказів про вжиття ним заходів з метою самостійного отримання необхідних, на його думку, доказів для правильного вирішення справи, які позивачем не були надані в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Стосовно клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд акцентує увагу відповідача, що питання пропуску строку звернення до суду було вирішено в ухвалі від 07.05.2024, а відтак суд не знаходить підстав для залишення позову без розгляду з причин пропуску звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/20654/24 від 21.05.2024) представника відповідача Головного управління ДПС у Волинській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

У задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/20654/24 від 21.05.2024) представника відповідача Головного управління ДПС у Волинській області про витребування доказів відмовити.

У задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/20654/24 від 21.05.2024) представника відповідача Головного управління ДПС у Волинській області про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА