Ухвала

від 27.05.2024 по справі 440/4633/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4633/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 грудня 2023 року №00112940701.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10:40 год 15.05.2024.

07.05.2024 від Головного управління ДПС в Полтавській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.05.2024 позовну заяву залишено без руху з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом з доказами поважності причин його пропуску.

24.05.2024 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Свою заяву позивач мотивував тим, що має місце не завершена процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701 з розглядом його «по суті» та процедура судового оскарження рішення ДПС України № 1271/6/99-00-06-01-01-06 від 17 січня 2024 року про залишення без розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701, а тому вважає, що строк на подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року №00112940701 пропущений з поважної причини.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Скарга ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» на податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2023 року №00112940701 подана до ДПС України 29 грудня 2023 року, що доводиться копіями супровідних листів, Описом вкладення у цінний лист, накладними № 3780099104631 та №3780099104640, а також відомостями, які можуть бути перевірені за Ідентифікатором поштового відправлення. Рішення за результатами її розгляду не було прийнято в силу того, що скарга була повернута скаржнику, що доводиться рішенням ДПС України №1271/6/99-00-06-01-01-06 від 17 січня 2024 року.

На думку позивача, відлік процесуального строку для оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701 в судовому порядку має розпочинатися саме з дати звернення позивача до ДПС України із скаргою на це рішення, тобто з 29 грудня 2023 року. Відповідно шестимісячний строк спливає 29 червня 2024 року. Позов до суду подано 17 квітня 2024 року. Таким чином, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» у справі №440/4633/24, подано у межах строку визначеного законодавством для звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» про поновлення строку, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення та отримав 17.01.2024 рішення ДПС України про залишення скарги без розгляду від 17.01.2024 №1271/6/99-00-06-01-01-06.

Водночас із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 грудня 2023 року №00112940701 позивач звернувся до суду 17.04.2024. Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із позовом.

На думку позивача, має місце не завершена процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701 з розглядом його «по суті» та процедура судового оскарження рішення ДПС України № 1271/6/99-00-06-01-01-06 від 17 січня 2024 року про залишення без розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701, а тому вважає, що строк на подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року №00112940701 пропущений з поважної причини.

Так, 17 січня 2024 року на електронну пошту ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» надійшло рішення Державної податкової служби України №1271/6/99-00-06-01-01-06 від 17 січня 2024 року про залишення без розгляду скарги ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» на податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2023 року №00112940701. ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» звернувся до Київського окружного адміністративного суду із вимогою визнати рішення ДПС України від 17 січня 2024 року №1271/6/99-00-06-01-01-06 про залишення скарги без розгляду незаконним та зобов`язати Державну податкову службу України розглянути по суті скаргу ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701 (вих. №542 від 28 грудня 2023 року). ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» подав адміністративний позов через систему «Електронний суд» 24 січня 2024 року.

04 березня 2024 року ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду порушено провадження у адміністративній справі № 320/9695/24 за позовом ТОВ «СПІРІТУС ВИШНЯКИ» до ДПС України, третя особа ГУ ДПС у Полтавській області, про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії. Станом на сьогодні справа ще не розглянута.

Проте, суд ставиться критично до такої позиції позивача та вважає її суб`єктивним тлумаченням змісту норм Податкового кодексу України, які, на відміну від думки позивача, не містять застережень про те, що у разу пропуску строку на подачу адміністративної скарги процедура адміністративного оскарження не відбулася.

Суд зауважує, що рішення ДПС України № 1271/6/99-00-06-01-01-06 від 17 січня 2024 року про залишення без розгляду скарги позивача було прийнято саме в межах адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 08 грудня 2023 року № 00112940701. Вказане рішення містить посилання на п.56.18, п.56.19 ст. 56 ПК України, а тому з його прийняттям процедура адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення вважається закінченою, що свідчить про використання позивачем можливостей адміністративного оскарження та, як, наслідок, початок обчислення місячного строку для звернення до суду з моменту отримання такого рішення, тобто з 17.01.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що наведені причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними, а тому не можуть бути підставою для поновлення такого строку.

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.

Оскарження позивачем у судовому порядку рішення ДПС України № 1271/6/99-00-06-01-01-06 від 17 січня 2024 року про залишення без розгляду скарги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду про оскарження податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що діючим процесуальним законодавством не передбачено можливості зупиняти строк на звернення до суду про оскарження податкового повідомлення-рішення до розгляду справи щодо оскарження рішення ДПС України про залишення без розгляду скарги.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуск строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у клопотанні, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Позивач був вільним у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням міг скористатися правом на оскарження спірних вимог у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, достатніх поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказав, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що позивач після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Алєксєєва