Рішення

від 27.05.2024 по справі 520/31941/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 р. № 520/31941/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Владислава Єгупенка,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 в розгляді заяви про перерахунок та виплату в повному обсязі одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців. Зобов`язати військову частину зробити перерахунок одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 , відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.

Відповідачами подані до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідачі у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що рішенням заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 відмовлено в розгляді заяви про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців.

Так, 24 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 було призвано на військову службу рядового ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України та призначено на посаду співробітника (3 категорії) відділення управління, що підтверджується витягом з особової справи (послужного списку).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 загинув в результаті вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків під час виконання бойового завдання у смт.Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується довідкою про причину смерті та свідоцтвом про смерть від 22 липня 2022 року, видане Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) серії НОМЕР_3 за актовим записом №385. Смерть пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК Збройних сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 13 жовтня 2022 року № 1480.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №46PC від 22 серпня 2022 року, рядового ОСОБА_2 , співробітника (3 категорії) відділення управління військової частини НОМЕР_2 , виключено зі списків особового складу Збройних сил України у зв`язку з загибеллю.

Довідкою від 13 лютого 2023 року, виданою військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, підтверджується безпосередня участь рядового ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення в інтересах держави у зв`язку з агресією російської федерації проти України.

Відповідно до довідки №329 від 22 листопада 2022 року, виданої Хрестищенським старостинським округом Красноградської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, власником якого є позивач.

В адміністративному позові позивач, також, зазначила, що загиблий ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 2007 року з ОСОБА_4 , який рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року розірвано. Загиблий ОСОБА_2 , має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в шлюбі з ОСОБА_4 . ОСОБА_4 постійно проживає в російській федерації та є громадянкою даної держави, що підтверджується паспортом 58 19 №343070, виданим 13.08.2019 р. УВМС росії в псковській області. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 російська федерація. Неповнолітній ОСОБА_5 (син загиблого) проживає разом з матір`ю в російській федерації та також є громадянином даної держави, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 , виданим МВС 0660.

Батько загиблого військовослужбовця, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Хрестищенською сільською радою Красноградського району Харківської області серії НОМЕР_5 за №14.

Відповідно до витягу з протоколу №5 засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановленням статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 27 березня 2023 року. Позивачу встановлено статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув чи пропав без вісти під час проходження військової служби та видано відповідне посвідчення.

Позивач посилається на те, що Військовою частиною НОМЕР_1 при визначенні кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, встановлено наявність у загиблого військовослужбовця матері - ОСОБА_1 та неповнолітнього сина - ОСОБА_5 . З огляду на це, рішенням командира військової НОМЕР_6 від 24 жовтня 2022 року №535 позивачу було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1/2 частки від 15 000 000 гривень.

Питання щодо виплати одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих регулюється постановою Кабінету міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Відповідно до абз. 1 п.2 Постанови №168 встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (в редакції, яка була чинною на момент звернення із заявою до військової частини НОМЕР_1 ).

Враховуючи положення Постанови №168, а також те, що неповнолітній син загиблого є громадянином російської федерації та постійно проживає на території зазначеної держави, позивач вважає, що ОСОБА_5 не має права а отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю його батька.

25 січня 2023 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 , військової частини НОМЕР_1 МОУ та Міністерства оборони України, були направлені заяви з проханням зробити перерахунок одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім`ям загиблих, та виплати одноразову грошову допомогу у повному розмірі матері загиблого військовослужбовця - ОСОБА_1 , оскільки син загиблого не має права на її отримання та до заяви додано його копію паспорта громадянина російської федерації.

Листом від 23 лютого 2023 року за підписом заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , в перерахунку та виплаті в повному розмірі грошової допомоги позивачу відмовлено, оскільки дане питання може бути розглянуте після надходження заяви з необхідними документами від законного представника або закінчення трирічного терміну з дня виникнення права на її отримання.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до Міністерства оборони України, однак останні направили скаргу зі всіма доданими до неї матеріалами для розгляду та прийняття рішення до військової частини НОМЕР_1 .

За результатами розгляду, рішенням заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , позивачу відмовлено в перерахунку та виплаті в повному розмірі грошової допомоги у зв`язку з загибеллю її сина з тих самих підстав та зазначено, що раніше вже відповідь надавалась з приводу цього питання.

З огляду на викладене, позивач вважає, що рішення командування військової частини НОМЕР_1 про відмову позивачу в перерахунку та виплаті в повному розмірі одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина - ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 41 Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За приписами ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24 лютого 2022 року по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Положеннями ст. 16-3 Закону № 2011-XIІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі п. 3, 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання Указів Президента України від 24 лютого2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, 13 липня 2022 року військовослужбовець ОСОБА_2 загинув в результаті вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків під час виконання бойового завдання у смт.Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується довідкою про причину смерті та свідоцтвом про смерть від 22 липня 2022 року, видане Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) серії 1-ВЛ № 828388 за актовим записом №385.

У зв`язку із чим із вказаної дати члени сім`ї, батьки та утриманці набули право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168.

Військовою частиною НОМЕР_1 суб`єктом владних повноважень, який приймає рішення щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги, було визначено коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме: метері ОСОБА_1 ; неповнолітнього сина ОСОБА_5 , 2010 р.н.

В адміністративному позові позивач зазначила, що загиблий ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 2007 року з ОСОБА_4 , який рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року розірвано. Загиблий ОСОБА_2 , має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в шлюбі з ОСОБА_4 . ОСОБА_4 постійно проживає в російській федерації та є громадянкою даної держави, що підтверджується паспортом НОМЕР_7 , виданим 13.08.2019 р. УВМС росії в псковській області. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 російська федерація. Неповнолітній ОСОБА_5 (син загиблого) проживає разом з матір`ю в російській федерації та також є громадянином даної держави, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 , виданим МВС 0660.

Батько загиблого військовослужбовця, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Хрестищенською сільською радою Красноградського району Харківської області серії НОМЕР_5 за №14.

У зв`язку з встановленими обставинами, рішенням командира в/ч НОМЕР_1 від 24.10.2022р. №535 ОСОБА_1 було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі частки від 15 000 000 гривень, в розмірі 7 500 000 грн. Іншу частку одноразової грошової допомоги, за отримання якої може звернутися законний представник неповнолітнього сина загиблого військовослужбовця, не було розподілено.

Відповідно до п.2. Постанови №168 (в редакції від 08.07.2022, чинної на день смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ), зокрема, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть (абзац 2 пункту 2 Постанови №168).

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами (абзац 3 пункту 2 Постанови №168).

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку (абзац 4 пункту 2 Постанови №168).

Таким чином, на момент загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 13.07.2022р. згідно редакції Постанови №168 від 08.07.2022р., право на отримання одноразової грошової допомоги належали: матері ОСОБА_1 ; неповнолітньому сину ОСОБА_5 , 2010 р.н.

Судом встановлено, що будь-які документи, які б свідчили про звернення або відмову законного представника неповнолітнього сина ОСОБА_5 , 2010 р.н. щодо отримання ним одноразової грошової допомоги в матеріалах справи відсутні та сторонами надано не було.

Суд зазначає, що абзацом 3 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Отже, у разі відмови ОСОБА_5 від отримання одноразової грошової допомоги або у разі його не звернення за отриманням такої допомоги протягом трьох років з дати смерті ОСОБА_2 у позивача виникне право на отримання частини одноразової грошової допомоги в сумі 7 500 000 грн.

Посилання позивача на те, що неповнолітній син загиблого є громадянином російської федерації та постійно проживає на її території, що відповідно до абз.1 п.2 Постанови №168 виключає його з переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги у зв`язку з загибеллю, є безпідставним, оскільки застосуванню підлягали положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 чинні саме станом на дату смерті сина позивачки, оскільки норми, запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1066, відповідно до яких громадяни Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору були виключені з кола осіб - отримувачів внесені після набуття права на отримання визначеними особами одноразової грошової допомоги.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 420/9003/23 (адміністративне провадження № К/990/33217/23).

Щодо вимог позову про скасування рішення військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 в розгляді заяви про перерахунок та виплату в повному обсязі одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців, суд зазначає наступне.

Як зазначалося, позивач звернулася із заявою від 26.07.2022р. до в/ч НОМЕР_1 у якій просила призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю 13.07.2022р. її сина, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , рядового ОСОБА_2

Військовою частиною НОМЕР_1 суб`єктом владних повноважень, який приймає рішення щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги, було визначено коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме: метері ОСОБА_1 ; неповнолітнього сина ОСОБА_5 , 2010 р.н.

У зв`язку з встановленими обставинами, рішенням командира в/ч НОМЕР_1 від 24.10.2022р. №535 ОСОБА_1 було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі частки від 15 000 000 гривень, в розмірі 7 500 000 грн. Іншу частку одноразової грошової допомоги, за отримання якої може звернутися законний представник неповнолітнього сина загиблого військовослужбовця, не було розподілено.

Не погодившись із цим рішенням командира в/ч НОМЕР_1 , позивач 23.11.2022р. звернулася до командира в/ч НОМЕР_1 із заявою з доданою до неї копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 (неповнолітнього сина) щодо сприяння в реалізації пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168 від 28.02.2022р. (далі Постанова №168), а саме у виплаті їй нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги або надання їй роз`яснення відповідно до порядку її отримання.

За результатами розгляду заяви позивача, в/ч НОМЕР_1 надала відповідь листом від 19.01.2023р. №222/4/224.

03.02.2023р. до в/ч НОМЕР_1 з того ж самого питання надійшла заява позивача від 25.01.2023р., яка подана її представником адвокатом Круглих К.О. У цій заяві, позивач просила в реалізації пункту 2 Постанови №168 щодо виплати їй нерозподіленої частки, додавши до заяви копію документа ОСОБА_5 (неповнолітнього сина), в якому, зокрема, міститься інформація про те, що він є громадянином Російської Федерації. В своїй заяві адвокат Круглих К.О. посилається на вимоги пункту 2 Постанови №168 в редакції від 30.09.2022р., в якій зазначено: установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

За результатами розгляду заяви позивача, поданої її представником адвокатом Круглих К.О., в/ч НОМЕР_1 надала відповідь листом від 23.02.2023р. №222/4/521.

Аналогічна заява позивача від 18.04.2023р., яка подана представником адвокатом Круглих К.О. до Міноборони, була направлена за належністю до в/ч НОМЕР_1 28.04.2023р.

За результатами розгляду заяви позивача, яка була подана її представником адвокатом Круглих К.О., в/ч НОМЕР_1 надала відповідь листом від 04.05.2023р. №222/4/1276.

Таким чином, в/ч НОМЕР_1 не приймала рішень щодо відмови позивачу у розгляді заяви про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, а отже відсутні законні підстави для визнання протиправним та скасування рішення в/ч НОМЕР_1 щодо відмови позивачу у розгляді заяви про перерахунок та виплату в повному обсязі одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довела обставин, які б свідчили про порушення її прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Владислав ЄГУПЕНКО