Постанова

від 27.05.2024 по справі 520/35615/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 р. Справа № 520/35615/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/35615/23

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Прокопенко Олесі Олегівни

третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Прокопенко Олесі Олегівни, третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради, в якому просила суд:

- визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, за реєстраційним № 70526959 від 04.12.2023 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, прийняти відповідне рішення щодо заяви за реєстраційним № 58336121 від 04.12.2023 про скасування державної реєстрації прав (номер запису про права та обтяження: 24620586), на підставі Постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2009 по справі № 37/340-09 (н.р. 47/163-08) до закінчення строку державної реєстрації прав про скасування державної реєстрації прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та прийняти постанову, якою визнати протиправним рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, за реєстраційним № 70526959 від 04.12.2023 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції документів, наданих позивачкою разом із позовною заявою, зокрема, постанови Вищого господарського суду України №47/163-08 від 01.12.2009 та рішення Господарського суду Харківської області справа №37/340-09 (н.р.47/163-08) від 18.11.2010, та протиправність спірного рішення реєстратора Прокопенко О.О. за реєстраційним № 70526959 від 04.12.2023 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 , що діє в інтересах позивачки, з огляду на надання належного пакету документів для проведення реєстраційних дій.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до довідки гаражно-будівельного кооперативу «Ювілейний-2» за № 71 від 10.10.2023, надану на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позивачка є членом гаражно-будівельного кооперативу «Ювілейний-2», який розташований за адресою вул. Білогорська, б. 92 Б, м. Харкова, та є власницею гаражного боксу 798, літ « НОМЕР_1 ».

Рішенням №70414512 від 27.11.2023 про відмову в проведенні реєстраційних дій, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, а саме « відповідно наданої інформації Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», згідно архівними матеріалами інвентаризаційної справи реєстрація права приватної власності на гараж літ «Ф-2» по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 проведено КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за особою відмінною від заявника, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2008 справа №47/163-08; ухвали Господарського суду Харківської області від 30.07.2008 справа №47/163-08. Під час розгляду заяви здійснено консолідований пошук,в результаті якого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно встановлено запис № 24620586 про реєстрацію права власності на гаражі літ «Ф-2» площею 3389,0 кв.м. по АДРЕСА_1 , за особою відмінною від особи заявника. Розглянувши у сукупності документи заявника, відомості реєстру, інформацію від Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, проведення державної реєстрації на гаражний бокс № 798 в літ. «Ф-2» в гаражно-будівельному кооперативі «Ювілейний-2», що розташований за адресою вул.Білогорська,92Б, м.Харкова за ОСОБА_1 неможливе.Ураховуючи викладене, керуючись п.5 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пунктом 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 зі змінами та доповненнями».

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009р. по справі №47/163-08 скасовано рішення господарського суду Харківської області та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2010р. по справі №37/340-09 у задоволені позову Гаражного кооперативу «Ювілейний-2» м.Харкова про визнання права власності на гаражі зокрема гараж літ. «Ф-2» відмовлено.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, за реєстраційним №70526959 від 04.12.2023 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 , зазначено, що під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію у реєстрі прав власності на нерухоме майно, саме гараж літ. «Ф-2» загальною площею 3389,0кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 потребує уточнення, у зв`язку з чим було направлено запит до КП «ХМБТІ». У рішенні Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 посилається до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якому зазначено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором в разі подання документів для державної реєстрації прав у неповному обсязі, передбаченому законодавством. Крім того у рішенні зазначено, що розгляд заяви буде поновлено після надходження копії постанови Вищого господарського суду України №47/163-08 від 01.12.2009 та рішення Господарського суду Харківської області справа №37/340-09 (н.р.47/163-08) від 18.11.2010, або отримання шляхом інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень;- надходження необхідної інформації з КП «ХМБТІ».

Вважаючи рішення відповідача протиправним позивачка звернулася до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав щодо визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, за реєстраційним № 70526959 від 04.12.2023 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Положеннями статті 18 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону № 1927 Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 37 № 1927 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня. коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

При цьому, пунктом 78 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов`язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:

документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);

документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не зазначаються, а завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли такою особою відповідно до пункту 77 цього Порядку подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.

Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію у реєстрі прав власності на нерухоме майно, саме гараж літ. «Ф-2» загальною площею 3389,0кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 потребує уточнення, у зв`язку з чим було направлено запит до КП «ХМБТІ». У рішенні Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 посилається до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якому зазначено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором в разі подання документів для державної реєстрації прав у неповному обсязі, передбаченому законодавством. Крім того у рішенні зазначено, що розгляд заяви буде поновлено після надходження копії постанови Вищого господарського суду України №47/163-08 від 01.12.2009 та рішення Господарського суду Харківської області справа №37/340-09 (н.р.47/163-08) від 18.11.2010, або отримання шляхом інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень;- надходження необхідної інформації з КП «ХМБТІ».

Так, згідно положень частин 1 та 3 статті 23 Закону № 1952 розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

При цьому, пунктом 8 частини 1 статті 24 Закону № 1952 встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2023 засобами електронного зв`язку від господарського суду Харківської області надійшла відповідь на запит державного реєстратора. Також, 12.12.2023 на запит державного реєстратора КП «БТІ» надано відповідь.

Після отримання необхідних інформацій від КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради та господарського суду Харківської області державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради у передбаченому законодавством України порядку розглянута заява № 58336121, за результатами розгляду якої прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 70660234 від 12.12.2023 та відповідно до ст. 21 Закону сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав.

Посилання апелянта на направлення відповідачу постанови Вищого господарського суду України №47/163-08 від 01.12.2009 та рішення Господарського суду Харківської області справа №37/340-09 (н.р.47/163-08) від 18.11.2010, не можуть бути підставою не виконання відповідачем обов`язків щодо перевірки реєстрації такого документа та відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, за реєстраційним № 70526959 від 04.12.2023 про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 відповідає вимогам чинного законодавства та ч. 2 ст. 2 КАС України, відтак є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та позову в цілому.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 по справі №520/35615/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич