Постанова

від 22.05.2024 по справі 440/12071/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 р.Справа № 440/12071/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.06.23 по справі № 440/12071/21

за позовом ОСОБА_1

до Державної інспекції архітектури та містобудування України , Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі відповідач, ДАБІ), в якій просила про:

-визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.09.2021 № 414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ";

-поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ДАБІ у Полтавській області з 03.09.2021;

-стягнення з ДАБІ України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.09.2021 по день поновлення на роботі;

-стягнення з ДАБІ на користь ОСОБА_1 20000,00 грн моральної шкоди.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року за № 414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено з 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займані до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.

Полтавським окружним адміністративним судом 07.07.2022 видано виконавчий лист № 440/12071/21, на виконання якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 07.09.2022 відкрито виконавче провадження № 69796129 з його примусового виконання.

07 червня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, а саме Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування (код ЄДРПОУ44245840) (далі ДІАМ) на обґрунтування якої позивачкою зазначено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДАБІ 06.03.2023 ліквідована, а правонаступником у порядку публічного правонаступництва є ДІАМ.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Державною інспекцією архітектури та містобудування України подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про заміну боржника у виконавчому документі. Вказує, що Державна інспекція архітектури та містобудування України утворена як новий орган влади, та, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не є правонаступником юридичних осіб публічного або приватного права, а тому відсутні підстави, передбачені ст. 52 КАС України, для допущення процесуального правонаступництва, що вказує на наявність підстав для скасування спірної ухвали суду.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023, заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому документі у справі № 440/12071/21 задоволено тазамінено боржника у виконавчому листіу справі № 440/12071/21 від 07.07.2022 щодо поновлення з 03.09.2021 ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ДАБІ у Полтавській області з ДАБІ (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника ДІАМ (код ЄДРПОУ44245840).

Постановою Верховного Суду від 14 березня 2024 року касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задоволено частково, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року скасовано, а справу № 440/12071/21 направлено на продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для здійснення такої та зазначив, що 06.03.2023 Державна архітектурно-будівельна інспекція України вибула із спірних публічних правовідносин, а до Державної інспекції архітектури та містобудування України, враховуючи припинення Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування, перейшли права та обов`язки ліквідованого органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, тобто настало повне правонаступництво, а, відтак, саме Державна інспекція архітектури та містобудування України компетентна відновити права позивача, що буде відповідати меті правосуддя - ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 5 статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 379 КАС України, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з приписів КАС України та Закону №1404-VIII, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, який компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Втім, аналіз норм КАС України та Закону №1404-VIII дає підстави для висновку про те, що положення КАС України не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим, за правилами КАС України, є доведення обставин вибуття сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.

Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме з тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

Відтак якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 3 грудня 2020 року у справі №805/2173/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №805/4361/17-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 20 грудня 2021 року у справі №300/2478/20, від 19 квітня 2022 року у справі №520/9169/18.

Спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосується, зокрема, поновлення позивачки на займаній посаді з якої її було незаконно звільнено, а отже не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації ДІАМ функцій державного архітектурно-будівельного контролю, що були передані до нього ДАБІ.

У розглядуваному випадку предметом оцінки є питання встановлення повного правонаступництва, тобто переходу прав та обов`язків юридичної особи (ДАБІ), які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби.

Так, відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Матеріалами справи підтверджено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України 06.03.2023 припинена, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис №1000701110026047267.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження Державної архітектурно-будівельної інспекції України її правонаступником.

Так, представник відповідача вказує, що Державна інспекція архітектури та містобудування України є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не є правонаступником юридичних осіб публічного або приватного права, у тому числі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції містобудування України та Державної сервісної служби містобудування.

Втім, не приймаючи вказані доводи до уваги та задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому документів саме на Державну інспекцію архітектури та містобудування України, колегія суддів вказує наступне.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №218 (далі постанова КМУ №218 від 13.03.2020) було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України з одночасним утворенням Державної сервісної служби містобудування України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Цією ж постановою було затверджено Положення про Державну сервісну службу містобудування України (далі Держсервісбуд), відповідно до якого основним завданням Держсервісбуду є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держсервісбуду; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках (п.3 Положення в редакції чинній на час прийняття постанови), що є аналогічними до завдань ліквідованої Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Більш того, повноваження Держсервісбуду, визначені в п.4 Положення про Держсервісбуд, повністю дублюють повноваження, покладені на Державну архітектурну-будівельну інспекцію України, визначені у п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294.

Таким чином, у постанові КМУ №218 від 13.03.2020 як у розпорядчому акті органу державної влади не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій ДАБІ України або передачі їх іншим органам виконавчої влади, що має місце у разі ліквідації органу виконавчої влади, виходячи зі змісту п.3.6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074. Натомість, передбачено створення Державної сервісної служби містобудування України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій, та покладення на неї тих же завдань та повноважень, які були покладені на Державну архітектурну-будівельну інспекцію України.

Одночасно, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Втім, згодом, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №134 було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому, вказаною постановою ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов`язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду, основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

20 травня 2021 року проведено державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000701020000092252.

При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна інспекція містобудування та Державна сервісна служба містобудування були припинені 19.08.2021 та 25.08.2021 відповідно.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 було постановлено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна архітектурно-будівельна інспекція України 06.03.2023 припинена (запис №1000701110026047267).

Відтак, 06.03.2023 Державна архітектурно-будівельна інспекція України вибула із спірних публічних правовідносин, а до Державної інспекції архітектури та містобудування України, враховуючи припинення Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування, перейшли права та обов`язки ліквідованого органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, тобто настало повне правонаступництво, а відтак колегія суддів доходить висновку, що саме Державна інспекція архітектури та містобудування України компетентна відновити права позивача, що буде відповідати меті правосуддя - ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що виконавче провадження за № 69796129 на момент постановлення оскаржуваних судових рішень у цій справі відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру має статус «завершене», колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом та як зазначає позивачка стосовно виконавчого провадження №69796129 від 07.09.2022, то постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу позивачки 15.09.2022

Окрім постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2022, від органу ДВС на її адресу інших постанов не надходило і про фактичне закінчення виконавчого провадження позивачці стало відомо лише з апеляційної скарги ДІАМ. Окрім того 11.08.2023 позивачка направила до органу ДВС копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року про заміну сторони у виконавчому провадженні разом із супровідним листом, у відповідь на яку і отримала повідомлення про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що під час звернення позивачки до суду з заявою та під час винесення судом оскаржуваної ухвали, доказів закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містили.

Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 440/17077/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.04.2023, видану Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 440/12071/21 від 07.07.2022, виданого Полтавським окружним адміністративним судом.

При цьому, колегія суддів зауважує, що, згідно з пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2011 року у справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) (заява №28924/04), ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу.

У цій справі Суд також зазначив, що інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення про заміну боржника у виконавчому документі шляхом заміни боржника у виконавчому листі по справі № 440/12071/21 від 07.07.2022 року щодо поновлення з 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування (код ЄДРПОУ44245840).

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі № 440/12071/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 27.05.2024 року