Ухвала

від 07.11.2024 по справі 440/12071/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12071/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Гриценко А.О.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Фалько М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі №440/12071/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі також - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.09.2021 №414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області з 03.09.2021;

- стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 вимушений прогул з 03.09.2021 по день поновлення на роботі;

- стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 20000,00 грн моральної шкоди.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №440/12071/21 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Лесі Українки, б.26, м.Київ, код ЄДРПОУ 37471912), Державної інспекції архітектури та містобудування України (бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 44245840) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 вересня 2021 року за № 414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено з 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. Допущено негайне виконання рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 на займані до звільнення посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 (п`ять тисяч гривень).

08.10.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення, у якій остання просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі №440/12071/21, постановивши ухвалу, яка б захистила та відновила порушені права щодо поновлення на рівнозначній посаді у Державній інспекції архітектури та містобудування.

Вказана заява передана на розгляд судді Костенко Г.В. згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2024.

Положеннями частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалою суду від 14.10.2024 заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі №440/12071/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 12:00 год. 29 жовтня 2024 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні 07.11.2024 заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №440/12071/21 підтримала, просила суд її задовольнити повністю.

В судовому засіданні 07.11.2024 з розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №440/12071/21 представник Державної інспекції архітектури та містобудування України проти задоволення заяви заперечувала з підстав її необґрунтованості та безпідставності.

Оцінюючи обґрунтованість вказаної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, з аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17.

У постанові від 24.12.2014 у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком.

При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.

Водночас, усталеною є практика Верховного Суду, згідно якої враховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У такий самий спосіб частину першу статті 235 КЗпП України в подібних правовідносинах застосовано й у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №640/18679/18, від 20.01.2021 у справі №804/958/16, від 11.02.2021 у справі №640/21065/18, від 31.05.2021 у справі №0840/3202/18, від 06.07.2021 у справі №640/3456/20, від 06.07.2021 у справі №640/1627/20 тощо.

Суд зауважує, що у адміністративному позові позивачкою заявлялись позовні вимоги, зокрема, щодо поновлення її на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 залучено до участі у справі №440/12071/21 в якості співвідповідача - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Водночас, суд приймаючи рішення у справі не покладав на Державну інспекцію архітектури та містобудування України будь-яких обов`язків щодо відновлення порушених прав позивачки, правом на апеляційне оскарження рішення суду позивачка не скористалася.

Суд відмічає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 вказано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип "правової визначеності", який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу "остаточності рішення", згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

За таких обставин, оскільки вимоги заяви в частині зміни порядку та способу виконання рішення суду фактично змінюють суть судового рішення, а питання поновлення позивача на посаді у реорганізованому органі вже фактично було розглянуто судом при винесенні рішення, задоволення зазначеної заяви у вказаний спосіб призведе до фактичної зміни рішення суду по суті та втручання до принципу res judicata, що є неприпустимим.

Щодо зміни способу і порядку виконання рішення шляхом постановлення ухвали щодо поновлення позивачки на різнозначній посаді у Державній інспекції архітектури та містобудування України, то суд враховує наступне.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ) рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Частиною першою статті 6 Закону №889-VІІІ визначено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Відповідно до статті 51 Закону №889-VІІІ з метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за такими рівнями:

1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Національна служба посередництва і примирення, Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора;

2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя;

5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Статтею 41 Закону №889-VІІІ передбачено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина четверта статті 6 Закону №889-VІІІ).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що переведення державного службовця без проведення конкурсу можливе лише на рівнозначну або нижчу посаду (за згодою працівника).

Як слідує з матеріалів справи, наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.09.2021 за №414 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено ОСОБА_1 з посади головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.

Відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 (далі - Схема посадових окладів) юрисдикція Державної інспекції архітектури та містобудування України та посадових осіб, що працюють в ній, поширюється на всю територію України, тоді як юрисдикція Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області та посадових осіб, що працюють в ньому, поширювалася тільки на територію Полтавської області.

Таким чином, посада "головний інспектор будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України" не є рівнозначною посаді "головний інспектор будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області", оскільки є вищою згідно Схеми посадових окладів за рівнем державних органів.

Крім того в Державній інспекції архітектури та містобудування України, на відміну від Державної архітектурно-будівельної інспекції, відсутні територіальні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя, що підтверджується Структурою Державної інспекції архітектури та містобудування України, введеною в дію наказом від 08.07.2024 №110.

Також зі структурою Державної інспекції архітектури та містобудування України можна ознайомитися за посиланням https://diam.gov.ua/struktura.

Посадою державної служби нижчою за посаду "головний інспектор будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області" є посада у держаному органі юрисдикція якого, поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, однак вона також відсутня згідно Структури Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Враховуючи викладене, у Державної інспекції архітектури та містобудування України немає можливості запропонувати позивачці рівнозначну посаду в Державній інспекції архітектури та містобудування України відповідно до вимог статті 41 Закону України "Про державну службу".

Враховуючи все викладене вище, а також норми чинного законодавства України, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом постановлення ухвали про поновлення позивачки на рівнозначній посаді в Державній інспекції архітектури та містобудування України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі №440/12071/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11 листопада 2024 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко