Рішення

від 10.04.2024 по справі 495/12657/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/12657/23

Номер провадження 2/495/1232/2024

10 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Червинській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність у не знятті арешту з майна та зобов`язання зняти арешт, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність у не знятті арешту з майна та зобов`язання зняти арешт, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у не знятті арешту з усього мого майна, накладеного 05 квітня 2012 постановою державного виконавця Швець Є.О. у виконавчому провадженні В-10/32078365.

- зобов`язати уповноважену особу Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього мого майна, накладений 05 квітня 2012 постановою державного виконавця Швець Є.О. у виконавчому провадженні В-10/32078365.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач свою позовну заяву обґрунтовує тим, що згідно інформаційної довідки 348009005 від 26 вересня 2023 року позивачу на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку під номером АДРЕСА_1 . З тієї ж довідки вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження «арешт нерухомого майна» на підставі винесеної 05 квітня 2012 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ Швець Є.О. у виконавчому провадженні 10/32078365 постанови про арешт майна.

18 жовтня 2023 року позивач вернулась з письмовою заявою до відповідача щодо видачі на руки постанови про закінчення виконавчого провадження з відомостями про зняття арешту з майна, а також про вчинення передбачених законодавством дій щодо реєстрації припинення обтяження майна. Про час та місце отримання копії постанови позивач поросила сповістити її за номером мобільного телефону, однак ні відповідь на заяву ні сповіщення на телефон до неї не надходили.

Позивач зазначає, що отриманий нею кредит в банку вона повернула і за письмовою заявою банку виконавче провадження відповідачем було завершено. На неодноразові телефонні дзвінки до відповідача щодо отримання постанови позивач відповіді не отримала, з дня звернення до відповідача минув вже місяць, однак відповіді так і не отримала й досі.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов?язані об?єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об?єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (стаття 18 Закону України «Про звернення громадян»).

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об?єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов?язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»).

Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п?ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Таким чином, враховуючи, що звернення позивача не потребувало додаткового вивчення, відповідач, відмовивши їй у наданні відповіді на подану заяву, не вирішив невідкладно її письмове звернення, чим порушив вимоги Закону.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.04.2024 року обтяження (арешт) № 12374005 (з приводу якого було подана скарга), запис про яке внесено на підставі постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ № В-10/32078365 від 05.04.2012р. припинено

27.05.2015р. на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження (п.8 ч. 1 ст. 49), № В-5/47272653 від 15.05.2015 року. Також звертаємо увагу суду, що запис про вищевказане обтяження в архівній частині Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відображено з відміткою "ПРО ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАПИСУ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО", а також зазначений новий номер цього ж (перенесеного) обтяження в новому реєстрі (Державному реєстру речових прав на нерухоме майно) - "Номер запису про обтяження: 9820587" "27.05.2015 14:56:56".

В свою чергу, як зазначалось вище, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься відмітка "Обтяження припинено".

Враховуючи вищенаведене, представник Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вважає, що предмет спору відсутній, а скарга ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ПМУМЮ (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності у незняття арешту з майна та зобов`язання зняти арешт з майна є безпідставною.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2023 року /суддя Боярський О.О./ провадження по справі було відкрито, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядження керівника апарату суду № 323 від 28.02.2024 року по справі було призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 року справа була передана на розгляд судді Анісімової Н.Д.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.02.2024 року /суддя Анісімова Н.Д./ справа була прийнята до провадження судді та призначено дату судового засідання.

Позивач у судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 10.04.2024 року подав відзив, зміст якого викладений в описовій частині рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, нормативно-правове обґрунтування та позиція суду

Судом встановлено, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 348009005 від 26 вересня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/2 частина житлового будинку під номером АДРЕСА_1 .

З цієї ж інформаційної довідки вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження «арешт нерухомого майна» на підставі винесеної 05 квітня 2012 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ Швець Є.О. у виконавчому провадженні 10/32078365 постанови про арешт майна.

18 жовтня 2023 року позивач вернулась з письмовою заявою до відповідача щодо видачі постанови про закінчення виконавчого провадження з відомостями про зняття арешту з майна, а також про вчинення передбачених законодавством дій щодо реєстрації припинення обтяження майна. Проте відповіді на вказану заяву позивач так і не отримала.

Довідкою № 2324-33.4 від 15.01.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 490026140 від 27.02.20017 року, отриманим в АТ «СЕНС БАНК» /АТ «СЕНС БАНК» є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «АЛЬФА-БАНК». Всі зобов`язання і договори зберігають свою юридичну силу та не потребують переукладання або укладання додаткового договору у зв`язку зі зміною назви з 01.12.2022р./ не має.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власника майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, у період виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV у відповідній редакції (далі Закон України № 606-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною 1 статті 6 Закону України №606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 11 Закону України № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України № 606-ХІV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону України № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин 3, 4 і 5 статті 60 Закону України №606-ХІV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

До підставзняття арештутакож належатьзакінчення виконавчогопровадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 1 статті 50 Закону України №606-ХІV).

Частиною 2 статті 50 Закону України № 606-ХІV передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України №606-ХІV підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи, що у позивача наразі борги по виконавчим документам відсутні, суд вважає, що арешт з належного йому майна потрібно зняти. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для забезпечення реального виконання рішення суду, що підлягало примусовому виконанню, припинили своє існування. За таких обставин, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту є протиправною, а тому наявні підстави для зобов`язання останнього зняти такий.

Керуючись ст. 12, 13, 30, 81, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність у не знятті арешту з майна та зобов`язання зняти арешт задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у не знятті арешту з усього мого майна, накладеного 05 квітня 2012 постановою державного виконавця Швець Є.О. у виконавчому провадженні В-10/32078365.

Зобов`язати уповноважену особу Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього мого майна, накладений 05 квітня 2012 постановою державного виконавця Швець Є.О. у виконавчому провадженні В-10/32078365.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Д.Анісімова