ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
24.05.2024Справа № 910/6278/24
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» до проДержавного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» стягнення заборгованості у розмірі 144 698 грн. 48 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» про стягнення заборгованості у розмірі 144 698 грн. 48 коп.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» та додані до неї документи, встановив, що вказана позовна заява не відповідає вимогам п.п.2, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позовна заява не містить: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету Відповідача; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та не відповідає вимогам ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Також в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Суд зазначає, що Заявником, на підтвердження надсилання Відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, до позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист від 20.05.2024 року, фіскальний чек.
Як вбачається з опису вкладення у цінний лист від 20.05.2024 року, на адресу Відповідача була направлена позовна заява з додатками на 24 арк., проте з вказаного опису вкладення у цінний лист неможливо встановити чи були направлені на адресу Відповідача всі додатки до позовної заяви, які були подані на адресу Господарського суду міста Києва, оскільки він не містить переліку надісланих на адресу Відповідача додатків.
Крім того, Суд зазначає, що Позивачем визначено Відповідачем Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР», проте матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання на адресу філії позовної заяви та доданих до неї документів.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Також Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно із п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).
Відповідно до ч.1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
У ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
В даному випадку Позивачем пред`явлено одну вимогу майнового характеру до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР». Проте, у прохальній частині позовної заяви Позивач просить суд стягнути саме з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» заборгованість у розмірі 144 698 грн. 48 коп., жодних вимог до Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» не пред`явлено. Крім того, Договір підряду №2211/21-01 від 15.11.2021 року укладений саме з Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР».
Враховуючи викладене, Позивачу необхідно визначитись щодо складу учасників судового процесу з урахуванням прохальної частини позовної заяви, норм чинного законодавства України.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» слід залишити без руху та надати Заявнику строк для усунення виявлених недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 163, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» про стягнення заборгованості у розмірі 144 698 грн. 48 коп. залишити без руху.
2. Надати Заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей; визначення складу учасників судового процесу, доказів направлення позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача в оригіналі.
3. Роз`яснити Заявнику, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута Позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24 травня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119307234 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні