Рішення

від 02.08.2024 по справі 910/6278/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024Справа № 910/6278/24Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» (40022, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ ВОРОВСЬКОГО, будинок 20, Ідентифікаційний код юридичної особи 37186703) до проДержавного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» (03037, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 39/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 05416892) стягнення заборгованості у розмірі 144 698 грн. 48 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 144 698 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду №2211/21-01 від 15.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Сумського відділу комплексного проектування Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» про стягнення заборгованості у розмірі 144 698 грн. 48 коп. залишено без руху.

31.05.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій Позивач визначив Відповідачем Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року відкрито провадження у справі №910/6278/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.06.2024 року направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа Сторонам.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

15.11.2021 року між Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» (Підрядник) було укладено Договір підряду №2211/21-01, відповідно до умов якого Підрядник зобов?язується за плату розробити проєктно-кошторисну документацію «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-12 Суми-Полтава з обходом м. Сум на ділянці км87+449-км106+116, Сумська область» в частині розділів 92-20-ЕЗ «Зовнішнє електроосвітлення» та 92-20-ЕП «Електропостачання», а Замовник зобов?язується оплатити та прийняти виконані роботи. (а.с.5)

Термін виконання робіт становить до 35 робочих днів з моменту підписання Договору. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт становить 101 758,00 грн. (сто одна тисяча сімсот п?ятдесят вісім гривень 00 копійок) без ПДВ.

Згідно з п.2.2 Договору розрахунок Замовник проводить по факту виконання робіт згідно підписаного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в п?ятиденний термін з дня підписання акту.

У п.3.1 Договору визначено, що при завершенні робіт Підрядник передає Замовнику три примірники проектної документації за актом здачі-прийняття робіт.

Пунктом 3.2 Договору Сторони визначили, що Замовник зобов?язаний підписати акт здачі-прийняття робіт протягом 3-х календарних днів з моменту його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №2211/21-01 від 15.11.2021 року Позивач здійснив виготовлення проєктно-кошторисну документацію «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-12 Суми-Полтава з обходом м. Сум на ділянці км87+449-км106+116, Сумська область» в частині розділів 92-20-ЕЗ «Зовнішнє електроосвітлення» та 92-20-ЕП «Електропостачання», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом надання послуг №1036 від 09.12.2021 року на суму 101 758 грн. 00 коп. (а.с.6)

27.10.2023 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи від 27.10.2023 р., фіскальних чеків, накладних. (а.с.7-10, 15-17)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» перед Позивачем становить 101 758 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» інфляційні у розмірі 35 513 грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 7 426 грн. 94 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №2211/21-01 від 15.11.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи. (стаття 892 ЦК України)

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №2211/21-01 від 15.11.2021 року Позивач здійснив виготовлення проєктно-кошторисну документацію «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-12 Суми-Полтава з обходом м. Сум на ділянці км87+449-км106+116, Сумська область» в частині розділів 92-20-ЕЗ «Зовнішнє електроосвітлення» та 92-20-ЕП «Електропостачання», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом надання послуг №1036 від 09.12.2021 року на суму 101 758 грн. 00 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.6)

Згідно з п.2.2 Договору розрахунок Замовник проводить по факту виконання робіт згідно підписаного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в п?ятиденний термін з дня підписання акту.

У п.3.1 Договору визначено, що при завершенні робіт Підрядник передає Замовнику три примірники проектної документації за актом здачі-прийняття робіт.

Пунктом 3.2 Договору Сторони визначили, що Замовник зобов?язаний підписати акт здачі-прийняття робіт протягом 3-х календарних днів з моменту його отримання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги п.2.2 Договору, Суд приходить до висновку, що обов`язок Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» по оплаті виконаних робіт за Актом надання послуг №1036 від 09.12.2021 року настав 14.12.2021 року.

Таким чином, заборгованість Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» за Договором підряду №2211/21-01 від 15.11.2021 року становить 101 758 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» в розмірі 101 758 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 101 758 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 15.12.2021 року по 20.05.2024 року у розмірі 7 426 грн. 94 коп. та інфляційні за загальний період прострочки січень 2022 року - квітень 2024 року у розмірі 35 513 грн. 54 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання за загальний період з 15.12.2021 року по 20.05.2024 року у розмірі 7 426 грн. 94 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 15.12.2021 року по 20.05.2024 р. у розмірі 7 423 грн. 72 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки січень 2022 року - квітень 2024 року у розмірі 35 513 грн. 54 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 101 758 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 7 423 грн. 72 коп., інфляційні у розмірі 35 513 грн. 54 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» (03037, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 39/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 05416892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОСИСТЕМА» (40022, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ ВОРОВСЬКОГО, будинок 20, Ідентифікаційний код юридичної особи 37186703) заборгованість у розмірі 101 758 (сто одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 72 коп., інфляційні у розмірі 35 513 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн. 93 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 серпня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин