Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/430/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/430/22 (910/10231/22)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору арбітражний керуючий Глеваський Віталій Васильович

про стягнення 574 089, 65 грн.

в межах справи № 910/430/22

за заявами 1) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна,42, приміщення 42/1, ідентифікаційний номер 42732781) від імені та на підставі якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" (01021, м. Київ, Кловський узвіз,7, приміщення 49/5, ідентифікаційний номер 34938583);

2) Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська,32,ідентифікаційний номер 14352406)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна,42, секція 42/2, ідентифікаційний номер 37165945)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення 574 089,65грн.

В обґрунтування позовних вимог, що оскільки відповідач користується земельними ділянками площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 без правовстановлюючих документів, то за таких обставин керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 574 089, 65 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати за землю.

2. Стислий виклад позиції інших учасників справи.

У поданих поясненням на позовну заяву розпорядник майна вказує, що враховуючи те, що Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/430/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" і провадження у цій господарській справі відкрито до відкриття провадження по справі про стягнення коштів з боржника, тобто, в рамках цієї справи заявлено майнові вимоги до боржника у господарській справі № 910/430/22 про банкрутство цього боржника, то на переконання розпорядника майна наявні підстави для закриття провадження.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/430/22 за заявою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 матеріали справи № 910/430/22 (910/10231/22) за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення 574 089,65грн. передано для розгляду в межах справи № 910/430/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 прийнято справу № 910/430/22 (910/10231/22) до розгляду в межах справи № 910/430/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Так, згідно розпорядження № 01.3-16/409/24 від 05.02.2024, відповідно до п. 3.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів судової справи № 910/430/22, позовів в межах справи про банкрутство 910/17536/23, 910/17608/23, 910/10231/22, 910/18838/23, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 910/430/22, позови в межах справи про банкрутство 910/17536/23, 910/17608/23, 910/10231/22, 910/18838/23, передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 справу № 910/430/22 (910/10231/22) в межах розгляду справи № 910/430/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 14.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича про залучення до участі у справі третьої особи, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича до участі у справі № 910/430/22 (910/10231/22) за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення 574 089,65 грн. в межах справи № 910/430/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Оголошено перерву у судовому засіданні до 04.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 оголошено перерву у судовому засідання до 23.05.2024.

21.05.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна боржника надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

21.05.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про повернення позовної заяви.

У судовому засідання 23.05.2024 суд оголосив про надходження клопотання розпорядника майна боржника про повернення позовної заяви.

Розпорядник майна надав пояснення щодо поданого клопотання та зазначив, що Здолбунівська окружна прокуратура не має процесуальної дієздатності, оскільки на бланку та реквізитах позивача зазначено ЄДРПОУ Рівненської обласної прокуратури, натомість, будь-яких документі, що підтверджують наявність у Здолбунівської окружної прокуратури статусу юридичної особи до позову не долучено, у зв`язку з чим, просив у відповідності до ч. 5 ст. 174 ГпКУ повернути позовну заяву.

Заслухавши пояснення розпорядника майна, суд не видаляючись до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні даного клопотання про повернення позовної заяви, оскільки, вказане питання належить до виключної компетенції суду, в той час, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі, судом не було встановлено обставин для повернення позовної заяви.

Також, в даному судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги та просила суд про задоволення позову.

Представник боржника та розпорядник майна зазначили, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки, повинно було бути подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 23.05.2024 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" є власником нерухомого майна, приміщень - майнового комплексу, що знаходиться на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад Острозького району Рівненської області за юридичною адресою: вул. Вереснева, 61, с. Могиляни Острозького району Рівненської області.

Товариство набуло права власності на вказаний об`єкт згідно договору купівлі-продажу майнового комплексу від 20.10.2017.

Після набуття права власності на майновий комплекс, відповідач звернувся з клопотанням до Рівненської обласної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

В подальшому, пунктом 1 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 05.03.2018 № 145 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 9,1074 га (кадастровий номер 5624285300:09:003:0089), площею 0,2106 га (кадастровий номер 5624285300:05:003:0002) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Мощаницької сільської ради Острозького району.

Пунктом 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 05.03.2018 № 145 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 4,7947 га (кадастровий номер 5624285100:07:004:0007), площею 1,6105 га (кадастровий номер 5624285100:04:001:0003) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Могилянівської сільської ради Острозького району.

Крім того, пунктами 1-2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 06.11.2020 № 681 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в оренду земельних ділянок" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площею 9,1074 га (кадастровий номер 5624285300:09:003:0089), площею 0,2106 га (кадастровий номер 5624285300:05:003:0002), площею 4,7947 га (кадастровий номер 5624285100:07:004:0007), площею 1,6105 га (кадастровий номер 5624285100:04:001:0003) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Дані земельні ділянки, що на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад (за межами населеного пункту), сформовані як об`єкти цивільних прав із кадастровими номерами.

Зокрема, земельна ділянка, що на території Мощаницької сільської ради (за межами населеного пункту), площею 9,1074 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність. Аналогічно, земельна ділянка, що на території Мощаницької сільської ради (за межами населеного пункту), площею 0,2106 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність.

Також, земельна ділянка, що на території Могилянівської сільської ради площею 4,7947 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність. Аналогічно, земельна ділянка, що на території Могилянівської сільської ради площею 1,6105 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285100:04:001:0003, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність.

На даний час договори оренди земельних ділянок площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 не укладено. Відомості та докази укладення договорів у матеріалах справи відсутні.

При цьому, відповідач продовжує використовувати вказані земельні ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" по даний час є власником нерухомого майна, приміщень - майнового комплексу, зареєстрованого за юридичною адресою: вул. Вереснева, 61, с. Могиляни Острозького району Рівненської області, розміщеного на зазначених земельних ділянках.

Крім того, згідно з актом обстеження земельних ділянок від 07.09.2022, Острозькою міською радою констатовано, що зазначені земельні ділянки площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 огороджені бетонними плитами та цегляною огорожею; територія знаходиться під цілодобовою охороною. На зазначених земельних ділянках розміщений майновий комплекс, зареєстрований за юридичною адресою: вул. Вереснева, 61, с. Могиляни Рівненського (Острозького) району Рівненської області, власником якого є ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД".

Таким чином, з 20.10.2017 по даний час ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" фактично використовує земельні ділянки площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 газ кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 у зв`язку із розміщенням на земельних ділянках належного йому на праві власності нерухомого майна, за відсутності оформленого права користування даними земельними ділянками, що суперечить законодавству.

Отже, у період з 20.10.2017 договори оренди земельних ділянок площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 відповідачем не було укладено.

Острозькою міською радою було здійснено обрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельними ділянками у вигляді орендної плати за землю. Орендна плата нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами - державної влади та органами місцевого самоврядування.

При здійсненні розрахунку плати за користування вказаною земельною ділянкою застосовано відсоткову ставку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі згідно зі ст. 288.5.1 Податкового кодексу України.

Крім того, 06.11.2020 головою Рівненської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 681 "Про передачу ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" земельних ділянок на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад Острозького району". Згідно п. 5 вказаного розпорядження, Острозьку районну державну адміністрацію уповноважено укласти від імені Рівненської обласної державної адміністрації договори оренди землі із ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", встановивши річну орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Однак, на даний час договори оренди земельних ділянок із ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" не укладено.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.08.2021 у справі № 918/381/21 стягнено з ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на користь Острозької міської ради безпідставно збережених коштів у сумі 174 853, 00 грн за користування вищевказаними земельними ділянками за період з 06.11.2020 до 01.05.2021. Відповідачем рішення суду виконано в повному обсязі.

Відповідно до розрахунку Острозької міської ради від 05.09.2022, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 9,1074 га, кадастровий номер 5624285300:09:003:0089 (нормативна грошова оцінка у 2021 році - 7 825 078 грн, а в 2022 році - 8 607 585, 89 грн) становить:

- за період з 02.05.2021 по 31.12.2021 - 156 930, 33 грн. (7 825 078 x 3%: 100): 365дн x 244 дн);

- за період з 01.01.2022 по 31.08.2022 - 171 915, 89 грн. (8 607 585, 89 x 3%: 100): 365дн х 243дн).

Розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,2106 га, кадастровий номер 5624285300:05:003:0002 (нормативна грошова оцінка у 2021 році - 200 849 грн, а в 2022 році - 220 933, 90 грн) становить:

- за період з 02.05.2021 по 31.12.2021 - 4 027, 99 грн. (200 849 х 3%:100): 365дн х 244дн).

- за період з 01.01.2022 по 31.08.2022 - 4 412, 63 грн. (220 933, 90 x 3%: 100): 365 х 244дн).

Розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007 (нормативна грошова оцінка у 2021 році -4 130 647 грн, а в 2022 році - 4 543 711, 70 грн) становить:

- за період з 02.05.2021 по 31.12.2021 - 82 839, 28 грн. (4 130 647 x 3%: 100): 365дн x 244дн);

- за період з 01.01.2022 по 31.08.2022 - 90 749, 75 грн. (4 543 711,70 x 3%:100): 365дн х 243дн).

Розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 (нормативна грошова оцінка у 2021 році - 1 504 207 грн, а в 2022 році - 1 654 627, 70 грн) становить:

- за період з 02.05.2021 по 31.12.2021 - 30 166, 56 грн. (1 504 207 x 3%:100): 365дн х 244дн);

- за період з 01.01.2022 по 31.08.2022 - 33 047, 22 грн. (1 654 627, 70 x 3%:100): 365дн х 243дн).

Відтак, згідно наведених розрахунків, загальний розмір недоотриманих доходів за використання зазначених земельних ділянок складає 574 089, 65 грн.

З огляду на викладене керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради й звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 574 089, 65 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 без правовстановлюючих документів, у вигляді орендної плати за землю.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 53 ГПК України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналіз положень ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №905/803/18).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України №3- рп/99 від 08.04.1999 р. інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, зазначений пункт рішення Конституційного Суду України визначив, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки "інтереси держави - є оціночним поняттям", прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, атому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Таким чином, законність надання її у використання, у тому числі, передача в оренду, безперечно становить інтерес держави.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Власником вказаних земельних ділянок є держава в особі Рівненської обласної державної адміністрації, що підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученими до позовної заяви. Острозька міська рада є отримувачем коштів - орендної плати. Тобто Рівненська обласна державна адміністрація та Острозька міська рада є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах Рівненської обласної державної адміністрації та Острозької міської ради.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18.

Відповідно до ст. 4 ГПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування", орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Острозькою міською радою, заходи щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельними ділянками, не вживалися. Таким чином, порушені права не поновлено, що свідчить про неналежність захисту інтересів територіальної громади.

Про неналежне виконання Острозькою міською радою своїх обов`язків також вказує той факт, що ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" упродовж тривалого часу не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

При цьому, Острозькою міською радою відповідні позови щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками не пред`являлися.

Вказані обставини свідчать про неналежне здійснення Острозькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховною Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

06.09.2022 за Здолбунівською окружною прокуратурою надіслано лист за вих. № 54/2-765вих-22 про наявність підстав щодо повернення спірних коштів, у тому числі в судовому порядку.

Втім, з листа Острозької міської ради від 08.07.2022 за № вих-3610/01-17-22, слідує, що вказаним органом місцевого самоврядування заходів щодо відновлення порушених інтересів у судовому порядку не вжито, та їх подальше вжиття не передбачається.

Натомість, Острозька міська рада звернулась з листом від 08.07.2022 за № вих-2601/01-17022 до Здолбунівської окружної прокуратури з проханням здійснити представництво інтересів держав в особі Острозької міської ради до ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" безпідставно збережених коштів внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

У даному випадку в діях уповноваженого органу влади вбачається бездіяльність щодо захисту порушених інтересів держави протягом розумного строку, що є виключним випадком для представництва прокурором інтересів держави, передбаченим ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Законодавцем встановлено, що відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Згідно ч. 1-4, 9 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування ст. 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 5624285300:09:003:0089, 5624285300:05:003:0002, 5624285100:07:004:0007, 5624285100:04:001:0003.

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомості, розташованого на спірних земельних ділянках.

Земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості відповідача є сформованими.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірними земельними ділянками ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД", зокрема, укладення відповідного договору оренди та державної реєстрації такого права, а відтак, відповідач користується земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

За змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" по даний час не оформлено документи, які посвідчують право користування земельними ділянками площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003, на яких розміщені належні йому об`єкти нерухомості, у зв`язку з чим місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється шкода інтересам територіальної громади.

А тому, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" зберегло у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Так, Острозькою міською радою, яка представляє інтереси Острозької об`єднаної територіальної громади, проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" земельними ділянками площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 у вигляді орендної плати за землю.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено, що ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" використовувало земельну ділянку територіальної громади Острозької міської ради без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Таким чином, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у період з 02.05.2021 до 31.08.2022 не сплачувало за користування спірними земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Острозької міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Острог в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 02.05.2021 до 31.08.2022 свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

Отже, у даному випадку спір пов`язаний зі стягненням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" земельних ділянок.

Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 1212 ЦК України, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Долученими у справі доказами підтверджено розмір нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Суд перевірив розрахунок заявленої до стягнення суми, та визнає його правомірним, оскільки розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становить 574 089, 65 грн виходячи з розміру орендної плати за землю.

Разом з тим, що стосується як усних тверджень відповідача, так й доводів розпорядника майна викладених у письмових поясненнях, стосовно того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки, повинно було бути подано саме заяву з кредиторськими вимогами до боржника, то суд вказує наступне.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19 зроблено наступні висновки:

"…117. Тож, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ.

118. У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

119. Рішення про задоволення вимог позивача у такій справі, що набрало законної сили в порядку ГПК України, само по собі не є підставою для набуття статусу конкурсного кредитора та внесення відповідних відомостей до реєстру вимог кредиторів, а отже, і задоволення таких вимог у процедурах банкрутства, адже не є результатом визначеного законодавцем процесуального порядку визнання і задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство - ухвалою суду за результатами розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника в порядку реалізації норм спеціального закону - статей 39, 45 КУзПБ.

120. Як уже зазначалося раніше, КУзПБ не встановлює преклюзивного строку для заявлення кредиторами вимог, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема і після розгляду таких вимог у позовному провадженні в межах справи про банкрутство відповідача, проте за загальними принципами господарського судочинства кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.".

Таким чином, суд вказує, що твердження відповідача та розпорядника майна стосовно того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, спростовуються висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради та наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" безпідставно збережених коштів у сумі 574 089, 65 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок, 3; ідентифікаційний код 37165945) на користь Острозької міської ради (35800, місто Острог, Рівненська область, вул. Героїв Майдану, 4; ідентифікаційний код 05391005) безпідставно збережені кошти в сумі 574 089 (п`ятсот сімдесят чотири тисячі вісімдесят дев`ять) грн 65 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок, 3; ідентифікаційний код 37165945) на користь Рівненської обласної прокуратури на р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800 (33028, місто Рівне вулиця 16 Липня, 52; ідентифікаційний код 02910077) судовий збір 8 611 (вісім тисяч шістсот одинадцять) грн 35 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.05.2024

Суддя Сергій СТАСЮК