Рішення

від 15.05.2024 по справі 910/1374/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024Справа № 910/1374/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія грейт груп" Київської області

до Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 2082632,62 грн.,

зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія грейт груп" Київської області

про стягнення боргу, ціна позову 50874,56 грн.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: Григораш К.М.,

від відповідача: Гришко В.М.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія грейт груп" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем в усній формі договору поставки після одержання на підставі видаткових накладних №№ ТЗ000000003, ТЗ000000004, ТЗ000000005, ТЗ000000006, ТЗ000000007, ТЗ000000008 від 18 серпня 2023 р., 1, 2 від 23 серпня 2023 р., 25, 26, 27, 28, 29 від 5 вересня 2023 р., 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 від 18 вересня 2023 р., 30, 31, 32, 33, 34, 35 від 20 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р., 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 від 12 жовтня 2023 р., 48, 49 від 17 жовтня 2023 р. товару загальною вартістю 2082632,60 грн. відповідач цей товар не оплатив, заборгувавши йому 2082632,60 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково у розмірі 1557623,60 грн. боргу, в іншій частині проти боргу в розмірі 525009 грн. заперечував, посилаючись на недоведеність факту укладення між сторонами договору поставки. Вказував, що він не підписував накладні №№ 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 11, 12, 15 від 18 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р. та не погоджував поставку йому товарно-матеріальних цінностей за ними, через що такі ним ним не були прийняті.

У процесі розгляду справи відповідач подав зустрічний позов, в якому вказував, що товарно-матеріальні цінності, визначені у вищевказаних видаткових накладних, які були відправлені позивачем засобами ТОВ "Нова пошта" на ім`я ОСОБА_1 (на момент відправлення перебувала в трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством "Київський електровагоноремонтний завод") прийняті ним на зберігання через відмову позивача їх у нього забрати.

У зв`язку з безоплатним зберіганням цього майна ним протягом 27 вересня 2023-22 лютого 2024 років були понесені витрати на його зберігання у розмірі 50874,56 грн, які позивач йому не відшкодував.

З цих підстав просив задовольнити зустрічний позов.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав зустрічні позовні вимоги.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказував, що товар за видатковими накладними №№ 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 12, 15 від 18 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р. був переданий чотирма партіями та одержаний відповідачем через його представника відповідно 1, 18, 19 та 27 вересня 2023 року. Про повернення товару відповідач заявив через більше ніж два місяці з моменту отримання товару, після того як він звернувся до нього з вимогою про сплату заборгованості за договором поставки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що протягом 18 серпня-17 жовтня 2023 р. позивач передавав (переслав) відповідачу засобами ТОВ "Нова пошта" товар загальною вартістю 2082632,60 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи витягами з бази даних "Нова пошта" про надходження поштового відправлень, видаткових накладних №№ ТЗ000000003, ТЗ000000004, ТЗ000000005, ТЗ000000006, ТЗ000000007, ТЗ000000008 від 18 серпня 2023 р., 1, 2 від 23 серпня 2023 р., 25, 26, 27, 28, 29 від 5 вересня 2023 р., 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 від 18 вересня 2023 р., 30, 31, 32, 33, 34, 35 від 20 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р., 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 від 12 жовтня 2023 р., 48, 49 від 17 жовтня 2023 р.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору поставки, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України, за яким позивач зобов`язався передати відповідачу у власність товар (механічні запчастини), а відповідач - прийняти указаний товар та сплатити за нього встановлену ціну.

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 265 ГК України, ч. 2 ст. 712 ЦК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 662, ст. 663, ч. 1 ст. 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З пояснень позивача, матеріалів справи вбачається, що звичаєм ділового обороту між сторонами було узгодження поставки товару, передачі його відповідачу засобами ТОВ "Нова пошта", а також фіксації асортименту, кількості та ціни такого товару у наданих позивачем на кожну партію товару видаткових накладних.

З указаних видаткових накладних №№ ТЗ000000003, ТЗ000000004, ТЗ000000005, ТЗ000000006, ТЗ000000007, ТЗ000000008 від 18 серпня 2023 р., 1, 2 від 23 серпня 2023 р., 25, 26, 27, 28, 29 від 5 вересня 2023 р., 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 від 18 вересня 2023 р., 30, 31, 32, 33, 34, 35 від 20 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р., 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 від 12 жовтня 2023 р., 48, 49 від 17 жовтня 2023 р. вбачається, що з боку відповідача вони підписані не були.

При цьому власними поясненнями останній визнав факт прийняття ним заявленого у позові та вказаного у видаткових накладних товару в повному обсязі.

Окрім того, факт передачі позивачем відповідачу частини товару вартістю 1557623,60 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період січня 2023-жовтня 2023 року.

Посилання відповідача на неодержання решти товару вартістю 525009 грн., переданого за видатковими накладними №№ 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 12, 15 від 18 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р. суперечать його ж поясненням про перебування відповідних речей у нього на зберіганні.

Заперечення відповідача в цій частині фактично зводяться до неприйняття ним товару, поставленого позивачем за видатковими накладними №№ 5 від 13 вересня 2023 р., 6 від 15 вересня 2023 р., 11, 12, 15 від 18 вересня 2023 р., 21, 23 від 25 вересня 2023 р., як такого, що не відповідав раніше узгодженим умовам про його асортимент, кількість та ціну.

З вищевказаних витягів з бази даних "Нова пошта" вбачається, що товар, передбачений вищезазначеними накладними, був доставлений до відділення призначення та переданий працівнику відповідача відповідно 1, 18, 19 та 27 вересня 2023 року.

Згідно вимог абз 1 ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Розумними ж вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання певних дій.

Поясненнями сторін, листами відповідача №№ 2027/ВМТП/23 від 21 грудня 2023 р., 36/ВДР/24 від 12 січня 2024 р., копії яких наявні у матеріалах справи, стверджується, що відповідач заявив про повернення товарно-матеріальних цінностей після спливу майже трьох місяців від кожної спірної поставки, одержання ним товару, виставлення йому адвокатських вимог №№ 1 від 11 грудня 20203 р., 2 від 22 грудня 2023 р. про сплату заборгованості за договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Усупереч цих вимог відповідачем не надано доказів повідомлення ним продавця про порушення умов договору поставки між ними.

Невчинення відповідачем протягом розумного строку після одержання товару відмови від його прийняття та дій на повернення цього товару позивачу свідчить про належність поставленого йому товару.

Посилання на зловживання з боку його представника ОСОБА_1 під час придбання та одержання товару від позивача доказами не підтверджені, тому є необгрунтованими.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України відповідачем не надано доказів застосування до цього працівника заходів дисциплінарного стягнення у зв`язку з неналежним виконанням останньою своїх трудових обов`язків.

Навпаки як слідує з пояснень самого ж відповідача остання була згодом звільнена за власним бажанням.

Тому доводи відповідача з цього приводу є також необґрунтованими.

Окрім того, невизнання повноважень цього представника свідчить про суперечливу поведінку відповідача, який схвалював тотожні дій цієї ж особи під час поставки решти товару, що не відповідає вимогам ст. 13 ЦК України про заборону зловживання правом.

За абз 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 688 ЦК України у разі невиконання покупцем цього обов`язку (повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару) продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Зібраними у справі доказами не підтверджується факт обізнаності позивача про те, що раніше замовлений та переданий відповідачу товар за певними властивостями не відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Заперечення відповідача, пов`язані з рівнем ціни на цей товар, фактично стосуються помилки щодо економічного розрахунку під час укладення договору з позивачем, що не має юридичної сили.

За встановлених обставин тотожності порядку узгодження номенклатури, асортименту та ціни, порядку його доставки через поштову службу та одержання всього обсягу проданого позивачем відповідачу товару, суд критично оцінює доводи відповідача щодо невідповідності умовам договору його певної частини.

Таким чином, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем обов`язку з передачі у власність відповідача товару вартістю 2082632,60 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 р. у справі № 905/1198/17, від 5 березня 2019 р. у справі № 910/1389/18, від 4 грудня 2019 р. у справі № 916/1727/17.

Тому наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків за період січня 2023-жовтня 2023 року фактично частково відображає розмір заборгованості та визнання його відповідачем.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 2082632,62 грн. боргу.

Заявлені зустрічні вимоги, які зводяться до обов`язку позивача відшкодувати витрати на зберігання частини товару, право на відмову від прийняття якого відповідач в установленому порядку не набув, на підставі 947 ЦК України задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія грейт груп" Київської області задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" (03049, м. Київ, вул. Січеславська, 2, код 00480247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія грейт груп" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 9, код 40921352) 2082632,62 грн. боргу, 31239,49 грн. витрат по оплаті судового збору.

У зустрічному позові Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 27 травня 2024 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар