Рішення

від 02.11.2023 по справі 911/2139/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2139/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44, код ЄДРПОУ 4279549

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс"

08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ 34514979

про стягнення вартості безпідставно набутого майна

за участі представників сторін:

позивача: Будник Б.А., посвідчення адвоката України №000148 від 10.04.2018, довіреність №14-128 від 08.05.2023;

відповідача: Сочка В.В., посвідчення адвоката України №000355 від 02.11.2018, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000355 від 02.11.2018, довіреність №б/н від 26.05.2023;

третьої особи: не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1841/23 від 14.07.2023) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про повернення безпідставно набутого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов пункту 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018, що призвело до отримання відповідачем природного газу без достатньої правової підстави.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2023 позовну заяву (вх. №1841/23 від 14.07.2023) про повернення безпідставно набутого майна прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2139/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 15.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли пояснення по справі (вх. №14946/23 від 04.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи (вх. №15622/23 від 15.08.2023).

У судове засідання 15.08.2023 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 підготовче засідання відкладено на 12.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №16306/23 від 28.08.2023) про зміну предмету позову.

У судове засідання 12.09.2023 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2023 заяву позивача (вх. №16306/23 від 28.08.2023) про зміну предмету позову задоволено, підготовче засідання відкладено на 03.10.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3212/23 від 19.09.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №18095/23 від 22.09.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №3314/23 від 26.09.2023).

У судове засідання 03.10.2023 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2023 пзакрито підготовче провадження у справі та призначено справу №911/2139/23 до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

У судове засідання 02.11.2023 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, про судове засідання третя особа повідомлена, судом враховане подане до матеріалів справи клопотання третьої особи про розгляд справи без участі представника третьої особи (вх. №15622/23 від 15.08.2023).

За результатами розгляду всіх обставин справи у сукупності, огляду та оцінки доказів, що надані до матеріалів справи, з урахуванням позицій учасників справи та вимог чинного законодавства, суд

встановив:

30 вересня 2020 року між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" як споживачем укладено договір про постачання природного газу №20/21-1252-ТЕ-17 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» укладено такі додаткові угоди до Договору:

№1 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 26.10.2020;

№2 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 23.11.2020;

№3 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 22.12.2020;

№4 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 29.01.2021;

№5 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 26.02.2021;

№6 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 26.03.2021.

Згідно з пунктом 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник передає споживачу протягом жовтня 2020 року - квітня 2021 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 120000 тисяч куб. метрів, у тому числі, по місяцях: жовтень 2020 року- 10000 тисяч куб. метрів, листопад 2020 року 15000 тисяч куб. метрів, грудень 2020 року 20000 тисяч куб. метрів, січень 2021 року 25000 тисяч куб. метрів, лютий 2021 року 25000 тисяч куб. метрів, березень 2021 року 15000 тисяч куб. метрів, квітень 2021 року 10000 тисяч куб. метрів.

Згідно з пунктом 3.4. Договору, при настанні обставин, визначених пунктом 3.3. цього договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газопостачання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 цього договору, а також оператору ІМР зазначеном у в пункті 6 цього договору. Газопостачання припиняється з дати, зазначеної в повідомленні. Споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за вжиття постачальником заходів щодо припинення постачання газу споживачу та неоформлення (непередачу) обсягів газу внаслідок невиконання споживачем умов цього договору та пункту 11 положення. Після усунення споживачем фактів, зазначених в повідомленні, постачальник відновлює постачання природного газу за цим договором, про що інформує споживача в тому числі на електронну адресу (зазначену в розділі 12 цього договору).

Згідно з пунктом 3.8. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу в порядку, встановленому пунктом 3.3. Договору.

Постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (пункт 3.10. Договору).

Згідно з пунктом 6.2. Договору споживач зобов`язаний самостійно припинити (обмежувати) використання природного газу у разі: порушення строків оплати за договором про постачання природного газу, перевищення обсягів використання газу, зазначених у пункті 2.1. договору без їх коригування.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обґрунтовані тим, що у березні 2021 року відповідач безпідставно, без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем, здійснив відбір природного газу загальним об`ємом 14590,590 куб. м.

Позивач зазначає, що пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, встановлено, якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу, оператор газорозподільної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі.

Позивач зауважує, що у разі якщо споживач, який додатоково включений до реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками.

Позивач відзначає, що у березні 2021 року оператор газотранспортоної системи самостійно зареєстрував постачальника - Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за споживачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» на інформаційній платформі, що підтверджується відомостями з такої платформи.

Позивач зазначає, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не подавала обсягів природного газу для відбору Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс», проте, у зазначений період Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» відібрало 14590,590 куб. м природного газу, відтак, наслідком є виникнення негативного небалансу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в розмірі різниці між поданами Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в газотранспортну систему та відібраними Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» обсягами природного газу, що підтверджується алокацією оператора газотранспортної системи.

Позивач зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» складений односторонній акт №03-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - березень 2021 року.

Позивач направив відповідачу вимогу про повернення безпідставно набутого майна природний газ в обсязі 14590,59 куб. м.

Позивач направив відповідачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, в якому вимагає самостійно припинити газопостачання з 07 год. 00 хв. 01.03.2021.

Відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що між ним (споживач) та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) був укладений договір постачання природного газу № 20/21-1252-ТЕ-17 від 30.09.2020, сторони погодили помісячні обсяги постачання природного газу, у тому числі, на березень 2021 року в обсязі 15,0 тис. куб.м (пункт 2.1. Договору).

Відповідач зазначає, що регулярно здійснював оплату за договором, однак, мешканці будинку несвоєчасно виконували зобов`язання щодо сплати комунальних послуг (в тому числі оплата за опалення), що призвело до неможливості Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» у повному обсязі розрахуватись з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за договором постачання природного газу.

Відповідач зауважує, що відповідно до пункту 3.4. Договору у випадку порушення умов пункту 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення № 867), постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газопостачання з дати, зазначеної в повідомленні. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зазначає, що направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» повідомлення про припинення з 01.03.2021 газопостачання у зв`язку із наявною заборгованістю за спожитий природний газ у випадку її несвоєчасного погашення. Зазначений лист направлено на адресу, яка не є ані юридичною, ані фактичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс», єдиною адресою відповідача є адреса, яка зазначена у Договорі. При цьому, газопостачання фактично припинено не було, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» продовжило споживати природний газ на підставі і в обсягах, що визначені укладеним з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Договором.

Відповідач зазначає, що спірне у справі споживання природного газу не може бути кваліфіковане як несанкціонований відбір природного газу та не може вважатись набуттям майна без достатніх правових підстав.

Позивач, у свою чергу, заперечував твердження відповідача та зазначав, що у Договорі сторони погодили механізм, відповідно до якого постачання природного газу здійснюється виключно за умови дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» вимог пункту 11 Положення № 867, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» має самостійно контролювати використання газу та самостійно припиняти використання природного газу у випадку порушення вимог щодо розрахунків.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» не дотрималось вимог щодо належного рівня розрахунків у зв`язку з чим в Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не було правових підстав постачати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» природний газ у березні 2021 року, а тому спірний природний газ є набутим без достатньої правової підстави.

Позивач у заяві про зміну предмету позову зазначає, що відповідачем безпідставно набуто природний газ з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» без її згоди.

Позивач відзначає, що у спірний період відповідач безпідставно набув природний газ з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та спожив його в момент отримання, однак, оскільки такий природний газ не може бути повернутий Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» в натурі, відповідач має відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У письмових поясненях представник третьої особи зазначає, що обсяги природного газу, що використані споживачем (ЕІС кодом 56Х9300000003502) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 внесено в алокацію постачальника Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС кодом 56Х9300000003502) та становлять 14590,590 куб. м також, згідно з пунктом 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу газотранспортої системи, відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого поклається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Третя особа подала клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до змісту статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Так, обставини споживання природного газу у вказаних позивачем об`ємах у березні 2021 року відповідачем не заперечується, а тому, в контексті спірних правовіднсин та підстав заявленого позову, необхідно встановити наявність або відсутність підстав для такого споживання.

Правові засади функціонування ринку природного газу врегульовано приписами Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вказаний Закон містить такі терміни:

- газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (пункт 7);

- оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 17);

- оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників) (пункт 18);

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19);

- ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG (пункт 33);

- суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач (пункт 39).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Приписами статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний, зокрема, здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 2-4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що фактичний розподіл природного газу, належного споживачу (його постачальнику), здійснюється Оператором ГРМ в загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

По об`єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється, виходячи з добового підтвердженого обсягу природного газу. При цьому, місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати місячний підтверджений обсяг природного газу.

Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об`єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи надано визначення термінам, що використовуються в цьому Кодексі, зокрема:

- алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

- балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

- комерційне балансування - це діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих в процедурі алокації;

- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

- несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Пунктом 8 Глави 3 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи визначено, що алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче. У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи.

З огляду вказані вище норми чинного законодавства, небаланс внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачем врегульовується за рахунок віднесення оператором ГТС, у спірних правовідносинах - позивачем, вартості такого газу у складі послуги балансування на оператора ГРМ та сплатою останнім цієї послуги. Надалі, в якості вартості небалансу (з підвищеним коефіцієнтом), ці обсяги сплачуються споживачем оператору ГРМ.

Тобто, оператор ГТС, який здійснює фізичне балансування ГТС, має при виникненні різниці в поданих та відібраних обсягах газу здійснювати захист свого права у спосіб комерційного балансування, а саме: надання послуг балансування на відповідний обсяг газу та стягнення їх вартості, тоді як Кодексом газотранспортної системи не передбачено визначення непрямого споживача, об`єкти якого підключені до газорозподільної мережі, відповідальним перед оператором ГТС за виникнення небалансу в газотранспортній системі, а також можливості стягнення оператором ГТС вартості природного газу або послуг балансування з такого споживача.

За доводами позивача, відповідачем безпідставно відібрано обсяги природного газу в березні 2021 року 10000,00 тис. куб. м.

Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено договір постачання природного газу №1252-ТЕ-17 від 30.09.2020.

Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2020-2021 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цих договорів.

Природний газ, що постачається за Договором, використовується споживачем: виключно для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за договором від 25.07.2011 № 80/ССС.

При цьому, обсяги газу, які планується поставити за цим Договором (плановий обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2. Договору.

Пунктом 2.1. Договору № 20/21-1252-ТЕ-17 від 30.09.2020 визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2020 по 31.04.2021 природний газ обсягом до 120000,00 тис. куб.м.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник передає споживачу у березні 2021 року 15000 тисяч куб. метрів, тобто, обсяг природного зазу у спірний період, що погоджений сторонами - не перевищений відповідачем.

Відповідно до розділу 3 Договору, постачальник передає споживачу природний газ у загальному потоці природний газ загального видобутку та/або імпортований газ, ввезений на митну територію України Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання передачі.

Постачання природного газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання таких умов:

Виконання споживачем вимог пункту 11 Положення № 867.

Включення споживача постачальником до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Включення споживача постачальником до реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення № 867.

Відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

У разі невиконання споживачем вимог пункту 11 Положення № 867, постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення № 867 не здійснює постачання газу за цим договором та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1. Договору (об`єм) природного газу.

При настанні обставин, визначених пунктом 3.3. цього Договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газопостачання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазеначену в розділі 12 цього договору, а також оператору ІМР зазначеному в пункті 6 цього договору. Газопостачання припиняється з дати, зазначеної в повідомленні. Споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за вжиття постачальником заходів щодо припинення постачання газу споживачу та неоформлення (непередачу) обсягів газу внаслідок невиконання споживачем умов цього договору та пункту 11 Положення. Після усунення споживачем фактів, зазначених в повідомленні, постачальник відновлює постачання природного газу за цим договором, про що інформує споживача в тому числі на електронну адресу (зазначену в розділі 12 цього договору).

Фізичне припинення постачання природного газу здійснює оператор ГРМ/ГТС, зазначений в пункті 2.6. Договору, відповідно до привил постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (пункт 3.6. Договору).

Споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з добової норми. Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

У разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об`єктами споживача, споживач зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому, споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

Договір № 20/21-1252-ТЕ-17 від 30.09.2020 набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу з 30.09.2020 до 30.04.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

За змістом статтей 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Приписами статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки енергоносіїв приєднаними мережами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення № 867 постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення не здійснює постачання газу за цим Договором та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1. цього Договору обсяг (об`єм) природного газу.

Згідно з пунктом 3.4. Договору при настанні обставин, визначених пунктом 3.3. цього Договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газопостачання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 Договору, а також оператору ГРМ, зазначеному в пункті 2.6. Договору.

Газопостачання припиняється постачальником з дати, зазначеної в повідомленні.

Відтак, порядок самостійного обмеження чи припинення відповідачем газопостачання визначений умовами Договору та відбувається за ініціативою позивача у передбаченій Договором формі, що визначено однозначно і не потребує тлумачення, чим спростовується позиція позивача про те, що наявність заборгованості за отриманий газ автоматично робить позадоговірним та неправомірним відібрання обсягів газу у наступні періоди, навіть за відсутності повідомлення позивача, що не спростовується умовами пункту 6.2. Договору, якими визначено, що самостійне припинення відповідачем споживання є його договірним зобов`язанням.

Більше того, у спірний період сторонами погоджені умови газопостачання у цей період підписанням додаткової угоди № 6 до Договору від 26.03.2021.

Повідомлення позивача (з позначкою про вручення), в порядку пункту 3.4. Договору про необхідність відповідачу самостійно обмежити чи припинити газопостачання до матеріалів справи не надано.

До повідомлення, що надане позивачем, не надано доказів направлення на належну адресу відповідача та відсутня позначка про вручення.

У розділі 12 Договору електронна адреса споживача, на яку має бути направлена копія повідомлення, сторонами не погоджена.

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зазначає, що направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» повідомлення про припинення з 01.03.2021 газопостачання у зв`язку із наявною заборгованістю за спожитий природний газ у випадку її несвоєчасного погашення, зазначений лист направлено на адресу, належність якої як адреса відповідача, суду не доведено, при цьому, Договором погоджена належна адреса відповідача, газопостачання фактично припинено не було, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» продовжило споживати природний газ.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновків, що споживання відповідачем у березні 2021 року природного газу для виробництва теплової енергії відбулось не безпідставно, а на підставі укладеного між відповідачем та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» договору постачання природного газу в межах передбачених цим Договором обсягів постачання.

Крім того, суд зазначає, що відсутність актів приймання-передачі природного газу за наявності договорів на його поставку не може свідчити про невиконання позивачем обов`язку поставки цього газу за спірний період, оскільки видача номінацій теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, і поставка природного газу виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам є обов`язком Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а не його правом.

Враховуючи доведеність споживання природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» у березні 2021 року саме на підставі договору постачання природного газу №20/21-1252-ТЕ-17 від 30.09.2020, укладеного з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відсутність у матеріалах справи доказів вжиття позивачем належних заходів щодо обмеження або припинення газопостачання з підстав несанкціонованого відбору природного газу, відсутність належного надіслання повідомлення позивачем відповідачу про припинення газопостачання, з урахуванням погодження сторонами наприкінці спірного періоду постачання - 26.03.2021 додатковою угодою № 6 до Договору умов постачання у березні 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 482652,04 грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 10000,00 тис. куб. м, є такими, що не ґрунтується на нормах законодавства України, вказане майно не є безпідставно набутим, відтак, стягнення його вартості не визначається статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, а визначається умовами Договору між сторонами, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №1841/23 від 14.07.2023) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ 34514979) про стягнення вартості безпідставно набутого майна відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 27.05.2024.

Суддя С.О. Саванчук