Постанова

від 08.10.2024 по справі 911/2139/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 911/2139/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 08.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 (повний текст складено 27.05.2024)

у справі № 911/2139/23(суддя - Саванчук С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1841/23 від 14.07.2023) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про повернення безпідставно набутого майна.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у задоволенні позову (вх. №1841/23 від 14.07.2023) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про стягнення вартості безпідставно набутого майна відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 10.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 482 652, 04 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу та 7 239, 78 грн витрат по сплаті судового збору.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що природний газ не можна вважати набутим безпідставно, оскільки НАК «Нафтогаз України» не вживало заходів щодо обмеження або припинення газопостачання ТОВ «Сітістейтсервіс». Згідно п.6.3. Договору НАК «Нафтогаз України» має право ініціювати заходи з припинення (обмеження) постачання природного газу у разі невиконання п.11 Положення №867. В той же час, згідно п.6.2. Договору ПСО та п.21 Правил постачання природного газу ТОВ «Сітістейтсервіс» було зобов`язано самостійно припиняти використання природного у разі невиконання п.11 Положення №867. ТОВ «Сітістейтсервіс» порушило вимоги пункту 11 Положення №867, проте споживання природного газу не припинило й набуло природний газ без належної правової підстави.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що укладення НАК «Нафтогаз України» додаткової угоди до Договору ПСО не може свідчити про постачання природного газу у березні 2021 року, оскільки згідно пункту 3.8 Договорів ПСО постачання природного газу оформлюється не додатковими угодами, а актами приймання-передачі, які НАК «Нафтогаз України» підписані не були.

Скаржник вказує, що в порушення норм ст. 76, ст. 79, ст. 86, ч. 1 ст. 237, ч. 4 ст. 238 ГПК України суди не дослідили надані НАК «Нафтогаз України» докази на підтвердження невиконання ТОВ «Сітістейтсервіс» умов пункту 11 Положення №867, а саме інформацію про розрахунки ТОВ «Сітістейтсервіс» станом на 23.02.2021 та відомості про сальдо та операції щодо підприємства, що унеможливило встановлення фактичних обставин відсутності правової підстави набуття природного газу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2139/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

26.06.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 911/2139/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 залишено без руху. Роз`яснено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

09.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, а саме докази доплати судового збору на суму 1 447, 96, що підтверджується платіжною інструкцією №0000045349 від 09.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 у судовому засіданні 07.08.2024

25.07.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив вмотивовано тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні правильно звернув увагу на те, що додатковим підтвердженням наявності між сторонами спору договірних правовідносин є те, що сторонами у спірний період погоджені умови газопостачання шляхом підписання додаткової угоди № 6 до Договору від 26.03.2021

Відповідач у відзиві вказує, що постачальником природного газу у березні 2021 року для Відповідача був Позивач відповідно до укладеного ніж ними Договору про постачання природного газу, яким були погоджені обсяги поставки природного газу, а спожитий ТОВ «Сітістейтсервіс» природний газ не є безпідставно набутим майном у розумінні ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" Каргаполова Олексія Костянтиновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 07.08.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входила до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

30.07.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення на відзив, які обґрунтовані тим, що укладення НАК «Нафтогаз України» додаткової угоди до Договору ПСО не може свідчити про постачання природного газу у березні 2021 року, оскільки згідно пункту 3.8 Договорів ПСО постачання природного газу оформлюється не додатковими угодами, а актами приймання-передачі, які НАК «Нафтогаз України» підписані не були

Позивач у запереченнях на відзив зазначає, що згідно п.6.2. Договору ПСО та п.21 Правил постачання природного газу Відповідач був зобов`язаний самостійно припиняти використання природного у разі невиконання умов п.11 Положення №867. Відповідач умови п.11 Положення № 867 не виконав, проте споживання природного газу не припинив, а тому набув природний газ без належної правової підстави.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 прийнято справу №911/2139/23 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 на раніше визначену дату 07.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 в режимі відеоконференції на 11.09.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входив до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 прийнято справу №911/2139/23 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Агрикова О.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 на 01.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В., яка входила до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 прийнято справу №911/2139/23 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 на раніше визначену дату 01.10.2024.

30.09.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що згідно висновків Верховного Суду, що викладених у постанові від 08.12.2021 у справі №916/1577/19, які сформовані у подібних правовідносинах, свідчать про те, що вартість природного газу з часом змінюється, а тому згідно положень ст.1213 ЦК України суд може використовувати актуальні ціни на природний газ на момент вирішення спору по суті та прийняття рішення. Станом на 02.11.2023, тобто на дату винесення рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2139/23, вартість природного газу, згідно цін Української енергетичної біржі, становила 17 100,00 грн. з ПДВ за тис. куб. м.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/2139/23 в режимі відеоконференції на 08.10.2024.

01.10.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли пояснення, в яких позивач вказує на висновки щодо застосування ст. 1212-1213 ЦК України при набутті природного газу всупереч умов Договорів ПСО та Положення №867 зроблено у актуальних постановах Верховного Суду та постановах апеляційних господарських судів, а саме у: постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 924/738/23 про стягнення 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна; постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 905/1135/23 про стягнення 483 193 181,52 грн вартості безпідставно набутого майна; постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі № 920/1001/23 про стягнення 47 168 017,73 грн вартості безпідставно набутого майна; постанові Північно-західного апеляційного господарського суду 15.04.2024 у справі № 924/738/23 про стягнення 17 146 522,88 грн вартості безпідставно набутого майна; постанові Південно-західного апеляційного господарського суду 15.07.2024 у справі № 916/3575/23 про стягнення 3 219744 грн 49 коп. вартості безпідставно набутого майна; постанові Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 914/2281/23 про стягнення 112 491,74 грн вартості безпідставно набутого майна. постанові Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 904/4449/23 про стягнення 593 406,08 грн вартості безпідставно набутого майна. постанові Центрального апеляційного господарського від 04.04.2024 у справі №904/2283/23 про стягнення 1 593 204, 34 грн вартості безпідставно набутого майна.

07.10.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли заперечення, в яких позивач вказує на висновки щодо застосування ст. 1212-1213 ЦК України при набутті природного газу всупереч умов Договорів ПСО та Положення №867 зроблено у актуальних постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.07.2024 у справі № 924/738/23 про стягнення 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна

У судове засідання, що відбулось 08.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Треті особи в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2020 року між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" як споживачем укладено договір про постачання природного газу №20/21-1252-ТЕ-17 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» укладено такі додаткові угоди до Договору:

№1 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 26.10.2020;

№2 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 23.11.2020;

№3 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 22.12.2020;

№4 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 29.01.2021;

№5 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 26.02.2021;

№6 від 30.09.2020 № 20/21-1252-ТЕ-17 від 26.03.2021.

Згідно з пунктом 1.2. договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що постачальник передає споживачу протягом жовтня 2020 року - квітня 2021 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 120000 тисяч куб. метрів, у тому числі, по місяцях: жовтень 2020 року- 10000 тисяч куб. метрів, листопад 2020 року - 15000 тисяч куб. метрів, грудень 2020 року - 20000 тисяч куб. метрів, січень 2021 року - 25000 тисяч куб. метрів, лютий 2021 року - 25000 тисяч куб. метрів, березень 2021 року - 15000 тисяч куб. метрів, квітень 2021 року - 10000 тисяч куб. метрів.

Згідно з пунктом 3.4. Договору, при настанні обставин, визначених пунктом 3.3. цього договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газопостачання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 цього договору, а також оператору ІМР зазначеном у в пункті 6 цього договору. Газопостачання припиняється з дати, зазначеної в повідомленні. Споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за вжиття постачальником заходів щодо припинення постачання газу споживачу та неоформлення (непередачу) обсягів газу внаслідок невиконання споживачем умов цього договору та пункту 11 положення. Після усунення споживачем фактів, зазначених в повідомленні, постачальник відновлює постачання природного газу за цим договором, про що інформує споживача в тому числі на електронну адресу (зазначену в розділі 12 цього договору).

Згідно з пунктом 3.8. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу в порядку, встановленому пунктом 3.3. Договору.

Постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (пункт 3.10. Договору).

Згідно з пунктом 6.2. Договору споживач зобов`язаний самостійно припинити (обмежувати) використання природного газу у разі: порушення строків оплати за договором про постачання природного газу, перевищення обсягів використання газу, зазначених у пункті 2.1. договору без їх коригування.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обґрунтовані тим, що у березні 2021 року відповідач безпідставно, без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем, здійснив відбір природного газу загальним об`ємом 14590,590 куб. м.

Позивач зазначає, що пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, встановлено, якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу, оператор газорозподільної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі.

Позивач зауважує, що у разі якщо споживач, який додатоково включений до реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками.

Позивач відзначає, що у березні 2021 року оператор газотранспортоної системи самостійно зареєстрував постачальника - Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за споживачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» на інформаційній платформі, що підтверджується відомостями з такої платформи.

Позивач зазначає, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не подавала обсягів природного газу для відбору Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс», проте, у зазначений період Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» відібрало 14590,590 куб. м природного газу, відтак, наслідком є виникнення негативного небалансу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в розмірі різниці між поданами Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в газотранспортну систему та відібраними Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» обсягами природного газу, що підтверджується алокацією оператора газотранспортної системи.

Позивач зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» складений односторонній акт №03-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - березень 2021 року.

Позивач направив відповідачу вимогу про повернення безпідставно набутого майна - природний газ в обсязі 14590,59 куб. м.

Позивач направив відповідачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, в якому вимагає самостійно припинити газопостачання з 07 год. 00 хв. 01.03.2021.

Відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що між ним (споживач) та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) був укладений договір постачання природного газу № 20/21-1252-ТЕ-17 від 30.09.2020, сторони погодили помісячні обсяги постачання природного газу, у тому числі, на березень 2021 року в обсязі 15,0 тис. куб.м (пункт 2.1. Договору).

Відповідач зазначає, що регулярно здійснював оплату за договором, однак, мешканці будинку несвоєчасно виконували зобов`язання щодо сплати комунальних послуг (в тому числі оплата за опалення), що призвело до неможливості Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» у повному обсязі розрахуватись з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за договором постачання природного газу.

Відповідач зауважує, що відповідно до пункту 3.4. Договору у випадку порушення умов пункту 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення № 867), постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газопостачання з дати, зазначеної в повідомленні. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зазначає, що направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» повідомлення про припинення з 01.03.2021 газопостачання у зв`язку із наявною заборгованістю за спожитий природний газ у випадку її несвоєчасного погашення. Зазначений лист направлено на адресу, яка не є ані юридичною, ані фактичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс», єдиною адресою відповідача є адреса, яка зазначена у Договорі. При цьому, газопостачання фактично припинено не було, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» продовжило споживати природний газ на підставі і в обсягах, що визначені укладеним з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Договором.

Відповідач зазначає, що спірне у справі споживання природного газу не може бути кваліфіковане як несанкціонований відбір природного газу та не може вважатись набуттям майна без достатніх правових підстав.

Позивач, у свою чергу, заперечував твердження відповідача та зазначав, що у Договорі сторони погодили механізм, відповідно до якого постачання природного газу здійснюється виключно за умови дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» вимог пункту 11 Положення № 867, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» має самостійно контролювати використання газу та самостійно припиняти використання природного газу у випадку порушення вимог щодо розрахунків.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» не дотрималось вимог щодо належного рівня розрахунків у зв`язку з чим в Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не було правових підстав постачати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» природний газ у березні 2021 року, а тому спірний природний газ є набутим без достатньої правової підстави.

Позивач у заяві про зміну предмету позову зазначає, що відповідачем безпідставно набуто природний газ з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» без її згоди.

Позивач відзначає, що у спірний період відповідач безпідставно набув природний газ з ресурсу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та спожив його в момент отримання, однак, оскільки такий природний газ не може бути повернутий Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» в натурі, відповідач має відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У письмових поясненях представник третьої особи зазначає, що обсяги природного газу, що використані споживачем (ЕІС - кодом 56Х9300000003502) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 внесено в алокацію постачальника Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС - кодом 56Х9300000003502) та становлять 14590,590 куб. м також, згідно з пунктом 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу газотранспортої системи, відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого поклається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов пункту 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018, що призвело до отримання відповідачем природного газу без достатньої правової підстави.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, що споживання відповідачем у березні 2021 року природного газу для виробництва теплової енергії відбулось не безпідставно, а на підставі укладеного між відповідачем та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» договору постачання природного газу в межах передбачених цим Договором обсягів постачання.

Суд першої інстанції зазначав, що відсутність актів приймання-передачі природного газу за наявності договорів на його поставку не може свідчити про невиконання позивачем обов`язку поставки цього газу за спірний період, оскільки видача номінацій теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, і поставка природного газу виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам є обов`язком Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а не його правом.

Враховуючи доведеність споживання природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» у березні 2021 року саме на підставі договору постачання природного газу №20/21-1252-ТЕ-17 від 30.09.2020, укладеного з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відсутність у матеріалах справи доказів вжиття позивачем належних заходів щодо обмеження або припинення газопостачання з підстав несанкціонованого відбору природного газу, відсутність належного надіслання повідомлення позивачем відповідачу про припинення газопостачання, з урахуванням погодження сторонами наприкінці спірного періоду постачання - 26.03.2021 додатковою угодою № 6 до Договору умов постачання у березні 2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 482 652,04 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 10000,00 тис. куб. м, є такими, що не ґрунтується на нормах законодавства України, вказане майно не є безпідставно набутим, відтак, стягнення його вартості не визначається статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, а визначається умовами Договору між сторонами, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст .611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 11 Закону України Про ринок природного газу передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними.

Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення № 867) на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (даті - Позивач, НАК Нафтогаз України) було покладено спеціальні обов`язки постачати природний газ виробникам теплової енергії на умовах та у порядку визначених у Положенні № 867.

Пунктом 11 Положення №867 було визначено, що постачання природного газу здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

Примірний договір про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 (далі - Примірний договір).

Пункт 35 Примірного договору передбачає, що споживач зобов`язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі порушення строків оплати за договором про постачання природного газу, в інших випадках, передбачених цим договором та законодавством.

Аналогічні обов`язки для споживача передбачено пунктом 21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 (далі - Правила постачання природного газу).

Відтак, у пункті 6.2 Договорів ПСО сторонами було враховано положення Примірного договору та Правил постачання природного газу, а саме передбачено обов`язок ТОВ «Сітістейтсервіс» самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі порушення строків оплати за договором про постачання природного газу.

Відповідно до пункту 10.6. Договорів ПСО сторони зафіксували, що договір з усіма додатками і доповненнями, складений за повного розуміння предмета та умов. Викладене свідчить, що у Договорах ПСО сторони погодили механізм, відповідно до якого ТОВ «Сітістейтсервіс» самостійно контролює використання природного газу та самостійно припиняє його використання у випадку порушення вимог щодо своєчасності розрахунків, тобто у випадку не невиконання умов пункту 11 Положення № 867.

Дотримання умов пункту 11 Положення № 867 передбачає здійснення своєчасних розрахунків, тобто вимагає здійснення дій саме зі сторони ТОВ «Сітістейтсервіс».

Відтак, не здійснивши дії щодо своєчасного перерахування коштів, ТОВ «Сітістейтсервіс» було відомо, що товариство недотримуєтеся умов пункту 11 Положення № 867, та у нього виник обов`язок самостійно припинити споживання природного газу.

В той же час, товариство свій обов`язок самостійно припинити споживання природного газу не виконало, набуло у березні 2021 року набуло природний газ загальним обсягом 14 590,590 метрів кубічних.

Згідно умов пункту 6.3. Договору ПСО, ініціювання заходів з припинення (обмеження) постачання природного газу, у разі невиконання споживачем пункту 11 Положення №867, є правом НАК «Нафтогаз України».

В той же час, згідно пункту 6.2. Договору ПСО самостійне припинення споживання газу, у разі порушення строків оплати за договором, є обов`язком ТОВ «Сітістейтсервіс». Відтак, сукупність викладеного вище свідчить, що у зв`язку з невиконання умов пункту 11 Положення №867, згідно п. 6.2. Договору ПСО та п. 21 Правил постачання природного газу, ТОВ «Сітістейтсервіс» було зобов`язано самостійно припинити використання природного, незалежно від будь-яких дій НАК «Нафтогаз України».

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що природний газ не можна вважати набутим безпідставно, оскільки НАК «Нафтогаз України» не вживало заходів щодо обмеження або припинення газопостачання ТОВ «Сітістейтсервіс». Згідно п.6.3. Договору НАК «Нафтогаз України» має право ініціювати заходи з припинення (обмеження) постачання природного газу у разі невиконання п.11 Положення №867. В той же час, згідно п.6.2. Договору ПСО та п.21 Правил постачання природного газу ТОВ «Сітістейтсервіс» було зобов`язано самостійно припиняти використання природного у разі невиконання п.11 Положення №867. ТОВ «Сітістейтсервіс» порушило вимоги пункту 11 Положення №867, проте споживання природного газу не припинило й набуло природний газ без належної правової підстави.

Також за висновком колегії суддів, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що ТОВ «Сітістейтсервіс» набуло природний газ у березні 2021 року не безпідставно, а на підставі договору, оскільки в сторонами було укладено додаткову угоду №6 до Договору ПСО, якою було узгоджено постачання природного газу у березні 2021 року.

У відповідності до змісту пункту 3.8 Договору ПСО, сторони встановили, що приймання-передача природного газу оформлюється актами приймання-передачі. НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Сітістейтсервіс» жодних актів приймання-передачі природного газу у березні 2021 року не укладали, а тому постачання природного газу на підставі Договору ПСО у березні 2021 року не здійснювалося.

Укладення НАК «Нафтогаз України» додаткової угоди до Договору ПСО не може свідчити про постачання природного газу у березні 2021 року, оскільки згідно пункту 3.8 Договорів ПСО постачання природного газу оформлюється не додатковими угодами, а актами приймання-передачі, які НАК «Нафтогаз України» підписані не були.

Більше того, зміст додаткових угод до Договорів ПСО свідчить, що сторони змінивши пункт 4.2. щодо ціни, встановили, що решта умов Договорів ПСО залишаються незмінними, тобто підтвердили чинність положень договорів щодо можливості отримання природного газу виключно за умови дотримання вимог пункту 11 Положення №867. За таких обставин, укладення додаткових угод не лише не підтверджує факт здійснення постачання природного газу згідно Договорів ПСО, а й навпаки свідчить, що сторони додатково погодилися з тим, що умови Договорів ПСО про необхідності дотримання споживачем належного рівня розрахунків є незмінними та обов`язковими до виконання.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі № 916/47/22 дійшов висноку, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядкувиконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору».

Викладене вище підтверджує, що сама по собі наявність укладеного Договору ПСО або додаткової угоди до них не може свідчити, що у спірному періоді ТОВ «Сітістейтсервіс» отримувало природний газ саме на їх підставі, адже відбір природного газу було здійснено без дотримання умов Договорів ПСО щодо можливості отримання природного газу виключно за умови виконання пункту 11 Положення №867, тобто правовідносини з відбору природного газу виникли не на підставі умов та не на виконання Договорів ПСО.

Отже, укладення НАК «Нафтогаз України» додаткової угоди до Договору ПСО не може свідчити про постачання природного газу у березні 2021 року, оскільки згідно пункту 3.8 Договорів ПСО постачання природного газу оформлюється не додатковими угодами, а актами приймання-передачі, які НАК «Нафтогаз України» підписані не були.

Позовні вимоги НАК «Нафтогаз України» обґрунтовані тим, що ТОВ «Сітістейтсервіс» не дотрималося умов пункту 11 Положення №867 щодо своєчасних розрахунків з НАК «Нафтогаз України», а тому набуло природний газ безпідставно.

Обставини відсутності зі сторони ТОВ «Сітістейтсервіс» необхідних розрахунків підтверджується доданими до позову копіями документів, а саме:

- Інформацією про стан розрахунків ТОВ «Сітістейтсервіс» станом на 23.02.2021;

- Відомостями про сальдо та операції щодо ТОВ «Сітістейтсервіс».

У свою чергу, ТОВ «Сітістейтсервіс» до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про належний рівень розрахунків ТОВ «Сітістейтсервіс» з НАК «Нафтогаз України», а отже не доведено дотримання товариством умов пункту 11 Положення №867.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Сітістейтсервіс» не було дотримано умови пункту 11 Положення №867 щодо належного рівня розрахунків з НАК «Нафтогаз України», що згідно пункту 3.3 Договорів ПСО виключало можливість відбору природного газу. При цьому, питання розрахунків ТОВ «Сітістейтсервіс» з НАК «Нафтогаз України» не лише входить до предмету доказування у справі, а й є ключовим для правильного вирішення спору у справі, оскільки саме від встановлення обставин не дотримання Відповідачем умов пункту 11 Положення №867, залежить чи був природний газ набутим безпідставно.

Водночас, як зазначає позивач вартість набутого у березні 2021 року природного газу загальним обсягом 14 590,590 метрів кубічних становить 482 652,04 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Крім того застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Отже враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що у відповідача були правові підстави для відбору газу у березні 2021 року з газотранспортної системи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне здійснення відповідачем відбору природного газу, що належав НАК "Нафтогаз України", у загальному обсязі 14 590,590 метрів кубічних у березні 2021 року.

Згідно з пунктом 3 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Водночас майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони, в порядку виконання договірного зобов`язання, не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц, від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17, від 27.01.2021 у справі №910/16334/19, від 04.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 07.12.2021 у справі № 910/13182/20 та від 10.02.2022 у справі № 918/339/21.

За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (пункти 45-46)). Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.

Таким чином, головним критерієм розмежування деліктних та кондикційних зобов`язань є те, що у деліктних зобов`язаннях одна сторона набуває майно іншої сторони, а у кондикційних навпаки одна сторона набуває майно, яке втрачає інша сторона. Отже набуття однією зі сторін майна іншої сторони є ознакою, що зобов`язання є кондикційними, а не деліктними.

Судом апеляційної інстанції встановлено невиконання Підприємством умов пункту 11 Положення №867, як це визначено договорами ПСО, що свідчить про відсутність правових підстав для постачання природного газу. У зв`язку з цим вказали, що у березні 2021 року отримання відповідачем природного газу на підставі договорів ПСО не здійснювалося, тому у цей період природний газ набутий відповідачем без достатньої правової підстави.

Частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Разом з тим, природній газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (частина друга статті 1213 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що у відповідача були правові підстави на відбір газу у спірний період, колегія суддів дійшла заснованого на законі висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відбору газу з газотранспортної системи, а отже відповідач безпідставно здійснив відбір природного газу, що належав АТ «НАК «Нафтогаз України» в загальному обсязі 14 590,590 метрів кубічних у березні 2021 року. Оскільки природний газ не може бути повернений в натурі, правомірним є відшкодовування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України.

Тобто, при вирішенні цього спору, враховуючи приписи ч. 2 ст. 1213 ЦК України, а також приймаючи до уваги, що вартість природного газу з часом змінюється, колегія суддів вважає за можливе застосувати актуальні ціни на природний газ на момент звернення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України з даним позовом у цій справі, а саме ціни станом на 07.07.2023.

В свою чергу, позивач у позові визначив, що відповідно до інформації щодо ціни природного газу, середній рівень цін на природний газ відповідно до публікацій інформаційних видань з 01.11.2022 по 29.11.2022 та за результатами торгів природним газом становить 27 566,4 грн за тис. м3 без ПДВ, а тому вартість безпідставно відібраного відповідачем природного газу становить 482 652,04 грн (27,5664 ціна газу без ПДВ х 14590,590 - обсяг газу = 402 210,04 грн без ПДВ + 20% ПДВ = 482 652,04 грн).

Колегія суддів вважає неправомірним таке визначення вартості спожитого природного газу станом на початок опалювального сезону 2022-2023 роках у зв`язку з невідповідністю приписам ч. 2 ст. 1213 ЦК України, за яким вартість безпідставно набутого майна визначається на момент розгляду судом справи.

Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 по справі № 916/1577/21 дійшов висновку, що при застосуванні положень ст. 1212, 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Колегія суддів зазначає, що розмір відшкодування вартості майна, у відповідності до положень ст. 1213 ЦК України, визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення.

Здійснивши розрахунок вартості безпідставно відібраного відповідачем природного газу, колегією суддів встановлено, що вартість природного газу з огляду на середній рівень цін на природний газ у липні 2023 року (дата зверненя з позовом до суду першої інстанції 07.07.20223, дата надходження позовної заяви до суду 14.07.2023), яка становить 10 753,3 грн без ПДВ, враховуючи відомості опрелюдненні на сайті Міністерства економіки України (https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UAid=7fe056d3-e282-4f07-b431-62d7b1a70882title=FaktichnaTsinaRealizatsiiPrirodnogoGazu-lipen2023-).

Таким чином, виходячи з середнього рівня цін на природний газ на час звернення позивача із даним позовом (у липні 2023 року) вартість безпідставно набутого відповідачем природного газу становить 188 276,39 грн (14 590,590 куб.м * 10753,3 грн + 20 % ПДВ=188 276,3897), у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

У задоволенні позову в частині стягнення 294 375,60 грн (482 652,04 - 188 276,39) вартості безпідставно набутого майна природного газу слід відмовити, оскільки вартість природного газу розрахована позивачем станом на листопад-грудень 2022 року, що не відповідає положенням ст. 1213 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23.07.2024 у справі №924/738/23.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2139/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" підлягають частковому задоволеню у розмірі 188 276,39 грн вартісті безпідставно набутого відповідачем природного газу. В інішй частині позовних вимог щодо стягнення 294 375,60 грн вартості безпідставно набутого майна природного газу суд апеляційної інстанці відмовляє.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2139/23 пдлягає частковому задовленю.

З урахуванням частковим задоволення апеляційної скарги та часткового задоволення позовних вимог, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2139/23 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі №911/2139/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ: 34514979) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 188 276 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті сімдесят шість гивень) 39 коп. вартості безпідставно набутого природного газу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ: 34514979) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 2 824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні) 15 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Лесі Українки, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ: 34514979) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 3 388 (три тисячі триста вісімдесят вісім гривень) 98 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

7. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.

8. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2139/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 17.10.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв