Рішення

від 06.12.2023 по справі 911/2171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. Справа № 911/2171/23

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно

Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталмар Транс", м. Тараща

про стягнення 50283,96 грн.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Віталмар Транс" про стягнення заборгованості за користування вагонами у розмірі 50283,96 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним. 25.03.2020 р. між акціонерним товариством "Українська залізниця" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛМАР ТРАНС" (відповідач) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8213521. В забезпечення електронної заявки відповідача на навантаження зерна, кукурудзи на виконання плану навантаження № 15679 від 21.11.2022 р. позивачем на під`їзну колію при станції Козятин-1 було подано 21.11.2022 р. о 05 год 30 хв під навантаження 10 вагонів, належних філії "ЦТЛ" АТ "Укрзалізниця"; о 10 год 45 хв було подано ще два вагони. Вказану під`їзну колію при станції Козятин-1 позивач експлуатує на підставі договору «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Козятин-1" від 07.10.2020 р. № 3608, укладеного з ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", яка належить сторонам цього договору. Власної під`їзної колії по станції Козятин-1 відповідач не має. В наступному позивачем з під`їзної колії було забрано вагони: 21.11.2022 р. о 21 год 45 хв два вагони; 22.11.2022 р. о 19 год 45 хв сім вагонів; 22.11.2022 р. о 20 год 15 хв один вагон; 23.11.2022 р. о 20 год 10 хв два вагони. По завершенню вантажних операцій та забирання вагонів з під`їзної колії ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" позивачем було нараховано відповідачу плату за користування вагонами і сформовано відомості плати за користування вагонами на загальну суму 41 903,30 грн без ПДВ, ПДВ 8380,66 грн, що всього становить: 50 283,96 грн. Представник відповідача підписав вказані відомості із запереченнями, згідно яких, останній не погоджується з часом користування вагонами за який нараховано кошти, оскільки на всій території України застосовувались стабілізаційні відключення, що є на його переконання, є форс-мажорними обставинами. Позивач вказує на те, що ТОВ "Віталмар Транс" не було надано доказів відсутності електропостачання з 20.11.2022 р. по 22.11.2022 р. на території провадження його господарської діяльності користування вагонами, зазначаючи, що на території станції Козятин електропостачання не припинялось і доказів настання обставин непереборної сили в період з 20.11.2022 р. по 22.11.2022 р. на території, де відповідач здійснював господарську діяльність, а саме користування вагонами згідно відомостей плати за користування вагонами № 22110062 та № 23110064, відповідно до передбачених умов договору відповідачем не надано. В зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з ТОВ "ВІТАЛМАР ТРАНС" на його користь 50 283,96 грн за користування вагонами та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн за подання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 02.08.2023 р.

02.08.2023 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.09.2023 р.

13.09.2023 р. на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з позовом та просить суд в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Віталмар Транс" про стягнення плати за користування вагонами відмовити. Вимога відзиву на позовну заяву вмотивована наступним. Відповідач, визнаючи наявність правовідносин з позивачем на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 р. (в ред. від 28.11.2022 р., введеної в дію 01.12.2022 р.) зауважує, що при розрахунку ціни позову 50 283,96 грн позивач застосував загальний час, за який нараховується та сплачується плата за користування вагонами перевізника та позивач безпідставно не виключив з періоду розрахунку час дії форс-мажорних обставин стабілізаційних відключень електроенергії в м. Козятин Вінницької області, що існували для відповідача протягом певних годин у період з 21.11.2022 р. по 23.11.2022 р. Відповідач вказує на неможливість навантаження ним вагонів в умовах відсутності електроенергії протягом цих певних годин і дат, що вважає форс-мажорними обставинами. В зв`язку з наведеним, враховуючи існуючі форс-мажорні обставини у відповідні проміжки часу і дати відповідач не отримав та не міг отримати послугу за договором з користування вагонами, що є предметом спору, а тому, з точки зору відповідача вони мають виключатись з розрахунку плати за користування вагонами. У відзиві на позов відповідач вказує на те, що вважає розрахунок позивача по платі за користування вагонами таким, що не враховує години та дати, коли тривали форс-мажорні обставини та надав власний розрахунок плати за користування вагонами за виключенням тривалості форс-мажорних обставин, відповідно до якого за відомостями від 22.11.2022 р. № 22110062, від 23.11.2022 р. № 23110064 загальна сума плати за користування вагонами за виключенням тривалості форс-мажорних обставин становить 37 607,00 грн з ПДВ, а не 50 283,96 грн, як вимагає позивач. На підтвердження існування форс-мажорних обставин стабілізаційних відключень електроенергії в м. Козятин Вінницької області у відповідні години 21.11.2022 р., 22.11.2022 р., 23.11.2022 р. відповідач долучив копію сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-23-3607 від 22.08.2023 р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Ухвалою господарського суду від 20.09.2023 р. розгляд справи відкладено на 08.11.2023 р.

04.10.2023 р. на поштову адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 09-2-30 від 28.09.2023 р., в якій позивач вказує на те, що вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язання в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. З точки зору позивача, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа, що порушила зобов`язання повинна довести наявність обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити за даних умов завдання шкоди, причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками, а також неможливість альтернативного виконання зобов`язання, тоді які відповідачем не наводяться докази вжиття ним заходів відновлення електропостачання. Крім того, позивач вказує на затвердження рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 19.12.2022 р. переліку виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів від обов`язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні, де заперечення вантажовласника наведені при підписанні відомостей плати за користування вагонами не підпадають під жоден випадок звільнення від плати за користування вагонами, які передбачені зазначеним переліком та п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113. З точки зору позивача посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин не позбавляє його обов`язку сплати нарахованої плати, оскільки вона є основним зобов`язанням, а не відповідальністю відповідача. У зв`язку з наведеним позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги повністю.

19.10.2023 р. на поштову адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 16.10.2023 р., в яких відповідач не погоджується з доводами позивача, наголошуючи серед іншого на причинно-наслідковому зв`язку між відключенням електроенергії як форс-мажорної обставини та неможливістю отримання послуг з користування вагонами та відсутністю зобов`язання зі сплати за послугу; на визначеності Законом України "Про торгово-промислові палати в України" (ч. 2 ст. 14-1) суті форс-мажорних обставин, яка охоплює їх невідворотність та неможливість виконання в зв`язку з цим договірних зобов`язань; відсутність встановленої законом залежності існування форс-мажорних обставин від можливості їх переборення. Крім того, відповідач вказує на те, що рішення правління АТ "Укрзалізниця" не є законом і не має нормативно-правового характеру, та на те, що відповідно до закону, перелік форс-мажорних обставин не є вичерпним, а тому рішення АТ "Укрзалізниця" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

08.11.2023 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

08.11.2023 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

08.11.2023 р. розгляд справи по суті, не відбувся у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та, відповідно, наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, з урахуванням введення указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 воєнного стану в Україні, а також того, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2023 р. розгляд справи по суті призначено на 06.12.2023 р.

В судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи присутніх учасників у справі, суд

встановив:

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛМАР ТРАНС" було укладено Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом (надалі за текстом "договір"), що підтверджено Заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛМАР ТРАНС" від 24.03.2020 р. про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 35195356/2020-001 від 24.03.2020 р., повідомленням АТ "Укрзалізниця" від 25.03.2020 про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-35195356/2020-001 від 25.03.2020 р., за яким замовнику присвоєно коди: відправника/одержувача: 1683; платника 8213521, який використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору. Отже, згідно матеріалів справи вказаний договір було укладено сторонами 25.03.2020 р.

Позивачем на підтвердження позовних вимог долучено до матеріалів справи текст договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зміст умов яких не заперечено відповідачем.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з пунктом 1.2. договору, при виконанні Договору Сторони керуються у т.ч. такими нормативно-правовими актами: - Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут залізниць України); - Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно); - Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі Правила перевезення вантажів); Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2022 № 873; Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі СМГС); - Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі КОТІФ); - Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі Правила користування вагонами).

Відповідно до підпунктів 2.3.1., 2.3.2. пункту 2.3. договору, до обов`язків перевізника в тому числі належать: розглядати надані Замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (далі замовлення на перевезення вантажів). Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі плата за користування власними вагонами Перевізника).

Відповідно до пунктів 3.4.1., 3.4.2. договору, плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) Ч tгод Ч kм, де: Пвик. плата за користування власними вагонами Перевізника для відповідного типу вагонів; Спл ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору; 24 кількість годин у добі; tгод кількість годин користування вагоном Перевізника для відповідного типу вагонів. kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюються Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору. Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Крім того, судом встановлено, що 07.10.2020 р. між АТ "Українська залізниця" (Залізниця) та ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" (Власник колії) було укладено договір № 3608 про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Козятин-1.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Власнику колії та Залізниці, та примикає до під`їзної колії Військової частини НОМЕР_1 при станції Козятин-1 через стрілку № 502 обслуговується власником локомотиву.

Відповідно до п. 6 договору № 3608 від 07.10.2020 р., вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на: виставочну колію Власника колії. Здавання вагонів проводиться на: виставочній колії № 1 власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Згідно з п. 11 вказаного договору, час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Абзацом четвертим пункту 18 Договору про експлуатацію залізничної під`їздної колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» встановлено, вантажні операції проводяться Власником колії цілодобово та в терміни, вказані в договорі.

26.09.2022 р. відповідачем було складено заяву (угоду) на ім`я начальника станції Козятин-1 на подачу на під`їзну колію ТОВ "ЗЕРНОКОМПЛЕКС "СИВАШ" вагонів для навантаження зернових вантажів протягом 27.09.2022 р. 27.03.2023 р., погоджену уповноваженою особою ТОВ "ЗЕРНОКОМПЛЕКС "СИВАШ".

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 р., облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Судом встановлено, що відповідно до пам`ятки № 114 про здавання вагонів за формою ГУ-45 на станцію 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) на під`їзній колії ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" подано вагони вантажовласника ТОВ "Віталмар транс" 1683, місце подавання: ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" 21.11.2022 о 05 год 30 хв: № 59598284; №95832978; №95798310; №95794889; № 95759304; №95678330; №95620878; №95614178; № 95492955; №95386389.

Відповідно до пам`ятки № 116 про здавання вагонів за формою ГУ-45 на станцію 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) на під`їзній колії ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" подано вагони вантажовласника ТОВ "Віталмар транс" 1683, місце подавання: ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" 23.11.2022 о 10 год 05 хв: № 95755559; № 95719837.

Відповідно до пам`ятки № 134 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", вантажовласник ТОВ "Віталмар транс", час передачі вагонів № 95759304, № 95832978 при забиранні 21:11.2022 р. становить 21 год 45 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 21.11.2022 р. 21 год 45 хв. Закінчення вантажних операцій за вказаними вагонами підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 21.11.2022 о 21год 45 хв.

Відповідно до пам`ятки № 136 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", вантажовласник ТОВ "Віталмар транс", час передачі вагонів № 59598284, № 95620878; № 95794889; № 95386389; № 95614178; № 95492955; № 95798310 при забиранні 21.11.2022 р. становить 19 год 45 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 21.11.2022 р. 19 год 45 хв. Закінчення вантажних операцій за вагонами № 59598284, № 95620878; № 95794889; № 95386389; № 95614178 підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 22.11.2022 о 19 год 45 хв.

Відповідно до пам`ятки № 137 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", вантажовласник ТОВ "Віталмар транс", час передачі вагону № 95678330 при забиранні 22.11.2022 р. становить 20 год 15 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 21.11.2022 р. 20 год 15 хв. Закінчення вантажних операцій за вказаним вагоном підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 22.11.2022 о 20 год 15 хв.

Відповідно до пам`ятки № 138 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", вантажовласник ТОВ "Віталмар транс", час передачі вагонів № 95719837, № 95755559 при забиранні 23.11.2022 р. становить 20 год 10 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 22.11.2022 р. 20 год 10 хв. Закінчення вантажних операцій за вказаними вагонами підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 23.11.2022 о 20 год 10 хв.

Суд звертає увагу на те, що у пам`ятках про забирання вагонів за формою ГУ-45 зазначена назва станції «Казатин-1», проте в усіх інших документах матеріалів справи, в тому числі в Договорі про експлуатацію залізничної під`їздної колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (п. 1), застосовується назва «Козятин-1». Як позивачем, так і відповідачем не заперечується, що вірна назва станції є «Козятин-1» та обставини, що зафіксовані пам`ятками мали місце на станції «Козятин-1».

Крім того на підтвердження повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження позивачем надано арк. 67-69 книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження.

Таким чином судом встановлено, що на станцію Козятин-1, 342701 (південно-західна залізниця), на під`їзній колії ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" у встановлені вище час та дати було подано перелічені вагони, вантажовласником яких є ТОВ "Віталмар транс" під зернове навантаження та в наступному забрано залізницею вказані вагони з під`їзної колії ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" у визначені час та дати.

Позивачем було нараховано плату на користування вагонами у загальній сумі 41903,30 грн без ПДВ, ПДВ 8380,66 грн, що разом становить 50283,96 грн.

Так, судом встановлено, що позивачем було сформовано (22.11.2022 о 20 год 57 хв та 23.11.2022 о 22 год 58 хв. відповідно) на підставі договору та надано відповідачу Відомості плати за користування вагонами за формою ГУ-46, а саме відомість № 22110062 за користування вагонами: № 95759304, №95832978, № 59598284, № 95386389, № 95492955, № 95614178, № 95620878, № 95794889, № 95798310 на суму 34978,10 грн; відомість № 23110064 за користування вагонами: № 95678330, № 95719837; № 95755559 на суму 6 925,20 грн. Уповноваженою особою відповідача підписано вказані відомості із запереченнями наступного змісту: "з часом користування, за які нараховані кошти, не погоджуємось, так як офіційно НЕК "Укренерго" по всій території України розмістив графік застосування стабілізаційних відключень світла 20-23.11.2022 Козятин графік ІІІ-ї черги, а саме з 10.00 до 12.00, з 14.00 до 16.00 та з 22.00до 24.00. Час відсутності світла є форс мажорними обставинами, що передбачені умовами договору і не залежить від вантажовідправника".

Факти подачі вагонів на навантаження, місце подачі, забирання вагонів, їх час та дати визнані сторонами справи та не заперечуються.

Крім того, судом встановлено, що за даними позивача, відповідач звертався з листом № 23/11-2022 від 23.11.2022 р. до начальника ст. Козятин 1 ОСОБА_1 з проханням здійснити перерахунок плати за користування вагонами за проміжки часу відсутності світла, що відповідач вважає форс-мажорними обставинами, незалежними від вантажовідправника, що підтверджено документально (а.с. 73, Т. 1).

Позивач стверджує, що він на виконання договору виконав свої зобов`язання за договором, - відповідач отримував вагони на під`їзну колію ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" на підставі заявки відповідача, вагони були забрані, проте відповідач відповідно до п. 3.4. договору не виконав зобов`язання по оплаті за користування вагонами в розмірі 50 283,96 грн в т.ч. ПДВ, заперечуючи частину часу за користування вагонами настанням форс-мажорних обставин, а саме, - стабілізаційних відключень світла.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що визнає, що у спірний період використовував вагони перевізника для їх навантаження протягом часу, за який визнає вірним нарахування плати за користування у розмірі 37 607,00 грн в т.ч. ПДВ, проте відповідач заперечує вимоги позивача у іншій частині, обґрунтовуючи тим, що у період з 21.11.2022 р по 23.11.2022 р. мали місце стабілізаційні відключення електроенергії, що з точки зору відповідача є форс-мажорними обставинами, на підтвердження чого ним долучено сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати № 2300-23-3607, лист АТ "Вінницяобленерго" структурної одиниці "Хмільницькі електричні мережі" від 25.11.2022 р. з графіком аварійного погодинного відключення електроенергії. Протягом часу відсутності електроенергії відповідач був позбавлений можливості отримати послугу з користування вагонами для їх навантаження відповідно до договору, а тому такі години повинні бути виключені з розрахунку.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

Приписами частини першої статті 173 Господарського кодексу України (надалі за текстом "ГК України") встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі "ЦК України") передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 627, частини першої статті 629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з приписами частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено судом, між сторонами договору було укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 1.1. договору, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з пунктом 1.2. договору, послуги, пов`язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно Договору (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.

Отже, предметом договору є послуги з організації та здійснення перевезення вантажів залізничним транспортом.

Згідно з частинами першою, другою статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини другої статі 903 ЦК України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Досліджуючи обставину чи мала місце неможливість здійснення відповідачем навантаження вагонів за договором та причин такого, а також доводи заперечень на позов відповідача щодо неможливості з об`єктивих причин використання вагонів для навантаження під час відключень електроенергії, судом встановлено наступне.

Згідно з пунктом 3.4.2. договору, моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Відповідно до пунктів 9, 10 Статуту залізниць України, вантажні операції виконуються як на станційних складах і майданчиках, що перебувають у віданні залізниць (місця загального користування), так і на приколійних складах, майданчиках та в інших пунктах, які належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або надані їм залізницею на підставі договору (місця незагального користування). Для виконання вантажних операцій станції згідно з їх спеціалізацією повинні мати обладнані належним чином споруди і пристрої в місцях загального користування. Всі споруди і пристрої вантажного господарства за своєю потужністю і переробною спроможністю повинні забезпечувати своєчасне виконання запланованого обсягу вантажних операцій, повне збереження вантажів, своєчасне оброблення рухомого складу, а також механізацію вантажних робіт з додержанням вимог нормативних актів з питань охорони праці.

Судом встановлено, що у підпункті 6.1., 6.2. договору сторони дійшли згоди та визначили зміст обставин непереборної сили, алгоритм поведінки в разі неможливості виконання стороною зобов`язань за договором унаслідок дії обставин непереборної сили (А.с. 40, Т. 1). Зокрема, обставинами непереборної сили визначено надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.

Наведений перелік обставин непереборної сили, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, передбачений сторонами у пп. 6.1. договору носить невиключний характер.

Відповідно до пп. 6.2., 6.3. зазначеного договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини.

Судом встановлено, що позивачем було надано до підписання відповідачу відомості плати за користування вагонами № 22110062, 23110064 (А.с. 81, 82, Т. 1), засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи позивачем разом з позовною заявою.

Уповноважена особа відповідача 22.11.2022 р. у відомості № 22110062 плати за користування вагонами та 23.11.2022 р. у відомості плати за користування вагонами № 23110064 виклала тексти заступного змісту: "з часом користування, за які нараховані кошти, не погоджуємось, так як офіційно НЕК "Укренерго" по всій території України розмістив графік застосування стабілізаційних відключень світла 20-23.11.2022 Козятин графік ІІІ-ї черги, а саме з 10.00 до 12.00, з 14.00 до 16.00 та з 22 до 24.00. Час відсутності світла є форс мажорними обставинами, що передбачені умовами договору і не залежить від вантажовідправника".

Також судом встановлено, що в позовній заяві позивач вказує на надходження на адресу станції Козятин 1 листа відповідача щодо перерахунку плати за користування вагонами, поданими в період з 20.11.2022 р. по 22.11.2022 р. за відомістю ГУ-46 № 22110062, посилаючись на відсутність світла форс-мажорні обставини згідно умов договору (А.с. 5, Т. 1).

Наведене засвідчує повідомлення у письмові формі відповідачем позивача про наявність у відповідача обставин непереборної сили, яке відповідає умові пп. 6.2. договору та що відбулось у строки, передбачені договором.

Крім того, позивачем надано лист відповідача № 23/11-2022 від 23.11.2022 р., адресований начальнику ст. Козятин 1 Буравському М.Л., в якому він повідомляє про настання обставин, які він вважає форс-мажорними 20-22.11.2022 р. в Козятині.

Відповідно до частин першої, другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Судом встановлено, що на підтвердження настання у відповідача обставин об`єктивного характеру, що зумовили неможливість відповідачу у відповідні проміжки часу у період з 21.11.2022 р. 23.11.2022 р. здійснювати навантаження вагонів позивача у спірний період з незалежних від нього причин, відповідачем долучено до матеріалів справи сертифікат № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 22.08.2023 р. № 03.3/856, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою товариству з обмеженою відповідальністю "Віталмар транс", в якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; аварійне відключення електроенергії в м. Козятин Вінницької області, а саме: 21.11.2022 р.: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 22.11.2022 р.: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 23.11.2022 р.: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год. Вказаний сертифікат № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили від 22.08.2023 № 03.3/856) виданий щодо обов`язку здійснювати навантаження власних вагонів перевізника у термін з 21.11.2022 р. за договором, укладеним з Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", код ЄДРПОУ/ІПН 40075815, які унеможливили його виконання в зазначений термін та засвідчує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 21 листопада 2022 року; дата закінчення: 23 листопада 2022 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2023 р. відповідач надіслав копію зазначеного сертифіката № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини від 22.08.2023 р. супровідним листом № 22/08-2023 від 22.08.2023 р. начальнику ВП "Козятинська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південно-Західна залізниця АТ "Укрзалізниця" Буцерозі В.К., копія направлена регіональній філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджено вказаним листом, листом № 22/08-2023 від 22.08.2023 р. та двома описами вкладення до поштового відправлення, скріпленими відбитком штампу Укрпошти, датованого 23.08.2023 р. та накладними № 0208109161071, №0208109161080. 31.08.2023 р. відповідачем було направлено копію сертифіката № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини від 22.08.2023 р. філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" з супровідним листом від 22.08.2023 р. № 22/08-2023, що підтверджено копією листа, описом вкладення до поштового відправлення, скріпленого відбитком штампу Укрпошти, датованого 31.08.2023 р. та накладною № 0208109180491.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено письмове повідомлення відповідачем позивача про наявність у нього обставин об`єктивного характеру (форс-мажорних обставин), що унеможливили здійснення навантаження вагонів з незалежних від відповідача обставин, а саме наявність обставин непереборної сили в межах строку, встановленого договором та наступне надання відповідачем позивачу належного доказу виникнення обставин непереборної сили, та строку їх дії, яким є сертифікат № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили від 22.08.2023 № 03.3/856), виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою.

Відповідно до пп. 6.1., 6.3., 6.4 пп. 6.4. (п. 4), 6.9., 6.10. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо). В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов`язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов`язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов`язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин. До заяви додаються наступні документи: оригінали документів компетентних державних органів, що підтверджують факт обставин, на які посилається заявник, день їх настання. Такими документами можуть бути: довідки ГМЦ про погодні умови, протоколи (рішення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визнають події та їх наслідки надзвичайною ситуацією, акти про пожежу, підтвердження Міністерства охорони здоров`я щодо настання епідемії, підтвердження МО, РНБО, Інформаційного Центру АТО про воєнні дії, проведення антитерористичних операцій на певних територіях, постанови Уряду про заборону експорту та імпорту товарів, підтвердження органів місцевої влади про оголошений страйк і т. п. Для визнання та підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) уповноважена особа повинна впевнитись, що надані заявником документи свідчать про: - надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); - непередбачуваність обставин (їх настання та наслідки неможливо було передбачити, зокрема, на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання податкового обов`язку); - невідворотність (непереборність) обставини (неминучість події та/або її наслідків); - причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо). Якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов`язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

За результатом вивчення документів, наданих ТОВ "Віталмар транс" Запорізькою торгово-промисловою палатою було прийнято рішення про видачу сертифіката № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини від 22.08.2023 р.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем на підтвердження відключення електроенергії, що унеможливило відповідачу використання (навантаження) вагонів у відповідні проміжку часу, що входить до предмету спору у даній справі надано лист АТ "Вінницяобленерго" структурна одиниця "Хмільницькі електричні мережі" від 25.11.2022 р. з наданим начальнику ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" графіком аварійного погодинного відключення електроенергії з 21.11.2022 р. по 23.11.2022 р. по вул. Довженка, 12 в м. Козятин Вінницької області".

Позивачем жодних доказів на підтвердження посилань у позовній заяві відсутності аварійних відключень у період з 21.11.2022 р. по 23.11.2022 р. на станції "Козятин-1" місці навантаження вагонів відповідачем суду не надано, як і жодних доказів, які б спростовували докази, надані відповідачем.

На підставі викладеного, детально дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що протягом періоду часу з 21.11.2022 р. по 23.11.2022 р. мали місце обставини, об`єктивного характеру, що не залежали від волі відповідача та позивача, а саме форс-мажорні обставини для обох сторін спору та для ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", що додатково підтверджено й сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-23-3607 про форс-мажорні обставини від 22.08.2023 р., листом АТ "Вінницяобленерго" структурна одиниця "Хмільницькі електричні мережі" від 25.11.2022 р., які унеможливили відповідачу спожити послугу, передбачену Договором з користування вагонами позивача впродовж проміжків часу: 21.11.2022 р.: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 22.11.2022 р.: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 23.11.2022 р.: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год). Дані обставини виникли не з вини позивача та не з вини відповідача, і не вини ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш". Відповідач з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості використовувати вагони для навантаження - споживати послугу з користування вагонами за договором, а тому відповідно до частини другої статті 903 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу розумну плату. Детально проаналізуваши всі обставини справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що за даних обставин розумною у даному випадку є плата відповідача за договором за час фактичного користування вагонами - без врахування проміжків часу, під час яких мало місце аварійне відключення електроенергії (форс-мажорні обставини). Підстави для стягнення плати за користування вагонами з відповідача в частині проміжків часу, коли мало місце аварійне відключення електроенергії, відсутні.

Обставини, що спричинили неможливість відповідачем використання вагонів у відповідні проміжки часу становлять обставини непереборної сили, які носять надзвичайний характер. Виходячи з обставин цієї справи, враховуючи предмет договору, фактичні обставини, зокрема те, що мало місце навантаження зерна на під`їзній колії на станції Козятин-1 на ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш", враховуючи відсутність у відповідача власної під`їзної колії, та співмірність вартості послуг за цим договором, - відповідачем вжито усіх можливих залежних від нього і необхідних заходів на виконання договору. Настання обставин відключення електроенергії, які як встановлено судом у межах цієї справи є форс-мажорними, є причиною неможливості споживання відповідачем послуг за договором по користуванню вагонами у відповідні проміжки часу.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані висновки.

Окремо судом взято до уваги наступне.

У підпункті 1.1. договору сторони погодили, що при виконанні договору сторони керуються у т.ч. Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113.

Положеннями пункту 12, підпункту "а" пункту 16 зазначених Правил регламентовано: загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12). Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, одним із завдань господарського судочинства є справедливе, неупереджене вирішення судом спорів.

Відповідно до частини п`ятої статті четвертої ЦК України, інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Частиною першою статті 8 ЦК України, встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В зв`язку з тим, що ані змістом договору, ані Правилами користування вагонами і контейнерами безпосередньо не врегульовано правовідносини плати за користування вагонами під час навантаження за час обставин аварійного відключення електроенергії в умовах воєнного стану, під час форс-мажорних обставин, виходячи з принципу справедливості, розумності, доцільним за даних обставин справи є застосування аналогії закону, - підпункту "а" пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, яким регламентовано подібні відносини (затримка вагонів через стихійне лихо, що спричинило припинення руху, який звільняє вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами), оскільки стихійному лиху характерні ознаки форс-мажорних.

Застосування аналогії закону додатково засвідчує відсутність у відповідача обов`язку по сплаті за користування вагонами, які були подані для навантаження за час, коли послуга з користування вагонами не могла бути спожитою відповідачем (вагони не могли бути використані для даних цілей) з причин об`єктивного характеру, незалежних від волі сторін спору.

Також, слід зазначити наступне.

В свою чергу позивач у відповіді на відзив вказує, що вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язання у зв`язку настанням форс-мажорних обставин з подальшим правовим обґрунтуванням з посиланням щодо підстав звільнення від відповідальності (частина перша ст. 617 ЦК України, частина 2 статті 218 ГК України) з посиланням на практику Верховного Суду.

Питання відповідальності за порушення зобов`язання регламентовані Главою 51 ЦК України «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання», яка охоплює й ст. 617 ЦК України, на яку спирається позивач у відповіді на відзив.

Так, відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за користування вагонами за договором, а не відповідальності за невиконання договірних зобов`язань.

В зв`язку з чим, доводи позивача в частині правового обґрунтування звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання у зв`язку настанням форс-мажорних обставин та практика Верховного Суду в цій частині відхиляється судом, оскільки не належать до предмету спору.

Стосовно доводів позивача про те, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 19.12.2022 р. на офіційному сайті Залізниці затверджено перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів від обов`язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні, серед яких обставини, з яких заперечує відповідач внесення плати за користування вагонами не підпадають під жоден випадок, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 74, частини першої статті 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1.2. договору визначено перелік нормативно-правових актів, якими сторони дійшли згоди керуватись при виконанні договору. Вказаний перелік є виключним та не містить рішення правління АТ "Укрзалізниця", в тому числі від 19.12.2022 р.

Пунктом 1.8. договору розділу 1 "Загальні умови договору" встановлено: "Умови Договору, що потребують визначення окремих параметрів їх надання (окрему станцію надання послуг, ін.) набувають сили і застосовуються у відносинах Сторін шляхом надання Перевізником пропозиції укласти такі додаткові умови до Договору (оферти), прийняття пропозиції (акцепту) Замовником та підтвердження її прийняття Перевізником з підтвердженням таких умов надання послуг. Приймаючи пропозицію отримання послуг на умовах, що потребують визначення окремих параметрів їх надання, Замовник засвідчує, що ознайомився та згоден з такими умовами".

Позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів обов`язковості приписів документів, на які він посилається, для відповідача, в зв`язку з чим, такі доводи відхиляються судом.

На підставі викладеного, здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог за період з 21.11.2022 р. по 23.11.2022 р. заборгованості за користування вагонами, врахувавши заперечення та контр розрахунок плати за користування вагонами, наданий відповідачем, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано, доведено за допомогою належних та допустимих доказів вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 607,00 грн з ПДВ плати за фактичне користування вагонами, яка підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє. Відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Аргументи сторін справи судом ретельно вивчені та відхиляються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами частин першої, другої статті 73, частини першої статті 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами повного та всебічного дослідження матеріалів справи, поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача на користь позивача 37607,00 грн заборгованості за користування вагонами з ПДВ, в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Враховуючи, що відповідачем докази настання обставин, що унеможливили відповідачу користування вагонами для навантаження за договором, що мають об`єктивний характер (сертифікат Запорізької торгово-промислової палати № 2300-23-3607 від 22.08.2023 р.) був поданий разом з відзивом на позов, на відсутності доказів чого наголосив позивач у позовній заяві, та врахувавши, що надання відповідачем таких доказів позивачу разом зі сплатою заборгованості до його звернення до суду ймовірно позбавило б позивача необхідності звернення до суду, суд керуючись приписами частини дев`ятої статті 129 ГПК України дійшов висновку про покладення судового збору на відповідача повністю.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛМАР ТРАНС" (вул. Петра Сагайдачного, буд. 28, м. Тараща, Київська область, Таращанський район, 09500; код ЄДРПОУ 35195356) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 37607 (тридцять сім тисяч шістсот сім) гривень 00 копійок заборгованості за користування вагонами; 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

3.В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 27.05.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін