Постанова

від 07.10.2024 по справі 911/2171/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 911/2171/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 (повний текст складено 27.05.2024)

у справі №911/2171/23 (суддя А.В. Лопатін)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс»

про стягнення 50 283,96 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі, позивач або АТ «Укрзалізниця») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення заборгованості за користування вагонами у розмірі 50 283,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (відповідач) було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8213521. В забезпечення електронної заявки відповідача на навантаження зерна, кукурудзи на виконання плану навантаження № 15679 від 21.11.2022 позивачем на під`їзну колію при станції Козятин-1 було подано 21.11.2022 о 05 год 30 хв під навантаження 10 вагонів, належних філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця»; о 10 год 45 хв було подано ще два вагони. Вказану під`їзну колію при станції Козятин-1 позивач експлуатує на підставі договору «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Козятин-1» від 07.10.2020 №3608, укладеного з ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», яка належить останньому. Власної під`їзної колії по станції Козятин-1 відповідач не має. У наступному позивачем з під`їзної колії було забрано вагони: 21.11.2022 о 21 год. 45 хв. два вагони; 22.11.2022 о 19 год. 45 хв. сім вагонів; 22.11.2022 о 20 год. 15 хв. один вагон; 23.11.2022 о 20 год. 10 хв. два вагони. По завершенню вантажних операцій та забирання вагонів з під`їзної колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» позивачем було нараховано відповідачу плату за користування вагонами і сформовано відомості плати за користування вагонами на загальну суму 41 903,30 грн без ПДВ, ПДВ 8 380,66 грн, що всього становить 50 283,96 грн. Представник відповідача підписав вказані відомості із запереченнями, згідно яких останній не погоджується з часом користування вагонами, за який нараховано кошти, оскільки на всій території України застосовувались стабілізаційні відключення електроенергії, що є на його переконання форс-мажорними обставинами. Позивач вказує на те, що ТОВ «Віталмар Транс» не було надано доказів відсутності електропостачання з 20.11.2022 по 22.11.2022 на території провадження його господарської діяльності користування вагонами, зазначаючи, що на території станції Козятин електропостачання не припинялось і доказів настання обставин непереборної сили в період з 20.11.2022 по 22.11.2022 на території, де відповідач здійснював господарську діяльність, а саме користування вагонами згідно відомостей плати за користування вагонами №22110062 та №23110064, відповідно до передбачених умов договору відповідачем не надано. У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з ТОВ «Віталмар Транс» на його користь 50 283,96 грн за користування вагонами та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн за подання позовної заяви.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 37 607,00 грн заборгованості за користування вагонами; 2 684,00 грн судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що протягом періоду часу з 21.11.2022 по 23.11.2022 мали місце обставини об`єктивного характеру, що не залежали від волі відповідача та позивача, а саме форс-мажорні обставини для обох сторін спору та для ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», що додатково підтверджено й сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-3607 про форс-мажорні обставини від 22.08.2023, листом АТ «Вінницяобленерго» структурна одиниця «Хмільницькі електричні мережі» від 25.11.2022, які унеможливили відповідачу спожити послугу, передбачену Договором з користування вагонами позивача впродовж проміжків часу: 21.11.2022: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 22.11.2022: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 23.11.2022: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год). Дані обставини виникли не з вини позивача та не з вини відповідача, і не з вини ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш». Відповідач з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості використовувати вагони для навантаження - споживати послугу з користування вагонами за договором, а тому відповідно до частини 2 статті 903 Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити позивачу розумну плату. З огляду на це суд, застосувавши за аналогією положення пункту 12, підпункту «а» пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, дійшов висновку, що за даних обставин розумною є плата відповідача за договором за час фактичного користування вагонами - без врахування проміжків часу, під час яких мало місце аварійне відключення електроенергії (форс-мажорні обставини). Підстави для стягнення плати за користування вагонами з відповідача в частині проміжків часу, коли мало місце аварійне відключення електроенергії, відсутні. На підставі викладеного, здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог за період з 21.11.2022 по 23.11.2022 заборгованості за користування вагонами, врахувавши заперечення та контррозрахунок плати за користування вагонами, надані відповідачем, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано, доведено за допомогою належних та допустимих доказів вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 607,00 грн з ПДВ плати за фактичне користування вагонами, яка підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 17.06.2024 (про що свідчить штрих-код Укрпошти на конверті) засобами поштового зв`язку Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нове, яким стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» 12 676,96 грн плати за користування вагонами.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що нарахована позивачем та пред`явлена до стягнення з відповідача плата за користування вагонами є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем за надані йому послуги залізниці, а не відповідальністю відповідача. Враховуючи це, посилання на настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від обов`язку сплатити нараховану плату за користування вагонами.

Окрім того, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 19.12.2022 (опубліковане на офіційному сайті) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажу, від обов`язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні, і в цьому переліку відсутні обставини, на які посилається відповідач як на підставу для звільнення його від плати за користування вагонами.

Відповідачем не наводяться докази вжиття заходів щодо відновлення електропостачання, зокрема, шляхом під`єднання до інших, генеруючих струм, мереж енергії (генератори, портативні електричні станції, тощо). Сертифікат ТПП, у свою чергу, не може вважатися беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин.

Апелянтом заявлено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

22.07.2024 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. Відповідач наголосив на тому, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов абсолютно правильного висновку про те, що відповідачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що протягом періоду часу з 21.11.2022 по 23.11.2022 мали місце обставини об`єктивного характеру, що не залежали від волі відповідача та позивача, а саме форс-мажорні обставини для обох сторін спору та для ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», що додаткового підтверджено й сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-3607 про форс-мажорні обставини від 22.08.2023 та листом АТ «Вінницяобленерго» структурна одиниця «Хмільницькі електричні мережі» від 25.11.2022.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання відзиву апелянту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

21.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» звернувся з клопотанням (додатковими поясненнями у справі), відповідно до якого просить у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі №911/2171/23 відмовити, оскільки оскаржуване рішення суду вже було добровільно виконано відповідачем.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2171/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

03.07.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), враховуючи, що предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 50 283,96 грн, а отже дана справа відноситься до малозначних у розумінні Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строки на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань. Клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції не розглядалось, оскільки апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» була подана протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту рішення (27.05.2024), з урахуванням того, що кінцевий строк на подання апеляційної скарги припадав на вихідний день, тобто у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку копії ухвали від 04.07.2024 до електронних кабінетів сторін та їх представників у підсистемі «Електронний суд»), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» було укладено Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом (далі, Договір), що підтверджено Заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» від 24.03.2020 про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №35195356/2020-001 від 24.03.2020, повідомленням АТ «Укрзалізниця» від 25.03.2020 про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-35195356/2020-001 від 25.03.2020, за яким замовнику присвоєно коди: відправника/одержувача: 1683; платника 8213521, який використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору. Отже, згідно матеріалів справи вказаний договір було укладено сторонами 25.03.2020.

Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору при його виконанні сторони керуються у т.ч. такими нормативно-правовими актами: - Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут залізниць України); - Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно); - Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі, Правила перевезення вантажів); Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2022 №873; Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі, СМГС); - Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі, КОТІФ); - Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі, Правила користування вагонами).

Відповідно до підпунктів 2.3.1., 2.3.2. пункту 2.3. Договору до обов`язків перевізника в тому числі належать: розглядати надані Замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (далі замовлення на перевезення вантажів). Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі, плата за користування власними вагонами Перевізника).

Згідно з пунктами 3.4.1., 3.4.2. Договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) Ч tгод Ч kм, де: Пвик. плата за користування власними вагонами Перевізника для відповідного типу вагонів; Спл ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору; 24 кількість годин у добі; tгод кількість годин користування вагоном Перевізника для відповідного типу вагонів. kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюються Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору. Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Крім того, 07.10.2020 між АТ «Українська залізниця» (Залізниця) та ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (Власник колії) було укладено договір №3608 про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Козятин-1.

Відповідно до пункту 1 вказаного Договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Власнику колії та Залізниці, та примикає до під`їзної колії Військової частини НОМЕР_1 при станції Козятин-1 через стрілку №502 обслуговується власником локомотиву.

Згідно з пунктом 6 Договору №3608 від 07.10.2020 вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на: виставочну колію Власника колії. Здавання вагонів проводиться на: виставочній колії №1 власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Відповідно до пункту 11 вказаного договору час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Абзацом четвертим пункту 18 Договору про експлуатацію залізничної під`їздної колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» встановлено, що вантажні операції проводяться Власником колії цілодобово та в терміни, вказані в договорі.

26.09.2022 відповідачем було складено заявку (угоду) на ім`я начальника станції Козятин-1 на подачу на під`їзну колію ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» вагонів для навантаження зернових вантажів протягом періоду з 27.09.2022 по 27.03.2023, погоджену уповноваженою особою ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш».

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Судом установлено, що відповідно до пам`ятки № 114 про здавання вагонів за формою ГУ-45 на станцію 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) на під`їзній колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» подано вагони вантажовласника ТОВ «Віталмар транс» 1683, місце подавання: ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» 21.11.2022 о 05 год 30 хв: № 59598284; №95832978; №95798310; №95794889; № 95759304; №95678330; №95620878; №95614178; № 95492955; №95386389.

Відповідно до пам`ятки № 116 про здавання вагонів за формою ГУ-45 на станцію 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) на під`їзній колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» подано вагони вантажовласника ТОВ «Віталмар транс» 1683, місце подавання: ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» 23.11.2022 о 10 год 05 хв: № 95755559; № 95719837.

Відповідно до пам`ятки № 134 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», вантажовласник ТОВ «Віталмар транс», час передачі вагонів № 95759304, № 95832978 при забиранні 21.11.2022 становить 21 год 45 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 21.11.2022 21 год 45 хв. Закінчення вантажних операцій за вказаними вагонами підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 21.11.2022 о 21год 45 хв.

Відповідно до пам`ятки № 136 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», вантажовласник ТОВ «Віталмар транс», час передачі вагонів № 59598284, № 95620878; № 95794889; № 95386389; №95614178; №95492955; №95798310 при забиранні 21.11.2022 становить 19 год 45 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 21.11.2022 19 год 45 хв. Закінчення вантажних операцій за вагонами №59598284, №95620878; №95794889; №95386389; №95614178 підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 22.11.2022 о 19 год 45 хв.

Відповідно до пам`ятки №137 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», вантажовласник ТОВ «Віталмар транс», час передачі вагону №95678330 при забиранні 22.11.2022 становить 20 год 15 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 21.11.2022 20 год 15 хв. Закінчення вантажних операцій за вказаним вагоном підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 22.11.2022 о 20 год 15 хв.

Відповідно до пам`ятки №138 про забирання вагонів за формою ГУ-45 на станції 342701 Казатин-1 (південно-західна залізниця) забрано вагони: місце забирання - ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш», вантажовласник ТОВ «Віталмар транс», час передачі вагонів №95719837, №95755559 при забиранні 23.11.2022 становить 20 год 10 хв, час фактичного забирання вагонів залізницею: 22.11.2022 20 год 10 хв. Закінчення вантажних операцій за вказаними вагонами підтверджено повідомленням про закінчення вантажних операцій з вагонами, переданого 23.11.2022 о 20 год 10 хв.

У пам`ятках про забирання вагонів за формою ГУ-45 зазначена назва станції «Казатин-1», проте в усіх інших документах матеріалів справи, в тому числі в Договорі про експлуатацію залізничної під`їздної колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (п. 1), застосовується назва «Козятин-1». Як позивачем, так і відповідачем не заперечується, що вірна назва станції є «Козятин-1» та обставини, що зафіксовані пам`ятками, мали місце саме на станції «Козятин-1».

Крім того, на підтвердження повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження позивачем надано арк. 67-69 книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження.

Таким чином, на станцію Козятин-1, 342701 (південно-західна залізниця), на під`їзній колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» у встановлені вище час та дати було подано перелічені вагони, вантажовласником яких є ТОВ «Віталмар транс», під зернове навантаження та в наступному забрано залізницею вказані вагони з під`їзної колії ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» у визначені час та дати.

Позивачем було нараховано плату на користування вагонами у загальній сумі 41 903,30 грн без ПДВ, ПДВ 8 380,66 грн, що разом становить 50 283,96 грн.

Укрзалізницею було сформовано (22.11.2022 о 20 год 57 хв та 23.11.2022 о 22 год 58 хв. відповідно) на підставі договору та надано відповідачу Відомості плати за користування вагонами за формою ГУ-46, а саме відомість №22110062 за користування вагонами: №95759304, №95832978, №59598284, №95386389, №95492955, №95614178, №95620878, №95794889, №95798310 на суму 34978,10 грн; відомість №23110064 за користування вагонами: №95678330, №95719837; №95755559 на суму 6 925,20 грн. Уповноваженою особою відповідача підписано вказані відомості із запереченнями наступного змісту: «з часом користування, за які нараховані кошти, не погоджуємось, так як офіційно НЕК «Укренерго» по всій території України розмістив графік застосування стабілізаційних відключень світла 20-23.11.2022 Козятин графік ІІІ-ї черги, а саме з 10.00 до 12.00, з 14.00 до 16.00 та з 22.00до 24.00. Час відсутності світла є форс мажорними обставинами, що передбачені умовами договору і не залежить від вантажовідправника».

Факти подачі вагонів на навантаження, місце подачі, забирання вагонів, їх час та дати визнані сторонами справи та не заперечуються.

Крім того, судом встановлено, що за даними позивача, відповідач звертався з листом №23/11-2022 від 23.11.2022 до начальника ст. Козятин 1 Буравського М.Л. з проханням здійснити перерахунок плати за користування вагонами за проміжки часу відсутності світла, що відповідач вважає форс-мажорними обставинами, незалежними від вантажовідправника, що підтверджено документально (том 1, а.с. 73).

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Укрзалізниця» стверджує, що на виконання договору виконало свої зобов`язання за Договором - відповідач отримував вагони на під`їзну колію ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» на підставі заявки відповідача, вагони були забрані, проте відповідач відповідно до пункту 3.4. Договору не виконав свої зобов`язання по оплаті за користування вагонами в розмірі 50 283,96 грн в т.ч. ПДВ, заперечуючи частину часу за користування вагонами настанням форс-мажорних обставин, а саме, - стабілізаційних відключень світла.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву вказував на те, що визнає, що у спірний період використовував вагони перевізника для їх навантаження протягом часу, за який визнає вірним нарахування плати за користування у розмірі 37 607,00 грн в т.ч. ПДВ, проте відповідач заперечує вимоги позивача в іншій частині, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що у період з 21.11.2022 по 23.11.2022 мали місце стабілізаційні відключення електроенергії, що з точки зору відповідача є форс-мажорними обставинами, на підтвердження чого ним долучено сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-23-3607, лист АТ «Вінницяобленерго» структурної одиниці «Хмільницькі електричні мережі» від 25.11.2022 з графіком аварійного погодинного відключення електроенергії. Відповідач стверджує, що протягом часу відсутності електроенергії він був позбавлений можливості отримати послугу з користування вагонами для їх навантаження відповідно до договору, а тому такі години повинні бути виключені з розрахунку.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення в даній справі про часткове задоволення позову, взяв до уваги доводи відповідача щодо неможливості споживання послуги з користування вагонами впродовж проміжків часу: 21.11.2022: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 22.11.2022: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год; 23.11.2022: з 10:00 год по 12:00 год, з 14:00 год по 16:00 год, з 22:00 по 24:00 год) та, здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог за період з 21.11.2022 по 23.11.2022, дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано, доведено за допомогою належних та допустимих доказів вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 607,00 грн з ПДВ плати за фактичне користування вагонами, яка підлягає задоволенню. В іншій частині за висновками суду позовні вимоги є необґрунтованими.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі, Статут), положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Згідно пункту 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором.

Так, 25.03.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» було укладено Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, предметом якого згідно пункту 1.1. є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пункту 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 №113 (далі, Правила №113) встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлюватися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

Відповідно пункту 4 Правил №113 відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Згідно з пунктами 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Так, пунктом 3.4. Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, встановлено, що Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі плата за користування власними вагонами Перевізника).

Відповідно до пунктів 3.4.1., 3.4.2. Договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) Ч tгод Ч kм, де: Пвик. плата за користування власними вагонами Перевізника для відповідного типу вагонів; Спл ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору; 24 кількість годин у добі; tгод кількість годин користування вагоном Перевізника для відповідного типу вагонів. kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюються Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору. Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано (22.11.2022 о 20 год 57 хв та 23.11.2022 о 22 год 58 хв. відповідно) на підставі Договору та надано відповідачу Відомості плати за користування вагонами за формою ГУ-46, а саме відомість №22110062 за користування вагонами: №95759304, №95832978, №59598284, №95386389, №95492955, №95614178, №95620878, №95794889, №95798310 на суму 34978,10 грн; відомість №23110064 за користування вагонами: №95678330, №95719837; №95755559 на суму 6 925,20 грн. Уповноваженою особою відповідача підписано вказані відомості із запереченнями наступного змісту: «з часом користування, за які нараховані кошти, не погоджуємось, так як офіційно НЕК «Укренерго» по всій території України розмістив графік застосування стабілізаційних відключень світла 20-23.11.2022 Козятин графік ІІІ-ї черги, а саме з 10.00 до 12.00, з 14.00 до 16.00 та з 22.00до 24.00. Час відсутності світла є форс-мажорними обставинами, що передбачені умовами договору і не залежить від вантажовідправника».

Факти подачі перелічених вагонів на навантаження, місце подачі, забирання вагонів, їх час та дати визнані сторонами справи та не заперечуються.

Однак, відповідач стверджує, що не повинен сплачувати за користування вагонами у період з 21.11.2022 по 23.11.2022 в години, коли мали місце стабілізаційні відключення електроенергії, що за доводами відповідача є форс-мажорними обставинами, на підтвердження чого ним до матеріалів справи долучено сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-23-3607 та лист АТ «Вінницяобленерго» структурної одиниці «Хмільницькі електричні мережі» від 25.11.2022 з графіком аварійного погодинного відключення електроенергії. Відповідач стверджує, що протягом часу відсутності електроенергії він був позбавлений можливості отримати послугу з користування вагонами для їх навантаження відповідно до договору, а тому такі години повинні бути виключені з розрахунку й загальна сума плати за користування вагонами, за виключенням тривалості форс-мажорних обставин, становить 37 607,00 грн з ПДВ, а не 50 283,96 грн з ПДВ, як того вимагає позивач.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, врахував вказані доводи відповідача та надані на їх підтвердження докази та відмовив позивачу у стягненні плати за користування вагонами за періоди часу відсутності електроенергії.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені статтею 121 Статуту залізниць, відповідно до якої вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, визначено такі умови звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами, а саме: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Втім, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність перелічених у статті 121 Статуту та пункті 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами обставин, які б звільняли відповідача від плати за користування вагонами і контейнерами у визначений позивачем період.

Заперечення відповідача щодо нарахування плати за користування власними вагонами перевізника у відповідні періоди часу зводяться до необхідності звільнення його від такої плати через неможливість користуватися вагонами для їх навантаження внаслідок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме через стабілізаційні відключення електроенергії в місті Козятин Вінницької області.

У Розділі 6 Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, який має назву «Обставини непереборної сили», закріплені наступні положення.

6.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.

За умовами пунктів 6.2., 6.3. Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини.

За змістом частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України«).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України« Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, наведено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні«, відповідно до якого:

- статтею 14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21), адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

На підтвердження настання обставин непереборної сили відповідач надав сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-23-3607 (том 1, а.с. 125), відповідно до якого період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) по Договору з 21.11.2022 по 23.11.2022, та лист АТ «Вінницяобленерго» структурної одиниці «Хмільницькі електричні мережі» від 25.11.2022 (том 1, а.с. 132) з графіком аварійного погодинного відключення електроенергії у період з 21.11.2022 по 23.11.2022 по вулиці Довженка, 12 в місті Козятин Вінницької області. Також у матеріалах справи міститься лист відповідача №23/11-2022 від 23.11.2022 (том 1, а.с. 73), адресований начальнику ст. Козятин 1 Буравському М.Л., в якому він повідомляє позивача про настання обставин, які він вважає форс-мажорними з 20-22.11.2022 в Козятині.

Вказані документи були взяті до уваги місцевим господарським судом як докази, які підтверджують настання для відповідача обставин об`єктивного характеру (форс-мажорних обставин), що унеможливили здійснення навантаження вагонів з незалежних від відповідача обставин.

Однак, роблячи такі висновки, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що настання обставин непереборної сили звільняє за умовами Договору та нормою частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України сторону саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по договору. У спірному ж випадку предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, що не є видом відповідальності за порушення зобов`язання, який може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов`язанні, а є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем.

Аналогічні правові висновки викладені у пункті 5.28. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №916/2613/22 та враховуються судом апеляційної інстанції під час вирішення спору в даній справі з огляду на положення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вірно наголошує скаржник, та вказано вище, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а відповідач повинен довести неможливість виконання свого зобов`язання через ці обставини.

Відповідач, втім, окрім самого посилання на відсутність електричної енергії у визначені години як на обставину, що позбавила його права користуватися вагонами для навантаження, не вказує, чим така неможливість була обумовлена (зокрема, яким чином за звичайних умов проходить технічний процес навантаження вагонів та яким чином відсутність світла вплинула на можливість здійснення навантаження вагонів) та не доводить неможливості альтернативного виконання зобов`язання з навантаження.

В апеляційній скарзі позивач посилається на рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 19.12.2022, яким затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.

Зі змісту згаданих документів убачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:

- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. У такому разі до часу використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу;

- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. У такому разі до часу використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;

- проведення бойових дій або тимчасової окупації, оточенні (блокуванні) збройними формуваннями російської федерації території України, визначеної наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від

25 квітня 2022 року №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 жовтня 2022 року» (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 жовтня 2022 року №248) (далі - Перелік), на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. У такому разі до часу використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не включається час ведення бойових дій або тимчасової окупації території збройними формуваннями російської федерації з моменту внесення інформації щодо певної території до Переліку та до моменту її виключення з Переліку, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником.

У разі, якщо фактична можливість надання послуг перевізником виникла раніше, ніж до Переліку було внесено зміни, плати за використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) нараховуються з моменту виникнення фактичної можливості надання послуг перевізником.

У разі, якщо фактична відсутність можливості надання послуг перевізником виникла раніше, ніж до Переліку було внесено зміни, плати за використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не нараховуються з моменту настання фактичної відсутності можливості надання послуг перевізником.

В означених у цьому пункті випадках підставою для звільнення від обов`язку вносити плату за використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) відповідно до Переліку виняткових умов та підтвердження фактів проведення бойових дій або тимчасової окупації, оточення (блокування) збройними формуваннями російської федерації території України, є сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат;

- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. У такому разі до часу використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) не включається час, безпосередньо пов`язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю.

Плата за користування вагонами, контейнерами нараховується відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованим в Мін`юсті України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами), з урахуванням вищезазначених обставин, які є підставою для звільнення від цієї плати.

Замовник звільняється від плати за використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) за час існування вищезазначених обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.

Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання Акта.

Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час використання вагонів, користування вагонами (контейнерами) час існування обставин, зазначених вище.

У випадку настання вказаних у цьому Переліку виняткових умов обставин, замовник не сплачує також збір за зберігання вантажів та плату за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, передбачений п.31.5. Р.ІІ Збірника тарифів, за час дії таких обставин.

В усіх інших випадках, які не пов`язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати та збори сплачуються в установленому законодавством України та умовами діючих договорів порядку.

У зазначеному Переліку виняткових умов, затвердженому рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 19.12.2022, відсутня така підстава для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця», як відсутність електропостачання.

Більш того суд враховує, що вказане рішення правління АТ «Українська залізниця» є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів ГУ-23 про засвідчення відповідних обставин відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час, протягом якого було відсутнє електропостачання.

Виходячи з вищевикладеного у сукупності, заперечення відповідача та висновки суду першої інстанції не узгоджуються з умовами Договору та нормами чинного законодавства, а саме, статтями 119, 121 Статуту залізниць, пунктами 3, 4, 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, статтею 617 Цивільного кодексу України.

Унаслідок неправильної оцінки заявлених позивачем до стягнення коштів, які не є видом відповідальності за порушення зобов`язання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця» про стягнення з відповідача 12 676,96 грн.

Позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до суду апеляційної інстанції 21.06.2024 через підсистему «Електронний суд» було подане клопотання, в якому він зазначив, що станом на дату подання позивачем апеляційної скарги відповідач уже добровільно виконав рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у даній справі, сплативши позивачу згідно платіжної інструкції від 17.06.2024 №1460 37 607,00 грн та згідно платіжної інструкції від 17.06.2024 №1461 2 684,00 грн. На цій підставі відповідач просив суд апеляційної інстанції відмовити позивачу у відкритті апеляційного провадження. Враховуючи, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження як сплата боржником боргу на виконання прийнятого рішення суду першої інстанції, суд відхилив дане клопотання. Водночас, здійснені оплати мають бути враховані відповідачем при виконанні даної постанови та позивачем у разі пред`явлення ним до виконання наказу, виданого на виконання постанови в даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» такою, що підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 12 676,96 грн, а позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 скасувати в частині відмови у стягненні 12 676,96 грн плати за користування вагонами.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у справі №911/2171/23 викласти у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (вул. Петра Сагайдачного, буд. 28, м. Тараща, Київська область, Таращанський район, 09500; код ЄДРПОУ 35195356) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 50 283 (п`ятдесят тисяч двісті вісімдесят три) грн 96 коп. плати за користування вагонами, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (вул. Петра Сагайдачного, буд. 28, м. Тараща, Київська область, Таращанський район, 09500; код ЄДРПОУ 35195356) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ із урахуванням резолютивної частини даної постанови. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/2171/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко