Рішення

від 23.04.2024 по справі 911/10/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/10/24

За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри»

треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ;

4) ОСОБА_5

про визнання протиправним рішення,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Стаднік Є.О.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_6 ;

від відповідача: ОСОБА_7 ;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився;

від третьої особи-4: не з`явився;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (далі - відповідач) у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 27.10.2023 щодо відсторонення ОСОБА_1 від участі в діяльності правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» та поновити ОСОБА_1 у складі правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри».

Позовні вимоги, з посиланням на ст.98, 99, 385 Цивільного Кодексу України, ст.1, 4, 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», обґрунтовані тим що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статуту та зазначає, що позбавлення позивача повноважень на управління об`єднанням є незаконним та безпідставним, оскільки жодних дій на шкоду інтересам об`єднання остання не вчиняла.

2.Стислий виклад позицій відповідача

У відзиві відповідач заперечує проти позову та зокрема, зазначає, що на підставі звернення членів правління, рішенням представників об`єднання відсторонено позивача від участі в діяльності правління до наступних загальних зборів і позивачем не надано доказів щодо будь-якого порушення під час скликання та проведення зборів представників, окрім того, вказує, що вимога позивача є неактуальною, оскільки рішенням загальних зборів від 23.12.2023 припинено повноваження позивача, як члена правління, а тому, зважаючи на наявність рішення загальних зборів від 23.12.2023, вимогу позивача неможливо виконати та ним обрано неефективний спосіб захисту.

3.Стислий виклад позицій третіх особи

Треті особи-1, 2 та 4 надали пояснення, заперечували щодо позовних вимог.

Третя особа-3 своїм правом на надання пояснень не скористалась.

4.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

29.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справ за №911/82/24, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.03.2024.

20.02.2024 від ОСОБА_2 надійшли пояснення.

21.02.2024 від ОСОБА_3 надійшли пояснення.

27.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.02.2024 від ОСОБА_5 надійшли пояснення.

У підготовче засідання 05.03.2024 з`явилися позивач його представник та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2024 відкладено підготовче засідання на 26.03.2024.

18.03.2024 від позивача надійшли відповідь на відзив та на виконання вимог ухвали суду пояснення.

18.03.2024 від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява.

22.03.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких містить клопотання про поновлення строку на подання доказів.

25.03.2024 від ОСОБА_5 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких остання просить залучити її до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

25.03.2024 від ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких остання просить залучити її до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

25.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

26.03.2024 від відповідача надійшло письмове обґрунтування щодо залучення третіх осіб у справі.

У підготовче засідання 26.03.2024 з`явилися позивач його представник та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2024 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 (надалі третя особа-1); 2) ОСОБА_3 (надалі третя особа-2); 3) ОСОБА_4 (надалі третя особа 3); 4) ОСОБА_5 (надалі третя особа 4) та відмовлено в задоволені клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024.

У судове засідання 23.04.2024 з`явилися позивач його представник та представник відповідача, треті особи в засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. У засіданні представником позивача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача та докази понесення витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Позивач та його представник у судовому засіданні 23.04.2024 надали пояснення по суті позовних вимог та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2024 надала пояснення по суті заперечень та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.04.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.04.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (ідентифікаційний код 38661055).

Згідно з пунктом 1 розділу І статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежі, передбачених законодавством та цим статутом.

Так, пунктами 1, 2 розділу ІІІ статуту встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднаній є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема але не виключно, обрання членів правління об`єднання (п.3 розділу ІІІ статуту).

У абзаці 3 пункту 13 розділу ІІІ статуту встановлено, що загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ статуту за рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників.

Серед питань, які можуть вирішуватися зборами представників, зокрема але не виключно, передбачено прийняття рішень щодо тимчасового відсторонення членів правління (окрім голови та заступника).

Збори представників у разі потреби скликає правління об`єднання або не менш як три представники від об`єднання.

Збори представників веде головуючий зборів, який обирається більшістю присутніх представників від об`єднання.

Кожен представник від об`єднання на зборах представників має один голос, а рішення на зборах представників приймаються більшістю від загальної кількості голосів усіх представників від об`єднання шляхом відкритого особистого поіменного голосування.

Рішення зборів представників оформляється у формі протоколу таких зборів із зазначенням кожним з представників від об`єднання результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом.

Рішення зборів представників мають вищу юридичну силу щодо рішень правління об`єднання. Збори представників у межах своєї компетенції можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення правління об`єднання.

ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 261088227).

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (відповідача) від 25.06.2023, яке оформлене протоколом №2 від 11.08.2023, будо обрано правління об`єднання в складі: ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 .

Також рішенням загальних зборів об`єднання, що оформлене протоколом №2 від 11.08.2023, обрано представників від об`єднання, в особовому складі: ОСОБА_5 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_15 .

У подальшому члени правління об`єднання: ОСОБА_16 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_8 звернулись до представників об`єднання із зверненням за №859 від 26.10.2023 щодо відсторонення члена правління ОСОБА_1 , в зв`язку із створенням перешкод в нормальному функціонуванні правління.

Рішенням зборів представників від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 27.10.2023, оформленого протоколом №1, вирішено:

1.Враховуючи заяву членів правління ОСББ «Щасливі метри» від 26.10.2023, а також зважаючи на поведінку члена правління ОСОБА_17 , яка відома власникам квартир в будинку та те, що вона дозволяє втручання в роботу правління свого чоловіка ОСОБА_18 , враховуючи доповідь ОСОБА_12 , враховуючи те, що ОСОБА_1 не являється головою об`єднання чи заступником, відповідно до ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктами 2, 3, 4, пункту 4 діючого статуту, тимчасово (до наступних загальних зборів) відсторонили члена правління ОСОБА_1 від участі в діяльності правління;

2.Повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення шляхом направлення відповідного листа за підписом представників рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта».

Листом за вих. №1 від 27.10.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до рішення представників від об`єднання від 27.10.2023 тимчасово (до наступних загальних зборів) відсторонено ОСОБА_1 від участі в діяльності правління.

Вказаний лист отриманий ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом на ньому, проте відсутня дата його отримання, а тому суд позбавлений можливості її встановити.

У подальшому рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 23.12.2023, оформленого протокол №1, припинено повноваження члена правління ОСОБА_1 .

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом ст. 4 ГПК України підтверджується, що процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19 зазначила, що розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 заява № 38722/02).

Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Предметом позову в даній справі є вимога про визнання протиправним та скасувати рішення зборів представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 27.10.2023 щодо відсторонення ОСОБА_1 від участі в діяльності правління об`єднання та поновлення ОСОБА_1 в складі правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри».

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-ІІІ).

Так, відповідно до статті 1 названого Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Вказаною статтею визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону № 2866-ІІІ).

Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно абзацу 2 частини 9 статті 10 Закону № 2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів об`єднання, зокрема, відноситься обрання членів правління об`єднання.

Частинами 17-20 статті 10 Закону № 2866-ІІІ передбачено, що для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (відповідача) від 25.06.2023, яке оформлене протоколом №2 від 11.08.2023, будо обрано правління об`єднання в складі: ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_1 (позивач); ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 .

За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників (ч.10 ст.10 Закону № 2866-ІІІ).

Відповідно до п.4 розділу ІІІ статуту за рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників.

Рішенням загальних зборів об`єднання, що оформлене протоколом №2 від 11.08.2023, обрано представників від об`єднання, в особовому складі: ОСОБА_5 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_15 (треті особи в даній справі).

Серед питань, які можуть вирішуватися зборами представників, зокрема але не виключно, передбачено прийняття рішень щодо тимчасового відсторонення членів правління (окрім голови та заступника) (п.4 розділу ІІІ статуту).

Рішенням зборів представників від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 27.10.2023, оформленого протоколом №1, тимчасово (до наступних загальних зборів) відсторонено члена правління ОСОБА_1 від участі в діяльності правління.

Позивачем в даній справі заявлено вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення зборів представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 27.10.2023 щодо відсторонення ОСОБА_1 від участі в діяльності правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри».

Проте, в подальшому рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 23.12.2023, оформленого протокол №1, припинено повноваження члена правління ОСОБА_1 .

У абзаці 3 пункту 13 розділу ІІІ статуту встановлено, що загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.

Отже, повноваження ОСОБА_1 як члена правління припинено саме рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 23.12.2023, та скасування рішення зборів представників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» від 27.10.2023 щодо тимчасово (до наступних загальних зборів) відсторонення члена правління ОСОБА_1 від участі в діяльності правління не призведе до поновлення її у складі правління.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Дана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на обрання позивачем не ефективного способу захисту, що не призведе до поновлення порушеного права позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача 10 000, 00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №ю/н2024 від 08.01.2024, копію додатку №6 з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги на суму 10 000, 00 грн, копію ордера серії АІ №1555201 на ім`я адвоката Ковальчук Надії Олександрівни, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №10279/10 від 11.10.2021 та копію платіжної інструкції № 1504 від 23.02.2024 про оплату правової допомоги.

Частини 1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем заявлено про зменшення витрат на правову допомогу відповідача, в зв`язку тим, що їх розмір є завищеним, неспівнірним із складністю справи, наданим адвокат обсягом послуг та не відповідає критерію реальності таких витрат і розумності їхнього розміру. Крім того, зазначає, що з листопада 2023 року є безробітною, а тому покладення на неї витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн буде для неї надмірним тягарем.

З урахуванням вказаного клопотання позивача, з огляду на спірні правовідносини сторін, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення в повному обсязі становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

За наведених обставин суд дійшов висновку про зменшення заявлених до стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу до 5 000, 00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри», треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 ; 4) ОСОБА_5 про визнання протиправним рішення відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 8, ідентифікаційний код 38661055) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 27.05.2024.

Суддя В.М. Антонова