Ухвала

від 26.11.2024 по справі 911/10/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" листопада 2024 р. Справа № 911/10/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про відстрочку (розстрочку) виконання рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_5

про визнання протиправним рішення

установив:

Господарський суд Київської області (суддя Антонова В.М.) рішенням від 23.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 911/10/24, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання протиправним рішення; стягнув з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливі метри» (ідентифікаційний код 38661055) 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

21.11.2024, на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2024 у справі № 911/10/24, що набрало законної сили 23.10.2024 згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, суд видав відповідний наказ.

25.11.2024 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, згідно змісту якої просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2024 у справі № 911/10/24 про виплату витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн у зв`язку з скрутним матеріальним становищем на чотири місяці.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 25.11.2024, вказану заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Згідно із ч. 1-3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Порядок розгляду заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення унормовано ст. 331 ГПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Водночас загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви визначені у ст. 170 ГПК України.

Верховний Суд в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 910/1834/19 зазначив, що ч. 1 ст. 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (ст. 169, 170 ГПК України), положення частин першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.

Відтак положення ст. 169 та 170 ГПК України належить застосовувати у взаємозв`язку, оскільки норми ст. 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, тоді як норми ст. 170 ГПК України - форму та їх зміст.

Так, приписами ч. 1, 2 ст. 170 ГПК України унормовано, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, законодавець встановив імперативну норму, за умовами якої під час подання заяви з процесуальних питань на стадії виконання судового рішення заявник зобов`язаний надати докази її надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

В порушення вимог, передбачених ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, заявником до заяви про відстрочку (розстрочку) виконання рішення не додано доказів надсилання копій вказаної заяви та доданих до неї документів всім учасникам справи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - треті особи), тоді як докази реєстрації такими особами електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС) в матеріалах цієї справи відсутні.

До того ж положеннями ч. 6 ст. 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Із аналізу наведених положень процесуального законодавства випливає, що у третіх осіб відсутній обов`язок щодо реєстрації електронних кабінетів в ЄСІКС, як наслідок, підстави для звільнення заявника від обов`язку надсилання копій заяви про відстрочку (розстрочку) виконання рішення та доданих до неї документів таким учасникам справи також відсутні.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» від 06.09.2005, «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відтак суд вважає за доцільне зазначити, що неповідомлення учасників справи про звернення з заявою порушує процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України, та позбавляє останніх надати заперечення або пояснення по суті поданої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 906/977/19.

Згідно із ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, оскільки заяву ОСОБА_1 про відстрочку (розстрочку) виконання рішення подано без додержання вимог ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення такої заяви без розгляду.

Поряд з тим суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення без розгляду означеної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Повернути заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвала складена та підписана 26.11.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду до Північного апеляційного господарського суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко