Рішення

від 30.04.2024 по справі 920/329/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.04.2024м. СумиСправа № 920/329/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області

до відповідача: Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп»

про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення 57772 грн 49 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: 1) визнати недійсною додаткову угоду від 04.02.2022 № 1 до договору про закупівлю товару від 02.02.2021 № 02Д, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеськоїселищної ради та Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством Ямпільський агролісгосп; 2) визнати недійсною додаткову угоду від 19.04.2022 № 2 до договору про закупівлю товару від 02.02.2021 № 02Д, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради та Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп»; 3) Стягнути з Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства Ямпільський агролісгосп на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради 57772,49 грн.

Прокурор також просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору на користь Сумської обласної прокуратури.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач в порушення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за відсутності коливання ціни без належного документального підтвердження укладав додаткові угоди до договору про закупівлю товару, в наслідок чого було піднято ціну на паливну деревину, що постачалася для забезпечення діяльності та організації освітнього процесу навчальних закладів Свеської територіальної громади, і незаконно отримав 57772,49 грн бюджетних коштів, які прокурор і просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 28.03.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.

10.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх №1079), у якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що збільшення вартості за одиницю товару не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Крім того, 11.04.2024 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх№1859).

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

За приписами ч.6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглянувши вказану заяву, судом встановлено, що остання подана в межах встановленого судом строку, в той же час, у поданій до суду заяві, як на підставу своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позивач посилається на важливість справи та необхідність всебічного встановлення обставин справи. Проте відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, зокрема, не обґрунтовано необхідності розгляду справи в судовому засіданні, враховуючи характер спірних правовідносин та ціну позову.

Суд зазначає, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, всім документально підтвердженим доводам, твердженням та запереченням сторін судом буде надана оцінка при розгляді справи по суті.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин та ціну позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп». Відтак справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.04.2024 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив (вх №2356), у якій він просить суд не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем 29.04.2024, у свою чергу, було подано заперечення на відповідь на відзив (вх №1256).

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Керівник Шосткинської окружної прокуратури Сумської області, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області, який є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля паливної деревини за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційна-правова форма відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі - відділ освіти) - орган місцевого самоврядування.

Так, рішенням дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання Свеської селищної ради від 12.10.2021 затверджено Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі - Положення).

Також згідно п.п. 1.1., 1.6. Положення відділ освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі - відділ) є виконавчим органом ради. Відділ є підзвітним і підконтрольним Свеській селищній раді, підпорядкований її виконавчому комітету, селищному голові, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади підконтрольний відповідним органам виконавчої влади, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, свою печатку та штамп, власні бланки.

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативними актами, рішеннями селищної ради та її виконавчого комітету і цим Положенням (п. 1.2. Положення).

Основними завданнями відділу є :

в галузі освіти, фізичної культури, молоді та спорту є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина через систему багатопрофільної, різнорівневої дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, забезпечення доступності, безоплатності та обов`язковості освіти для всіх, хто її потребує, формування якісного інформаційно-освітнього простору, надання населенню якісних послуг в сфері фізичної культури і спорту шляхом виконання відповідних державних і місцевих програм, через мережу комунальних підприємств, установ і закладів для задоволення потреб та інтересів територіальної громади;

в галузі культури є реалізація державної політики у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, а також у сфері міжнародних відносин, релігії та захисту національних меншин України. Забезпечення в межах визначених законодавством прав членів територіальної громади в сфері культури шляхом виконання державних, обласних та місцевих програм, збереження та популяризації національного і культурного надбання, створення конкурентоспроможного мистецького середовища задля розвитку культурного та туристичного простору Свеської об`єднаної територіальної громади та надання якісних послуг через мережу комунальних закладів та підприємств різних форм власності (п. 2.1 Положення).

Відділ освіти відповідно до покладених завдань: створює рівні та доступні умови для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти; здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням стандартів освіти в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах; здійснює контроль за організацією матеріально-технічного та фінансового забезпечення дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та установ освіти та закладів фізкультурно-спортивної спрямованості; здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни у підвідомчих закладах освіти та культури; контролює дотримання начальними закладами усіх типів і форм власності законодавства у сфері освіти державних вимог щодо змісту, рівня і обсягу освітніх послуг відповідно до рівня і профілю навчання; здійснює в межах своєї компетенції державне інспектування навчальних закладів, закладів культури та спорту, незалежно від типів форм власності, що належать до сфери управління Свеської селищної ради (п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1., 2.2.2, 2.2.7., 2.2.8, 2.2.10, 2.2.17 Положення).

Відділ є органом управління закладів освіти (п.2.2.43 Положення).

Відповідно до п. 2.2.31. Положення відділ виносить на розгляд ради та виконавчого комітету пропозиції щодо фінансування закладів та установ освіти, культури, закладів спортивного спрямування, бере безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі Свеської селищної територіальної громади.

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів (отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, рішенні про місцевий бюджет) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України оплата енергоносіїв віднесена до захищених видатків бюджету загального фонду.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Недотримання норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» до відділу освіти, культури, молоді та спорту скеровувався запит №55/3-1124вих-24 від 06.03.2024 з метою встановлення вжитих ним заходів щодо стягнення надміру сплачених коштів за договором про закупівлю товару №02Д від 02.02.2022 року та додатковими угодами до нього.

Згідно відповіді від 07.03.2024 №01-20/332 відділ освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради з метою визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару від 02.02.2022, укладеного із Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп», та стягнення надміру сплачених коштів, до суду не звертався та звертатися не буде.

Прокурором розцінена така поведінка позивача як нездійснення уповноваженим органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту інтересів держави. А тому, така усвідомлена пасивна поведінка позивача є достатньою підставою для звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради здійснено закупівлю паливної деревини (хвойних порід: сосна) код ДК 021:2015-03410000-7 з очікуваноювартістю 1098000грн, ідентифікатор закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-17-008262-а).

За результатом переговорної процедури між відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради та Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп» укладено договір про закупівлю товару від 02.02.2022 за №02Д (далі - Договір) загальною вартістю предмету закупівлі -1098000 грн 00 коп.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати Замовнику належний йому товар паливну деревину (хвойних порід: сосна), код ДК 021:2015-03410000-7, який буде направлений на опалення закладів освіти дошкільної освіти, закладів загальної середньої освіти та закладів культури відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області у власність Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти товар та оплатити.

Згідно з п.1.2 Договору ціна та кількість товару визначаються у Специфікації (Додаток 1 до цього договору), яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Специфікацією визначено кількість товару - 1220 м. куб., ціну з ПДВ за одиницю товару 900 грн.

Відповідно до п. 9.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2022.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання Сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого отвару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

У подальшому Сторонами: 1) 04.02.2022 на підставі ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктів 5.4.1,10.1-10.2 Договору №02Д від 02.02.2022 у зв`язку зі збільшенням ціни на товар на ринку укладено додаткову угоду №1 до Договору №02Д від 02.02.2022, якою підвищено ціну за одиницю товару з 900 грн (з ПДВ) до 950 грн (з ПДВ) та зменшено кількість товару з 1220 м. куб. до 1155,79 м. куб.; 2) 19.04.2022 укладено додаткову угоду №2 до договору №02Д від 02.02.2022 року, якою встановлено ціну за одиницю товару таку ж, як і було необгрунтовано завищено додатковою угодою №1 від 04.02.2022 року, а саме - 950 грн за м. куб., а отже без достатніх правових підстав.

В обґрунтування позовних вимог, Прокурор зазначає, що відповідач в порушення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за відсутності коливання ціни без належного документального підтвердження укладав додаткові угоди до договору про закупівлю товару, в наслідок чого було піднято ціну на паливну деревину, що постачалася для забезпечення діяльності та організації освітнього процесу навчальних закладів Свеської територіальної громади, і незаконно отримав 57772,49 грн бюджетних коштів, які прокурор і просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону).

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

У абз. 2 ч. З ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Крім цього, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик, тому, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Як зазначив Верховний Суд, обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу, тобто постійне коливання цін, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими (що притаманне також ринку електричної енергії). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Верховний Суд зауважив, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване «цінове застереження»). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник розумів би, що ціна може бути перерахована.

При цьому постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Також приписи Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 та від 27.10.2016 р. №3302-06/34307-06, передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін. Аналогічної думки дійшов Вищий господарський суд України у справі №904/6290/17 від 13.12.2017.

Окрім того, у постанові Верховного суду від 12.02.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Разом з тим, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17 та від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Разом з тим, внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, - недійсними.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону при наявності обов`язкових умов;

1) має бути коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення;

2) факт коливання має бути належним чином обґрунтованим та документально підтвердженим;

3) ціна в договорі має підвищуватися виключно пропорційно збільшенню ціни на ринку

4) коливання ціни на ринку в сторону збільшення має бути непрогнозованим для постачальника;

5) 10% підвищення ціни в договорі є максимальним лімітом щодо зміни ціни в договорі протягом всього часу його дії.

Судом встановлено, що підставою для укладання додаткової угоди № 1 від 04.02.2022 року був лист Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» від 04.02.2022 за №29 з додатком - проектом додаткової угоди №1 на 2 арк. Вказаним листом Ямпільське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Ямпільський агролісгосп» направило на адресу відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради додаткову угоду про зміну ціни, посилаючись на те, що ціна на ринку такого товару збільшилась, враховуючи результати аукціону аналогічного товару, оприлюднені в електронній системі електронних торгів «Прозоро», ідентифікатор закупівлі UA-2022-01-11- 000031-е за ціною 950 грн з ПДВ за 1 м. куб.

Наданий відповідачем документ для укладення додаткової угоди №1 від 04.02.2022 року не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на паливну деревину на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору №02Д від 02.02.2022 в частині збільшення вартості ціни.

Як у листі Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп», так і у доданих до листа додатках, відсутні дані про коливання ціни на паливну деревину на ринку у період після укладення договору №02Д від 02.02.2022 до дня укладення Додаткової угоди № 1 від 04.02.2022, тому вказаний лист не може бути належним підтвердженням зміни ціни.

Як було встановлено судом вище, договір про закупівлю сторонами укладено 02.02.2022, а додаткову угоду №1 укладено через день 04.02.2022, відтак документальне підтвердження повинен отримати факт коливання цін на паливну деревину за період з 02.02.2022 по 04.02.2022, у той же час, наданий лист не підтверджує коливання ціни на товар протягом цього періоду.

При цьому, на час укладання договору Ямпільське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Ямпільський агролісгосп» володіло інформацією щодо результатів проведення публічної закупівлі ідентифікатор UA-2022-01-11-000031-с за ціною 950 грн з ПДВ за 1 м. куб., яка була опублікована в системі публічних закупівель Prozorro 31.01.2022, а тому, виходячи з принципу свободи договору, передбаченого ст. 627 ЦК України, відповідно не було позбавлене можливості відмовитися від укладання договору за наявності невигідних для нього умов. Однак, сторонами 02.02.2022 укладено договір і через день укладено додаткову угоду до договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що додатковою угодою №1 до договору передбачено підвищення ціни на паливну деревину за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

У подальшому, 19.04.2022 Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп» та відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради укладено додаткову угоду №2 до договору №02Д від 02.02.2022 року, якою встановлено ціну за одиницю товару таку ж, як і було небгрунтовано завищено додатковою угодою №1 від 04.02.2022 року, а саме - 950 грн за м. куб., а тому без достатніх правових підстав.

Підставою для укладання додаткової угоди № 2 від 19.04.2022 року був лист Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» від 18.04.2022 з додатком - проектом додаткової угоди №2 на 2 арк., яким підприємство повідомило, що відповідно до Закону України від 24.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» Ямпільське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Ямпільський агролісгосп» з 01.04.2022 року є платником єдиного податку III групи.

Як і під час укладення попередньої додаткової угоди №1 до договору, додаткову угоду №2 від 19.04.2022 року укладено без належного документального обґрунтування підвищення ціни порівняно з ціною договору, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Крім того, п. 6 ч. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право сторін змінити ціну в договорі про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Зазначене положення закону дублюється п. 10.2. Договору №02Д про закупівлю товару від 02.02.2022 року. У той же час, Законом України від 24.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» введено для суб`єктів господарювання податкові пільги, оскільки платники ПДВ змогли перейти на сплату єдиного податку зі ставкою 2% від доходу, при цьому вже не сплачуючи податок на прибуток у розмірі 18% .

У даному випадку, сторонами вносилися зміни до договору, що призвело до необґрунтованого підвищення ціни на паливну деревину порівняно з первинною ціною Договору та одночасного зменшення обсягів отриманого товару по договору.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні Відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області і Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп» додаткових угод №1 та №2 до договору про закупівлю товару від 02.02.2022 за №02Д, сторони не дотримали вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни паливної деревини в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни паливної деревини і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди №1 та № 2 до договору про закупівлю товару від 02.02.2022 за №02Д укладено з порушенням вимог ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Оскільки Додаткові угоди №1 та №2 визнаються недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни паливної деревини, встановленій саме у договорі.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.І ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачем позивачу на виконання умов договору (з урахуванням додаткових угод №1 та №2 до договору) паливної сировини, зокрема:

-За додатковою угодою №1 до договору 58,52 м.куб. на суму 55594 грн 24коп.;

-За додатковою угодою №2 до договору 1096,925 м. куб. на суму 1042078 грн 75 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради сплачено на користь Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» 1097672,99 грн за фактичною ціною, встановленою на підставі додаткових угод №№ 1-2, які вище визнано судом недійсними (а.с. 45-68).

Водночас, ураховуючи правові наслідки недійсності вказаних угод відділ освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради мав сплатити на користь Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» 1039900,50 грн за фактичною ціною, встановленою на підставі основного договору.

Таким чином, внаслідок підвищення ціни на паливну деревину на підставі додаткових угод №№ 1-2, які визнано недійсними, відділ освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради надмірно сплатив Ямпільському дочірньому агролісогосподарському підприємству «Ямпільський агролісгосп» 57772,49 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що у результаті підписання Додаткових угод №1 та №2 у надмірному розмірі сплачено на користь Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» бюджетні кошти у сумі 57772 грн 49 грн, чим порушено інтереси держави, а тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради, а позов в цій частині задоволенню.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позивних вимог прокурором та задоволення їх у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084 грн 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області до відповідача: Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення 57772 грн 49 коп. задовольнити повністю.

2.Визнати недійсною додаткову угоду від 04.02.2022 № 1 до договору про закупівлю товару від 02.02.2021 № 02Д, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеськоїселищної ради Шосткинського району Сумської області та Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп».

3.Визнати недійсною додаткову угоду від 19.04.2022 № 2 до договору про закупівлю товару від 02.02.2021 № 02Д, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області та Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп».

4.Стягнути з Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» (вул. Мостова, 1, смт. Ямпіль, Шосткинський район, Сумська область, 41200, код ЄДРПОУ 23637220) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області (вул. Центральна, 6, смт. Свеса, Шосткинський район, Сумська область, 41226, код ЄДРПОУ 44060294) 57772 грн 49 коп. надмірно сплачених коштів.

5.Стягнути з Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» (вул. Мостова, 1, смт. Ямпіль, Шосткинський район, Сумська область, 41200, код ЄДРПОУ 23637220) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г. Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 9084 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6.Видати Відділу освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області, Сумській обласній прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

7.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 4,5 резолютивної частини даного рішення.

Оскільки з 06.05.2024 по 24.05.2024 включно суддя Резніченко О.Ю. перебувала у відпустці, повне судове рішення складено 27.05.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко