Рішення

від 27.05.2024 по справі 922/891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/891/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/891/24

за позовом Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю РУСТАМ (Залізничне шосе, 57, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 31635170)

про стягнення заборгованості зі сплати за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі орендної плати на суму 274583,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ РУСТАМ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 274583,51 грн заборгованості зі сплати за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі орендної плати за земельну ділянку по проспекту Героїв Харкова, 256-б, у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 26.09.2011 № 631010004000012, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, а також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 4118,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що після припинення дії договору оренди землі від 15.06.2011 № б/н (в редакції додаткової угоди від 31.03.2014 № б/н до зазначеного договору), укладеного між Харківською міською радою (Орендодавцем) та ТОВ РУСТАМ (Орендарем) та зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у місті Харкові в Державному реєстрі земель 26.09.2011 за № 631010004000012, відповідачем не повернуто позивачу орендовану земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова (раніше пр-т Московський), буд. 256-б, з кадастровим номером 6310138200:03:001:0014, загальною прощею 0,1201 га, плату за користування земельною ділянкою протягом тривалого строку вносив у розмірі, який не відповідає розміру, визначеному вказаним договором, що стало причиною для звернення позивача до суду за захистом своїх прав шляхом подання даного позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 у справі № 922/891/24 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено в електронному вигляді до зареєстрованого в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС електронного кабінету позивача - Харківської міської ради, а також направлено в паперовому вигляді листом від 26.03.2024 за вих. № 005495 з рекомендованим повідомленням на адресу відповідача - ТОВ РУСТАМ.

Позивач - Харківська міська рада направлену до його електронного кабінету копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримав 26.03.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач - ТОВ РУСТАМ направлену на його адресу в паперовому вигляді копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримав 02.04.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним рекомендованим повідомленням № 0600257308763.

Отже, встановлений судом 15-тиденний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сплинув 17.04.2024.

17.04.2024 за вх. № 10166/24, тобто в межах встановленого судом строку, відповідач - ТОВ РУСТАМ через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що у 2018 році та 2021 році ним були отримані в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310138200:03:001:0014, загальною прощею 0,1201 га, які не визнавались недійсними та не були скасовані, а саме: Витяг № 1186/0/45-18 від 26.12.2018, згідно з яким нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 2.352.543,00 грн, та Витяг № 943 від 11.02.2021, згідно з яким нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 8.071.231,00 грн. На підставі зазначених у цих витягах відомостей про нормативну грошову оцінку відповідач розрахував розмір орендної плати та сплачував позивачу відповідні орендні платежі. Відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за Договором підтверджується наданим позивачем до позовної заяви листом ГУ ДПС у Харківські області від 07.11.2023 № 22230/5/20-40-04-02-12 (вх. № 6848/0/224-23 від 13.11.2023), відповідно до якого ТОВ «Рустам» податкові зобов`язання по орендній платі за 2019-2021 роки, січень-лютий 2022 року, січень-вересень 2023 року сплатило в повному обсязі. При цьому, позивач до подання даного позову до суду не вчиняв будь-яких дій щодо з`ясування розміру сум, які мали на його переконання сплачуватись до бюджету, не заявляв претензій до відповідача та приймав від нього платежі, які розраховувались і сплачувались на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2018, 2021 роки. Відповідач сам звернувся до Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради з листом від 26.07.2018 № б/н про виконання розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, надавши Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 34 від 23.03.2018, в якому зазначене цільове використання земельної ділянки « 12.08 - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій». У відповідь на це звернення Департамент земельних відносин листом від 07.08.2018 за вих. № 5358/0/225-18 повідомив про необхідність внести зміни до Державного земельного кадастру та надати до Департаменту витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначеним у них цільовим використанням « 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Тобто, як вважає відповідач, вказаними листами сторони погодили сплату орендної плати з урахуванням діючих змін нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а отже позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі, визначеному договором оренди, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказаний відзив, враховуючи, що він відповідає вимогам чинного законодавства та подано його в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи разом з доданими до нього доказами.

23.04.2024 за вх. № 10686/24, тобто в межах встановленого судом строку, позивач - Харківська міська рада через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Посилається на пп. «л» п. 31 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2014 № б/н до зазначеного договору), за умовами якого неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою, плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором, а також на п. 10 Договору, за умовами якого орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами. Отже, як зазначає позивач, на час укладення додаткової угоди до Договору сторони погодили. що розмір орендної плати повинен обчислюватись з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач у відповіді на відзив просить врахувати, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати за земельну ділянку комунальної власності має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування. Також, позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, за якими відповідно до норм чинного законодавства, зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України). Таким чином, на думку позивача, здійснення розрахунку розміру орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаної у наданих відповідачем до відзиву на позов Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.12.2018 № 1186/0/45-18 та від 11.02.2021 № 943, було б можливим лише у випадку укладання сторонами відповідних додаткових угод до договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати, але за відсутності таких додаткових угод, розрахунок орендної плати повинен здійснюватися виходячи з розміру орендної плати, вказаної в п. 9 Договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2014 № б/н), з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказану відповідь на відзив, враховуючи, що вона відповідає вимогам чинного законодавства та подано її в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи разом з доданими до неї доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем і відповідачем докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2011, на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 № 235/08 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок експлуатації та обслуговування будівель і споруд», між позивачем - Харківською міською радою (Орендодавцем) та відповідачем - ТОВ «Рустам» (Орендарем) укладено договір оренди землі, який зареєстровано 26.09.2011 в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель за номером 631010004000012 (далі Договір).

Відповідно до п. 1, 2 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі транспорту, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Московський (зараз пр-т Героїв Харкова), буд. 256-б, загальною площею 0,1201 га.

Умовами п. 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3.282.654,0 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Згідно з п. 8 Договору, цей договір укладено строком до 01.09.2013. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 Договору сторони погодили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком № 13/11 від 24.12.2010 становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 262612,32 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 21884,36 грн.

Відповідно до п. 10 Договору, Орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 11 Договору).

Відповідно до п. 15 Договору, земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування торгово-розважального комплексу.

Цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту (п. 16 Договору).

Відповідно до п. 35 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Факт передачі-прийняття зазначеної земельної ділянки в оренду відповідачу - ТОВ «Рустам» строком до 01.09.2013 підтверджується Актом приймання-передачі від 28.09.2011 № 177/11.

31.03.2014 сторони уклали Додаткову угоду № б/н до договору оренди землі (м.Харків, пр. Московський, 256-б, площею 0,1201 га, кадастровий номер 6310138200:03:001:0014), зареєстрованого 26.09.2011 за № 631010004000012 в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель (далі по тексту Додаткова угода), якою домовились про внесення змін до вищезазначеного Договору, зокрема щодо строку оренди, розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру та порядку внесення орендної плати тощо, шляхом викладення пунктів 5, 8, 9, 11, 13, 14, 21, 28, 31, 39 Договору в новій редакції.

Так, відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Договору в редакції Додаткової угоди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом № 3747/08 (вих. № 5982 від 28.10.2008) становить 2.690.700,0 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2008, 2009 роки становить 3.282.654,0 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що діє з 01.01.2014 згідно з витягом № 31 (вих. № 3928/08 від 04.11.2013) становить 3.100.009,0 грн.

Згідно з абз. 3 п. 5 Договору в редакції Додаткової угоди, при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Договір оренди укладено строком до 01.09.2018. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (п. 8 Договору в редакції Додаткової угоди).

Пунктом 9 Договору в редакції Додаткової угоди сторони погодили, що:

орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області; інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки;

розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком № 660/13 від 29.07.2013 становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 262612,32 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 21884,36 грн;

з 01.01.2014 розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 890/14 від 16.11.2013 становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 248000,72 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 20666,73 грн.

Згідно з п. 11 Договору в редакції Додаткової угоди, орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством.

Пунктом 13 Договору в редакції Додаткової угоди передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки;

г) внаслідок інфляції щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом.

За умовами п. 21 Договору в редакції Додаткової угоди, після припинення дії договору Орендар за актом приймання-передачі повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі.

За змістом п. 28 Договору в редакції Додаткової угоди, Орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди (пп. «а» п. 28); в разі ухилення Орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 Договору, Орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору укладеним в зміненій редакції (пп. «д» п. 28).

Згідно з п. 31 Договору в редакції Додаткової угоди, Орендар зобов`язаний, зокрема: сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором (пп. «б» п. 31); в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до Орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати (пп. «в» п. 31); використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором (пп. «е» п. 31); неповернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє Орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором (пп. «л» п. 31).

З наданої позивачем до позовної заяви копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.09.2023 № 347062925 вбачається, що об`єкт нерухомого майна 139547063101 - земельна ділянка, кадастровий номер 6310138200:03:001:0014, площею 0,1201 га, розташована за адресою: м. Харків, пр-т Московський (зараз - пр-т Героїв Харкова), 256-б, перебуває у власності Харківської міської ради, державну реєстрацію земельної ділянки здійснено 09.08.2013, про що до зазначеного Реєстру внесено відомості 22.08.2013.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав.

Із зазначеної Інформаційної довідки також вбачається, що вказана земельна ділянка має цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для експлуатації та обслуговування торгово-розважального комплексу, та була передана Орендодавцем (власником) - Харківською міською радою в оренду Орендарю - ТОВ «Рустам» на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 26.09.2011 за № 631010004000012, та додаткової угоди до договору оренди землі від 31.03.2014, що також підтверджується наявною у матеріалах позову копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2014 № 22162784. Державну реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки проведено 21.05.2014. Строк дії оренди до 01.09.2018.

Станом на день ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами у подальшому змін до Договору щодо продовження строку дії оренди, шляхом укладення письмових додаткових угод відповідно до п. 35 Договору, а також відсутні докази повідомлення Орендодавцю до закінчення строку дії Договору про намір Орендаря продовжити дію Договору, як передбачено п. 8 Договору в редакції Додаткової угоди, а отже вказаний Договір припинив свою дію з 02.09.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Докази укладення між сторонами нового договору оренди спірної земельної ділянки також відсутні в матеріалах справи.

Як повідомляє позивач у позові та не заперечується відповідачем у відзиві на позов, земельна ділянка, з кадастровим номером 6310138200:03:001:0014, площею 0,1201 га, розташована за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова (раніше пр-т Московський), 256-б, дотепер не повернута Харківській міській раді за актом приймання-передачі, як передбачено п. 21 Договору в редакції Додаткової угоди.

Відповідно до наданої позивачем до позову копії листа Головного управління ДПС у Харківській області від 07.11.2023 вих. № 22230/5/20-40-04-02-12 (вх. № 6848/0/224-23 від 13.11.2023), за даними податкових декларацій з плати за землю платником - ТОВ «Рустам» (відповідачем) задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,1201 га (з кадастровим номером 6310138200:03:001:0014) за 2019 рік 188203,44 грн; за 11 місяців 2020 року 172519,82 грн; за 2021 рік 645698,48 грн; січень-лютий 2022 року 118378,06 грн; за 2023 рік 816808,75 грн. За даними інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок», задекларовані підприємством (ТОВ «Рустам») податкові зобов`язання по орендній платі за 2019-2021 роки, січень-лютий 2022 року, січень-вересень 2023 року сплачено у повному обсязі.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені ним позовні вимоги, посилається на наявність у відповідача, враховуючи неповернення ним з оренди земельної ділянки після припинення дії договору оренди землі, обов`язку вносити плату за користування земельною ділянкою у розмірі, визначеному п. 9 вказаного договору (в редакції Додаткової угоди), чого відповідач не робив і протягом тривалого строку платив за користування земельною ділянкою, як вважає позивач, у неналежному розмірі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з плати за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 в сумі 274583,51 грн, яка фактично є різницею між нарахованою позивачем орендною платою та сплаченою відповідачем платою за користування земельною ділянкою за вказаний період.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Визначення поняття «плата за землю» встановлене Податковим кодексом України, зокрема підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу, відповідно до якого плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.72, п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2015 та є чинною на даний час), земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору оренди землі та на момент укладення додаткової угоди від 31.03.2014 № б/н до зазначеного договору), орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Аналогічна норма міститься в пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2022 та є чинною дотепер), а саме: орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Отже, законодавцем розмежовуються поняття «земельний податок» та «орендна плата» в залежності від правових підстав передання прав землекористування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна є предметом регулювання глави 83 ЦК України (ст. 1212 1215).

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Таким чином, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Згідно зі ст. 17 Закону Про оренду землі, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як було встановлено вище, договір оренди землі від 15.06.2011 № б/н на земельну ділянку по пр-ту Героїв Харкова, 256-б, у м. Харкові, площею 0,1201 га, що був укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію з 02.09.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (в редакції додаткової угоди від 31.03.2014 № б/н до зазначеного договору). Докази укладення між сторонами нового договору щодо оренди спірної земельної ділянки чи докази внесення сторонами змін до вищезазначеного Договору щодо подовження строку його дії шляхом укладення письмових додаткових угод відповідно до п. 35 Договору, сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, з огляду на положення ст. 93, 125 ЗК України, ст. 17 Закону Про оренду землі, відповідач - ТОВ «Рустам» з 02.09.2018 і дотепер, а отже і в спірний період з 17.03.2019 по 28.02.2022, користується зазначеною земельною ділянкою без оформлення належним чином права користування вказаною земельною ділянкою, тобто без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

З огляду на викладене, оскільки в спірний період з 17.03.2019 по 28.02.2022 між позивачем та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо оренди земельної ділянки по пр-ту Героїв Харкова, 256-б, у м. Харкові, площею 0,1201 га, адже укладений між сторонами договір оренди землі від 15.06.2011 № б/н припинив свою дію з 02.09.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а нового договору укладено між сторонами не було, у зв`язку з чим відповідач - ТОВ «Рустам» продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою без оформлення належним чином права на користування нею, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту про стягнення заборгованості зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати (замість стягнення безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі ст. 1212, 1214 ЦК України), є неналежним способом захисту прав орендодавця, не здатним забезпечити реальне поновлення його прав.

Разом з тим, враховуючи, що повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї.

При цьому суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Зважаючи на викладене, суд зауважує, що посилання позивача - Харківської міської ради в обґрунтування своїх вимог не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову без застосування судом належних правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем у даній справі.

Разом з тим, перевіряючи та визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити здійснений позивачем розрахунок заборгованості та подані ним докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Позивач - Харківська міська рада в підтвердження розміру заявлених позовних вимог наводить у позовній заяві розрахунок, в якому нараховує відповідачу - ТОВ «Рустам» орендну плату за користування спірною земельною ділянкою за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 в сумі 274583,51 грн, тобто просить стягнути з відповідача орендну плату за майже 10,5 місяців 2019 року, за 2020 рік, за 2021 рік та за 2 місяці 2022 року. При цьому у розрахунку позивача орендна плата нарахована, виходячи з розміру орендної плати, вказаного в п. 9 Договору в редакції Додаткової угоди, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр.

Водночас, позивач не надає до матеріалів справи жодного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інших доказів, в тому числі довідки чи витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, або технічної документації на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом, що могли б стати належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки як під час дії Договору так і після припинення строку його дії, зокрема у спірний період (з 17.03.2019 по 28.02.2022).

Суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні посилання позивача на наявність у відповідача обов`язку в період з 17.03.2019 по 28.02.2022 вносити плату за користування спірною земельною ділянкою в розмірі, визначеному п. 9 Договору в редакції Додаткової угоди, оскільки зазначений Договір майже на півроку раніше до зазначеного періоду припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а відтак, разом із самим договором припинились і всі зобов`язання сторін, що були передбачені цим договором.

Позивач також безпідставно посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, з огляду на те, що, вказана постанова Верховним Судом була прийнята за інших фактичних обставин справи та стосувалась передбачених нормами чинного законодавства підстав для зміни умов договору оренди землі (за згодою сторін, а в разі недосягнення згоди шляхом вирішення спору щодо зміни умов договору оренди землі в судовому порядку). У нашому ж випадку спір не стосується внесення змін до договору ні за згодою сторін, ні за рішенням суду. Спірні правовідносини в даному разі виникли стосовно розміру та порядку нарахування плати за користування земельною ділянкою, що не була повернута відповідачем з оренди вже після припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

За приписами п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (п. 289.2 ст. 289 ПК України).

Отже, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до ст. 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).

Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Тобто, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі не лише Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а й інші докази, в тому числі: Довідку або Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути також й інші докази, в тому числі: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо спірної земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Перевіривши наведений позивачем у позові розрахунок позовних вимог, суд встановив, що у вказаному розрахунку нараховано орендну плату за користування спірною земельною ділянкою за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 в сумі 274583,51 грн, виходячи з розміру орендної плати, вказаного в п. 9 Договору в редакції Додаткової угоди (з урахуванням встановлених коефіцієнтів індексації за відповідні роки), що був обчислений від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який діяв з 01.01.2014 згідно з витягом № 31 (вих. № 3928/08 від 04.11.2013) і становив 3.100.009,0 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що протягом дії Договору та після припинення його дії розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки було неодноразово змінено.

Зокрема, з наданого відповідачем до відзиву на позов листа Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.08.2018 за вих. № 5358/0/225-18 вбачається, що відповідач у відповідності до умов пп. «в» п. 31 Договору в редакції Додаткової угоди звернувся до Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради з листом від 26.07.2018 № б/н про виконання розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пр-ту Героїв Харкова (раніше пр-т Московський), 256-б, в м. Харкові, з кадастровим номером 6310138200:03:001:0014, площею 0,1201 га, для експлуатації та обслуговування торгово-розважального центру, надавши до свого звернення Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 34 від 23.03.2018, в якому зазначене цільове використання земельної ділянки « 12.08 - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій».

У відповідь на звернення відповідача Департамент земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради листом від 07.08.2018 за вих. № 5358/0/225-18 повідомив про необхідність внести зміни до Державного земельного кадастру та надати до Департаменту земельних відносин витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначеним у ньому цільовим використанням « 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

У подальшому, на виконання умов п. 5 договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 31.03.2014 № б/н до зазначеного договору) відповідачем - ТОВ «Рустам» у 2018 році та 2021 році отримано два витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, з кадастровим номером 6310138200:03:001:0014, загальною прощею 0,1201 га, які були сформовані та видані Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, недійсними не визнавались та не були скасованими в передбаченому законом порядку, а саме: Витяг № 1186/0/45-18 від 26.12.2018, згідно з яким нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 2.352.543,00 грн, та Витяг № 943 від 11.02.2021, згідно з яким нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 8.071.231,00 грн. Вказані Витяги надані відповідачем до матеріалів справи.

Таким чином, розрахунок розміру орендної плати за користування спірною земельною ділянкою здійснений позивачем на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка діяла з 01.01.2014 згідно з витягом № 31 (вих. № 3928/08 від 04.11.2013) і становила 3.100.009,0 грн, тобто без врахування подальших змін розміру нормативної грошової оцінки відповідно до витягів № 1186/0/45-18 від 26.12.2018 (2.352.543,0 грн) та № 943 від 11.02.2021 (8.071.231,0 грн), що суперечить вимогам чинного законодавства, адже, як вже зазначалося вище, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Як стверджує відповідач, саме на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку, які містяться у наданих до відзиву на позов витягах за 2018 рік та 2021 рік, ним було розраховано розмір орендної плати та сплачено позивачу відповідні орендні платежі за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується, зокрема листом Головного управління ДПС у Харківські області від 07.11.2023 № 22230/5/20-40-04-02-12 (вх. № 6848/0/224-23 від 13.11.2023), копію якого надав позивач до позову.

Із зазначеного листа Головного управління ДПС у Харківські області вбачається, що за даними податкових декларацій з плати за землю платником - ТОВ «Рустам» (відповідачем) задекларовано до сплати за земельну ділянку площею 0,1201 га (з кадастровим номером 6310138200:03:001:0014) за 2019 рік 188203,44 грн; за 11 місяців 2020 року 172519,82 грн; за 2021 рік 645698,48 грн; січень-лютий 2022 року 118378,06 грн; за 2023 рік 816808,75 грн. За даними інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок», задекларовані підприємством (ТОВ «Рустам») податкові зобов`язання по орендній платі за 2019-2021 роки, січень-лютий 2022 року, січень-вересень 2023 року сплачено у повному обсязі.

Пунктом 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами), встановлено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою: О=Ц*Б*К1*К2, де: Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн; Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення; К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

В основу розрахунку базової ставки орендної плати покладена компенсація відстроченої вигоди, яку має одержати власник (Харківська територіальна громада) за надання земельної ділянки в оренду. Розмір відстроченої вигоди представляє різницю між тими доходами, які би Харківська міська рада отримала сьогодні, продав земельну ділянку (одноразові надходження від первинного продажу ділянки та капіталізовані поточні надходження земельного податку), і тими доходами, які вона мала би від цього продажу по закінченні строку оренди, приведених у часі (продисконтованих).

Розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08 (п. 2.5 Положення № 41/08).

Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08, для іншого використання земельної ділянки встановлена річна орендна плата (ставка річної орендної плати) на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять, зокрема за: 2015 рік - 1,433 (крім сільгоспугідь) i 1,2 (для сільгоспугідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільгоспугідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель i земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 1,051; 2024 1,051.

З огляду на зазначене, перевіривши сплачені відповідачем суми за користування спірною земельною ділянкою відповідно до листа Головного управління ДПС у Харківські області від 07.11.2023 № 22230/5/20-40-04-02-12 (вх. № 6848/0/224-23 від 13.11.2023), суд дійшов висновку, що розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку були здійснені позивачем виходячи з розмірів нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зазначених в наданих відповідачем Витягах № 1186/0/45-18 від 26.12.2018 (розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки - 2.352.543,0 грн) та № 943 від 11.02.2021 (розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки - 8.071.231,0 грн), із застосуванням ставки річної орендної плати, тобто відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки та з урахуванням встановлених коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за відповідні роки, що відповідає вимогам Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 зі змінами.

Таким чином, враховуючи дані Головного управління ДПС у Харківські області щодо сплачених відповідачем сум за користування спірною земельною ділянкою, загальний розмір плати за користування спірною земельною ділянкою, сплаченої відповідачем за період з 17.03.2019 по 28.02.2022, становить 1.085.337,79 грн, а саме: за період з 17.03.2019 по 21.12.2019 148741,43 грн; за 11 місяців 2020 року 172519,82 грн; за 2021 рік - 645698,48 грн; за 2 місяці 2022 року 1118378,06 грн.

Проте, відповідно до розрахунків позивача, нарахована ним оренда плата за земельну ділянку за вказаний період мала б складати 1.359.921,31 грн, тобто на 274583,51 грн більше від суми, що була сплачена відповідачем, а саме: за період з 17.03.2019 по 21.12.2019 - 371853,48 грн; за 11 місяців 2020 року - 431299,44 грн; за 2021 рік - 470508,48 грн; за 2 місяці 2022 року - 86259,90 грн.

З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки розміру орендної плати, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що вказані розрахунки всупереч вимог чинного законодавства здійснені позивачем на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка діяла з 01.01.2014 згідно з витягом № 31 (вих. № 3928/08 від 04.11.2013) і становила 3.100.009,0 грн, тобто без врахування зміни розміру нормативної грошової оцінки відповідно до витягів № 1186/0/45-18 від 26.12.2018 (2.352.543,0 грн) та № 943 від 11.02.2021 (8.071.231,0 грн), суд дійшов висновку, що вказані розрахунки по суті є неправильними, а відтак позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами суму заявлених у позовній заяві вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 274583,51 грн заборгованості зі сплати за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі орендної плати за земельну ділянку по проспекту Героїв Харкова, 256-б, у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 26.09.2011 № 631010004000012, за період з 17.03.2019 по 28.02.2022 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою в березні 2024 року з вимогою майнового характеру на суму 274583,51 грн, сплативши за подання зазначеної позовної заяви судовий збір у розмірі 4118,75 грн, що складає 1,5 відсотка від ціни позову.

На підставі зазначеного, враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4118,75 грн покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, Господарський суд Харківської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 27.05.2024.

СуддяН.А. Новікова