Постанова

від 17.05.2024 по справі 925/1807/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1807/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Мальченко А. О., Хрипун О. О.)

за заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

про забезпечення позову

у справі № 925/1807/23

за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави

до 1) Червонослобідської сільської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СББ-Груп"

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - Прокурор, позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з вимогами до Червонослобідської сільської ради (далі - Сільська рада, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "СББ-Груп" (далі - Товариство, відповідач-2) про усунення перешкод Червонослобідській територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 7124989000:02:003:2176 площею 0,5827 га (далі - спірна земельна ділянка) шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення Сільської ради від 22.12.2022 №26-61/VIII "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "СББ-ГРУП" с. Червона Слобода";

- визнання недійним договору оренди землі від 23.12.2022, укладеного між Товариством і Сільською радою, який зареєстрований 29.12.22022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №48907398;

- зобов`язання Товариства повернути на користь Червонослобідської територіальної громади спірну земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Першотравнева, 64, с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області.

2. У позовній заяві прокурор, з посиланням на відомості досудового розслідування кримінального провадження №42023252010000009, вказує на незаконну державну реєстрацію за Товариством права власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Першотравнева, 64, с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, загальною площею 329,1 кв.м. Вказує, що відповідна незаконна державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, в подальшому, призвела до протиправного заволодіння Товариством у позаконкурентний спосіб спірною земельною ділянкою.

3. З метою забезпечення позову до відкриття провадження у справі прокурор подав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту та заборони Товариству та іншим особам вчиняти будь-які дії, в т.ч. укладати договори та інші правочини стосовно об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249 виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: А1, Б1, В1, загальною площею 329,1 кв.м по вул. Першотравневій, 64 у с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області;

- заборони Товариству та іншим особам проведення будь-яких підготовчих, будівельних, земельних робіт на земельній ділянці із кадастровим номером 7124989000:02:003:2176.

4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, прокурор зазначає, що за обставин цієї справи земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 7124989000:02:003:2176 вибула у протиправне фактичне приватне користування Товариства поза результатами проведення земельних торгів, що визначені положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України, шляхом здійснення незаконних реєстраційних дій та використання сформованого державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Золотоноша Андрущенко І. С. витягу від 16.03.2021 №248336553 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариства на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249, розташованого на спірній земельній ділянці.

5. Проте, належними правовстановлюючими документами на вказаний об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: А1, Б1, В1, загальною площею 329,1 кв.м по вул. Першотравневій, 64 у с. Червона Слобода, Черкаського району, Товариство не володіє. Державна реєстрація речового права сама по собі не є підставою виникнення права.

6. В свою чергу, відсутність у Товариства права власності на об`єкт, розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 7124989000:02:003:2176, виключає можливість застосування неконкурентних засад набуття цієї ділянки.

7. Прокурор зазначає, що встановлення правового статусу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249 матиме важливе значення для вирішення справи по суті, визначатиме правомірність отримання відповідачем-2 у користування земельної ділянки, на якій розташований вказаний об`єкт.

8. За твердженнями прокурора, Товариство може у будь-який момент розпорядитися цим майном шляхом його відчуження, зокрема, використовуючи той же витяг №248336553 від 16.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариства на нерухоме майно. Даних щодо заборони вчинення правочинів, предметом яких є об`єкт нерухомості, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить.

9. Водночас, відчуження відповідачем-2 об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249 на користь третіх осіб, унеможливить ухвалення рішення про задоволення позову, пред`явленого до нього, може призвести до неправомірного затягування судового процесу, необхідності залучення до справи нових учасників справи, що ускладнить захист порушеного права в строки, передбачені процесуальним законом, або навіть матиме наслідком звернення з новим позовом.

10. Заборона вчиняти дії щодо відчуження об`єкта нерухомого майна сама по собі не обмежить права відповідача-2 чи інших осіб (підрядні організації) на початок нового будівництва на спірній земельній ділянці або реконструкцію наявного виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: А1, Б1, В1, оформлення правовстановлюючих документів та введення в експлуатацію новоствореного об`єкта нерухомого майна, що в кінцевому результаті, за доводами прокурора, унеможливить захист порушеного права територіальної громади.

11. Тому, обґрунтованим є застосування заходу забезпечення позову також у вигляді заборони відповідачеві-2 вчиняти будь-які підготовчі, земельні, будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 7124989000:02:003:2176 до визначення подальшої долі цього майна.

12. Прокурор зазначив, що у випадку невжиття саме зазначених заходів забезпечення позову, рішення суду не виконає свою роль та не призведе до захисту та відновлення порушеного права. Натомість, забезпечення позову у вказаний спосіб забезпечить можливість поновлення порушених прав та інтересів Червонослобідської територіальної громади в разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, яке підлягає захисту і не виходить за його межі, а також базується на обґрунтованих припущеннях.

Короткий зміст судових рішень

13. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.01.2024 у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову відмовлено повністю.

14. Відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що прокурор пропонує накласти арешт на нерухоме майно у спорі щодо земельної ділянки; пропонує накладати арешт на майно одного відповідача для поновлення права іншого відповідача, що не є виваженим, обґрунтованим та співмірним.

15. Суд визнав заяву прокурора безпідставною, такою, яка ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову.

16. Зазначив, що: спірна земельна ділянка комунальної власності не вибувала з володіння Сільської ради; прокурор заявляє, що діє в інтересах громади, але позов пред`являє до колективного органу управління громади - Сільської ради, як власника землі; в заяві відсутні докази та ознаки утруднення виконання рішення суду, забезпечення позову прокурором в такий спосіб підміняє вирішення спору по суті та порушує співмірність заходів забезпечення по відношенню до позовних вимог, при цьому, прокурор намагається переоцінити відомі докази на свою користь та переоцінити сталі суспільні відносини відповідачів.

17. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.01.2024 скасовано. Заяву прокурора про забезпечення позову задоволено.

18. Накладено арешт та заборонено Товариству та іншим особам вчиняти будь-які дії, в т.ч. укладати договори та інші правочини стосовно об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249 виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: А1, Б1, В1, загальною площею 329,1 кв.м по вул. Першотравневій, 64 у с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Заборонено Товариству та іншим особам проводити будь-які підготовчі, будівельні, земельні роботи на земельній ділянці із кадастровим номером 7124989000:02:003:2176.

19. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, апеляційний господарський суд погодився з доводами прокурора про те, що у відповідача-2 існує реальна можливість змінити власника нерухомого майна без будь-якого офіційного оголошення, а відчуження майна третій особі може суттєво ускладнити розгляд справи чи унеможливити виконання рішення чи поновлення прав, у разі задоволення позову.

20. Зазначив, що арешт та заборона вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249 надасть змогу уникнути переходу права власності на нього до інших осіб та забезпечить можливість ефективного захисту в судовому порядку порушених прав держави в спірних правовідносинах.

21. Водночас у разі відчуження Товариством об`єкта нерухомого майна - виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами на користь третіх осіб, ухвалення судом у цій справі можливого рішення про задоволення позову прокурора не матиме наслідком захист порушеного права територіальної громади на спірну земельну ділянку. У цьому випадку необхідним буде звернення з новим позовом до нового власника нерухомого майна, а розгляд даної справи взагалі може втратити будь-який сенс, адже порушене право не зможе бути захищене судом.

22. З урахуванням доводів прокурора про вчинення відповідачем-2 дій щодо отримання права користування спірною земельною ділянкою з порушенням законодавчо встановленого порядку, суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що вказане дає обґрунтовані підстави вважати ймовірним вжиття відповідачем-2 подальших заходів щодо перешкоджання відновленню становища, що існувало до вказаного порушення. За наведеного, вказав, що заборона Товариству та іншим особам проведення будь-яких підготовчих, будівельних, земельних робіт на спірній земельній ділянці, в якості забезпечення позову, є цілком обґрунтованою.

23. Виходячи з системного аналізу матеріалів справи та доводів заяви прокурора про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення арешту та заборона Товариству та іншим особам вчиняти будь-які дії, в т.ч. укладати договори та інші правочини стосовно об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2281930471249 та заборона Товариству та іншим особам проводити будь-які підготовчі, будівельні, земельні роботи на земельній ділянці із кадастровим номером 7124989000:02:003:2176 є співмірними заходами забезпечення позову із заявленими прокурором позовними вимогами.

24. Водночас, наголосив, що місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов безпідставного висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.

Касаційна скарга

25. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Сільська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

26. У касаційній скарзі відповідач-1 повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведення прокурором наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказує на порушення судом апеляційної інстанції статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

27. Вказує, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушив приписи ч. 1 ст. 76 ГПК України, використавши як безспірний доказ твердження прокуратури про наявність досудового розслідування та матеріали цього досудового розслідування.

28. Відповідач-1 наголошує на тому, що предметом розгляду цього спору є земельна ділянка кадастровий номер 7124989000:02:003:2176, право розпорядження якою належить виключно територіальній громаді. Водночас наголошує, що прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, при цьому зазначає, що прокурор посилається на відсутність у Товариства права власності на це майно. Наведене, за доводами скаржника свідчить про те, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не узгоджуються з предметом і підставами позову.

29. Зазначає, що мотивація позивача, викладена в заяві про забезпечення позову, ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджена будь-якими доказами.

30. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20.

Позиція інших учасників справи

31. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. У відзиві прокурор посилається на співмірність, а також необхідність вжитих заходів забезпечення позову; вказує на безпідставність доводів скаржника про недоведення прокурором наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Вказує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

32. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

33. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

34. Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

35. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

36. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

37. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

38. З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

39. Оскільки у цій справі прокурор звернувся до суду як з вимогою майнового характеру (про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку), так і з вимогою немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки), то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 14.05.2024 у справі № 911/2732/23).

40. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову, апеляційний господарський суд врахував, що предметом розгляду цієї справи є вимоги прокурора, спрямовані на захист інтересів держави у зв`язку із незаконним, за твердженнями останнього, заволодінням земельною ділянкою Червонослобідської територіальної громади з порушенням передбаченої законодавством процедури та визнав обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на те, що спірна земельна ділянка передана в оренду для розміщення та експлуатації розташованого на ній нерухомого майна, водночас зміна власника нерухомого майна, у разі задоволення позову, зробить неможливим виконання рішення суду.

41. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував доводи прокурора про те, що відповідач-2, якому спірна земельна ділянка передана в оренду саме для обслуговування об`єктів нерухомого майна, щодо яких прокурор також просить вжити заходи забезпечення позову, не позбавлений можливості вчинити дії, які перешкоджатимуть відновленню попереднього становища, в тому числі і шляхом зміни власника нерухомого майна, що в свою чергу унеможливить поновлення порушених інтересів територіальної громади в рамках цього позовного провадження та призведе до необхідності звертатися з новим позовом.

42. Наведеним спростовуються доводи скаржника про неврахування судом правового висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

43. З наведеного вбачається належне спростування судом апеляційної інстанції висновків місцевого господарського суду про ненадання заявником доказів з відповідним обґрунтуванням щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позаяк суд апеляційної інстанції обґрунтовано взяв до уваги підстави звернення прокурора до суду з цим позовом (вчинення відповідачем-2 дій з метою отримання в оренду спірної земельної ділянки та незаконне розпорядження Сільською радою спірною земельною ділянкою, поза визначеною законодавством процедурою) та підставно врахував доводи щодо можливості відповідача-2 змінити землекористувача шляхом розпорядження об`єктом нерухомого майна, розташованим на цій земельній ділянці.

44. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував у сукупності наведені прокурором доводи, а також долучені до матеріалів справи докази, які вказують на можливе вчинення дій, які матимуть наслідком ухилення від виконання рішення суду чи неможливість захисту порушеного права у випадку задоволення позовних вимог. В решті, саме сукупність вчинених відповідачами дій, предмета та підстав заявлених позовних вимог, зокрема вчинення відповідачем-2 дій з метою отримання в користування спірної земельної ділянки та надання такої в оренду відповідачем-1 на позаконкурентних засадах (з чим не погоджується прокурор у межах позовних вимог), у контексті підстав звернення з цим позовом до суду з метою повернення земельної ділянки територіальній громаді, переконливо вказували апеляційному господарському суду, з урахування приписів ГПК України, на необхідність забезпечення позову.

45. Наведеним також спростовуються доводи скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 76 ГПК України, адже останнім оцінено в сукупності реальність обставин, а також подані на їх підтвердження докази, які можуть вказувати на вчинення дій, які в будь-який момент можуть спричинити неможливість захисту порушеного права в одному цьому провадженні.

46. У свою чергу, у поданій касаційній скарзі Сільська рада не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пов`язаності нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, із самою земельною ділянкою, а тому доводи скаржника про те, що вжиті заходи забезпечення позову не стосуються предмета позовних вимог є необґрунтованими. Зі змісту позовних вимог слідує, що прокурор оскаржуючи рішення та договір, також вказує на необхідність повернення земельної ділянки у володіння територіальної громади. Тобто, саме заявлені заходи забезпечення позову визначені прокурором як такі, що забезпечать можливість подальшого виконання рішення суду та фактичного захисту порушеного права.

47. Водночас, предметом заявлених позовних вимог в цій справі є, серед іншого, повернення земельної ділянки територіальній громаді, а тому безпідставними визнаються доводи скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, з огляду на відмінність фактичних обставин цих справ, зокрема в частині заявлених позовних вимог, які у наведеній справі не стосувалися безпосередньо повернення/витребування нерухомого майна на користь позивача.

48. Доводи Сільської ради стосовно наявності / відсутності у Товариства підстав розпоряджатися об`єктом нерухомого майна стосуються надання оцінки обґрунтованості позовних вимог по суті розгляду спору, що в межах розгляду заяви про забезпечення позову не здійснюється.

49. Окрім того, доводи касаційної скарги про те, що спірна земельна ділянка не вибула із власності територіальної громади і остання може розпоряджатися нею навіть за умови наявності на цій земельній ділянці нерухомого майна, а також заперечення Сільської ради проти накладеного арешту на нерухоме майно, не спростовують доводи прокурора та висновки суду апеляційної інстанції, про те, що вжиті заходи забезпечення позову не мають негативного наслідку для господарської діяльності відповідача-2 та дають змогу досягнути балансу інтересів сторін. Водночас, Сільська рада не обґрунтовує наявність будь-яких негативних наслідків для неї чи для територіальної громади, яка є власником спірної земельної ділянки, від вжитих заходів забезпечення позову та не спростовує висновків суду апеляційної інстанції щодо необхідності забезпечення реально виконання рішення суду та поновлення порушеного права в разі задоволення позовних вимог.

50. На переконання колегії суддів касаційної інстанції, судом апеляційної інстанції наведено достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких прокурор звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову.

51. У той же час, за наведеними вище усталеними висновками Верховного Суду умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що було належним чином обґрунтовано прокурором у поданій заяві.

52. За таких обставин Верховний Суд вважає, що здійснене судом апеляційної інстанції правозастосування статей 136, 137 ГПК України є правильним та узгоджується із наведеними вище усталеними висновками Верховного Суду.

53. Колегія суддів натомість погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірні заходи забезпечення позову стосуються виключно предмета позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності заходів забезпечення. По суті такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, відтак правильним є висновок апеляційного господарського суду про те, що такі заходи є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом, у разі задоволення позовних вимог.

54. Колегія суддів також зазначає, що жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 136, 137 ГПК України, які скаржник цитує у поданій касаційній скарзі, у даному випадку також немає, позаяк суд апеляційної інстанції, вживаючи заходи забезпечення позову, врахував вимоги розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду чи захисту прав за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом у разі невжиття таких заходів, що відповідачем-1 у поданій касаційній скарзі не спростовано, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги Сільської ради.

55. Окрім цього, у питанні застосування приписів статей 136, 137 ГПК України під час розгляду заяв про забезпечення позову, колегія суддів виходить з того, що оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

56. У зв`язку з цим, касаційна інстанція відхиляє безпідставні посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20, оскільки застосування судами положень статей 136, 137 ГПК України у вказаних справах залежало від конкретних обставин справи та наданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, і саме цим обґрунтована відмінність судових рішень.

57. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що висновки суду апеляційної інстанції концептуально узгоджуються із викладеним у пункті 36 постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, в той час як висновки місцевого господарського суду наведеному висновку Верховного Суду не відповідають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

61. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Сільської ради залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

62. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 925/1807/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил