Постанова

від 23.05.2024 по справі 369/7296/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 369/7296/16-а

адміністративне провадження № К/990/33278/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.,

представника позивача Карапетяна А.Р.,

представника відповідача Гарагулі Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук"

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року (суддя Дубас Т.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (колегія у складі суддів Карпушової О.В., Губської Л.В., Епель О.В.)

у справі № 369/7296/16-а

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН"

до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області,

треті особи - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України", Національна академія аграрних наук України, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

про визнання нечинним рішення та його скасування.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 08.08.2016 Державне підприємство "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства НААН України"; позивач) звернулося до суду з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Свяшинського району Київської області (далі - Чабанівська селищна рада; відповідач), у якому просило визнати нечинним та скасувати рішення Чабанівської селищної ради від 25.02.2016 №136 "Про затвердження генерального плану селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області", розроблений ДП "Укрндпіцивільбуд" у 2015 році".

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.1996 Дослідному господарству «Чабани» було видано державний акт серії І-КВ № 003452 на постійне користування земельною ділянкою площею 253,68 га для сільськогосподарського виробництва.

3. Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 136 від 25.02.2016 було затверджено Генеральний план селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області, розроблений ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у 2015 році з розрахунковим строком здійснення проекту 20 років.

4. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

5. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням межі селища збільшені на 103 га за рахунок земель державної власності, особливо цінних земель науки, що перебувають в постійному користуванні підприємства. Такі землі не можуть бути передані до комунальної власності. Віднесення їх земель до земель громадської забудови позбавляє підприємство можливості використовувати ці землі за їх цільовим призначенням та є порушенням ст.20 Земельного кодексу України.

На думку позивача, оскаржуване рішення прийняте з порушеннями норм містобудівного і земельного законодавства. Селищна рада не оприлюднила належним чином рішення щодо розроблення проекту генерального плану та не надіслала їхньому підприємству жодної брошури чи повідомлення про даний факт і не повідомила через засоби масової інформації. З порушеннями було створено погоджувальну комісію, її склад не відповідав вимогам законодавства. Така комісія по суті створена формально та не проводила процедури розгляду пропозицій громадськості.

Генеральний план був затверджений з порушенням вимог законодавства щодо порядку проведення громадських слухань, без узгодження проекту містобудівної документації (Генерального плану) з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, без погодження та затвердження проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації, без звернення до Київської обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення Генерального плану населеного пункту та належного його погодження.

У добровільному порядку сільська рада відмовила у скасуванні оскаржуваного рішення та відновити порушене право позивача на користування землями.

6. Відповідач проти позову заперечив. Пояснив, що 26.10.2013 виконавчим комітетом селищної ради через газету «Новий день» проінформовано мешканців селища Чабани про час та місце проведення громадського обговорення Генерального плану. Жодних скарг чи зауважень щодо відсутності проекту Генерального плану у вільному доступі або відмови в ознайомленні з ним за весь час не надходило. Всі пропозиції, зауваження, запитання були направлені розробнику Генерального плану та враховувалися при його розробленні.

Позивач не навів жодної пропозиції, яка відповідає Закону, яка у зв`язку з неможливістю її врахування розробником чи замовником і мала наслідком стати спірною. На пропозиції та рекомендації до проекту Генерального плану архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування була надана відповідь розробником містобудівної документації керівником АПБ-8 ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД». Тому громадські та державні інтереси при затверджені Генерального плану враховані в повній мірі. Позивач не надав доказів включення земельної ділянки площею 103 га до земель громадської забудови.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. На виконання вимоги Кодексу адміністративного судочинства України оголошення про оскарження рішення та розгляд справи було опубліковано в Інформаційно-аналітичному листку ГО «Розвиток Київщини» №10 від 13.07.2016. Інші особи до участі у справі не зголосилися.

8. Києво-Святошинського районного суду Київської області рішенням від 21.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, відмовив у задоволенні позову.

9. Суди дійшли висновку, що позивач не надав суду доказів щодо неможливості ознайомлення з проектом Генерального плану та участі в його обговоренні. Доводи позивача про ненаправлення на їх адресу листа, брошури тощо з інформацією про розроблення Генерального плану селища, проведення громадських слухань суди відхилили, оскільки такого обов`язку не встановлено законодавством для органів місцевого самоврядування.

Надані позивачем докази не підтверджують, що після затвердження генерального плану він втратив можливість використовувати свої земельні ділянки за цільовим призначенням, тобто втратив 103 га землі. Не можливо встановити, яка саме площа земельної ділянки ДП ДГ «Чабани» увійшла в межі населеного пункту смт. Чабани. Подана позивачем Схема накладення земельних ділянок із кадастровими номерами 3222457400:01:002:5249 та 3222457400:01:002:5258 на земельну ділянку землекористування ННЦ «Інститут землеробства НААН» відповідно до державного акту на право постійного користування землею (серія 1-КВ №003452 від 14.04.1996) не підтверджує вказаних обставин. Твердження позивача щодо неправомірності передачі їх земельних ділянок у приватну власність третім особам в даному судовому розгляді не досліджується, а може бути предметом розгляду окремої справи.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, призначити судову земельно-технічну експертизу та ухвалити нове рішення про задоволення позову

11. Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. "б" п. 3 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земельно державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI) у питанні механізму визначення земель комунальної власності відповідних територіальних громад в межах відповідних населених пунктів. Частина земельної ділянки, що знаходилася у постійному користуванні позивача на підставі акту на право постійного користування землею від 14.04.1996, була передана відповідачем у приватну власність фізичних осіб після розширення меж смт Чабани Київської області на підставі оскаржуваного рішення селищної ради.

Покликаючись на висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №2-а-867/11, від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21, позивач вважає, що відповідач, а не він мав доводити, що розширення меж населеного пункту відбулося не за рахунок земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні ДП "ДГ "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства НААН України".

Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення прав державного підприємства у частині користування земельної ділянки, мотивуючи це тим, що межа населеного пункту не тягне за собою припинення права власності і права користування земельними ділянками.

Генеральний план був затверджений з порушенням вимог законодавства щодо порядку проведення громадських слухань, без узгодження проекту містобудівної документації з Хотівською сільською радою, Гатненською сільською радою та Віта-Поштовою сільською радою, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, без погодження та затвердження проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, без звернення до обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення Генерального плану населеного пункту та належного його погодження; детальний план території, розташованої за межами населеного пункту, не розглядався і не затверджувався Києво-Святошинською районною державною адміністрацією.

Відповідач не оприлюднив належним чином рішення щодо розроблення проекту генерального плану; суди попередніх інстанцій не надали оцінки порушення щодо кількісного, якісного складу погоджувальної комісії, яка має розглядати пропозиції до генерального плану, не проведення відповідачем громадських слухань.

Суд першої інстанції не спростував 34 порушення інтересів держави та мешканців територіальної громади, зазначені у витягу з протоколу №22/14 засідання архітектурно-містобудівної ради при департаментів містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 26.12.2014.

На час розгляду судами апеляційної інстанції цієї справи оскаржуване рішення відповідача визнано нечинним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №369/7737/16-а за позовом ОСОБА_2 до Чабанівської селищної ради, у якій встановлені обставини, що підтверджують доводи позивача у справі, що розглядається.

12. Ухвалою від 19.12.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі. Підставою для відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій Закону № 5245-VI та норм процесуального права у питанні механізму визначення земель комунальної власності відповідних територіальних громад в межах відповідних населених пунктів після набрання чинності Законом № 5245-VI

13. Відповідач у відзиві просить залишити скаргу без задоволення. Процедуру громадських слухань не було порушено, скарг та зауважень від позивача не надходило, а обов`язок про направлення на його адресу листа, брошури з інформацією про розроблення генерального плану не відповідає приписам законодавства. Позивач не надав та не довів яку саме його пропозицію не було розглянуто та яка у зв`язку з неможливістю її врахування розробником чи замовником мала наслідком стати спірною. Також позивачем не надано доказів, що земельна ділянка, що знаходиться в його користуванні, вибула з його користування на підставі оскаржуваного рішення.

Крім того, Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України звертався з аналогічним позовом у справі №369/6003/16-а і постановою від 30.11.2016 у задоволенні позову відмовлено.

14. Позивач просив розглядати справу за його участі, ухвалою від 27.03.2024 клопотання було задоволено та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за участі сторін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

16. Спірне рішення, на думку позивача є протиправним, оскільки позивач позбавляється права користування земельною ділянкою, яка знаходиться в його постійному користуванні.

17. Відповідно до ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не надав відповідних доказів того, що земельна ділянка, що знаходиться у користуванні позивача, на підставі спірного рішення вибула з його користування.

19. Як на підставу оскарження рішення відповідача позивач покликається на процедурні порушення під час його прийняття.

20. Виконавчим комітетом Чабанівської селищної ради на виконання вимог щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, 26.10.2013 через газету «Новий день» було розміщено оголошення про те, що 28.11.2013 в приміщенні Чабанівської селищної ради відбудеться громадське обговорення Генерального плану селищна Чабани.

21. Розпорядженням селищного голови Чабанівської селищної ради від 03.12.2013 року №100 було створено погоджувальну комісію щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації смт. Чабани Чабанівської селищної ради».

22. 12.12.2013 відбулося засідання погоджувальної комісії, питання надходили в скриньку пропозицій та зауважень протягом 2-х тижнів, що підтверджено Протоколом №1. Погоджувальна комісія розглядала питання та зауваження, пропозиції від громади. Згодом всі запитання, які надходили органу місцевого самоврядування, були передані розробнику Генерального плану селищна Чабани та які останнім враховувались, що підтверджено листом Державного підприємства «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» від 02.06.2016 р. №285.

23. Таким чином, громадські інтереси при затвердженні Генерального плану селища Чабани були враховані відповідачем, й розгляд цього питання відбувався з дотримання положень Порядку №555.

24. Суд відхиляє доводи щодо неможливості прийняття участі в роботі погоджувальної комісії оскільки позивач не надав доказів подання зауважень щодо Генерального плану селища.

25. Щодо доводів про неусунення зауважень архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, то 26.12.2014 на засіданні архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації розглядався Генеральний план селища Чабани, що підтверджено протоколом №22/14. Відповідно до витягу з Протоколу №22/14-01 було сформовано пропозиції та рекомендації до проекту Генерального плану селища Чабани. На дані пропозиції була надана відповідь розробником містобудівної документації Керівником АПБ-8 ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» головним архітектором проекту ОСОБА_3 . Також були враховані державні інтереси, що підтверджено Листом Київської обласної державної адміністрації від 24.02.2015 №125 та Листом Департаменту містобудування та архітектури від 06.10.2015 №01-07-1536. Листом Департаменту містобудування та архітектури від 04.07.2016 №01.1-36/1382 підтверджується, що департамент було повідомлено про коригування матеріалів Генерального плану селища.

26. Крім того, у постанові від 30.11.2016 у справі №369/6003/16-а, предметом якої також було рішення Чабанівської селищної ради від 25.02.2016 №136 "Про затвердження генерального плану селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області", Києво-Святошинський районний суд Київської області зазначив:

«Встановлено, що 12 грудня 2013 року відбулося засідання погоджувальної комісії, питання надходили в скриньку пропозицій та зауважень протягом 2-х тижнів, що підтверджено Протоколом №1. Погоджувальна комісія розглядала питання та зауваження, пропозиції від громади. У подальшому всі запитання, які надходили органу місцевого самоврядування, були передані розробнику Генерального плану селища Чабани та які останнім враховувались, що підтверджено листом Державного підприємства «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» від 02 червня 2016 р. №285. Позивачем не вказано яку саме їх пропозицію, зауваження, тощо не було розглянуто та яка у зв`язку з неможливістю її врахування розробником чи замовником мала наслідком стати спірною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що громадські інтереси при затвердженні Генерального плану селища Чабани були враховані, спірних питань відповідно до п. 11 Порядку №555 не виникало. Всі пропозиції, які надходили до органу місцевого самоврядування, були враховані розробником проекту, а посилання представника позивача на неприйняття участі в роботі погоджувальної комісії, ніяким чином не заважало йому сформувати відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону №3038-УІ пропозицію, подати та зареєструвати її.

Також суд вважає необґрунтованими твердження позивача щодо неусунення зауважень, вказаних архітектурно-містобудівною радою при Департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації та не доопрацювання Генерального плану селища Чабани».

27. Суд зазначає, самі лише посилання позивача на порушення порядку проведення громадського обговорення Генерального плану селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області не доводять протиправності оскаржуваного адміністративного акту й самостійно не утворюють об`єкт судового захисту.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

29. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 4 ст.245 КАС України).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів.

30. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведеними у постанові від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а, у якій також наголошується, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірне рішення начебто впливає на правове становище позивача та третіх осіб. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

31. Порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи.

32. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Водночас відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

33. У постанові від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21 Верховний Суд виснував:

«Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд також наголосив, що, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

34. Суд вважає вказану позицію застосовною і до справи що розглядається, а тому доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, адже у цій справі не доведено і не встановлено, що допущені під час громадського обговорення проекту генерального плану селища Чабани процедурні порушення мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача й унеможливлювали прийняття відповідачем спірного рішення, що за таких умов зумовлює відсутність підстав для задоволення позову. Позивачем не доведено і не надано суду доказів про порушення його прав при зверненні до суду, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.

35. Також Суд відхиляє покликання скаржника на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі №369/7737/16-а, адже вона була скасована постановою Верховного Суду від 21.02.2023, якою також було залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

36. Також Суд не бере до увагу посилання на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні його клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, адже в цій справі було встановлено відсутність порушення прав позивача як землекористувача у зв`язку із прийняттям оскаржуваного генерального плану.

37. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

38. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук" залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі №369/7296/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб