Постанова

від 27.05.2024 по справі 309/2671/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2671/24

Провадження № 1-кс/309/411/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023087080000417 від 01 вересня 2023 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою освітою, вважається таким, що не має судимостей,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи виконувачем обов`язків директора міжнародного благодійного фонду «Голуб Миру» (МБФ «Голуб Миру) ідентифікаційний код юридичної особи 41461732, місцем реєстрації юридичної особи є: АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, шляхом обману, з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 здійснив телефонний дзвінок через соціальний додаток «Вайбер» на номер мобільного телефону НОМЕР_2 який належить ОСОБА_6 , під час даної розмови ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , обговорили купівлю транспортного засобу марки «Mitsubishi» серії « L200 » згідно чого вартість даного транспортного засобу повинна складати 6000 євро. Під час даної розмови ОСОБА_6 , разом зі своєю невісткою ОСОБА_7 , повідомили про намір купити даний автомобіль, який був запропонований ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_4 , від імені керівника міжнародного благодійного фонду «Голуб Миру» (МБФ «Голуб Миру) вводячи в оману потерпілих, запевнив останніх, що обов`язковою умовою покупки є здійснення оплати 90 відсотків від усієї вартості автомобіля, а залишок після отримання товару, грошові кошти необхідно було перерахувати банківську картку відкриту в АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_4 видану на ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , погодилися сплатити разом грошові кошти за купівлю даного автомобіля, ОСОБА_4 , в діалозі соціального додатку «Вайбер» між ним та ОСОБА_6 , опублікував свою банківську картку відкриту в АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_4 , на яку повинні були перерахувати грошові кошти громадяни ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , в свою чергу не маючи при цьому у своєму розпорядженні транспортного засобу марки «Mitsubishi» серії « L200 » та не маючи реального наміру виконання умов оголошення.

В подальшому ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 , будучи запевненими в дійсності отримання покупки вказаного товару 14.07.2023 ОСОБА_7 , з власної банківської картки АТ «Універсал банк» № НОМЕР_5 (платежами 50 000 гривень, та 20 050 гривень) та з власної банківської картки АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_6 (платежем на суму 30 050 гривень) здійснила переказ загальною сумою 105 000 гривень на банківську картку відкриту в АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_7 та банківську картку відкриту в АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на ОСОБА_4 . ОСОБА_6 , в свою чергу 15.07.2023 здійснила переказ грошових коштів на суму 118 050 гривень на банківську картку відкриту в АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на ОСОБА_4 .

У подальшому, заволодівши вищевказаними грошовими коштами, ОСОБА_4 не виконав умови домовленості, та витратив їх на власні потреби, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду в сумі 118 050 гривень, та ОСОБА_7 , 105 000 гривень.

У вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Крайниково, Закарпатської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом заяви громадянки ОСОБА_6 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколом огляду предмета, що належить ОСОБА_6 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол огляду, що належить ОСОБА_8 , протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколом огляду предмета, що належить ОСОБА_6 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , матеріалами тимчасових доступів до речей та документів виписками з банківських установ, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, покарання за вчинення якого - згідно ч.3 ст.190 КК України передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Згідно положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Також згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.

Положення ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків. В даному випадку існують наступні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_4 , може у подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Також, під час розгляду клопотання слід враховувати практику міжнародних судів, зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26.06.1991), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

В даному випадку слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, рішення від 27.11.1997, § 57).

Також, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються ОСОБА_4 , сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.

Також, відповідно до положень ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема: вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України, тяжкість покарання за вчинення вищевказаного злочину, зокрема позбавлення волі на строк до п`яти років, відсутність відомостей про наявність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров`я, про міцні соціальні зав`язки, про постійне місце роботи або навчання.

Таким чином, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Дорошеви- ОСОБА_9 заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просили задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання. Просить врахувати, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак судимості є погашеними. Також слід врахувати значний суспільний резонанс даного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_4 заперечив проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що він повернув 17 000 грн., і готовий за 2-3 тижні або повернути всю суму, або доставити той автомобіль, який наразі є в Австрії. Зазначає, що він є волонтером та займається доставкою гуманітарних грузів.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 190 ч.3 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою освітою, в.о. директора міжнародного благодійного фонду «Голуб Миру», вважається таким, що не має судимостей.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, а протокол заяви громадянки ОСОБА_6 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 , протокол огляду предмета, що належить ОСОБА_6 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол огляду предмету, що належить ОСОБА_8 , протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 , протокол огляду предмета, що належить ОСОБА_6 , протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 , матеріалами тимчасових доступів до речей та документів, виписками з банківських установ - свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

В свою чергу, у судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Так, згідно положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Також згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

У даному випадку ОСОБА_4 , вважається таким, що не має судимостей, а отже, з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до нього виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Всупереч вказаному прокурором на наведено жодних обставин, які б свідчили, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відтак у силу імперативних приписів п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризиків, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 17 липня 2024 року включно, з покладанням на нього наступних обов`язків:

- не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово;

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

- здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати ОСОБА_4 прибути до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Роз`яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_5 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали виготовлено 27 травня 2024 року о 13:20 год.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1