Рішення

від 27.05.2024 по справі 274/7840/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №274/7840/23 Провадження №2/0274/278/24

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.24р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Андріяшівка Агро", представником якого є Гуменюк О.В,доОСОБА_1 провизнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Андріяшівка Агро" (далі Товариство) звернулося з позовом, у якому просить визнати укладеною додаткову угоду від 01.09.2023р. до договору оренди землі, укладеного 18.11.2015р. між ним та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 2,7949га, кадастровий №1820880200:04:000:0165, розташованої на землях Андріяшівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, у наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди землі від 18.11.2015р.

01.09.2023р. с.Андріяшівка

Товариство з обмежено відповідальністю "Андріяшівка Агро", іменоване надалі "Орендар", в особі директора ОСОБА_2 , який діє на підставі Статуту, з одного боку, і ОСОБА_1 , іменована надалі "Орендодавець" (РНОКПП НОМЕР_1 ) з іншого боку, разом надалі іменовані Сторони, а кожен окремо Сторона, уклали цю Додаткову угоду (далі Додаткова угода) до Договору оренди землі від 18.11.2015р. (далі Договір) про нижченаведене:

1.Із врахуванням обставин, встановлених рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2023р. по справі №274/1258/21 "Орендар" та "Орендодавець" дійшли згоди внести зміни до Договору від 18.11.2015р.

2. Змінити перше речення п. 8 Договору та викласти його в наступній редакції:

"Цей Договір укладено на строк до 20.10.2028р.".

3.Інші умови вищевказаного Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

4.Дана Угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.

5.Дана Угода набуває чинності з моменту підписання його сторонами та її державної реєстрації.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН:

ОРЕНДАР: ТОВ "Андріяшівка Агро", адреса: вул.Садова,6, с.Андріяшівка Бердичівського р-ну, п.i.13364 ЄДРПОУ 36533031 Директор

---

Борис БАЗИЛІВСЬКИЙОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОСОБА_1 адреса: вул.Сонячна, с.Андріяшівка Бердичівського р-ну, п.і. 13364 РНОКПП НОМЕР_1

---

".

Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та Товариством укладено договір оренди землі від 18.11.2015р., який було зареєстровано 23.03.2016р., а тому він набрав чинності з 23.03.2016р., на строк десять років. Однак у січні 2021р. Товариству стало відомо про те, що 02.12.2020р. дію договору незаконно припинено. З метою захисту прав Товариство звернулося до суду, рішенням якого від 05.05.2023р. позов задоволено частково та визнано недійсною угоду від 21.01.2020р. про припинення договору оренди землі від 18.11.2015р. За таких обставин договір оренди землі від 18.11.2015р. діяв з 23.03.2016р. до державної реєстрації додаткової угоди про його припинення, а саме до 02.12.2020р., тобто чотири роки вісім місяців та десять днів. Після ухвалення судового рішення від 05.05.2023р. право оренди Товариства було поновлено внаслідок державної реєстрації цього права 30.06.2023р., тому строк, протягом якого не діяв договір оренди землі від 18.11.2015р. (з 02.12.2020р. до 30.06.2023р.) не має зараховуватися до загального строку дії договору, у зв`язку з чим строк дії цього договору має становити до 20.10.2028р. З огляду на це Товариство звернулося до ОСОБА_1 з листом про підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 18.11.2015р. про встановлення строку його дії до 20.10.2028р., проте у листі від 11.09.2023р. ОСОБА_1 повідомив, що строк дії договору визначений до 18.06.2024р. і що він не має наміру підписувати будь-які додаткові угоди.

ОСОБА_1 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеними нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Судом з`ясовано, що між ОСОБА_1 та Товариством укладено договір оренди землі від 18.11.2015р., об`єктом якого земельна ділянка площею 2,7949га, кадастровий №1820880200:04:000:0165, яка знаходиться на території Андріяшівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, договір укладено на десять років (а.с.8).

Відповідне право оренди зареєстровано за Товариством в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2016р., що підтверджується інформаційною довідкою від 23.03.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та інформацією від 23.08.2023р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.9 10, 11 12).

Ці обставини також встановлені рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2023р. у справі №274/1258/21 за позовом Товариства до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , фізичної особи підприємця ОСОБА_5 , про визнання недійсними угод про припинення договорів оренди земельної ділянки із визнанням права оренди, скасування рішень державного реєстратора про припинення прав оренди земельних ділянок із визнанням права, визнання недійсними договорів оренди землі із визнанням права оренди, стягнення збитків, яке набрало законної сили 15.06.2023р. (а.с.13 19), зі змісту якого та з урахуванням матеріалів даної справи вбачаться, що це рішення містить очевидну описку у даті реєстрації відповідного права оренди землі 18.06.2014р., тоді як правильною є дата 23.03.2016р.

Згідно з пунктом 41 договору оренди землі від 18.11.2015р. договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Разом з тим, станом на день укладення договору оренди землі від 18.11.2015р. законодавство України не передбачало державної реєстрації договорів оренди землі (01.01.2013р.набрав чинностіЗакон України" Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010р №1878-VI, яким із тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 Цивільного кодексу України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України "Про оренду землі" статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, та внесено зміни, якими передбачено проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі).

Тобто пункт 41 договору оренди землі від 18.11.2015р. суперечив законодавству України в частині посилання на набрання ним чинності після його державної реєстрації, остання не могла бути проведена, так як її не було передбачено законодавством України.

Державна реєстрація договору оренди та держана реєстрація права оренди не є тотожними діями (поняттями), тому посилання Товариства у позовній заяві на те, що договір оренди землі від 18.11.2015р. було зареєстровано 23.03.2016р. є безпідставним, так як вже встановлено вище, 23.03.2016р. було зареєстровано право оренди землі Товариства, яке виникло на підставі договору оренди землі від 18.11.2015р., а не цей договір.

За таких обставин твердження Товариства у позовній заяві про те, що договір оренди землі від 18.11.2015р. набрав чинності 23.03.2016р. також є помилковим, а тому Суд виходить з того, що договір оренди землі від 18.11.2015р. набрав чинності з моменту його укладення, тобто з 18.11.2015р.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2023р. у справі №274/1258/21 встановлено, що:

21.01.2020р. між ОСОБА_1 та Товариством в особі директора ОСОБА_6 укладено угоду про припинення договору оренди земельної, за умовами якої вони прийшли до згоди припинити договір оренди земельної ділянки від 18.11.2015р. площею 2,7949га, кадастровий номер 1820880200:04:000:0165, на підставі статті 31 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено;

наказом №3-к від 24.01.2020р. згідно протоколу №1/2401 від 24.01.2020р. загальних зборів учасників Товариства про зміни в управлінні товариства звільнено з посади директора ОСОБА_6 за згодою сторін з 27.01.2020р.;

Товариство займається сільськогосподарською діяльністю з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції на орендованих у власників паїв землях на території с.Андріяшівка Бердичівського району Житомирської області, на підставі договорів оренди, укладених у 2014р. строком на 10 років, Товариством орендувалось більше двадцяти відповідних земельних ділянок, у тому числі ті, які стосуються предмета спору;

будучи директором Товариства, ОСОБА_6 не міг не знати, що Товариство займається сільськогосподарською діяльністю з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції на орендованих у власників паїв землях на території с.Андріяшівка Бердичівського району Житомирської області, на підставі договорів оренди, укладених у 2014 строком на 10 років;

тобто ОСОБА_7 , як директору Товариства, було достовірно відомо, що Товариство зацікавлене у тому, що б у нього в оренді перебували земельні ділянки, у тому числі ті, які стосуються предмета спору, протягом усього строку відповідних договорів оренди;

не зважаючи на це, директор Товариства ОСОБА_6 , знаючи, що десятирічний строк дії договорів, укладених між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 кожним окремо, і Товариством, які стосуються предмету спору, станом на 20.01.2020р. та 21.01.2020р. (відповідно) не закінчився, уклав від імені Товариства з вказаними фізичними особами угоди від 20.01.2020р. та 21.01.2020р. про припинення відповідних договорів оренди земельних ділянок на підставі статті 31 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з закінченням строку, на яких їх було укладено;

таким чином, директор Товариства ОСОБА_7 діяв всупереч інтересів Товариства та не добросовісно, чим порушив абзац перший частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, за змістом якої орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень;

крім того, такими діями директор Товариства ОСОБА_7 порушив права Товариства, зокрема, всупереч волі останнього припинив право оренди земельних ділянок, та зловжив правом представляти Товариство у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, укладати цивільно-правові угоди з правом одноособового їх підпису, чим порушив частини другу та третю статті 13 Цивільного кодексу України, зміст яких наводився вище;

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 кожен, укладаючи з Товариством в особі директора ОСОБА_6 оспорювані угоди від 20.01.2020р. та 21.01.2020р. про припинення договорів оренди земельних ділянок, на підставі статті 31 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з закінченням строку, на який їх було укладено, достовірно знаючи, що ці договори оренди земельних ділянок укладені на строк десять років, також порушили права Товариства, зокрема, припинили право оренди земельних ділянок, чим порушили частину другу статті 13 Цивільного кодексу України.

наведене свідчить про те, що укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 кожним з них окремо та Товариством в особі директора ОСОБА_6 угоди від 20.01.2020р. та 21.01.2020р. про припинення договорів оренди земельних ділянок, за умовами яких вони прийшли до згоди припинити договори оренди земельних ділянок: площею 2,7949га, кадастровий номер 1820880200:04:000:0165; площею 5,4763 га, кадастровий номер 1820880200:04:000:0164; площею 1,5333 га, кадастровий номер 1820880200:06:000:0269 на підставі статті 31 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з закінченням строку, на який їх було укладено, суперечать частинам другій та третій статті 13, абзацу першому частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, а тому вони підлягають визнанню недійсними на підставі частин першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України;

між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 укладено договір оренди землі від 20.11.2020р. щодо земельної ділянки площею 2,7949га, кадастровий номер 1820880200:04:000:0165, строком на десять років, відповідне право оренди зареєстровано за фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.12.2020, що вбачаться із матеріалів реєстраційної справи та витягу від 22.02.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та оглянутих судом матеріалів реєстраційної справи.

Ці обставини не потребують доказування в силу положення частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України: обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеним рішенням, зокрема, визнано недійсною угоду про припинення договору оренди, укладену 21.01.2020р. Товариством та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 2,7949га, кадастровий номер 1820880200:04:000:0165, та визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20.11.2020р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 2,7949га, кадастровий номер 1820880200:04:000:0165.

У зв`язку з ухваленням рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2023р. у справі №274/1258/21 право оренди землі Товариства, яке виникло на підставі договору оренди землі від 18.11.2015р., було повторно зареєстровано 30.06.2023р., що підтверджується інформацією від 23.08.2023р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (12 13).

Таким чином, через дії директора Товариства ОСОБА_7 , який діяв всупереч інтересів Товариства та не добросовісно, порушуючи частини другу та третю статті 13, абзац перший частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, та дії ОСОБА_1 , який діяв, порушуючи частину другу статті 13 Цивільного кодексу України, Товариство у період з 02.12.2020р. до 30.06.2023р. (два роки шість місяців та двадцять вісім днів) було незаконно позбавлено права оренди (володіння та користування) земельної ділянки за договором оренди землі від 18.11.2015р., тобто строк дії цього договору фактично зменшився на два роки шість місяців та двадцять вісім днів.

Таке позбавлення Товариства права оренди (володіння та користування) земельної ділянки за договором оренди землі від 18.11.2015р., тобто фактичне зменшення строку дії договору оренди землі від 18.11.2015р., не відповідає положенням законодавства України, зокрема, статтям 526, 759, 763, 792 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про оренду землі", за змістом яких за договором оренди землі земельна ділянка передається орендодавцем у володіння та користування орендареві на строк, визначений цим договором.

Через наведені протиправні дії директора Товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . Товариство було позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору оренди землі від 18.11.2015р., а саме що воно буде орендувати (володіти та користуватися) відповідною земельною ділянкою десять років.

За таких обставин Суд вважає, що право Товариства було порушено, а саме Товариство було незаконно позбавлено права оренди (володіння та користування) земельною ділянкою за договором оренди землі від 18.11.2015р. на строк два роки шість місяців та двадцять вісім днів.

Відновлення цього права Товариства буде відповідати таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Визнання судом додаткової угоди укладеною за своїм змістом є зміною правовідношення, яке виникло раніше на підставі первісного договору (угоди), можливість такої зміни передбачена статтею 652 Цивільного кодексу України.

Згідно зчастиною першоюстатті 652Цивільного кодексуУкраїни уразі істотноїзміни обставин,якими стороникерувалися приукладенні договору,договір можебути зміненийабо розірванийза згодоюсторін,якщо іншене встановленодоговором абоне випливаєіз сутізобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суд вважає, що наведені вище незаконні дії, зокрема, ОСОБА_1 , призвели до істотної зміни обставин, якими Товариство керувалося при укладенні договору оренди землі від 18.11.2015р., а саме що строк дії договору замість десяти років зменшився на два роки шість місяців та двадцять вісім днів.

За таких обставин договір оренди землі від 18.11.2015р. може бути змінений за згодою Товариства та ОСОБА_1 шляхом укладення додаткової угоди до нього щодо продовження строку його дії на два роки шість місяців та двадцять вісім днів, що, як вже вказував Суд вище, відповідатиме таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Між тим, на надісланий (а.с.22, зворотній бік) на адресу ОСОБА_1 лист від 01.09.2023р. Товариства з пропозицією підписати додаткову угоду від 01.09.2023р. до договору оренди землі від 18.11.2015р., яка додавалася до листа та яка стосується предмета спору, з метою збільшення строку дії договору (а.с.21 22, 23) ОСОБА_1 у листі від 11.09.2023р. зазначив, що, зокрема, не має наміру підписувати будь-які додаткові угоди з Товариством (а.с.24), тобто Товариство та ОСОБА_1 не дійшли згоди про зміну договору оренди землі від 18.11.2015р. в частині збільшення строку його дії.

Частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що в момент укладення договору оренди землі від 18.11.2015р. Товариство та ОСОБА_1 виходили з того, що строк дії договору становить десять років і що зміна цього строку через протиправні дії директора Товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не настане, Товариство намагалося усунути незаконне зменшення строку дії договору шляхом звернення до ОСОБА_1 з пропозицію підписати додаткову угоду від 01.09.2023р. до цього договору про збільшення строку дії договору, зменшення строку дії договору позбавило Товариство того, на що воно розраховувало при укладенні договору (а саме що зможе користуватися земельною ділянкою, яка є об`єктом договору, десять років), Товариство не несло ризик зменшення строку дії договору через незаконні дії ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України визначено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах не йдеться про розірвання договору оренди землі від 18.11.2015р., виконання цього договору на умовах, запропонованих Товариством у додатковій угоді від 01.09.2023р. до цього договору, не потягне для ОСОБА_1 шкоди, оскільки він так само продовжуватиме отримувати орендну плату від Товариства у визначеному договором розмірі, інші умови договору, окрім строку його дії, залишатимуться без змін.

При цьому Суд також зважає на те, що у матеріалах справи вави відсутні докази, які б вказували, що ОСОБА_1 має намір та може укласти договір оренди земельної ділянки, яка є об`єктом договору оренди землі від 18.11.2015р., після закінчення строку дії останнього з іншою особою на більш вигідних для себе умовах, зокрема, за більшу оренду плату, або що має намір використовувати вказану земельну ділянку для власних потреб.

У листі від 11.09.2023р. ОСОБА_1 посилається на те, що має намір самостійно обробляти земельну ділянку площею 2,7949га, кадастровий №1820880200:04:000:0165, проте Суд оцінює таке посилання критично, оскільки ОСОБА_1 після незаконного укладення з Товариством в особі директора ОСОБА_6 угоди про припинення договору оренди від 21.01.2020р. уклав з фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 договір оренди землі від 20.11.2020р. щодо цієї ж земельної ділянки строком на 10 років, що, як зазначено вище, встановлено рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2023р. у справі №274/1258/21, що вказує на те, що ОСОБА_1 до 20.11.2030р. не мав наміру обробляти відповідну земельну ділянку.

Враховуючи викладене, Суд вважає, що позов Товариства підлягає задоволенню, проте з урахуванням того, що договір оренди землі від 18.11.2015р. набрав чинності 18.11.2015р., а не 23.03.2016р. (про що зазначено вище), тобто строк його дії (строк укладення) має бути продовжено не до 20.10.2028р., як зазначено у додатковій угоді від 01.09.2023р. до договору оренди землі від 18.11.2015р., а до 16.06.2028р., та без посилання на те, що додаткова угода набуває чинності з моменту її державної реєстрації, оскільки остання на даний час не передбачена законодавством України (про що також зазначено вище).

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 на користь Товариства у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 2684,00грн. (судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, а.с.4. 5).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х А В Л И В:

1.Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Андріяшівка Агро" (Житомирська область, Бердичівський район, с.Андріяшівка, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 36533031) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

2.Визнати укладеною додаткову угоду від 01.09.2023р. до договору оренди землі, укладеного 18.11.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андріяшівка Агро" та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 2,7949га, кадастровий №1820880200:04:000:0165, розташованої на землях Андріяшівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, у наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди землі від 18.11.2015р.

01.09.2023р. с.Андріяшівка

Товариство з обмежено відповідальністю "Андріяшівка Агро", іменоване надалі "Орендар", в особі директора ОСОБА_2 , який діє на підставі Статуту, з одного боку, і ОСОБА_1 , іменована надалі "Орендодавець" (РНОКПП НОМЕР_1 ) з іншого боку, разом надалі іменовані Сторони, а кожен окремо Сторона, уклали цю Додаткову угоду (далі Додаткова угода) до Договору оренди землі від 18.11.2015р. (далі Договір) про нижченаведене:

1.Із врахуванням обставин, встановлених рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2023р. по справі №274/1258/21 "Орендар" та "Орендодавець" дійшли згоди внести зміни до Договору від 18.11.2015р.

2. Змінити перше речення п. 8 Договору та викласти його в наступній редакції:

"Цей Договір укладено на строк до 16.06.2028р.".

3.Інші умови вищевказаного Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

4.Дана Угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.

5.Дана Угода набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН:

ОРЕНДАР: ТОВ "Андріяшівка Агро", адреса: вул.Садова,6, с.Андріяшівка Бердичівського р-ну, п.i.13364 ЄДРПОУ 36533031 Директор

---

Борис БАЗИЛІВСЬКИЙОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОСОБА_1 адреса: вул.Сонячна, с.Андріяшівка Бердичівського р-ну, п.і. 13364 РНОКПП НОМЕР_1

---

".

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріяшівка Агро" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 2684,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Корбут