Єдиний унікальний № 371/917/22
Номер провадження № 1-кп/371/57/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2024 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022111220000003 від 02.01.2022 року, за обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч.ч. 2, 4 ст.358 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинуваченій ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст.191, ч.ч.2, 4 ст.358 КК України, а саме в тому, що вона, будучи працівником юридичної особи, яка не є службовою особою підробила документ з метою використання, використала завідомо підроблений документ та привласнила чуже майно яке було ввірено їй як працівнику юридичної особи.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, а зокрема зазначив, що обвинувальний акт не містить печатки Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документа, обвинувальний акт не містить відомостей про час вчинення кримінального правопорушення; обвинувальний акт не має містить посилань на докази, отримані протягом досудового розслідування. Тому вважає обвинувальний акт таким що не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства та просить повернути прокурору Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області.
Обвинувачена ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання підтримала клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурор під час підготовчого судового засідання заперечував щодо задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. На сторону обвинувачення покладено доказувати вину обвинуваченого у вчиненні злочину. Обвинувальний акт саме містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, правову кваліфікацію, формулювання обвинувачення, а тому не підлягає повернення прокурору. Наполягав на призначенні судового розгляду у даному кримінальному провадженні, також висловив думку про необхідність звернутися до відділу Обухівського районного сектору №2 Філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області з дорученням складання досудової доповіді відносно обвинуваченої.
Представник потерпілої сторони в підготовче судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про відмову у заявленому клопотанні захисника про повернення обвинувального акту прокурору та необхідність призначення справи до судового розгляду, з таких підстав.
За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Пунктом а) ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Аналогічна позиція зазначена в рішенні від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії».
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту а) п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальному провадженні надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві від 24 жовтня 2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
У п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Зокрема, згідно з п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення, дату та місце його складення та затвердження. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність, або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Як вбачається з обвинувального акту складеного слідчим та затвердженого прокурором 26.09.2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.ч.2, 4 ст.358 КК України.
Стосовно доводів захисника про те що обвинувальний акт не скріплено печаткою, суд не приймає їх до уваги, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не встановлено обов`язку прокурора скріплювати обвинувальний акт печаткою. У законодавстві міститься вимога лише щодо підпису прокурором обвинувального акту. Єдиною законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Щодо доводів захисника як на підставу для повернення обвинувального акту на те, що в обвинувальному акті міститься неточна інформація, про фіксацію часу події, суд не може вийти за межі предмета судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдатися до дослідження обставин кримінального провадження, оцінка яких надається під час розгляду по суті.
Також, суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п.3 ч.3 ст.314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування. До таких порушень належать: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо), та приходить до висновку, що підстав для повернення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування прокурору відсутні.
Судом встановлено, що підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає. Підстав для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Миронівському районному суду Київської області та може розглядатись одноособово, у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілої, її представника, обвинуваченої та її захисника.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314 -317 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.ч.2, 4 ст.358 КК України прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного 02.01.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111220000003, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.ч.2, 4 ст.358 КК України, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Миронівського районного суду Київської області 24 червня 2024 року о 10-30 годині.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Доручити Обухівському районному сектору №2 Філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області в строк до 19 червня 2024 року скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кагарлик, Київської області, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресом: АДРЕСА_1 .
Встановити строк надання досудової доповіді до Миронівського районного суду Київської області до 24 червня 2024 року.
Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Миронівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119317204 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Миронівський районний суд Київської області
Кириленко М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні