Ухвала

від 11.12.2024 по справі 371/917/22

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/917/22

Номер провадження № 1-кп/371/57/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миронівка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111220000003 від 02.01.2022 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кагарлик Київської області, українки, громадянка України, неодруженої, працює в акціонерному товаристві «Укрпошта» начальником пересувного відділення зв`язку №15, з вищою освітою, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ч. 4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , відповідно до наказу Київської міської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» № 5908-п від 26.10.2021 прийнята на посаду начальника пересувного відділення поштового зв`язку № 15 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта».

Відповідно до Положення про Пересувне відділення поштового зв`язку № 15 Київської міської дирекції АТ Укрпошта від 01.09.2020, затвердженого філією Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», начальник пересувного відділення поштового зв`язку у своїй роботі керується Конституцією України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, даним Положенням та виконує визначені обов`язки, в тому числі:

- доставку пошти в частині доставки адресатам відправлень, періодичних друкованих видань, рахунків, рекламної та/або інформаційної продукції, пенсії та грошової допомоги, поштових переказів на доставній дільниці (дільницях);

- несе повну колективну та індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження грошових коштів, поштових відправлень.

Встановлено, що 15.11.2021 (точного часу не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника пересувного відділення поштового зв`язку № 15, Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», у відповідності до положень п. 5.1 та 5.2 «Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомоги національним оператором поштового зв`язку», затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України Міністерства праці та соціальної політики України №464/156 від 28.04.2009, отримала у центрі поштового зв`язку № 6 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», що розташований за адресою: вул. Столична 1 м. Кагарлик Обухівського району Київської області, поштовий індекс 09200, грошову готівку для виплати пенсії та субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, які є коштами державного бюджету. При цьому, серед отримувачів субсидій в списку осіб, зазначених у відомості про виплату субсидій у грошовій готівковій формі «форми В1-М», зазначено як отримувача субсидії в сумі 786 гривень 16 копійок ОСОБА_6 .

У подальшому, 18.11.2021 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 , яка користуючись тим, що у неї залишились невиплачені готівкові кошти в сумі 786 гривень 16 копійок, які вона мала видати ОСОБА_6 , виник умисел на привласнення вказаних грошових коштів на свою користь.

18.11.202 в період часу з 11 годин 00 хвилин по 13 годин 00 хвилин, (точного часу не встановлено), ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне привласнення готівковими коштами, призначеними для видачі субсидії ОСОБА_6 , порушуючи вимоги чинного законодавства України, будучи матеріально-відповідальною особою за схоронність довірених їй матеріальних цінностей, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме у 2-ій доставній дільниці пересувного відділення поштового зв`язку № 15 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», яка розташована за адресою: вул. Незалежності, 26 с. Вікторівка Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області, ОСОБА_5 , в порушення вимог п.п. 5.3, 5.4, 5.7 «Інструкції про виплату та доставки пенсій, соціальних допомоги національним оператором поштового зв`язку», Затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України Міністерства праці та соціальної політики України № 464/156 від 28.04.2009, у відомості № 18/3234 за «формою В1-М» від 15.11.2021 про виплату субсидій у грошовій готівковій формі, навпроти прізвища ОСОБА_6 , в графі «підпис одержувача» власноручно поставила підпис, тим самим затвердивши отримання останньою субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 786 гривень 16 копійок. Після чого, відомість за «формою В1-М» ОСОБА_5 , надала контролюючій особі центру поштового зв`язку № 6 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», тим самим прозвітувавшись про вручення субсидії ОСОБА_6 , а грошові кошти в сумі 786 гривень 16 копійок, які є коштами державного бюджету привласнила собі, розпорядившись ними на власний розсуд.

Тим самим, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 привласнила майно, а саме грошові кошти в сумі 786 гривень 16 копійок, завдавши ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, 15.11.2021 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника пересувного відділення поштового зв`язку № 15, Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», у відповідності до положень п. 5.1 та 5.2 «Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомоги національним оператором поштового зв`язку», затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України Міністерства праці та соціальної політики України № 464/156 від 28.04.2009, отримала у центрі поштового зв`язку № 6 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», що розташований за адресою: вул. Столична 1 м. Кагарлик Обухівського району Київська область, поштовий індекс 09200, грошову готівку для виплати пенсії та субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, які є коштами державного бюджету. При цьому, серед отримувачів субсидій в списку осіб, зазначених у відомості про виплату субсидій у грошовій готівковій формі «форми В1-М», зазначено як отримувача субсидії в сумі 786 гривень 16 копійок ОСОБА_6 .

15.11.2021 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) після отримання готівки у ОСОБА_5 з метою привласнення частини отриманих коштів, а саме субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, яку вона мала виплатити ОСОБА_6 виник умисел на підробку відомості про виплату субсидій у грошовій готівковій формі, «форми В1-М» від 15.11.2021.

18.11.2021 в період часу з 11 годин 00 хвилин по 13 годин 00 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу з метою протиправного привласнення готівковими коштами, отриманими для видачі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці, а саме у 2-ій доставній дільниці пересувного відділення поштового зв`язку № 15 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», яка розташована за адресою: вул. Незалежності, 26 с. Вікторівка Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області ОСОБА_5 , у порушення вимог п.п. 5.3, 5.4, 5.7 «Інструкції про виплату та доставки пенсій, соціальних допомоги національним оператором поштового зв`язку», затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та зв`язку України і Міністерства праці та соціальної політики України № 464/156 від 28.04.2009, у відомості за «формою В1-М» про виплату субсидій у грошовій готівковій формі за жовтень 2021 року, навпроти прізвища ОСОБА_6 , у графі «Підпис одержувача» власноручно поставила підпис, тим самим підробила офіційний документ та затвердивши отримання останньою субсидії в сумі 786 гривень 16 копійок.

Тим самим, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 підробила з метою використання офіційний документ, а саме відомість за «формою В1-М» про виплату субсидій у грошовій готівковій формі за жовтень 2021 року.

Крім того, ОСОБА_5 18.11.2021 у центрі поштового зв`язку № 6 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», що розташований за адресою: вул. Столична 1 м. Кагарлик Обухівського району Київська область в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на посаді начальника пересувного відділення поштового зв`язку № 15, Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», в кінці свого робочого дня, з метою привласнення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_6 у сумі 786 гривень 16 копійок, які є коштами державного бюджету, достовірно знаючи, що підпис у відомості за «формою В1-М» про виплату субсидій у грошовій готівковій формі за жовтень 2021 року, навпроти прізвища ОСОБА_6 , в графі «Підпис одержувача» підроблений і не належить ОСОБА_6 , у відповідності до положень п. 5.7 «Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку», затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та зв`язку України і Міністерства праці та соціальної політики України №464/156 від 28.04.2009, використала завідомо підроблену відомість за «формою В1-М» про виплату субсидій у грошовій готівковій формі за жовтень 2021 року, здавши її контролюючій особі центру поштового зв`язку № 6 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта», що розташований за адресою: вул. Столична 1 м. Кагарлик Обухівського району Київська область, тим самим прозвітувавшись про виплату субсидії ОСОБА_6 .

Тим самим, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 використала завідомо підроблений офіційний документ, а саме відомість за «формою В1-М» про виплату субсидій у грошовій готівковій формі за жовтень 2021 року здавши її контролюючій особі центру поштового зв`язку № 6 Київської міської дирекції АТ «Укрпошта».

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має. Збитки їй відшкодовані.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілої.

Суд визнав за можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілої ОСОБА_7 .

Захисник-адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив звільнити від кримінальної відповідальності з подальшим закриттям кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у зв`язку із введенням в дію Закону України про декриміналізацію вчинених кримінальних правопорушень. З втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за ч.1 ст.191 КК України; за ч.2 ч.4 ст.358 КК України - закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків передбачених ч.1 ст.49 КК України.

Обвинувачена підтримала клопотання захисника та просила закрити кримінальне провадження по вказаній справі. Заявила про те, що наслідки закриття кримінального провадження їй зрозумілі і роз`яснені.

Прокурор проти клопотання сторони захисту не заперечив.

Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснено, що суд, за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, може закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності, звільнити особу від кримінальної відповідальності. Разом з тим, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення, закон надає їй право заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні запевнила, що їй відомо про те, що таке звільнення є нереабілітуючою підставою та про наслідки такого звільнення.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, з`ясувавши позицію обвинуваченої та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до наступних висновків.

Порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, регламентовано параграфом 2 глави 24 КПК України.

Згідно з п.1 ч.2, ч.8 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 191 КК України та ч.2 ч.4 ст. 358 КК України. Події мали місце 15.11.2021 року та 18.11.2021 року. Сума привласненого чужого майна складає 786, 16 гривень.

Щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України суд приходить до таких висновків.

Частина 1 ст.2ККУкраїни передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

9 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX(далі - Закон №3886-IX).

Законом №3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, статті 185,190,191 КК України фактично містять посилання на ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметру для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Отже, з часу набуття 9 серпня 2024 року чинності Законом №3886-IX, кримінальна відповідальність за статтями185,190,191 КК України може настати лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24), зроблено правовий висновок, відповідно до якого Закон №3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 191 КК України у 2021 році становила 2189 гривні, у 2024 році 3028 гривень.

Відповідно до обвинувального акта вартість привласненого ОСОБА_5 майна потерпілої становить 786, 16 гривень, що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, у цьому кримінальному провадженні за ч.1 ст. 190 КК України, вартість майна, яке привласнила обвинувачена, на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2189 гривні станом на 2021 рік, отже, до цих діянь мають застосуватись положення ст.5КК України і станом на сьогодні інкриміновані обвинуваченій дії не підпадають під ознаки злочину, передбачених ч. 1 ст. 191 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Враховуючи той факт, що в цьому кримінальному провадженні, обвинуваченою надана згода на закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, суд керується положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 479-2 КПК.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Щодо кримінальних правопорушень передбачених ч.2, ч.4 ст. 358 КК України суд приходить до таких висновків.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п.2 ч.1 ст.49 КК України).

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується за ч.2 ст. 358 КК України - підроблення працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою з метою використання, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, та за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення за ознаками ч.2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальними проступками (ст.12 КК України), за які передбачено покарання: ч.2 ст.358 КК України - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; ч.4 ст.358 КК України - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

З обвинувального акту вбачається, що інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченою ОСОБА_5 мали місце 15.11.2021 року та 18.11.2021 року, тобто на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження минуло більше трьох років.

Інших злочинів в період з 15 листопада 2021 року по 11 грудня 2024 року ОСОБА_5 , не скоювала.

На виконання вимог ч.2 ст.285 КПК України, ОСОБА_5 , роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_5 раніше не судима, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбачених ч.2 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, враховуючи положення Кримінального кодексу України, відповідно до якого особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за дані правопорушення протягом трьох років з дня їх вчинення, враховуючи те, що на даний час вказані строки минули, та проти закриття кримінального провадження не заперечує і сама обвинувачена, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 49, статтями 284,369,371,372,376,479-2 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження №12022111220000003, внесене до ЄРДР 02.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_5 , від кримінальної відповідальності за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12022111220000003, внесене до ЄРДР 02.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України - закрити, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи №1091,1398-1400/22-23 від 30.07.2022 року в розмірі 11 326, 2 (одинадцять тисяч триста двадцять шість гривень двадцять копійок) гривень.

Речові докази: відомість №18/3234 «»форма В1-М» від 15.11.2021 «на виплату субсидій у грошовій готівковій формі за 2 доставною дільницею 08830 виплати об`єкта УСЗН Обухівської РДА (Миронівський відділ)», в якій зазначений одержувач ОСОБА_6 (№особового рахунку одержувача 9658) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Миронівський районний суд Київської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1