Ухвала

від 23.05.2024 по справі 405/3049/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3049/24

провадження № 1-кс/405/1243/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,, захисника підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023120000000115 від 08.07.2023, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

старший слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному № 22023120000000115 від 08.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023120000000115 від 08.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є Російська Федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.

Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН.

Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет України, відповідно якої проголошувався «державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі РФ).

Так, згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31.05.1997, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі, укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ).

Згідно зі ст.ст. 2, 3 вказаного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та РФ і розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 20 лютого 2014 року вище політичне та військове командування Російської Федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20.02.2014.

Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою, 21.02.2022 Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24.02.2022 о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати в Україні так звану «спеціальну військову операцію».

У подальшому, Збройні Сили РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

З цього моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема, резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ) та ін.)».

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили на території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

24.02.2022 Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в подальшому був неодноразово продовжений і безперервно триває до цього часу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у селі Круглоозерка Бехтерської територіальної громади Скадовського району Херсонської області до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України.

Починаючи з 24.02.2022 по теперішній час вся територія Скадовського району Херсонської області, в тому числі територія с. Круглоозерка Бехтерської територіальної громади, тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора РФ (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія), є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Після тимчасової окупації російськими військами АДРЕСА_1 , представниками збройних формувань держави-агресора РФ було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території вказаної громади та інших районних центрах Херсонської області (т.зв. «муніціпальні округи») шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громадян, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

У квітні 2022 року, більш точний час досудовим слідством встановити не видалося за можливим, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, перебуваючи у с. Круглоозерка Бехтерської територіальної громади Скадовського району Херсонської області, яке з 24.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, та впровадження стандартів освіти держави-агресора РФ у закладі освіти «Круглоозерський ліцей Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області» (код ЄДРПОУ 24953437, вулиця Шкільна, будинок 27, с.Круглоозерка, Бехтерська територіальна громада, Скадовський район, Херсонська область, Україна, 75654), маючи відповідний досвід роботи, кваліфікацію, навички та професійні якості, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників збройних формувань РФ і окупаційної влади військово-цивільної адміністрації Херсонської області, та добровільно зайняв посаду директора закладу освіти «Круглоозерський ліцей Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області», на базі якого представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области «Круглоозерская школа Голопристанского муниципального округа» (273430, Херсонська область, м.о. Голопристанський, с.Круглоозерка, вул. Шкільна, буд.27).

В подальшому, перебуваючи на посаді директора вказаного закладу освіти, ОСОБА_5 , користуючись повноваженнями та правами керівника закладу освіти, виконуючи вказівки очільників окупаційної адміністрації держави-агресора і представників збройних формувань РФ, з метою підтримки та утвердження окупаційної влади РФ на території АДРЕСА_1 , розпочав впроваджувати критерії та стандарти освітнього процесу, регламентовані нормами та вимогами федерального законодавства РФ у сфері освіти, в освітній процес підпорядкованого йому закладу освіти (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области «Круглоозерская школа Голопристанского муниципального округа».

Крім того, перебуваючи на посаді директора вказаного закладу освіти, діючи умисно, з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора, ОСОБА_5 проводить військово-патріотичні заходи, спрямовані на підтримку російських окупаційних військ і збройних підрозділів силових структур Російської Федерації.

Зокрема, на початку березня 2024 року ОСОБА_5 , будучи директором закладу освіти (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України та підтримки російських окупаційних військ і збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, організував заходи по зібранню гуманітарної допомоги т.зв. «учасникам специальной военной операции».

За результатами проведення вказаного заходу, 03.03.2024 ЗМІ окупаційної влади РФ на загальнодоступному сайті мережі Інтернет «ВКонтакте» на сторінці «ГБОУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розміщено публікацію « ІНФОРМАЦІЯ_3 » учащиеся под руководством координатора волонтёрского отряда ОСОБА_8 приняли участие в сборе гуманитарной помощи участникам специальной военной операции», в якій зазначено про збір гуманітарної допомоги педагогами, учнями та батьками учнів для окупаційних збройних формувань держави-агресора РФ.

Тобто, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді директора (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное образовательное учреждение Херсонской области « ІНФОРМАЦІЯ_2 », створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області на базі загальноосвітньої школи - «Круглоозерський ліцей Бехтерської сільської ради Скадовського району Херсонської області», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив пропаганду у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та вчинив дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 03.04.2024, 04.04.2024, 05.04.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023120000000115 від 08.07.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 30.03.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).

Таким чином, 30.03.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме у здійсненні громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Постановою слідчого від 08.04.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні та проведенням бойових дій та окупацією частини Херсонської області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окуповані території Херсонської області у с. Круглоозерка Бехтерської територіальної громади Скадовського району Херсонської області, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи зазначені обставини до Ленінського районного суду м.Кіровограда в порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для розгляду вказаного клопотання, підозрюваний за судовим викликом в судове засідання не з`явився.

За результатами судового розгляду 23.04.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда задоволено клопотання слідчого погодженого прокурором про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1.Повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 06.07.2023.

2.Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.12.2023.

3.Відповіддю на доручення від 06.03.2024 №61/7/1831нт.

4.Протоколом огляду від 04.03.2024.

5.Протоколом огляду від 29.02.2024.

6.Висновком експерта від 27.03.2024 №СЕ-19/112-24/3222-ФП.

7.Повідомленням про підозру від 30.03.2024.

8.Іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у здійсненні громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема передбачених статтею 111-1 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Про те, що територія с. Круглоозерка Бехтерської територіальної громади Скадовського району Херсонської області є тимчасово окупованою територією України свідчить таке:

Згідно зп.7ч.1ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014№ 1207-VII, тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, станом на 30.04.2024 вся територія Скадовського району Херсонської області, у тому числі с. Круглоозерка Бехтерської територіальної громади Скадовського району Херсонської області є тимчасово окупованою територією України.

Таким чином, факт тимчасової окупації території с. Круглоозерка Бехтерської територіальної громади Скадовського району Херсонської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 297-2 КПК України відомостями про те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України свідчать такі докази: відповідь на доручення від 25.04.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 .

Про те, що підозрюваний переховується від слідства та суду свідчить таке:

- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 на 03.04.2024, 04.04.2024, 05.04.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023120000000115 від 08.07.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо;

- проведеними оперативно-розшуковими заходами згідно з відповіддю на доручення від 25.04.2024, встановлено, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.

Жодного разу у призначений час громадянин ОСОБА_5 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Враховуючи те, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно відповіді на доручення підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Наведені обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території, де переховується від органів досудового розслідування.

Враховуючи наведене, з метою досягнення завдань кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, необхідним вбачається отримати дозвіл слідчого судді на проведення спеціального досудового розслідування.

Наведені положення КПК України щодо можливості проведення спеціального досудового розслідування повністю узгоджуються з діючою судовою практикою.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 :

- обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України;

- переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибув на виклик без поважної причини більше 2 разів, не прибув на судовий виклик);

- переховується на тимчасово окупованій території України.

Слідчий в клопотанні вказав, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22023120000000115 від 08.07.2023 стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.111-1 КК України, спеціального досудового розслідування.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку слідчого та захисника, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023120000000115 від 08.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.111-1 КК України (а.к. 11 витяг з ЄРДР від 08.07.2023).

Щодо процесуального статусу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою -сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 30.03.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).

Таким чином, вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України відбулося у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

30.03.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме у здійсненні громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, та у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Щодо обґрунтованості підозри:

Відповідно до ч.2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується матеріалами доданими до клопотання.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.111-1 КК України.

Щодо факту переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного суду від 19.06.2018, справа № 659/234/16-к).

- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 на 03.04.2024, 04.04.2024, 05.04.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023120000000115 від 08.07.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо;

- проведеними оперативно-розшуковими заходами згідно з відповіддю на доручення від 25.04.2024, встановлено, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.

В судовому засіданні встановлено, що жодного разу у призначений час громадянин ОСОБА_5 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Так, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно відповіді на доручення підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Стаття 281 КПК України зазначає, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 від 08.04.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук (а.к. 48).

З матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування вжито достатньо заходів, для того, щоб дійти висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження наявні відомості про те, що ОСОБА_10 обізнаний про те, що він розшукується компетентними органами України за вчинення ним злочину проти держави, у зв`язку з чим, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування.

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 (ч. 1 ст. 297-1 КПК України)

Відповідно доч.2ст. 297-1 КПК спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбаченихстаттями 109,110,110-2,111,111-1,111-2,112,113,114,114-1,114-2,115,116,118,частиною другоюстатті 121,частиною другоюстатті 127, частинамидругоюітретьоюстатті 146,статтями 146-1,147,частинами другою - п`ятоюстатті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем),статтями 209,255-258-6,348,364,364-1,365,365-2,368,368-2,368-3,368-4,369,369-2,370,379,400,408,436,436-1,437,438,439,440,441,442,443,444,445,446,447Кримінального кодексуУкраїни,стосовно підозрюваного,крім неповнолітнього,який переховуєтьсявід органівслідства тасуду натимчасово окупованійтериторії України,на територіїдержави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,з метоюухилення відкримінальної відповідальностіта/абооголошений уміжнародний розшук.

Частиною 2статті 7 КПК Українивстановлено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Відповідно до вимогст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченомуКримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

З урахуванням викладених обставин, в судовому засіданні, на підставі письмових матеріалів, доданих до клопотання, враховуючи, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно відповіді на доручення підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину щодо якого, відповідно до ч. 2ст. 297-1 КПК України, передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.297-1 - 297-4,309, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Здійснювати спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженню № 22023120000000115 від 08.07.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Копію ухвали суду надіслати прокурору, слідчому та захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_11