Рішення

від 27.05.2024 по справі 541/1588/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1588/23

Номер провадження 2/541/39/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 травня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Шатілової Л.Г., з участю секретаря судового засідання - Гуриної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргород в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР 911" в особі керівника ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Бейгул А.Г. звернулася до суду від імені ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТОВ «ЕЛЕВАТОР 911» про захист честі, гідності та ділової репутації, в якій просила: визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та право на недоторканість ділової репутації наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 на відеохостингу - «YouTube », на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому поширено недостовірну та неправдиву інформацію відносно ОСОБА_1 , наступного змісту:

«Значить, потім після, там, десятого разу: «флаг ДНР повесим і будем здесь работать». Потім ці флаги ДНР я почув від ОСОБА_1 , який мені тут розказував, що ми зараз там і діляночку ШБУ 8 до себе приєднаємо»;

« ОСОБА_5 дуже розійшовся, скажімо так, він навіть вирішив показати мирному, доброму населенню міста Миргорода, що коли ти участвуєшь в тендері на оренду земельної ділянки під елеватор, яка була орендована після того, як елеватор, скажімо так, вірніше, під час того, як елеватор вже був на стадії будівництва, і це вже було велике порушення, за яке в Україні є великі штрафи»;

«… привозити оцих озброєних, спортивних, крутих, накачаних хлопців»

«…І купують зерно за готівку…»

«… автомобілі з готівкою, набитою готівкою, чорною? Походження якої, як мені зараз заявляють, йде з Донецька частини, з копанок вугільних, де вугілля видобувається і потім продається за готівку. Якби, різне, різне походження цієї готівки»;

«Я вважаю, ОСОБА_5 , так, … що не потрібно більше грабувати нашу державу»

«… ці елеватори побудовані для того, щоб купувати зерно за готівку»;

«…оці всі, сепаратиські, скажімо так, моменти, які в нас в Україні, були під. прапором кума ОСОБА_9 - ОСОБА_10 . Вони привели до того що, вам усім допомагали, вас всіх кришували»;

«Ви всі привели біду в нашу країну, велику біду»;

«… займатися, цим чорним бізнесом»;

«Ви на своїх активах і так можете почати працювати в білу»;

«Війна вже розпочалася. Ви в цій схемі були одним із тисячі, людей які або прямо або

опосередковано зробили так, щоб ця війна розпочалася»;

«Давайте починати працювати в білу»;

«Робимо дуже великий об`єм роботи для того, щоб такі талановиті бізнесмени в нашій державі працювали в рамках закону, а не по поняттях чи по безпредєлу»; зобов`язати ОСОБА_2 протягом п`яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширені недостовірні відомості у той самий спосіб, що вони були поширені, а саме шляхом оприлюднення на відеохостинг у - « YouTube », на своєму каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », нового відеозапису зачитавши вступну та резолютивну частину рішення по суті даного спору, а також стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 квітня 2023 року на відеохостинг у - « YouTube », на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_2 було опубліковано відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ), у якому ОСОБА_2 особисто висказує недостовірну та неправдиву інформацію відносно ОСОБА_1 , наступного змісту, мовою оригіналу:

«Значить, потім після, там, десятого разу: «флаг ДНР повесим і будем здесь работать». Потім ці флаги ДНР я почув від ОСОБА_1 , який мені тут розказував, що ми зараз там і діляночку ШБУ 8 до себе приєднаємо»;

« ОСОБА_5 дуже розійшовся, скажімо так, він навіть вирішив показати мирному, доброму населенню міста Миргорода, що коли ти участвуєшь в тендері на оренду земельної ділянки під елеватор, яка була орендована після того, як елеватор, скажімо так, вірніше, під час того, як елеватор вже був на стадії будівництва, і це вже було велике порушення, за яке в Україні є великі штрафи»;

«… привозити оцих озброєних, спортивних, крутих, накачаних хлопців»

«…І купують зерно за готівку…»

«…автомобілі з готівкою, набитою готівкою, чорною. Походження якої, як мені зараз заявляють, йде з Донецька частини, з копанок вугільних, де вугілля видобувається і потім продається за готівку. Якби, різне, різне походження цієї готівки»;

«Я вважаю, ОСОБА_5 , так, … що не потрібно більше грабувати нашу державу»

«… ці елеватори побудовані для того, щоб купувати зерно за готівку»;

«…оці всі, сепаратиські, скажімо так, моменти, які в нас в Україні, були під. прапором кума ОСОБА_9 - ОСОБА_10 . Вони привели до того що, вам усім допомагали, вас всіх кришували»;

«Ви всі привели біду в нашу країну, велику біду»;

«… займатися, цим чорним бізнесом»;

«Ви на своїх активах і так можете почати працювати в білу»;

«Війна вже розпочалася. Ви в цій схемі були одним із тисячі, людей які або прямо або опосередковано зробили так, щоб ця війна розпочалася»;

«Давайте починати працювати в білу»;

«Робимо дуже великий об`єм роботи для того, щоб такі талановиті бізнесмени в нашій державі працювали в рамках закону, а не по поняттях чи по безпредєлу».

Вважала, що у вказаному відео ОСОБА_2 було поширено широкому колу осіб наведеної вище недостовірної та образливої інформації, в порушення особистих прав на повагу до гідності та честі ОСОБА_1 , та на недоторканість його ділової репутації, оскільки така інформація є спотворена та принизлива з боку громадськості та суспільства, з урахуванням ситуації яка відбувається в країні на тлі військової агресії російської федерації. Висловлювання відповідача паплюжать честь, гідність та підривають ділову репутацію Позивача.

У своєму відеозаписі ОСОБА_2 висловлює недостовірну інформація відносно позивача, посилаючись на відношення ОСОБА_1 до т.з. терористичної організації «ДНР»; вказує що елеватор в Миргороді будувався нібито в порушення норм діючого законодавства; вказує що позивач привозив якихось озброєних людей; стверджує що елеватори працюють в порушення норм діючого законодавства, чим безпідставно інкримінує позивачу вчинення кримінальних правопорушень; зокрема безпідставно обвинувачує позивача у використанні чорної готівки та інших злочинів, зокрема з території міста Донецька; стверджує про грабування позивачем країни; безпідставно приписує сепаратизькі погляди та дії, які нібито за рахунок ОСОБА_1 призвели до війни в країні; а також обвинувачує у занятті чорним бізнесом.

З-поміж безпідставних обвинувачень, відповідач висловлює в адрес ОСОБА_1 публічні образи наступного змісту; «грабують нашу державу; сепаратиські моменти; вас всіх кришували; ви всі привели біду в нашу країну; ви в цій схемі були одним із тисячі, людей які або прямо або опосередковано зробили так, щоб ця війна розпочалася; здійснення діяльності по поняттях чи по безпредєлу».

Між тим, у своєму відеозаписі ОСОБА_2 , окрім зазначення такої недостовірної інформації, не надає жодного доказу, обґрунтування або підтвердження своїм висловлюванням. Вказані безпідставні обвинувачення та публічні образи грубо пригнічують честь та гідність позивача та порушують його особисті немайнові права, так як доступ до відеозапису є вільним і кожна особа, яка має доступ до Інтернет-ресурсу, серед яких родичи, друзі, близькі особи, бізнес-партнери, та особи які знайомі з позивачем та мають ділові стосунки, отримують недостовірну інформацію, яка висвітлює ОСОБА_1 у негативному світлі подій, що осудливо відображається як на соціально-сімейних відносинах так і публічно-ділових справах.

ОСОБА_2 у своєму опублікованому відео інкримінує вчинення позивачами тяжких та особливо тяжких злочинів, а також поширює недостовірну та неправдиву інформацію широкому колу осіб, яка не має жодного доказу.

На противагу зазначеного відповідачем, слід зауважити, що в силу своїх можливостей ОСОБА_1 , приймає завзяту участь в підтримці Збройних сил України, шляхом забезпечення Українських солдатів військовою амуніцією, засобами захисту, а також технічними засобами, за для відсічі протиправних та аморальних дій країни агресора. Підприємницька діяльність позивача направлена на дотримання Конституції України, її Законів та підзаконних нормативно-правових актів та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В свою чергу розміщена і поширена щодо позивача інформація яка є недостовірною, має на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію, перекрутити її зміст та створити враження про вчинення позивачем кримінальних правопорушень, є неправдивою, відтак, не є оціночними судженнями, а поширення такої інформації ганьбить гідність, честь, та ділову репутацію ОСОБА_1 , а також такі дії завдають моральної шкоду.

Станом на час звернення до суду відео набрало майже тисячу переглядів, а отже поширено великому колу глядачів. З огляду на викладене, ділова репутація позивачів підлягає захисту шляхом спростування недостовірної інформації.

Ухвалою суду від 10.05.2023 року по справі відкрито провадження і постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

30.05.2023 року від відповідача ОСОБА_2 , надійшла заява, в якій останній повідомив, що з вересня 2018 року проживає в Республіці Італія і від суду не отримав позовну заяву ОСОБА_8 з усіма додатками до неї, у зв`язку з чим просив у спосіб встановлений ст. 498 ЦПК України вручити йому позову заяву з доданими документами та судову повістку, а також продовжити процесуальний строк на подачу заяви про визнання позову чи заяви про його заперечення.

09.10.2023 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області було доручено Генеральному консульству України в Мілані вручити відповідачу громадянину України - ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про час і місце проведення судових засідань, матеріали позовної заяви з додатками. Провадження у справі зупинено та визначено резервні дати судового засідання 18.03.2024, 22.04.2024 (а.с.170).

17.05.2024 з Генерального консульства України в Мілані матеріали судового доручення повернулися без виконання.

27.05.2024 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, судом вживалися заходи для повідомлення останнього про час , день і місце слухання справи. Судова повістка йому була направлена за місцем його останнього реєстрації, але повернулась без вручення через відсутність адресата за вказаною адресою. Крім того, копія позовної заяви з додатками направлялася через Генеральне консульство Україні в Мілані, за адресою вказаною відповідачем.

Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Суд, враховує той факт, що відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про перебування на розгляді даної цивільної справи, при цьому, за період перебування на розгляді суду позовної заяви відповідач не скористався своїми правами, наданими йому чинним законодавством, зокрема, ухилився від отримання документів через Генеральне консульство України в Мілані. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач ТОВ «ЕЛЕВАТОР 911» свого представника в судове засіадння не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань, до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За частиною першою статті 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» визначено інформацію, як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 3 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного - виключена на підставі Закону № 1170-VII від 27 березня 2014 року.

Отже, презумпція недостовірності негативної інформації про особу, передбачена частиною 3 статті 277 ЦК України, втратила свою чинність на підставі Закону №1170-VII від 27 березня 2014 року, виходячи з чого, в силу положень статей 12, 13, 81 ЦПК України позивач повинен довести факт не тільки поширення інформації відповідачем, а й факт її недостовірності, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

В Україні відсутній реєстр власників веб-сайтів. Інформація щодо власника веб-сайту може бути розміщена на самому веб-сайті. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. Ним може бути отримувач послуг хостингу та/або володілець облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет (формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частин каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частин в межах облікового запису).

Тобто, особа реєстранта доменного імені, отримувача послуг хостингу та володільця облікового запису може як співпадати так і не співпадати, а відносини між цими суб`єктами відповідно до яких визначається власник веб-сайту, врегульовані на договірних засадах.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації не відомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Такі правові висновки містяться в п. 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі№ 904/4494/18 (провадження№ 12-110гс19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 19.04.2023 року №78/2023-Д власником веб-сайту: http://www.elevator911.net/ є реєстрант доменного імені elevаtor911.net - Elevator 911 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор 911»), якщо інше не визначене умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, на веб-сайті відео-хостингу «YouTube» (http://www.youtube.com/) власником веб-сайту http://www.elevator911.net/ створено канал відео-контенту, доступний за адресою у мережі Інтернет: http://www.youtube.com/@Elevator911 (а.с.13-22).

У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зазначається наступне:

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які обурюють, шокують чи викликають стурбованість. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає "демократичного суспільства".

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс протии Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Разом з тим, використання ряду мовних зворотів може перетворити твердження про факт в оціночне судження. Наприклад, поширеним прийомом з перетворення твердження про факт в оціночне судження є форма припущення і особистої думки (оцінки). Спірні (оціночні) висловлювання не містять фактичних даних, оскільки часто виражені з застосуванням мовних засобів не у стверджувальній формі, а як припущення, з використанням словосполучень "можливо", "у мене склалося враження", "на мою думку", "схоже на те", "мені видається".

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя. Суд наголошує, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 29 травня 2005 року в справі "Українська прес-група проти України", заява № 72713/01, п. 41).

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам зазначено що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відтак для вирішення спору у цій справі підлягають з`ясуванню наступні обставини: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Також, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі "Лінгенс протии Австрії").

Судом встановлено, що на відеохостінгу - «YouTube », на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому поширено недостовірну та неправдиву інформацію відносно ОСОБА_1 .

За результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 16444 від 17.07.2023, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз їм. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, встановлено, що у наданому текстовому відтворенні відеозапису, розміщеного відповідно до клопотання від 06.04.2023 на відеохостінгу «You Tube», на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відео під назвою« ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ) стосовно ОСОБА_1 містить інформацію негативного характеру, виражена у формі фактичних тверджень , а також міститься негативна інформація образливого характеру, виражена у формі оцінного (оціночного) судження, та інформація негативного характеру у формі оцінних (оціночних) суджень та у формі фактичних тверджень. (а.с.130-153).

Вказана інформація була оприлюднена на відеохостінгу - «YouTube », на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ), на день звернення до суду з позовом відео набрало майже тисячу переглядів, тобто доведено її до відома більше ніж однієї особи, що вважається поширенням інформації в контексті ч.1ст.277 ЦК України та узгоджується з висновками, викладеними в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Враховуючи зміст поширеної відповідачем вищевказаної інформації щодо позивача, не доведеність її достовірності, суд дійшов висновку, що така інформація є негативного характеру, виражена у формі фактичних тверджень та у формі оцінного (оціночного) судження, також є інформацією образливого характеру, виражена у формі оцінного (оціночного) судження.

У пунктах 1, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27лютого 2009 року №1« Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги положення статей 32, 34, 68 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 522/14156/14-ц та від 10 квітня 2019 року в справі №398/4136/15-ц.

У пункті 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Частиною другою статті 302 ЦК України передбачено обов`язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.

Проаналізувавши зміст вищезазначеного оскаржуваного відео під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 )відносно позивача, суд дійшов висновку, що спірна інформація за своїм характером подана у формі фактичних тверджень (даних), оскільки в них категорично зазначаються певні обставини, що нібито мають відношення до позивача. Інформація, що є предметом спору, містить висловлення про конкретні події/обставини, що не може бути витлумачено як такі, що містять оціночні судження.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували достовірність оспорюваної інформації. Отже, викладене свідчить про недостовірність вказаної інформації. В свою чергу поширена відповідачами інформація щодо позивача завдає шкоди його законним інтересам та порушує право позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, в п. 58 рішення в справі «Cicad проти Швейцарії» визначено, що будь-яка особа, яка здійснює своє право на свободу вираження поглядів, бере на себе і відповідальність за свої дії, межі якої залежать від конкретної ситуації. Тобто, ніхто не може бути звільнений від відповідальності за необґрунтовані, безпідставні звинувачення інших осіб. Стаття 10 Конвенції, яка гарантує свободу вираження поглядів, захищає осіб від відповідальності тільки тоді, коли вони діють добросовісно.

За наведених обставин, поширена інформація підлягає спростуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2147,20 грн, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає по 1073,60 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 277, 297, 299 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 82, 141, 223, 263-265, 280-283,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР 911" в особі керівника ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та право на недоторканість ділової репутації наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 на відеохостінг у - « YouTube », на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відео під назвою:

« ІНФОРМАЦІЯ_2 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у якому поширено недостовірну та неправдиву інформацію відносно ОСОБА_1 , наступного змісту:

«Значить, потім після, там, десятого разу: «флаг ДНР повесим і будем здесь работать». Потім ці флаги ДНР я почув від ОСОБА_1 , який мені тут розказував, що ми зараз там і діляночку ШБУ 8 до себе приєднаємо»;

« ОСОБА_5 дуже розійшовся, скажімо так, він навіть вирішив показати мирному, доброму населенню міста Миргорода, що коли ти участвуєшь в тендері на оренду земельної ділянки під елеватор, яка була орендована після того, як елеватор, скажімо так, вірніше, під час того, як елеватор вже був на стадії будівництва, і це вже було велике порушення, за яке в Україні є великі штрафи»;

«… привозити оцих озброєних, спортивних, крутих, накачаних хлопців»

«…І купують зерно за готівку…»

«…автомобілі з готівкою, набитою готівкою, чорною. Походження якої, як мені зараз заявляють, йде з Донецька частини, з копанок вугільних, де вугілля видобувається і потім продається за готівку. Якби, різне, різне походження цієї готівки»;

«Я вважаю, ОСОБА_5 , так, … що не потрібно більше грабувати нашу державу»

«… ці елеватори побудовані для того, щоб купувати зерно за готівку»;

«…оці всі, сепаратиські, скажімо так, моменти, які в нас в Україні, були під. прапором кума ОСОБА_9 - ОСОБА_10 . Вони привели до того що, вам усім допомагали, вас всіх кришували»;

«Ви всі привели біду в нашу країну, велику біду»;

«… займатися, цим чорним бізнесом»;

«Ви на своїх активах і так можете почати працювати в білу»;

«Війна вже розпочалася. Ви в цій схемі були одним із тисячі, людей які або прямо або опосередковано зробили так, щоб ця війна розпочалася»;

«Давайте починати працювати в білу»;

«Робимо дуже великий об`єм роботи для того, щоб такі талановиті бізнесмени в нашій державі працювали в рамках закону, а не по поняттях чи по безпредєлу».

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом п`яти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширені недостовірні відомості у той самий спосіб, що вони були поширені, а саме шляхом оприлюднення на відеохостінгу - «YouTube », на своєму каналі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», нового відеозапису зачитавши вступну та резолютивну частину рішення по суті даного спору.

Стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР 911» в особі керівника ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2147,20 грн. сплаченого судового збору.

Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Бейгул Альбіна Григорівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3138 від 5 вересня 2016 р. видане Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення №62 від 31 серпня 2016 р., юридична адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації, АДРЕСА_3 .

Відповідач: ТОВ «ЕЛЕВАТОР 911» в особі керівника ОСОБА_2 код ЄДРПОУ 44601067, юридична адреса АДРЕСА_4 .

Суддя: Л. Г. Шатілова