Ухвала

від 23.05.2024 по справі 757/23290/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23290/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022102050000133 від 15.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

22.05.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , згідно вимог якого останній проситьнакласти у кримінальному провадженні № 42022102050000133 від 15.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, а саме на :

1) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2512760780000), загальною площею 37,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

2) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2441633580000), загальною площею 51,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

3) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2032731180000), загальною площею 51,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

4) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 461813632108), загальною площею 68,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

5) земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257719532108) площею 0, 0538 га, кадастровий номер 3210800000:01:079:0198, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві спільної часткової власності з розміром частки 1/3 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

6) земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 55580671206) площею 3,2332 га, кадастровий номер 7120655100:02:001:0732, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з розміром частки 1/3, незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 22.11.2021 у невстановлений час, невстановлені особи, видаючи себе за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шахрайським шляхом заволоділи належною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_7 , спричинивши останнім матеріальних збитків в особливо великих розмірах.

Проведеними слідчими діями встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_7 з 1998 року являлися ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, яку останні приватизували (свідоцтво про право власності на житло від 16.03.2005 року).

У свою чергу, відповідно до інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 22.11.2021, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , відповідно до якого невстановлені особи видаючи себе за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - власників вказаної вище квартири, ймовірно, використовуючи підроблені документи, які посвідчують особу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продали ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартиру АДРЕСА_7 (зареєстровано в Реєстрі за № 3603).

Разом з тим, 24.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір позики між позикодавцем - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , від імені якого діяв ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі довіреності та позичальником - ОСОБА_4 (зареєстровано в Реєстрі за № 3653).

24.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір іпотеки між іпотекодавцем - ОСОБА_4 та іпотекодержателем ОСОБА_8 , від імені якого діяв ОСОБА_9 на підставі довіреності за реєстровим № 4096 від 06.07.2020, посвідченої нотаріусом ОСОБА_10 , де предметом вказаного договору являється квартира АДРЕСА_7 (зареєстровано в Реєстрі за № 3654).

Так, допитані в якості потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , крім іншого, дали показання, що будь-яких договорів, у т.ч. 22.11.2021, 24.11.2021 чи в будь-який інший час, про продаж належної їм квартири АДРЕСА_7 вони не укладали, вказану вище квартиру нікому ніколи не продавали. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та громадянина ОСОБА_4 ніколи не бачили та вони їм не знайомі особисто. Доручень на продаж кваритри № 48, що розташована в будинку АДРЕСА_8 ніколи нікому не надавали. Разом із тим, при пред`явленні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 копії останньої сторінки договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , що посвідчений 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , у графах "продавець" стоїть не їхній підпис, а інших невідомих осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.08.2021, у невстановлений час, невстановлена особа, видаючи себе за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шахрайським шляхом заволоділа належною ОСОБА_11 на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_9 , спричинивши останньому матеріальних збитків в особливо великих розмірах.

Проведеними слідчими діями встановлено, що власником двокімнатної квартири АДРЕСА_9 з 15.01.2004 являвся ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яку останній успадкував 09.12.2003 від його померлої дружини ОСОБА_12 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.12.2003, посвідчене державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 ).

У свою чергу відповідно до Інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 27.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 , відповідно до якого невстановлена особа видаючи себе за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 власника вказаної вище квартири, ймовірно використовуючи підроблені документи, які посвідчують особу ОСОБА_11 , продала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 квартиру № 185, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 (зареєстровано в Реєстрі за № 8255).

Разом з тим, того ж дня, 27.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 посвідчено договір іпотеки між іпотекодавцем - ОСОБА_4 та іпотекодержателем - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де предметом вказаного договору являється квартира АДРЕСА_9 (зареєстровано в Реєстрі за № 8265), що наводить на обґрунтовані сумніви у дійсності як першого так і другого договору, та може свідчити про ймовірну спробу «узаконити» судовим рішенням в майбутньому майно набуте кримінально-протиправним шляхом.

Так, допитаний в якості потерпілого у провадженні ОСОБА_11 , крім іншого, показав, що будь-яких договорів, у т.ч. 27.08.2021 чи в будь-який інший час, про продаж належної йому квартири АДРЕСА_9 , він не укладав, вказану вище квартиру нікому ніколи не продавав. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та громадянина ОСОБА_4 ніколи не бачив та вони йому не знайомі особисто. Доручень на продаж квартири АДРЕСА_9 , ніколи нікому не надавав. Разом із тим, при пред`явленні ОСОБА_11 копії останньої сторінки договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 , що посвідчений 27.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , у графі продавець, стоїть не його підпис, а іншої невідомої особи.

З викладеного, в ході досудового розслідування одержано достатньо відомостей, що вказують на удаваність перелічених вище правочинів, укладених виключно з метою створення хибного уявлення набуття майна у передбачений чинним законодавством спосіб.

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено факт, що квартира АДРЕСА_11 вибули з власності потерпілих внаслідок вчинення злочину.

Реалізація злочинного наміру може призвести до незаконного відчуження - переходу права власності на вказані об`єкти нерухомого майна до добросовісних набувачів, що може у подальшому унеможливити стягнення вказаного майна через суд на користь законних власників.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вказане підтверджується допитами потерпілих та протоколами впізнання особи за фотознімками, а також іншими доказами у їх сукупності.

На цей час органом досудового розслідування перевіряються факти причетності ОСОБА_4 та інших осіб до незаконного заволодіння іншими об`єктами нерухомого майна, зокрема та території міста Києва та Київської області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється власником та іпотекодержателем наступних об`єктів нерухомого майна, а саме:

1) квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2512760780000), загальною площею 37,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2) квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2441633580000), загальною площею 51,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

3) квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2124508932105), загальною площею 19,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_2 , іпотекодержатель - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

4) квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2032731180000), загальною площею 51,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

5) квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 461813632108), загальною площею 68,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

6) земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257719532108) площею 0, 0538 га, кадастровий номер 3210800000:01:079:0198, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

7) земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 55580671206) площею 3,2332 га, кадастровий номер 7120655100:02:001:0732, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з розміром частки 1/3;

Постановою прокурора від 09.04.2024 у кримінальному провадженні № 42022102050000133 нерухоме майно визнано речовими доказами.

За таких обставин, виникла необхідність, з метою збереження речових доказів та запобіганню подальшому відчуженню майна накласти арешт на вищевказане майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, представник сторони обвинувачення подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити та накласти арешт з метою збереження речових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність та одночасно приймаючи до уваги до уваги приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022102050000133 від 15.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора від 09.04.2024 у кримінальному провадженні № 42022102050000133 нерухоме майно:

1) квартира (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2512760780000), загальною площею 37,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2) квартира (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2441633580000), загальною площею 51,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

3) квартира (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2032731180000), загальною площею 51,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

4) квартира (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 461813632108), загальною площею 68,2 кв. м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

5) земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257719532108) площею 0, 0538 га, кадастровий номер 3210800000:01:079:0198, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

6) земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 55580671206) площею 3,2332 га, кадастровий номер 7120655100:02:001:0732, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з розміром частки 1/3, визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102050000133 від 15.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання його відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно з забороною розпорядження вказаним майном та проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій уповноваженими особами та органами, а саме на:

1) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2512760780000), загальною площею 37,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

2) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2441633580000), загальною площею 51,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

3) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2032731180000), загальною площею 51,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

4) квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 461813632108), загальною площею 68,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

5) земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257719532108) площею 0, 0538 га, кадастровий номер 3210800000:01:079:0198, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві спільної часткової власності з розміром частки 1/3 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час;

6) земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 55580671206) площею 3,2332 га, кадастровий номер 7120655100:02:001:0732, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з розміром частки 1/3, незалежно від того за ким вона зареєстрована на даний час.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1