Рішення

від 20.05.2024 по справі 205/12481/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

20.05.2024 Єдиний унікальний номер 205/12481/23

Провадження № 2/205/434/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Данчула К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 з 2005 року мала близькі відносини із ОСОБА_4 . У липні 2009 року внаслідок вказаних близьких стосунків із ОСОБА_4 вона завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_5 . Вони з ОСОБА_4 шлюб між собою не реєстрували, а на передодні пологів вона взагалі посварилася, в результаті чого, після народження дитини у свідоцтво про її народження у строку «батько» замість прізвища « ОСОБА_6 » вона попросила вписати своє прізвище, а ім`я та по батькові вказала вірні дані батька « ОСОБА_7 ». У подальшому вони з ОСОБА_4 помирилися і знову почали мешкати разом, та з 2008 року по червень 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 періодично мешкали разом однією сім`єю без укладання шлюбу, але через періодичні сварки між ними вимушені були у певні періоди часу мешкати окремо один від одного, а дитина завжди мешкала із нею, а коли ми мирились, то мешкала разом із ними. Зазначає, що донька повністю обізнана хто її батько, як і обізнана про те, за яких причин у свідоцтві вписано не прізвище батька, а прізвище ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер через хворобу серця, що підтверджується відповідними документами, внаслідок чого малолітня донька втратила годувальника. Вказує, що ОСОБА_4 не мав достатнього страхового стажу для пенсії та не був пенсіонером на момент смерті, а шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 так і не був укладений, зміни у свідоцтво про народження дитини так і не були внесені щодо батька дитини. Посилається на те, що необхідність у визнанні батьківства дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , полягає у необхідності внесення змін у свідоцтво про народження дитини та звернення до управління соціального захисту населення з метою отримання допомоги по втраті годувальника, оскільки у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_4 не вказаний як батько, то це унеможливлює отримання відповідної допомоги. Відповідно до вимог для отримання такої допомоги, особа, що звертається для призначення допомоги по втраті годувальника має додати свідоцтво про народження дитини або документ, що засвідчує родинні зв`язки члена сім`ї з померлим годувальником. Висновком експертизи №1526-МГ від 18 серпня 2023 року визначено, що ОСОБА_4 дійсно є біологічним батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі викладеного, він звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просив визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 рідним батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_5 (актовий запис № 526 від 16.04.2010 року) із зазначенням відомостей про батька, змінивши запис у графі «Відомості про батька» з ОСОБА_8 на ОСОБА_4

20 листопада 2023 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська прийнято до свого провадження позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_9 про витребування доказів у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Базилєва С.П. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію актового запису за № 526 від 16 квітня 2010 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та інші документи, що стали підставою для запису, у тому числі копію заяви і доданих до неї додатків на підставі яких було зроблено вказаний актовий запис.

12 березня 2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_9 про виключення неналежного відповідача та залучення належного відповідача і третьої особи, виключивши неналежного відповідача - Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з залученням до участі у справу в якості третьої особи: Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, а також залучено у справу в якості відповідача - ОСОБА_2 та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, а також підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, на підставі ст. ст. 128, 130 ЦПК України повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, однак заперечень суду не надав, про причини неявки суд не повідомив та не надав клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі.

Представники третіх осіб надали до суду заяви про розгляд справи без участі їх представників.

20 травня 2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Вимогами статей 76-79 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №526, батьками якої зазначено: ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 16 квітня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (а. с. 6).

Матеріалами справи підтверджено, що підставою запису відомостей про батька - ОСОБА_8 в актовому записі про народження щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слугувала заява матері №73/03-33 від 16 квітня 2010 року відповідно до копії актового запису про народження №526 від 16 квітня 2010 року (а. с. 57).

Крім того, з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00027256937, який сформовано 31 липня 2020 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що відомості про батька - ОСОБА_8 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а. с. 9).

Разом з тим, відповідно до висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №1526-МГ від 18 серпня 2023 року, молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що померлий громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з вірогідністю 99,999999% (а. с. 13-15).

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що зроблено відповідний актовий запис №2597 (а. с. 7).

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішення суду.

Частинами 1, 3 статті 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Згідно із ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №643/9245/18 є висновок про застосування ст. 130 СК України, де вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови №5 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. У п. 13 цієї ж постанови зазначається, що факт батьківства може бути встановлений за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «KALACHEVA v. RUSSIA», заява №3451/05, §34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у вказаній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти Російської Федерації №3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Положеннями ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи, що висновком молекулярно-генетичної експертизи встановлено вірогідність того, що ОСОБА_4 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої ОСОБА_1 , з вірогідністю 99,999999%, розглядаючи вказаний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, приймаючи до уваги вказаний висновок експерта, зважаючи на доведеність факту батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також на те, що встановлення факту батьківства не може бути вирішене іншим шляхом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідним батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із п. 2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року за №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 9 п. 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 передбачено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З роз`яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, та результат висновку молекулярно-генетичної експертизи, суд дійшов висновку, що з метою запобігання порушенню цивільних прав сторін позов підлягає задоволенню також в частині внесення змін до актового запису №526, який складено 16 квітня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір, але в своїй позовній заяві, поданій до суду вона не зазначила, що бажає стягувати сплачений судовий збір з відповідача, тому такий судовий збір не підлягає стягненню.

Керуючись ст. ст. 121, 128, 130, 134, 135 СК України, ст. ст. 2, 4, 76, 80-82, 141, 142, 158, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису №526, який складено 16 квітня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про народження дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в графі «Батько» виключити відомості про батька ОСОБА_8 зазначивши батьком дитини та вказавши в графі «Батько» - ОСОБА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 42788513, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Трудова, буд. 1-А.

Третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 33339831, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 67.

Суддя: Т.П. Терещенко