Рішення

від 28.05.2024 по справі 235/3237/23

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/235/284/24

Справа №235/3237/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2024 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючої судді Величко О.В.

при секретарі Москаленко О.І.

за участю представника позивача

ТДВ «Шахта «Білозерська» Гаврихів В.В.

за участю представника відповідача

ГУ Держпраці Альберті О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТДВ «Шахта «Білозерська» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, КНП «Родинська міська лікарня», ГУ ПФУ в Донецькій області, ДП «ВК «Краснолиманська», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 03.08.2021 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТДВ « Шахта «Білозерська» звернувся до суду з позовом СМУ Держпраці, КНП «Родинська міська лікарня», ГУ ПФУ в Донецькій області, ДП « ВК «Краснолиманська», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 03.08.2021 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що актом причин хронічного захворювання від 03.08.2021 року , складеного у відношенні ОСОБА_1 , зокрема в п. 17. Встановлено, що професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи на різних підприємствах вугільної промисловості , в тому числі на шахті « Білозерська».

Позивач вважає, що відомості, викладені в акті розслідування причин хронічного професійного захворювання від 03.08.2021 р., не відповідають дійсності, акт складений в істотними порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337.

Прудкогляд О. Є працював машиністом гірничо виїмкових машин на ТДВ « Шахта «Білозерська» в періоди з 04.12.1997 р. по 08.10.1998 р., в подальшому з 1999 р. по 04.12.2006 р. працював на ДП « ВК « Краснолиманська».

На ТДВ «Шахта «Білозерська» жодних запитів від Держпраці з приводу складання санітарно-гігієнічної характеристики, інформаційної довідки, розслідування професійного захворювання не надходило.

Відповідно до п. 101-105 Порядку № 337 акт обліковується за ДП « ВК «Краснолиманська», ТДВ «Шахта «Білозерська» жодним чином не приймала участі в засіданні, копія акту не направлялась.

Внесення відомостей про ТДВ « Шахта «Білозерська» до Акту без отримання інформації і даних про умови праці свідчить про формальний підхід до проведення розслідування.

Зазначені порушення вважають істотними і такими, що є підставою для скасування акту за формою п-4 від 03.08.2021 р.

Оскільки зазначений акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не може може бути предметом оскарження в адміністративному суді, позивач просить прийняти до розгляду позов про скасування акту розслідування виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 03.08.2021 р., визнати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 03.08.2021 р. за формою П-4 незаконним та скасувати його.

Представник відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з п. 95 Порядку № 337 у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання ( отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи « Інститут медицини праці НАМН України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу ПФУ, представники підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку. Зазначене рішення дійсне, позивачем не оскаржувалось. Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 надіслано керівникові підприємства, на якому шкідливі виробничі фактори призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). За результатами розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 комісією складено акт від 03.08.2021 р. за формою П-4.

Оскільки доказів на спростування висновків комісії з розслідування хронічного захворювання позивачем по справі не надано, акт за формою П-4 від 03.08.2021 р. складений у відповідності до вимог чинного законодавства України, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. ( а. с. 23-27).

Представник відповідача СМУ Держпраці надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 29.06.2021 р. клінікою професійних захворювань Держустанова «Інститут медицини імені Ю.І. Кундаєва НАМН України встановлено остаточний діагноз професійного захворювання ОСОБА_1 : хронічна радикулопатія S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічний бронхіт 11 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН 1-11 ст.-захворювання професійне, встановлене вперше. Остаточний діагноз хронічного професійного захворювання встановлено спеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я за наявності усіх необхідних даних, визначених Порядком № 337, в тому числі необхідної медичної документації. В подальшому, на виконання вимог п. 101 Порядку № 337, клінікою профзахворювань ДУ « Інститут медицини імені Кундієва НАМН України» стосовно ОСОБА_1 складено та направлено на адресу Міжрегіонального управління повідомлення за формою П-3.

Після отримання повідомлення за формою П-3 відповідно до п. 105 Порядку № 337 керівником територіального органу Держпраці утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , до складу якої увійшли як представники органів державної влади, так й представники інших органів, установ, підприємств та організацій.

За результатами розслідування 03.08.2021 р. комісією з розслідування складено акт за формою П-4, який затверджено начальником Міжрегіонального управління Королем В.І.

Клініка профзахворювань ДУ «Інститут медицини праці ім. Кундієва НАМН України» встановила остаточний діагноз хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 та дійшла висновку про зв`язок професійного захворювання з умовами праці саме на підприємства вугільної промисловості.

В п. 17 оспорюваного акта зазначено обставини, за яких виникло хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 , а саме: професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи на різних підприємствах вугільної промисловості, а саме шахта Родинська, шахта «Білозерська», шахта « Красноармійська-Західна», ТОВ Краснолиманська», ДП « ВК «Краснолиманська» - в умовах дії шкідливих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми. Причиною виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 є наявність на його робочому місці шкідливих виробничих факторів, які перевищували гранично допустимі норми у декілька разів. Оспорюваний акт підписаний головою та всіма членами комісії без будь-яких зауважень та окремих думок, що свідчить про єдність висновку членів комісії з розслідування щодо обставин та причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 . Доказів протилежного матеріали справи не містять. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що оскаржуваний акт за формою П-4 не відповідає вимогам, встановленим п. 117 Порядку № 337, а розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог, встановлених п. 112 Порядку № 337.

Порядком № 337 передбачено право потерпілого, членів його сім`ї або уповноваженої ним особи, робочого органу Фонду, а також інших органів, установ, підприємств та організацій, представники яких брали участь у розслідуванні оскаржити в судовому порядку лише рішення комісії , рішення центральної ЛЕК ДУ «Інститут медицини праці НАМНУ» щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання, водночас оскарження, а тим більше скасування акту за формою П-4 Порядком № 337 взагалі не передбачено. Матеріали справи не містять доказів того, що ТДВ « Шахта «Білозерська» оспорювало рішення захворювання ОСОБА_1 тобто останній є чинним на час розгляду цієї справи судом. Позивач не наділений правом оскарження в судовому порядку будь-яких рішень комісії з розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 та змісту будь-яких актів, складених за наслідками такого розслідування, оскільки представники позивача не брали та не повинні були брати участь у розслідуванні хронічного профзахворювання. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.( а.с. 45-50).

Представник відповідача ДП ВК « Краснолиманська» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ( а.с. 90-91).

Представник позивача ТДВ « Шахта «Білозерська» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, в подальшому просив закінчити справу слуханням у його відсутність. ( а. с. 228-230).

Представник відповідача СМУ Держпраці в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, в подальшому просив справу закінчити слуханням без участі представника ( а.с. 231).

Представники відповідачів КНП « Родинська міська лікарня», ГУ ПФУ в Донецькій області, ДП « ВК «Краснолиманська» в судове засідання не з`явились, про день і час слухання справи повідомлялись належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили. ( а. с. 83-88,110-114,204-212, 219, 224,225).

Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без його участі ( а.с. 227).

Суд розглянув справу за відсутності відповідачів: КНП « Родинська міська лікарня», ГУ ПФУ в Донецькій області, ДП « ВК «Краснолиманська», третьої особи ОСОБА_1 , які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ТДВ « Шахта «Білозерська», представника відповідача СМУ Держпраці, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19.05.2020 року КНП « Родинська міська лікарня» на адресу начальника ГУ Держпраці направило запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання : хронічний обструктивний бронхіт ( а.с. 142).

На припис ГУ Держпраці ДВ « ВК «Краснолиманська» надало інформацію про робочі місця, характери виробництв , обсягах виконуваних робіт ОСОБА_1 ( а. с. 143-147).

Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 надіслано керівникові підприємства на якому шкідливі виробничі фактори призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Керівником органу ГУ Держпраці утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 .

Комісія у складі голови ОСОБА_2 - головного держінспектора відділу гігієни праці СМУ Державної служби з питань праці; та членів комісії: ОСОБА_3 - завідувача сектору профілактики страхових випадків страхового експерта з охорони праці Покровського ВУВД ФСС; ОСОБА_4 - завідувача терапевтичним відділенням КНП «Родинська міська лікарня»; ОСОБА_5 заступника директора з охорони праці ДП « ВК «Краснолиманська» ; ОСОБА_6 - начальника зміни з охорони праці ДП « ВК «Краснолиманська»; заступника голови профкома ДП « ВК «Краснолиманська» Скакунова В.І.; ОСОБА_7 голови Покровсько-Мирноградської територіальної організації ППВПУ - провела розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 : хронічна радикулопатія S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічний бронхіт 11 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН 1-11 ст.-захворювання професійне, встановлене вперше. ( а. с. 149-150).

Комісією встановлено, що професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи на різних підприємствах вугільної промисловості, а саме шахта Родинська, шахта Білозерська, шахта « красноармійська-Західна» , ТОВ «Краснолиманська», ДП «ВК «Краснолиманська»- в умовах дії шкідливих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми.

Причина виникнення хронічного професійного захворювання : важкість праці: потужність зовнішньої роботи при фізичному динамічному навантаженні- фактична величина 95.6 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; потужність зовнішньої роботи при фізичному динамічному навантаженні фактична величина-87,Ж3 Вт, при нормативному значенні 90 Вт.; пил переважено фіброгенної дії фактична величина 30,8 мнг/м3 при нормативному значенні 10 мг/ м3. ( а. с. 149-150).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26.07.2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ « Шахта «Білозерська» ДП «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання у зв`язку з тим, що позивачем не доведено, що під час роботи у ТДВ « Шахта «Білозерська» були встановлені перевищення показників умов праці, які вони вплинули на нього , коли у нього з`явились та діагностували перші ознаки професійного захворювання. ( а.с. 118).

Постановами апеляційної та касаційної інстанції рішення суду від 26.07.2023 року залишено без змін.

Згідно з частиною другоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з частиною першоюстатті 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частинами першою, другоюстатті 153Кодексу законівпро працюУкраїни (далі -КЗпП України) передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зістаттею 171 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини першоїстатті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»професійне захворювання - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Частиною другоюстатті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно доЗакону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 337, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 81 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

Пунктом 89 Порядку № 337 передбачено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженимпостановоюКабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662(пункт 91 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 94 Порядку № 337високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодовстановлення діагнозухронічного професійногозахворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).

Пунктом 97 Порядку № 337 передбачено, щопрофесійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я(далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Згідно з пунктом 99 Порядку № 337рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

У пункті 100 Порядку № 337 зазначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України. Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров`я. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов`язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення № 337).

Пунктом 103 Положення №337 передбачено, щопрацівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20. Медичний висновок також надсилається лікарю-профпатологу, який направляв хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я за місцем його роботи або проживання (якщо він не працює).

Пунктом 105 Положення №337 передбачено, щопісля отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку №337 зобов`язано роботодавцяв установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

У пункті 112 Порядку № 337визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 113 Порядку 337комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4

(далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 рок

у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

В заявлених позовних вимогах позивач ТДВ « Шахта Білозерська» про сить визнати незаконним та скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 03.08.2021 року за формою П-4 у зв`язку з тим, що з боку членів комісії мало місце формальний підхід до проведення розслідування, без отримання інформації і даних про умови праці , безпідставне внесення відомостей до акту про роботу ОСОБА_1 на підприємстві позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, останнє місце роботи ОСОБА_1 , є ДП « ВК «Краснолиманська», безпосередньо яке надавало відомості для складання довідки про умови праці.

Медичний висновок від 29.06.2021 р., встановлений Клінікою професійних захворювань ДУ «ІМП імені Ю.І. Кундієва НАМН України» ані позивачем, ані іншими членами комісії не оскаржений, хоча Порядок №337 передбачає можливість такого оскарження (п. 95 Порядку №337).

Таким чином, за результатами розслідування комісією з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання 03.08.2021 року складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. При цьому вказана комісія керувалася інформацією, зазначеною спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом в повідомленні про професійне захворювання за формою П-3, оскільки комісія не визначає самостійно підприємство, на якому необхідно провести розслідування, та не визначає зв`язок професійного захворювання працівника з умовами праці на іншому підприємстві, так як дані повноваження має лише спеціалізований лікувально-профілактичний заклад.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності істотних порушень при складанні членами комісії акта форми П-4, які б стали підставою для його скасування.

Отже, судом не встановлено факту допущення з боку членів комісії порушень вимог Порядку № 337 під час складання акту за формою П-4 та не встановлено факту порушень суб`єктивних прав підприємства позивача висновками комісії, зазначеними в акті, і як наслідок , не підтверджено наявність у позивача статусу суб`єкта його оскарження.

В судовому засіданні представник позивача заявив, що мета його звернення до суду з вказаним позовом, це вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ТДВ « Шахта «Білозерська», ДП « Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, оскільки в акті позивач ТДВ " Шахта "Білозерська" зазначений як підприємство зі шкідливими умовами праці.

Суд, при цьому акцентує увагу на той факт, що в п. 17 акту від 03.08.2021 року не конкретизовані показники шкідливих умов праці на ТДВ « Шахта «Білозерська», а зазначення про факт тривалого періоду роботи ОСОБА_1 на підприємствах вугільної промисловості, у тому числі на «ТДВ «Шахта Білозерська» в умовах дії шкідливих факторів, не свідчить про істотність порушень при складанні акту та не є підставою для його скасування.

Окрім того, як зазначалось вище, рішенням суду від 26.07.2023 року , постановою Київського апеляційного суду від 29.11.2023 року та постановою ВСУ від 01.04.2024 року

ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванням моральної шкоди з підприємства позивача ТДВ «Шахта «Білозерська» у зв`язку з недоведеністю причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача ТДВ " Шахта "Білозерська" та завданою моральною шкодою.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивстановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 (адміністративні провадження № К/9901/16194/19; К/9901/16864/19) зауважено, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені норми права, а також приймаючи до уваги недоведеність з боку позивача, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним актом і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено, а також недоведеність щодо наявності істотних порушень при складанні відповідачами акта за формою П-4, які б стали підставою для його скасування, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Напідставі викладеного,керуючись ст.ст.153,171КЗпП України , Порядку

розслідування таобліку нещаснихвипадків,професійних захворюваньта аварійна виробництві,затвердженого ПостановоюКМУ від17.04.2019року (зі змінами)за №337,ст,ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Взадоволенні позовнихвимог позовом ТДВ «Шахта «Білозерська» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, КНП «Родинська міська лікарня», ГУ ПФУ в Донецькій області, ДП «ВК «Краснолиманська», третя особа: ОСОБА_1 про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 03.08.2021 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТДВ «Шахта «Білозерська» 85013 м. Білозерське, вул. Строїтельна, 17, ЄДРПОУ 36028628

Відповідач Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, м. Покровськ, вул.Прокоф`єва,82, ЄДРПОУ 43866127

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Родинська міська лікарня» м. Родинське, вул. Запорізька, 5 , ЄДРПОУ 01990861

Відповідач: ГУ Пенсійного Фонду України в Донецькій області, 84122 м. Слов`янськ, пл. Соборна,3 ЄДРПОУ 13486010

Відповідач: ДП « ВК «Краснолиманська», 85310 Донецька область м. Родинське, вул. Перемоги, 9 , ЄДРПОУ 31599557

Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

Суддя: