Рішення

від 16.05.2024 по справі 610/3422/23

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3422/23

провадження № 2/610/429/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16.05.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Кучеренко Ю.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Литовченка С.І.

представника третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/3422/23 (пр. № 2/610/429/2024) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час він звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу. Внаслідок частих сварок, ще на початку весни 2021 року відповідачка покинула сім`ю та проживає в Київській області, а малолітня дитина залишилась проживати разом із ним у с. Асіївка Ізюмського району Харківської області. З весни 2021 року відповідачка самоусунулась від виховання і належного утримання доньки ОСОБА_4 , не цікавиться станом її здоров`я та не піклується про неї.

Ухвалою судді від 05.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01.03.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник - адвокат Литовченко С.І. в судовому засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні, не заперечували проти винесення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, вважає за недоцільне позбавляти ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши позивача, його представника, представника третьої особи, свідків, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.01.2015, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

Судовим наказом, виданим 24.05.2021 Балаклійським районним судом Харківської області стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 13 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 18).

Станом на листопад 2023 року ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів за судовим наказом у розмірі 91749,94 грн. (а.с. 19).

Згідно довідки Асіївського старостинського округу виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області № 80 від 21.12.2023, ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку виховує сам (а.с. 11).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 25.12.2023 старостою та діловодом Асіївського старостинського округу Балаклійської міської ради Харківської області, за адресою: Харківська область Ізюмський район с. Асіївка, вул. Дружби, б. 29, у вказаному домоволодінні проживає ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_4 . Мати дитини, ОСОБА_3 , пішла з родини майже 3 роки тому та переїхала до м. Києва, стосунків з сім`єю не підтримує, дитиною не цікавиться (а.с. 12).

З характеристики, наданої 25.12.2023 директором Шевелівського ліцею Балаклійської міської ради Харківської області вбачається, що ОСОБА_4 з 01.09.2023 навчається у вказаному закладі, дитина проживає разом із батьком, який відповідально ставиться до її виховання та навчання, піклується про її загальний розвиток. Мати дитини ОСОБА_3 з родиною не проживає, вихованням та всебічним розвитком дитини не займається (а.с. 13).

Як вбачається з довідки-характеристики, наданої 25.12.2023 старостою Асіївського старостинського округу виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 на території старостинського округу проживає з 2015 року, за час проживання зарекомендував себе з позитивного боку, не працює, живе на доходи від утримання корови та тимчасових підробітків (а.с. 14).

З довідки-характеристики, наданої 25.12.2023 старостою Асіївського старостинського округу виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області, що ОСОБА_3 виїхала з території старостинського округу в 2021 році та проживає у м. Києві. У вихованні дитини Поліни участі не приймає, з дитиною не спілкується (а.с. 15).

Відповідно до інформації лікаря-стоматолога ОСОБА_7 , малолітня дитина ОСОБА_4 відвідувала лікаря-стоматолога 20 червня 2023 року, 22 червня 2023 року, 25 червня 2023 року, 29 червня 2023 року, 23 серпня 2023 року в супроводі батька; інформації лікаря-окуліста ОСОБА_8 , малолітня дитина ОСОБА_4 знаходиться на лікуванні у окуліста з 2021 року, на прийом дитина завжди приходить з батьком (а.с. 16, 17).

Згідно акту обстеження фактичного місця проживання ОСОБА_3 , складеного 22.11.2023 Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області, остання проживає у АДРЕСА_2 , разом із цивільним чоловіком ОСОБА_9 (а.с. 34).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 23.01.2024 службою у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, за адресою: Харківська область Ізюмський район с. Асіївка, вул. Дружби, б. 29, для дитини Прудкої Поліни створені всі необхідні умови для проживання, виховання та утримання (а.с. 46).

Балаклійською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області 30.01.2024 складено висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З вказаного висновку вбачається, що ОСОБА_3 на засідання комісії не з`явилася, у телефонній розмові повідомила, що не вважає себе поганою матір`ю, яку необхідно позбавити батьківських прав, оскільки вона в силу своїх можливостей допомагає дитині, спілкується з дівчинкою за допомогою телефонного зв`язку, наразі через емоційно-психологічний стан та смерть другої новонародженої дитини не взмозі приїхати до Балаклійської територіальної громади.

Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах, у зв`язку з неналежним виконанням або ухиленням від виконання батьками батьківських обов`язків не перебувала та не перебуває, профілактична робота з батьками дитини, щодо усунення сімейних негараздів не проводилась; сім`я під соціальним супроводом центру соціальних служб Балаклійської міської ради Харківської області дітей не перебуває. Звернень до служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області стосовно родини Прудких від навчальних, медичних закладів, Асіївського старостинського округу Балаклійської міської ради Харківської області - не надходило.

Стосовно ОСОБА_3 питання про притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання нею батьківських обов`язків взагалі не ініціювалося. За інформацією відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області відповідачка до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, передбаченої ст. 184 КУпАП України, не притягалась.

Члени комісії з питань захисту прав дитини прийшли до висновку, що в силу певних життєвих обставин батьків, малолітня ОСОБА_4 проживає разом з батьком та бабусею, за домовленістю між батьками, що не суперечить чинному законодавству та інтересам дитини, та відповідно до п. 2 ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Батько добровільно та свідомо погодився на виховання, утримання та догляд за малолітньою донькою ОСОБА_4 . У разі відмови від подальшого утримання дитини, матір дитини має всі можливості для виховання ОСОБА_4 . ОСОБА_3 ,згідно довідки про взяття особи на облік, як внутрішньо переміщеної особи, має право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 ; не страждає на хвороби або розлади поведінки, які загрожують життю і розвитку дитини, має право звернутися до органів соціального захисту населення для оформлення державної соціальної допомоги, як внутрішньо переміщена особа, та малозабезпечена сім`я, а також державної допомоги по безробіттю.

Аналогічні права на державну соціальну допомогу має і батько дитини, ОСОБА_1 , у разі проживання дитини з ним.

На даний час права малолітньої Поліни не порушуються: умови її проживання задовільні, дитина залучена до навчання, забезпечена медичним доглядом, одягом, харчуванням. Відповідно до законодавства головною метою позбавлення батьків батьківських прав є захист прав та інтересів дитини; позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав не сприятиме реалізації даної мети, а навпаки, суперечитиме інтересам дитини, оскільки розірве родинні зв`язки та дитина буде відноситься до категорії «соціальних» сиріт, тобто сиріт при живих батьках, що негативно впливає на морально-психологічний розвиток дитини, самоідентифікацію її як особистості, формування цілісного світосприйняття та ролі родинних цінностей у подальшому житті, так як позивач не доводить умисне ухилення матері дитини від виконання нею батьківських обов`язків.

Під час спілкування представників служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області малолітня Поліна, висловила своє бажання жити як з мамою, так і з татом, однаково любить їх, та з повагою відгукується про обох батьків.

ОСОБА_3 з позовними вимогами, щодо позбавлення її батьківських прав не згодна, так дійсно через малозабезпеченість та морально-психічний тиск на неї з боку батька - ОСОБА_1 і бабусі - ОСОБА_10 та домовленістю між ними дитина дійсно проживає окремо від матері (а.с.47-51).

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що відповідачку Прудку Олену бачила останній раз у 2021 році на похованні її брата.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є бабусею малолітньої Поліни та матір`ю відповідачки. Донька у березні 2021 році забрала свої речі та поїхала до м. Києва, на теперішній час проживає разом з іншим чоловіком. Дитина ОСОБА_4 просила відповідачку не виїжджати. Онука не має бажання спілкуватися із матір`ю, оскільки та її покинула.

Допитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 повідомила, що бажає щоб її мати приїжджала до неї у гості.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що останній раз бачила відповідачку у травні 2021 року. Дитина проживає разом із батьком, який піклується про неї.

Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, визнає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Отже підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до відповідачки такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, незважаючи на її поведінку, яка з 2021 року не спілкується з дитиною, на її емоційно-психологічний стан, в якому вона перебуває на теперішній час, вона зобов`язана в силу закону піклуватися про дитину та виконувати свої батьківські обов`язки у повній мірі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Суд вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків, та не забезпечить інтереси дитини, оскільки остаточно розірве її зв`язок із матір`ю, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, однак вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання доньки, виконання нею обов`язків щодо виховання та утримання дитини, передбачених сімейним законодавством, та покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Попередити відповідача ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання обов`язків щодо виховання та утримання дитини, передбачених сімейним законодавством, і покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 .

Третя особа: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64207, м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, вул. Жовтнева, 18.

Повний текст рішення складено 28 травня 2024 року.

Суддя В. М. Тімонова