ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 травня 2024 року
м. Харків
справа № 953/3338/23
провадження № 22-ц/818/1852/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Департамент освіти Харківської міської ради,
треті особи - Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради, Комунальний заклад «Харківський ліцей № 122 Харківської міської ради»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Харківської міської ради, треті особи - Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради, Комунальний заклад «Харківський ліцей № 122 Харківської міської ради» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2024року, постановлене суддею Бобко Т.В.,
в с т а н о в и в :
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати дії Департаменту освіти Харківської міської ради щодо звільнення ОСОБА_1 протиправними; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту освіти Харківської міської ради від 03.04.2023 року №36-к «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №122 ХМР Харківської області; зобов`язати Департамент освіти Харківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; допустити до негайного виконання рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №122 ХМР Харківської області; допустити до негайного виконання рішення у частині виплати на користь ОСОБА_1 нарахованого середнього заробітку за один місяць.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту освіти Харківської міської ради, треті особи - Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради, Комунальний заклад «Харківський ліцей № 122 Харківської міської ради» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування всіх обставин справи. Апелянт наголошує, що не зрозумілий порядок складення акту Управлінням освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 03.04.2023 року №1; не зрозуміла причина звільнення: це прогул чи це невиконання посадових обов`язків в частині своєчасного оформлення документів про освіту; не було навіть подано пропозицію Апелянту щодо надання будь-яких письмових пояснень; не ознайомлено ОСОБА_1 з наказом Департаменту освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 року №31-к «Про відновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 »; не взято до уваги виїзд позивачки за межі території України та повідомлення про це роботодавця; не взято до уваги заяву про надання позивачці, як особі, яка виїхала за межі території України відпустку тривалістю 90 календарних днів з 03.04.2023 року, з якою ОСОБА_3 (керівник Третьої особи) ознайомилась, про що свідчить скрин з Telegram; не повідомлено апелянта про стягнення у вигляді звільнення під розписку.
У відзиві Комунальний заклад «Харківський ліцей № 122 Харківської міської ради» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , судове рішення без змін.
Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , підписавши контракт, погодилась з його умовами, однак не виконала належним чином покладені на неї обов`язки та допустила прогул, звільнення здійснено у відповідності до діючого законодавства України, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для скасування наказу директора Департаменту освіти Харківської міської ради від 03.04.2023 року № 36-к «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 », а позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу Департамента освіти Харківської міської ради від 05.04.2019 року № 75-к ОСОБА_1 прийнято на роботу з 08 квітня 2019 року по 07 квітня 2021 року включно на посаду директора Харківської загальної школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області як переможця конкурсу.
08 квітня 2019 року між Департаментом освіти Харківської міської ради та ОСОБА_1 укладений контракт про те, що остання приймається на роботу до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області на посаду директора на термін з 08 квітня 2019 року по 07 квітня 2021 року включно.
08 квітня 2021 року між Департаментом освіти Харківської міської ради та директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 1 до контракту з директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області від 08 квітня 2021 року, яким продовжено дію контракту від 08.04.2019 року з директором Харківської загальної школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 з 08 квітня 2021 року по 07 квітня 2025 року включно, контракт викладений у новій редакції.
Наказом Департамента освіти Харківської міської ради від 29.03.2021 року № 95-к «Про внесення змін до контракту з ОСОБА_1 » продовжено дію контракту від 08.04.2019 року з ОСОБА_1 - директором Харківської загальної школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області з 08.04.2021 року по 07.04.2025 року включно.
08 квітня 2021 року між Департаментом освіти Харківської міської ради та ОСОБА_1 укладений контракт про те, що остання приймається на роботу до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області на посаду директора на термін з 08 квітня 2021 року по 07 квітня 2025 року включно.
Наказом Департамента освіти Харківської міської ради від 30.06.2022 року № 135-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » призупинено з 01.07.2022 року дію трудового договору до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні з ОСОБА_1 - директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області.
Копію наказу від 30.06.2022 року № 135-к направлено позивачці 13 липня 2022 року за допомогою месенджера «Телеграм».
Наказом Департамента освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 року № 31-к «Про відновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 » відновлено з 03.04.2023 року дію трудового договору з ОСОБА_1 - директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області, призупинену з 01.07.2022 року наказом від 30.06.2022 року № 135-к, метою відновлення зазначено в наказі забезпечення реалізації положень ст.18 Закону України «Про повну загальну середню освіту», та необхідність своєчасного виготовлення та отримання документів про базову середню та повну загальну середню освіту.
22 березня 2023 року за допомогою месенджера «Телеграм» позивачці був направлений лист від 22 березня 2023 року № 511/01-36/23 за підписом начальника Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради, яким повідомлено позивача про необхідність приступити до роботи 03 квітня 2023 року у зв`язку з можливістю надання роботи, керуючись ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», та відновленням дії трудового договору.
03 квітня 2023 року заступником начальника Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради Поповою В.І., заступниками директора з навчально-виховної роботи Харківської ЗОШ № 122 Харківської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складений акт про те, що директор Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 станом на 08.00 (початок роботи згідно правил внутрішнього розпорядку) та протягом робочого дня була відсутня на робочому місці.
Наказом Департамента освіти Харківської міської ради від 03.04.2023 року № 36-к «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 » звільнено 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 - директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області, причиною звільнення зазначено невиконання посадових обов`язків в частині своєчасного оформлення документів про освіту, підставами звільнення - п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.5.2 (е) контракту, ст.18 Закону України «Про повну загальну середню освіту», ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», наказ департаменту освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 року № 31-к «Про відновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 », акт управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 03.04.2023 року № 1.
03 квітня 2023 року копію наказу від 03.04.2023 року № 36-к «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 » направлено позивачці за допомогою месенджера «Телеграм».
03 квітня 2023 року заступником начальника Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради Поповою В.І., головними спеціалістами Управління освіти Кустовською Г.М. та Буйновою Н.О. складений акт про те, що 03 квітня 2023 року на адресу: АДРЕСА_1 доставлено повідомлення щодо необхідності отримання ОСОБА_1 трудової книжки, повідомлення покладено до поштової скриньки.
Згідно платіжної відомості № 55 від 03.04.2023 року та платіжної інструкції № 407 від 04.04.2023 року з ОСОБА_1 проведений остаточний розрахунок при звільненні в сумі 32478,38 гривень.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначала, що 08 квітня 2021 року між нею та Департаментом освіти Харківської міської ради в особі директора ОСОБА_7 був укладений Контракт про те, що громадянка ОСОБА_1 приймається на роботу до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №122 Харківської міської ради Харківської області на посаду директора на термін з 08 квітня 2021 року по 07 квітня 2025 року включно. Відповідно до п.1.3. Контракту, він є особливою формою строкового трудового договору. На підставі контракту виникають трудові відносини між Позивачем та Відповідачем. Пунктом 1.4. Контракту визначено, що Керівник є повноважним представником закладу. На період відпустки, тимчасової непрацездатності або відсутності з інших поважних причин обов`язки Керівника виконує особа, призначена Управлінням освіти адміністрації Московського (Салтівського) району Харківської міської ради згідно з розподілом посадових обов`язків, яка у повному обсязі виконує його функції і обов`язки та несе відповідальність. Пунктом 5.2. вищевказаного контракту, передбачені підстави його припинення (розірвання), зокрема: а) після закінчення строку дії, на який він укладений (п.2 ст.36 КЗпП України); б) за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України); в) за підставами, передбаченими контрактом (п.8 ст.36 КЗпП України); г) за ініціативою Органу управління (Відповідач) до закінчення терміну дії контракту: у випадках, передбачених ст.ст. 40,41 КЗпП України; при систематичному невиконанні Керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом та чинним законодавством; е) з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Відповідно до п.6.2 Контракту про умови контракту Керівника інформуються працівники Закладу та Управління освіти адміністрації Московського (Салтівського) району Харківської міської ради, діяльність яких пов`язана з необхідністю виконання контракту. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні з 24 лютого 2022 року 05 год. 30 хв. був введений воєнний стан, який продовжений до 20 травня 2023 року. 26 лютого 2022 року авіабомбардування міста Харків посилилось, у зв`язку з чим позивачка була вимушена переміститись в інший район, де й знаходилась до 10 березня 2022 року. 10 березня 2022 року позивачка виїхала за межі України. 29 березня 2022 року на мобільний телефон позивачці надійшло повідомлення наступного змісту: «Доброго дня, ОСОБА_1! Вас турбує головний спеціаліст з кадрової роботи Управління освіти ОСОБА_6 . За необхідності щомісячного надання Департаменту освіти повідомлення про місцезнаходження керівників закладів освіти просимо Вас повідомити про своє місцезнаходження. Та надалі надавати цю інформацію до 25 числа кожного місяця. Дякую за співпрацю», на що позивачем було надано відповідь, що вона знаходиться за кордоном. 13 липня 2022 року о 10-37 годині за допомогою WhatsApp/Telegram позивачу був надісланий наказ Департаменту освіти Харківської міської ради №135-к від 30.06.2022 року «Про призупинення трудового договору з ОСОБА_1 », відповідно до якого повідомлено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тимчасовим припиненням забезпечення працівника роботою і тимчасовим припиненням працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором, відповідно до ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», враховуючи подання Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради: призупинено з 01.07.2022 року дію трудового договору до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні з ОСОБА_1 - директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №122 Харківської міської ради Харківської області; начальнику УОС Московського (Салтівського) району ХМР ОСОБА_9 доручено на час дії призупинення трудового договору забезпечити ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівнику, з яким призупинено дію трудового договору. Із вказаним наказом позивачка ознайомилась 13 липня 2022 року. 22 березня 2023 року в месенджері «Telegram» позивачка отримала лист Управління освіти Салтівського району Харківської міської ради №511/01-36/23 від 22.03.2023 року, яким було повідомлено, що у зв`язку з можливістю надання позивачу роботи, керуючись статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX, 03.04.2023 року з нею буде відновлено дію трудового договору, тому їй необхідно приступити до роботи 03 квітня 2023 року. 30 березня 2023 року позивач, керуючись вимогами ч.4 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX, на електронну адресу УОС Салтівського району ХМР, а також за допомогою месенджера «Telegram» направила заяву про надання їй, як особі, яка виїхала за межі території України, відпустки тривалістю 90 календарних днів з 03.04.2023 року, з якою ОСОБА_3 ознайомилась. Крім того, зазначеною заявою позивач просила надати їй для ознайомлення на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 наказ про відновлення дії трудового договору та наказ про надання обов`язкової відпустки. Проте, 03 квітня 2023 року о 16-14 в месенджері "Telegram" позивачем було отримано повідомлення наступного змісту: «Доброго дня. Це Вас турбує начальник відділу кадрів Департаменту освіти Харківської міської ради ОСОБА_10 . Надсилаю Вам для ознайомлення наказ про звільнення» й додано фото наказу Департаменту освіти ХМР №36-к від 03 квітня 2023 року «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 ». Після направлення зазначеного повідомлення позивача не було ознайомлено з наказом про звільнення, не була видана трудова книжка, не був здійснений повний розрахунок. Позивачка вважає, що дії відповідача щодо звільнення її - ОСОБА_1 з посади директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №122 ХМР Харківської області за невиконання посадових обов`язків в частині своєчасного оформлення документів про освіту на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України є такими, що не відповідають діючому законодавству та є протиправними, і як наслідок наказ про звільнення позивача є таким, що підлягає скасуванню. Причиною звільнення в оскаржуваному наказі зазначено невиконання посадових обов`язків в частині своєчасного оформлення документів про освіту, підставою звільнення - п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.5.2. (е)контракту, ст.18 Закону України «Про повну загальну середню освіту», ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», наказ Департаменту освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 року №31-к «Про відновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 », акт Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 03.04.2023 року №1. При цьому, пункт 5.2 (е) контракту надає в якості підстав для припинення (розірвання) контракту «інші підстави, передбачені чинним законодавством». Пункт 4 частини 1 ст.40 КЗпП України встановлює підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Оскільки прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст.147 КЗпП України). Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення (ч.1 ст.47, ст.116 КЗпП України), а й строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень, передбачених ст.ст.147-149 КЗпП України. Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу не було додержано цих вимог, зокрема: не зрозумілий порядок складення акту Управлінням освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 03.04.2023 року №1; не зрозуміла причина звільнення: це прогул чи це невиконання посадових обов`язків в частині своєчасного оформлення документів про освіту; позивачу не було запропоновано надати будь-які письмові пояснення; не ознайомлено з наказом Департаменту освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 року №31-к «Про відновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 » В день звільнення позивачу не було видано ні спірний наказ, ні трудову книжку. Отже, дії та рішення відповідача щодо звільнення позивача з посади у зв`язку з причинами та підставами, які суперечать одна одній та не підтверджені нормами законодавства, є протиправними, а позивач підлягає поновленню на посаді з огляду на те, що зазначені дії та рішення вчинені та прийняті відповідачем за відсутності встановленої законом підстави та з порушенням визначеного Законом способу вчинення відповідних дій.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 36 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що управління закладом загальної середньої освіти здійснюють: засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган; керівник закладу освіти; педагогічна рада; вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти.
Частиною 4 статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначені обов`язки керівника закладу загальної середньої освіти, до яких серед іншого належать наступні обов`язки: виконувати цей Закон, Закон України "Про освіту" та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою; планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти; організовувати освітній процес та видачу документів про освіту; виконувати інші обов`язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором, строковим трудовим договором.
Відповідно до ст.39 зазначеного вище Закону керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору.
Припинення трудового договору з керівником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти у зв`язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснюється відповідною посадовою особою засновника (головою відповідної ради чи керівником державного органу) або керівником уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) з підстав та у порядку, визначених законодавством про працю.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 21 КЗпП України в редакції, чинній на час укладення сторонами контракту, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Аналогічне визначення трудового контракту містить і стаття 21 КЗпП України в редакції чинній на час припинення контракту.
Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
На контрактну форму трудового договору не поширюється положення статті 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання договору. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
У своєму рішенні від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України Конституційний Суд України зазначив, що незважаючи на застереження, які містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.
У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Водночас, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 750/5598/17 та постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 235/5659/20.
Статтею 47 КЗпП визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) із вказівкою про необхідність з`явитися для отримання трудової книжки в установі. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Так, стаття 7 зазначеного вище Закону передбачає, що у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці; у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов`язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".
Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачена можливість призупинення дії трудового договору, а саме зазначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Згідно ч.2 зазначеної статті Закону призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Відповідно до п. 1.1. Контракту № 2 від 08 квітня 2021 року, укладеного між Департаментом освіти Харківської міської ради та директором Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 (далі керівник), керівник зобов`язується здійснювати оперативне керівництво закладом, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова, забезпечувати його беззбиткову діяльність та ефективне використання і зберігання майна, закріпленого за закладом, відповідно до п.2.1.1 Контракту керівник здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти, забезпечує виконання завдань, передбачених Статутом та цим контрактом.
Відповідно до п.5.2 Контракту цей контракт припиняється (розривається) за ініціативою Органу управління до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених ст.ст.40,41 КЗпП України; при систематичному невиконанні Органом управління своїх обов`язків, передбачених цим контрактом та чинним законодавством, чи прийняття рішень, що обмежують або порушують компетенцію керівника, або тягнуть за собою втручання в діяльність закладу, яке може призвести або вже призвело до погіршення діяльності закладу. Крім того, відповідно до пп. е) п. 5.2. Контракту контракт припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Наказ від 03.04.2023 року № 36-к «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 » містить всі необхідні реквізити для даного виду документу, підстави звільнення позивача з посиланням на статтю 40 КЗпП України та Контракт, посилання на наказ про відновлення дії трудового договору та акт управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради про відсутність позивача на робочому місці.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою звільнення позивача зазначено п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України - тобто прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, а також пп. е) п.5.2 Контракту - припинення контракту з інших підстав, передбачених законом, а також з тим, що зазначені формулювання підстав звільнення не є взаємовиключними, оскільки можливість звільнення керівника до закінчення терміну дії контракту у випадку, передбаченому ст.40 КЗпП України передбачена п.5.2 Контракту, та є підставою звільнення передбаченою законом (Кодекс Законів про працю України).
Наказ директора Департаменту освіти Харківської міської ради від 30.06.2022 року № 135-к щодо призупинення дії трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 відповідає положенням статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Даний наказ позивачкою не оспорюється.
Судова колегія зазначає, що положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який є спеціальним законом по відношенню до інших законів, які регулюють трудові правовідносини, а отже, керуючись принципом lex specialis derogat generali, має перевагу над загальними законами, надає роботодавцю право прийняти рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану та не містить обмеження підстав та умов такого скасування.
Виходячи з вищевикладеного, наказ відповідача про відновлення дії трудового договору з позивачем відповідає вимогам Закону України «Про організацію трудових відносин». При цьому, судова колегія зазначає, що вказаний наказ містить належне обґрунтування та мету відновлення дії трудового договору - забезпечення реалізації положень ст.18 Закону України «Про повну загальну середню освіту», та необхідність своєчасного виготовлення та отримання документів про базову середню та повну загальну середню освіту, що повністю узгоджується з обов`язками керівника закладу освіти, передбаченими вищевказаним Законом.
Судова колегія також не вбачає порушення вимог ст.ст. 7, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин» порядок та строки повідомлення працівника про необхідність стати до роботи оскільки, лист про відновлення дії трудового договору та необхідність приступити до роботи направлено позивачу 22 березня 2023 року, тобто за 10 календарних днів до відновлення дії контракту, електронною комунікацію за допомогою месенджера «Телеграм». Обмін повідомленнями та документами саме в такий спосіб за допомогою месенджера «Телеграм» було обрано сторонами за їх взаємною згодою та відбувалось між сторонами протягом всього часу з початку введення воєнного стану.
Щодо доводів представника позивача про відсутність наказу про скасування призупинення дії трудового договору та ненаправлення позивачу копії наказу про відновлення дії трудового договору, що виключало у позивача обов`язок стати до роботи у зазначений відповідачем строк, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зокрема частина 2 статті 13 Закону, передбачає обов`язкові вимоги лише до оформлення наказу про призупинення дії трудового договору, в той же час зазначає про можливість прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору, що не вимагає скасування саме наказу про зупинення, а застосування терміну «відновлення дії» є тотожнім за логічним змістом скасуванню призупинення дії.
З аналізу змісту положень зазначеного Закону також не вбачається обов`язку направлення працівнику копії рішення про скасування призупинення дії трудового договору, закон містить лише вимогу про необхідність повідомлення працівника про необхідність стати до роботи, що і було зроблено відповідачем шляхом направлення за дорученням Департаменту освіти Харківської міської ради начальником Управління освіти Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради позивачу листа від 22.03.2023 року № 511/01-36/23, факт отримання якого 22 березня 2023 року підтверджується роздруківкою повідомлень в месенджері «Телеграм» та не заперечується позивачкою.
Виходячи з вищевикладеного у позивача виник обов`язок з`явитись на робочому місці та приступити до роботи 03 квітня 2023 року.
Крім того такі доводи спростовуються посиланнями самої позивачки, яка зазначає на те, що у зв`язку із відновленням роботи нею 30.03.2023 року подано заяву про надання відпустки на 90 днів.
Відсутність позивача на робочому місті 03 квітня 2023 року протягом робочого дня підтверджена наданим відповідачем відповідним актом, складеним 03 квітня 2023 року заступником начальника Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради Поповою В.І., заступниками директора з навчально-виховної роботи Харківської ЗОШ № 122 Харківської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та табелем обліку робочого часу за квітень 2023 року. Відсутність в зазначеному акті часу його складення, про що зазначено представником позивача, жодним чином не свідчить про невідповідність його вимогам закону та недопустимість його як доказу, оскільки законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місті 03 квітня 2023 року, крім того позивачем не заперечується факт її знаходження в цей час за межами України. Позивачем не надано жодних доказів та не зазначено жодних обставин, які б свідчили, що після отримання нею листа 22 березня 2023 року про необхідність стати до роботи до 03 квітня 2023 року, нею здійснювалось спроби повідомити відповідача про її наміри та наявність причин, які перешкоджали б її прибуттю до місця роботи.
Крім того про небажання позивача стати до роботи свідчить зміст її листування в месенджерах з заступником директора школи ОСОБА_4 (роздруківка переписки надана останньою до суду), з якої вбачається, що позивач повідомляє про можливість її повернення до роботи лише після закінчення дії воєнного стану.
Щодо посилання на причини неприбуття на робоче місце 03 квітня 2023 року, позивачкою було надано до суду першої інстанції копію заяви на ім`я начальника Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради ОСОБА_3 про надання їй обов`язкової відпустки відповідно до ч. 4 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», датовану 30 березня 2023 року, якою вона просить надати їй як особі, яка виїхала за межі території України, відпустку тривалістю 90 календарних днів, починаючи з дня відновлення дії трудового договору, тобто з 03 квітня 2023 року, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що належних та допустимих доказів направлення такої заяви ані відповідачу Департаменту освіти Харківської міської ради, ані Управлінню освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради позивачкою та її представником до суду надано не було.
З наданих суду апеляційної інстанції доповнень до відзиву на апеляційну скаргу Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради вбачається, що з 30.03.2023 року і станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, жодного листа від ОСОБА_1 на електронний адрес Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради з електронної пошти зазначеної позивачкою особисто в матеріалах справи, не надходило.
Виходячи з вищевикладеного, доводи представника відповідача про неотримання заяви про надання відпустки позивачці, нею не спростовані.
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин неприбуття позивачки на роботу 03 квітня 2023 року, а тому у даному випадку, з урахуванням того, що позивачем не наведено жодних причин відсутності на робочому місці, які б могли вплинути на законність та правильність її звільнення, невиконання відповідачем обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення жодним чином не впливає на встановлення факту прогулу, та не може бути формальною підставою для скасування дисциплінарного стягнення. Такий висновок суду відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 27.05.2020 у справі № 750/5598/17 та від 09.11.2021 у справі № 235/5659/20.
При оцінці законності підстав та процедури звільнення позивача судова колегія вважає, що оскільки позивачка займала посаду керівника навчального закладу - директора Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та умов укладеного нею контракту від 08 квітня 2021 року мала обов`язки щодо організації та забезпечення діяльності закладу.
Укладаючи контракт, ОСОБА_1 погодилась з його умовами, в тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, а також з наявністю додаткових підстав для його дострокового припинення, ніж ті, що передбачені чинним законодавством.
Про необхідність присутності керівника закладу освіти на робочому місці для забезпечення організації діяльності навчального закладу на належному рівні, що забезпечить реалізацію прав та законних інтересів як учнів так і педагогічних працівників, у тому числі щодо отримання випускниками документів про освіту відповідно до ст.18 Закону України «Про повну загальну середню освіту», та неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків свідчать надані відповідачем та третіми особами докази у їх сукупності, а саме: скріншоти листування з позивачем у соціальних мережах та месенджерах, де позивач повідомляється про необхідність вирішення ряду питань, пов`язаних з організацією освітнього процесу та видачі випускникам документів про освіту; зміст доповідних записок заступників директора ОСОБА_5 від 22.06.2022 року та від 17.03.2023 року, ОСОБА_11 від 20.06.2022 року, 01.08.2022 року та від 17.03.2023 року, ОСОБА_4 від 17.03.2023 року; зміст службової записки заступника начальника Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради Попової В.І. від 20.03.2023 року; зміст колективних звернень батьків учнів школи на ім`я в.о. директора Харківської ЗОШ № 122; змістом листа директора Департаменту освіти ОСОБА_7 на ім`я директора юридичного департаменту Харківської міської ради Лябаха Ю.Ю. від 27.07.2023 року № 01-20/1646/1-23.
На підставі вищезазначеного суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскаржуваний наказ директора Департаменту освіти Харківської міської ради від 03.04.2023 року № 36-к «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 » виданий в межах повноважень, із дотриманням процедури його видання, що є підставою для дострокового припинення контракту.
Доводи позивачки про порушення відповідачем вимог ст..ст.47, 116 КЗпП України щодо видачі трудової книжки та проведення остаточного розрахунку при звільненні судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду про відсутність в діях відповідача порушення вимог законодавства про працю, оскільки як встановлено судом першої інстанції в день звільнення позивач була відсутньою на робочому місці, а тому роботодавець, дотримуючись вимог законодавства про працю, направив позивачу повідомлення про необхідність отримання трудової книжки та провів остаточний розрахунок при звільненні, про що відповідачем надані належні докази. Будь-яких належних та допустимих доказів направлення відповідачу письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою, а також звернення до відповідача у будь-який спосіб для вирішення зазначених питань, позивачем до суду не надано.
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідачем виконано вимоги Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ОСОБА_1 направлено накази, повідомлення та інше листування, з повідомленнями через месенджер «Телеграм». Доказів неотримання вчасно позивачкою зазначеного листування матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 28.05.2024 року.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2024 |
Оприлюднено | 30.05.2024 |
Номер документу | 119325309 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Маміна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні