Постанова

від 21.05.2024 по справі 916/3287/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3287/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Іскендерова К.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Бондаревський О.М.,

від міської ради Явченко Д.В.,

від ТОВ «Курортбуд» - не з`явився,

від Держгеокадастру у Львівській області не з`явився,

від Держгеокадастру в Одеській області не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортбуд»

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, ухвалене суддею Желєзною С.П., м. Одеса, повний текст складено 19.02.2024

у справі № 916/3287/23

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортбуд»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

про: скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі міська рада) звернувся до Господарського суду Одеської області (з урахуванням клопотання вх. № 32531/23 від 18.09.2023, яке задоволено ухвалою суду від 20.09.2023) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі Держгеокадастр у Львівській області) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортбуд» (далі ТОВ «Курортбуд»), в якому просив суд скасувати проведену державним кадастровим реєстратором відділу у Соколівському районі Управління реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:37:003:0038 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки (далі земельна ділянка).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що міською радою не приймалось жодних рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Фактично, формування відповідачем спірної земельної ділянки відбулось на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Курортбуд» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, який був замовлений товариством у 2021 році відповідно до принципу «мовчазної згоди».

Проте у даному випадку, формування земельної ділянки за відсутності заперечень міської ради порушує права територіальної громади м. Одеса, оскільки воно здійснено із порушенням вимог земельного законодавства, діючого Генерального плану та Плану зонування території міста Одеси.

Держана реєстрація спірної земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення порушує права міської ради, як розпорядника земель комунальної власності, так як на даній території заборонено будівництво вказаних об`єктів, земельна ділянка відноситься до ландшафтно-рекреаційної території у проектній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування, що не передбачає будівництво та обслуговування комплексу відпочинку.

Будівництво та обслуговування ТОВ «Курортбуд» комплексу відпочинку матиме наслідком використання ділянки не за її призначенням.

Також прокурором наголошено, що ТОВ «Курортбуд» замовлено проект відведення земельної ділянки, площа якої у 10 разів перевищує площу об`єкту нерухомого майна, який належить товариству на праві власності, в той час як отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі міської ради, прокурор зазначив, що остання, будучі обізнаною про виявлені правопорушення та маючи відповідні повноваження, всупереч інтересам держави не зверталась за їх захистом до суду з відповідним позовом.

ТОВ «Курортбуд», заперечуючи проти задоволення позову, зазначало про правомірність у даному випадку застосування принципу «мовчазної згоди» власника земельної ділянки під час замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Будь-яких процедурних порушень з боку державного кадастрового реєстратора не було.

Надання Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради відповіді на клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (щодо надання додаткових документів та уточнень) не передбачено ст. 123 Земельного кодексу України та не належить до компетенції Департаменту. Листи Департаменту не породжують правових наслідків для ТОВ «Курортбуд».

Доводи прокурора про перевищення площі земельної ділянки щодо площі об`єкта нерухомого майна у 10 разів не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки прокурором не враховано споруди, які знаходяться на зазначеній земельній ділянці.

Зокрема, в перелік об`єктів нерухомості, які були придбані ТОВ «Курортбуд» за договором купівлі-продажу у 2006 році, входить огорожа, яка по периметру огороджує будівлі та відповідає площі земельної ділянки.

Рішень про вилучення частини вищезазначеної земельної ділянки міською радою не приймались.

ТОВ «Курортбуд» планує використовувати належні йому об`єкти нерухомості для організації відпочинку, саме в рекреаційних цілях, і не повідомляло про наміри здійснення забудови земельної ділянки, а лише використало уніфікований вид цільового призначення класифікатора, з урахуванням наявних у власності будівель, та вид використання, зазначений у зоні Р-ЗП Плану зонування території міста Одеса.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі № 916/3287/23: у задоволенні позову прокурора до Держгеокадастру у Львівській області відмовлено; позов прокурора до ТОВ «Курортбуд» задоволено та скасовано в Державному земельному кадастрі проведену державним кадастровим реєстратором реєстрацію земельної ділянки.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- з формальної точки зору ТОВ «Курортбуд» було дотримано порядок, визначений ст. 123 Земельного кодексу України, а саме: направлено міській раді відповідне клопотання; оскільки це клопотання у місячний строк радою розглянуто не було, замовило розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу; повідомило раду про розроблення проекту; зареєстровано земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

- водночас, застосування ТОВ «Курортбуд» принципу «мовчазної згоди» при замовленні проекту землеустрою не виключає можливості перевірки судом правомірності проведення державної реєстрації земельної ділянки;

- судом встановлено, що ТОВ «Курортбуд» є власником нежилих будівель, площа яких складає 537,8 кв.м., натомість, площа земельної ділянки в 10 разів перевищує площу належного відповідачу об`єкта;

- враховуючи ненадання відповідачем взагалі будь-яких доказів, які можуть підтвердити необхідність отримання в оренду земельною ділянки, яка у 10 разів перевищує площу належного відповідачу об`єкта, суд зазначив про обґрунтованість доводів прокурора про відсутність підстав для застосування процедури, визначеної ст. 123 Земельного кодексу України, тобто отримання відповідачем земельної ділянки без проведення земельних торгів;

- спірна земельна ділянка розташована у рекреаційній зоні, тобто за своїм цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення, а отже може використовуватись ТОВ «Курортбуд» для обслуговування вже наявних будівель;

- формування земельної ділянки та визначення в Державному земельному кадастрі відомостей про використання відповідачем ділянки для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку, який наразі вочевидь на ділянці відсутній, не відповідає вимогам земельного законодавства;

- обрання відповідачем такого виду використання ділянки як будівництво та обслуговування комплексу відпочинку свідчить про намагання відповідача використати ділянку із перевищенням вже наявних прав;

- включення до реєстру відомостей про ділянку з певним номером має наслідком неможливість передання тієї або іншої частини ділянки у власність або користування іншим особам, формування нових ділянок із новими межами відповідно до волевиявлення власника земельної ділянки, тобто Одеської міської ради. Державна реєстрація земельної ділянки, яка була проведена із порушенням вищенаведених вимог чинного законодавства, порушує права Одеської міської ради.

Щодо закриття Поземельної книги відносно спірної земельної ділянки, суд зазначив, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, тобто вказівка у судовому рішення про закриття Поземельної книги не вимагається. При цьому, суд вказав, що формулювання прокурором позовних вимог в частині закриття Поземельної книги не може бути розцінено судом як самостійна позовна вимога, а, отже, відсутність підстав для зазначення вказаних відомостей у судовому рішенні не може свідчити про часткове задоволення заявлених прокурором вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову до Держгеокадастру у Львівській області, суд зазначив, що жодне із встановлених порушень не пов`язано із виконанням ним обов`язку щодо реєстрації земельної ділянки. Лише реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки, яка, як було встановлено судом, була проведена із порушенням вимог чинного законодавства, не має наслідком в обов`язковому порядку задоволення вимог до Управління, оскільки суд надає оцінку заявленим вимогам із урахуванням підстав заявленого позову.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Курортбуд» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, окрім доводів, викладених ним в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, зазначає наступне:

- суд не звернув увагу на те, що спірна земельна ділянка фактично сформована за законодавством радянського союзу, з 1947 року перебувала у володінні Чорноморського флоту УРСР, з 1991 року володільцем земельної ділянки було Міністерство оборони України в особі Херсонської квартирно-експлуатаційної району та використовувалась для розміщення нерухомого майна військового містечка.

- оскаржуваним рішенням суду порушено право ТОВ «Курортбуд» на землю, що є неприпустимим;

- прокурор не має законодавчого права звертатися до суду із вимогою про скасування індивідуального акту державної реєстрації земельної ділянки, право на оскарження якого законодавством надано особі, щодо якої цей індивідуальний акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження справи з суду першої інстанції.

28.03.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ «Курортбуд» залишено без руху, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду: 1) доказів зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; 2) доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн (за належними реквізитами для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду); 3) довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження підписанта апеляційної скарги адвоката Доніної Л.А. на представництво інтересів ТОВ «Курортбуд» у Південно-західному апеляційної господарському суді; 4) заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі № 916/3287/23.

09.04.2024 від ТОВ «Курортбуд» надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення на підставі п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення він отримав лише 29.02.2024;

Також на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 від скаржника 09.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано: відповідь № 686502 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС; докази сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн; ордер від 13.11.2023 №1302055, що посвідчує повноваження адвоката Доніної Л.А. на представництво інтересів ТОВ «Курортбуд» у Південно-західному апеляційної господарському суді.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 ТОВ «Курортбуд» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі № 916/3287/23, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 13.05.2024 для подання відзивів на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 916/3287/23 до розгляду на 21.05.2024 о 14:00 год., зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024.

06.05.2024 від Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому лише містяться посилання на норми права, які визначають порядок діяльності та ведення державного земельного кадастру, підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки тощо. При цьому, відзив не містять прохання третьої особи задовольнити або відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

21.05.2024 від ТОВ «Курортбуд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване тим, що його представник, адвокат Доніна Л.А., хворіє та з 20.05.2024 перебуває на лікарняному.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання 21.05.2024 з`явився прокурор та представник міської ради.

Представники ТОВ «Курортбуд», Держгеокадастру у Львівськиій та Одеській областях не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянивши клопотання ТОВ «Курортбуд» про відкладення розгляду справи на іншу дату, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Насамперед колегія суддів зауважує, що до вказаного клопотання заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували викладені у цьому клопотанні обставини.

Колегія суддів також зазначає, що учасники справи не обмежені у кількості представників, і відповідачем жодним чином не обґрунтовано неможливість забезпечення будь-якого іншого представника в судове засідання.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, останнім не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без участі його представника.

Ухвалами суду апеляційної інстанції явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а правова позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника.

В судовому засіданні 21.05.2024 прокурор та представник міської ради заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради, прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка є землею комунальної власності територіальної громади м. Одеси, розпорядником якої є Одеська міська рада, а незаконною реєстрацією порушується право власності територіальної громади м. Одеси на спірну земельну ділянку, яка не може бути сформована саме із таким цільовим призначенням та за будь-яких умов не може перебувати у приватній власності. Саме незаконне формування земельної ділянки із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за рахунок земельної ділянки, що розташована у проектній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3п, і становить порушення майнових інтересів територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, як органу місцевого самоврядування, що є розпорядником земель комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді 19.10.2022 прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Одеської міської ради лист № 15/1/1-1554вих-22 яким повідомлено про виявлені правопорушення вимог земельного законодавства та запропоновано надати інформацію про результати розгляду даного листа з наданням копій відповідних документів щодо вжитих заходів реагування на усунення порушень вимог законодавства.

У відповідь на вищевказаний лист Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (на виконання доручення першого заступника міського голови) у листі від 11.11.2022 № 01-19/1390 зазначив, що після з`ясування всіх необхідних обставин, зокрема, викладених у листі від 19.10.2022 № 15/1/1-1554вих-22, Департаментом буде вирішуватись питання щодо звернення до Юридичного департаменту Одеської міської ради, до повноважень якого входить захист прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси, щодо вжиття відповідних дій, про результати яких прокурора буде повідомлено додатково.

25.05.2023 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направив Одеській міській раді відповідне повідомлення, а 27.07.2023 звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом.

При цьому, за проміжок часу з 11.11.2022 (лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-19/1390) по 25.05.2023 (повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») міською радою жодних заходів щодо захисту майнових прав територіальної громади м. Одеси, у тому числі звернення до суду із відповідним позовом, не здійснено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.

Щодо суті спору.

Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.01.2006 КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за зверненням ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.172-184 т.1).

17.02.2006 між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ «Курортбуд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1 якого Продавець продав, а Покупець купив нежилі будівлі що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються в цілому з основного кам`яного приміщення літера «А»; агрегатної «Б»; загальною площею 537,8 кв.м., бензосховища «В»: вбиральні «Г»; огородження - 1-8; мостіння - І; розташованих на земельній ділянці площею 5645 кв.м. по фактичному користуванню (а.с.185-186 т.1).

23.02.2006 за ТОВ «Курортбуд» зареєстровано право власності на нежилі будівлі що знаходяться за адресою: місто Одеса, пров. Цегляний, 23, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 9922042, виданим КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» (а.с.187 т.1).

16.07.2021 ТОВ «Курортбуд» звернулось до Одеської міської ради з клопотанням № 3 від 06.07.2021, згідно якого, посилаючись на приписи ст. 123 Земельного кодексу України, просило надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою та передати в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 0,5568 га, за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 23 (колиш. пров. Цегляний, 23); цільове призначення земельної ділянки -Е 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку (а.с.167 т.1).

Зі змісту клопотання вбачається, що до нього було додано графічні матеріали; документи, що підтверджують право власності на будівлі на земельній ділянці; документи юридичної особи.

У відповідь на вищевказане клопотання Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (за дорученням першого заступника міського голови) листом від 16.08.2021 повідомив, що для подальшого розгляду порушеного питання, ТОВ «Курортбуд» рекомендується додатково надати Департаменту технічний паспорт на об`єкти нерухомого майна, копію статуту, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки (геопідоснова М 1:500), фотофіксацію, передпроєктні рішення об`єкту будівництва. Також рекомендовано уточнити вид використання земельної ділянки (а.с.33-34 т.1).

Листом від 26.08.2021 за № 3ПУ-81/мр Одеська міська рада повідомила ТОВ «Курортбуд», що у 2021 році рада не приймала рішення про надання дозволу (або відмови в наданні дозволу) ТОВ «Курортбуд» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5568 га, за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 23 (а.с.38 т.1).

14.09.2021 до Одеської міської ради надійшло повідомлення ТОВ «Курортбуд» про замовлення документації із землеустрою без отримання дозволу рали, оскільки раніше направлене клопотання у місячний строк радою розглянуто не було (а.с.35 т.1).

Листом від 13.10.2021 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради повідомив ТОВ «Курортбуд» про те, що листом від 16.08.2021 Департаментом була надати відповідь та порекомендовано для подальшого розгляду порушеного питання додатково надати відповідні документи, які були необхідні для визначення об`єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці; отримання інформації від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо відповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану міста Одеси, Плану зонування або детального плану території, затвердженого згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; підготовки відповідного проекту рішення Одеської міської ради. Однак, зазначені вище матеріали та документи до Департаменту не надходили та як наслідок, відповідне рішення Одеської міської ради не приймалося. Враховуючи викладене, Департамент зазначив про передчасність повідомлення про замовлення документації із землеустрою без надання дозволу Одеської міської ради на її розробку (а.с.36 т.1).

21.10.2021 Відділом у Сколівському районі Головного управління Держгеокждастру у Львівській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровими номером 5110137500:37:003:0038 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5568 га, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4617070262021 від 21.10.2021 (а.с.26 т1).

Згідно вказаного витягу цільове призначення ділянки: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; вид використання для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку; категорія земель землі рекреаційного призначення.

З інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.08.2022 вбачається, що земельна ділянка із кадастровими номером 5110137500:37:003:0038 була зареєстрована за заявою ТОВ «Курортбуд» (а.с.27-29 т.1).

08.08.2022 до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради надійшов лист ТОВ «Геоінформ+» від 19.11.2021 за вих № 185, до якого було додано проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Курортбуд» земельної ділянки із кадастровим номером 5110137500:37:003.0038 (а.с.37 т.1).

На підставі договору від 01.09.2021 № 9ю (а.с.169-170 т.1), укладеного між ТОВ «Курортбуд» та ТОВ «Геоінформ+», останнім розроблено спірний Проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Курортбуд» земельної ділянки із кадастровим номером 5110137500:37:003.0038, згідно якого земельна ділянка розташована в проектній рекреаційній зоні обмеженого користування Р-Зп та відповідає цільовому призначенню 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (а.с.44-100 т.1).

Листом від 01.09.2022 Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомив прокурора, що за інформацією архіву та відділу загального листування Департаменту дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту будівництва, паспортів прив`язки за адресою: м. Одеса, Приморський район, провулок Каркашадзе, 23 кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:37:003:0038, не значаться (а.с.40 т.1).

Листом від 08.09.2022 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у відповідь повідомив прокурора, що ТОВ «Курортбуд» листом від 16.07.2021 № 02.2-10/465 просило у Одеської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5568 га, за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 23, вид цільового призначення - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку. За результатами розгляду вказаного клопотання Департаментом було підготовлено відповідь та рекомендовано заявнику надати необхідні для розгляду документи і матеріали, уточнити вид використання земельної ділянки. Однак, запитувані документи та матеріали до Департаменту надано не було. Проте, листом від 14.09.2021 № 02.2-10/465/1 ТОВ «Курортбуд» повідомило Одеську міську раду про розробку проекту землеустрою. Таким чином, ТОВ «Курортбуд», незважаючи на викладені у листах Департаменту вимоги та за відсутності рішення Одеської міської ради, на свій розсуд розробило та надало проект землеустрою. За результатами розгляду землевпорядну документацію було повернуто заявнику (а.с.30 т.1).

Предметом позову у цій справі є вимога прокурора скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з одночасним закриттям Поземельної книги відносно неї.

Підставою позову зазначено, зокрема, те, формування земельної ділянки по принципу «мовчазної згоди» ради порушує права територіальної громади м. Одеса, оскільки воно здійснено із порушенням вимог земельного законодавства, діючого Генерального плану та Плану зонування території міста Одеси. Прокурор зазначив, що спірна земля розташована у рекреаційній зоні озелених територій загального використання, в той час як будівництво та обслуговування ТОВ «Курортбуд» об`єктів рекреаційного призначення матиме наслідком використання ділянки не за її призначенням. Також зазначено, що площа земельної ділянки в 10 разів перевищує площу належного відповідачу об`єкта.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову прокурора до ТОВ «Курортбуд» про скасування в Державному земельному кадастрі проведену державним кадастровим реєстратором реєстрацію спірної земельної ділянки, з огляду на наступне.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомості, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

У постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України, висловлений у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці.

При цьому, зазначено, що це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований.

Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані.

Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Тому власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.

Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20, від 15.12.2021 у справі № 906/109/21, від 23.12.2020 у справі № 914/2057/18, яка розглядається.

Колегія суддів зазначає, що оскільки в матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження набуття попереднім власником нерухомого майна земельної ділянки у власність або користування, ТОВ «Курортбуд», придбавши нерухоме майно, мало оформити право на землю.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Тобто набуття у користування земельної ділянки без проведення конкурсу можливе лише у випадках, визначених ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Стаття 123 Земельного кодексу України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування у тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначено вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; заборонено компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлено загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Так, за змістом ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи фактичні обставини цієї справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з формальної точки зору ТОВ «Курортбуд» було дотримано порядок, визначений ст. 123 Земельного кодексу України, а саме: направлено міській раді відповідне клопотання; оскільки це клопотання у місячний строк радою розглянуто не було, замовило розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу; після цього повідомило раду про розроблення проекту; в подальшому зареєстровано земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

У той же час, обґрунтованим та правомірним є висновок суду і про те, що застосування ТОВ «Курортбуд» принципу «мовчазної згоди» при замовленні проекту землеустрою не виключає, більш того, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, встановлює обов`язок перевірення судом правомірності проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Сукупний аналіз вищевказаних приписів земельного законодавства дає підстави для висновку, що наявність у ТОВ «Курортбуд» права власності на об`єкт нерухомості загальною площею 537,8 кв.м., що розташований за адресою: за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 23 (колиш. пров. Цегляний, 23) надає йому можливість набуття у користування без проведення торгів земельної ділянки площею, необхідною для експлуатації та обслуговування такого об`єкту.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Курортбуд» є власником нежилих будівель, площа яких складає 537,8 кв.м., натомість замовило проект відведення земельної ділянки площею 0,5568 га, (5568 кв.м.), що в 10 разів перевищує площу належного відповідачу об`єкта.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б могли підтвердити необхідність отримання в оренду земельною ділянки, яка у 10 разів перевищує площу належного відповідачу об`єкта.

Як вже зазначалось, спірна земельна ділянка розташована у рекреаційній зоні, тобто за своїм цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

В силу вимог ст. 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об`єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об`єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об`єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Отже за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі рекреаційного призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно.

Таким чином, землекористувач має використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. При цьому, вид використання визначається у межах цільового призначення ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що земельна ділянка за адресою: місто Одеса, пров. Цегляний, 23 на якій знаходяться нежилі об`єкти відповідача, може використовуватись ТОВ «Курортбуд» для обслуговування вже наявних будівель, натомість формування земельної ділянки та визначення в Державному земельному кадастрі відомостей про використання відповідачем ділянки для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку, який наразі вочевидь на ділянці відсутній, не відповідає вимогам земельного законодавства.

Згідно з приписами ст. 123 Земельного кодексу України реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, якою передбачено визначення площі ділянки та її меж, включення відомостей про реєстрацію ділянки за заявою ТОВ «Курортбуд», є передумовою для прийняття власником земельної ділянки рішення про надання ділянки у користування.

Включення до реєстру відомостей про ділянку з певним номером має наслідком неможливість передання тієї або іншої частини ділянки у власність або користування іншим особам, формування нових ділянок із новими межами відповідно до волевиявлення власника земельної ділянки, тобто Одеської міської ради.

Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки, яка була проведена із порушенням вищенаведених вимог чинного законодавства, порушує права Одеської міської ради.

Враховуючи відсутність доказів, які можуть підтвердити необхідність отримання ТОВ «Курортбуд» в оренду земельною ділянки, яка у 10 разів перевищує площу належного відповідачу об`єкта, що, відповідно, впливає на можливість застосування процедури, визначеної у ст. 123 Земельного кодексу України, тобто отримання відповідачем у користування земельної ділянки без проведення земельних торгів, а також приймаючи до уваги обрання відповідачем такого виду використання ділянки як будівництво та обслуговування комплексу відпочинку, що свідчить про намагання відповідача використати ділянку із перевищенням вже наявних прав у зв`язку з можливістю використання землі виключно для обслуговування вже наявних об`єктів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність у даному випадку застосування відповідачем принципу «мовчазної згоди» власника земельної ділянки та реєстрації земельної ділянки без згоди Одеської міської ради.

Доводи скаржника про неврахування прокурором площі ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна та яка вказана у договорі купівлі-продажу, судом відхиляються, оскільки наявність/відсутність вказаної інформації жодним чином не змінює площі належного ТОВ «Курортбуд» об`єкта нерухомості. У будь-якому випадку, площа бензосховища, вбиральні та огородження у договорі не визначена.

Також відхиляються як безпідставні та необґрунтовані посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка вже сформована, проте за законодавством радянського союзу.

Надані відповідачем рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 11.03.1947 № 370 (яким затверджено рішення виконкому Одеської міської ради від 23.01.1947 № 03 та відведено земельну ділянку площею 0,52 га в районі середнього плато Пролетарського бульвару м. Одеси для будівництва Контрольно-вимірювальної магнітної станції Чорноморського флоту, а.с.105-106 т.2), а також лист від 24.11.2003 № 393 (в якому Херсонська квартирно-експлуатаційна частина району звернулась до голови Одеської міської ради і, посилаючись на п. 3 і п. 4 ст. 142, ст. 120 Земельного кодексу України, просила прийняти відмову Міністерства оборони України від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,52 га за адресою: провулок Кирпичний, 3, м. Одеса, для оформлення прав на землю покупця військового майна за договором міни (а.с.107 т.2)) жодним чином не спростовують висновки суду, оскільки по-перше: площа спірної земельної ділянки не співпадає з площею землі, про яку йдеться мова у вищевказаних рішенні від 11.03.1947 № 370 та листі від 24.11.2003 № 393; по-друге: скаржником не спростований факт відсутності в матеріалах цієї справи доказів на підтвердження набуття попереднім власником нерухомого майна земельної ділянки у власність або користування, у тому числі після купівлі військового майна за договором міни.

Висновок суду першої інстанції про те, що з огляду на положення ч. 4 ст. 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 57 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, тобто вказівка у судовому рішення про закриття Поземельної книги не вимагається, є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Курортбуд» про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом скасування проведеної державним кадастровим реєстратором відділу у Соколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:37:003:0038 (без зазначення про одночасне закриття Поземельної книги).

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортбуд» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/3287/23 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.05.2024.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська