Ухвала

від 28.05.2024 по справі 742/3131/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/881/24

Єдиний унікальний № 742/3131/24

У Х В А Л А

іменем України

28 травня 2024 року м.Прилуки

Слідчий суддяПрилуцького міськрайонногосуду Чернігівськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подано до суду скаргу на бездіяльність посадових осіб Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Свою скаргу мотивує тим, що 15.05.2024 Прилуцьким відділом поліції було отримано заяву скаржника відносно вчинення злочину колишнім розпорядником майна ДП «ДГ «Івківці» МІП ім. В.М.Ремесла НААН», арбітражним керуючим ОСОБА_4 - невиконання ухвали суду, що підтверджується відміткою на повідомленні про злочин.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21 березня 2024 року у справі №927/1064/21: «Відсторонено арбітражного керуючого ОСОБА_4 (свідоцтво №886 від 23 квітня 2013 року, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від виконання повноважень розпорядника майна боржника Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729847).

Розпорядником майна боржника Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729847) призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №335 від 28 лютого 2013 року, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер 2907002034).

Зобов`язано арбітражного керуючого ОСОБА_4 передати всю документацію, пов`язану з процедурою розпорядження майном ДП «Дослідне господарство"Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України», арбітражному керуючому ОСОБА_5 за актом приймання-передачі.

Станом на 10 травня 2024 року арбітражний керуючий ОСОБА_4 відмовляється виконувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2024 року по справі №927/1064/21 та не передає не те що всю, а взагалі відмовляється передавати документацію, пов`язану з процедурою розпорядження майном ДП «Дослідне господарство "Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України», арбітражному керуючому ОСОБА_5 за актом приймання-передачі.

Своїми діями та бездіяльністю, що полягає у відмові передати документацію пов`язану з процедурою розпорядження майном ДП «Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України», арбітражний керуючий ОСОБА_4 відмовляється від виконання ухвали суду, чим вчинив злочин передбачений ст. 382 КК України та блокує діяльність розпоряднику майна ОСОБА_5 та не дає йому можливості повноцінно здійснювати свої повноваження по даній справі.

Не зважаючи на вказане, станом на 17 травня 2024 року інформація про внесення відомостей до ЄРДР на адресу підприємства не надходила, а так само відсутній і витяг про внесення відомостей до ЄРДР.

Оскільки, такі дії службових осіб Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області скаржник вважає незаконною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України, тому ним і подано скаргу про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою.

В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з`явився. Згідно письмової заяви просив розгляд скарги проводити без його участі. Подану скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. На виконання ухвали слідчого судді надали матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 , яка зареєстрована в ЄО Прилуцького районного відділу поліції під №6194 від 15 травня 2024 року.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу та докази на її обґрунтування, матеріали перевірки, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до положень ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Частиною 2 ст. 3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням (заявою) є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

З матеріалів справи убачається, що 15 травня 2024 року до Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 було подано заяву про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.

Вказана заява була прийнята та зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 15 травня 2024 року за №6194, як того і вимагають положення кримінального процесуального закону. За результатами перевірки, викладених у заяві відомостей та фактів було встановлено відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, посадовими особами Прилуцького районного відділу поліції були повністю виконані положення ч.4 ст. 214 КПК України.

При цьому, виходячи зі змісту положень ст. 214 КПК України, саме слідчий або прокурор наділені повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань не можуть бути внесені всі без винятку повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, як безпідставно вважають заявник та її представник, ці відомості мають бути перевірені слідчим або прокурором, щоб гарантувати кожній особі захист від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Не можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відомості про вчинення кримінального правопорушення у разі, якщо викладені в заяві обставини свідчать про те, що поставлені питання є предметом вирішення в порядку цивільного, адміністративного або ж господарського судочинства.

За наведеними у заяві ОСОБА_3 відомостями було проведено перевірку, однак не встановлено, що у випадках, про які йде мова, мало місце невиконання судового рішення.

Подана заява не містить інформації про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим така не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язки слідчого щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На переконання слідчого судді, у заяві відсутні будь-які об`єктивні відомості, які б підтверджували реальність подій кримінального правопорушення за ст.382 КК України.

Проаналізувавши викладені в заяві обставини, які заявник вважають вчиненням кримінального правопорушення, мотиви органу досудового розслідування при відмові у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, суд приходить до висновку, що твердження заявника ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, адже повідомленні обставини не свідчать про наявність в діях вказаної в заяві особи ознак будь-якого кримінального правопорушення, а тому ці відомості не можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.

Категорично невірним є тлумачення скаржником вимог кримінального процесуального закону в тій частині, що правоохоронні органи зобов`язані вносити будь-які відомості та щодо будь-яких осіб до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не перевіряючи обґрунтованість та доведеність повідомлених обставин.

Прийняття та реєстрація заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не є тотожним поняттю внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кожне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення має бути обґрунтованим та підтвердженим тими доказами, які достатні на етапі вирішення питання про наявність чи відсутність ознак можливого вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке у подальшому можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Без дотримання цих вимог будуть порушені права громадян, які будуть беззахисними перед безпідставними та непідтвердженими звинуваченнями.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Проте, у справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Павлюлінець проти України» (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

Таким чином, оскільки заява ОСОБА_3 була прийнята та зареєстрована, викладені у ній доводи були перевірені, відповідні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені з тих підстав, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не містить жодних об`єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення злочину.

Під час судового розгляду слідчий суддя перевірив наведені ОСОБА_3 обставини, які він вважає кримінально карними діями особи, та погоджується із висновком органу досудового розслідування про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303,304,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_6