Постанова

від 16.05.2024 по справі 922/4876/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/4876/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ус В.В. - на підставі договору про надання правової допомоги від 19.09.2023, ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.04.2024,

від відповідача: Прокопенко М.І. - на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 21.03.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.08.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд", м.Харків (вх. №776Х/2 від 21.03.2024)

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 (повний текст складено 08.03.2024, суддя Жельне С.Ч.)

у справі №922/4876/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремаком", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд", м.Харків,

про стягнення коштів 969 958,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремаком" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" про стягнення заборгованості 969 958,55 грн, яка складається з основного боргу 812 230,00 грн, пені 147 447,55 грн та 3% річних в розмірі 10 281,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті поставленого обладнання за договором поставки обладнання №20/12/22 від 20.12.2022 та договором поставки обладнання №23/12/22 від 23.12.2022.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Укр-Трейд" на користь ТОВ "Ремаком" основний борг 812 230,00 грн, пеню 147 447,55 грн, 3% річних 10 281,00 грн та витрати по сплаті судового збору 14 549,38 грн.

В обґрунтування прийнятого у справі рішення місцевий господарський суд посилається на положення ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та зазначає про підтвердження факту поставки дизельних генераторів 55 кВа, 550 кВа, що здійснена 10.05.2023 на виконання договорів №20/12/22 від 20.12.2022 та № 23.12.2022 від 23.12.2022. З огляду на покладення умовами п.п.2.5, 4.1, 4.12 договору на відповідача ініціювання пуско-налагодження поставленого обладнання, що з боку відповідача виконано не було, а також відсутність в супереч умовам п.п. 4.11, 4.14 договорів доказів відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" у прийнятті поставленого за договором обладнання, складання акту невідповідності і некомплектності обладнання чи звернення до позивача з вимогою про повернення сплачених коштів, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 812230,00 грн.

Крім того, з огляду на положення ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, п. 8.2 укладених між сторонами договорів господарський суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 147447,55 грн та 3% річних у розмірі 10281,00 грн.

21.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Укр-Трейд" надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Ремаком"; стягнути з ТОВ "Ремаком" на користь ТОВ "Укр-Трейд" судові витрати.

В обґрунтування своєї позиції у справі відповідач зазначає таке:

- відсутність видаткової накладної у матеріалах справи свідчить про неприйняття обладнання покупцем за договором № 20/12/22 від 20.12.2022, за умовами п. 4.3 якого поставка визначається, як момент підписання видаткової накладної на об`єкті у покупця та отримання від постачальника всіх супровідних документів. З огляду на умови п.п. 2.3, 3.3 договору № 20/12/22 від 20.12.2022, а також офіційний курс долара США комерційного банку АТ "ОТП банк" станом на 05.06.2023, відповідач зазначає про відсутність заборгованості з оплати товару за договором.

- з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів прийняття обладнання відповідачем та підписаної видаткової накладної та/або акту прийому-передачі обладнання та всіх супровідних документів відповідно до п. 4.7 договору №23/12/2022 від 23.12.2022 (надана до матеріалів справи видаткова накладна № 35 від 10.05.2023 не містить підпису директора ТОВ "Укр-Трейд" чи уповноваженої за довіреністю № МВ від 10.05.2023 на отримання обладнання особи ОСОБА_1 ), строк остаточного розрахунку, з урахуванням порядку його визначення відповідно до п. 2.3 договору, є таким, що не настав.

- заявлені до стягнення за період з 05.06.2023 по 16.11.2023 пеня у розмірі 147447,55 грн та 3 % річних у розмірі 10281,00 грн у зв`язку з відсутністю заборгованості не підлягають стягненню.

Також апелянтом подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№4190), в якому просить суд визнати поважними причини неподання нових (додаткових) доказів до суду першої інстанції у справі № 922/4876/23 та долучити до матеріалів справи наступні документи:

- інформацію із сайту https://minfin.com.ua/currency/banks/kharkov/ на дату здійснення платежів щодо офіційного курсу долара США комерційного банку АТ "ОТП Банку" станом на 24.12.2022;

- інформацію із сайту https://minfin.com.ua/currency/banks/kharkov/ на дату здійснення платежів щодо офіційного курсу долара США комерційного банку АТ "ОТП Банку" станом на 05.06.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23; призначено справу до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремаком" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 - без змін (вх.№ 4935).

В обґрунтування своєї позиції у справі позивач зазначає, що факт поставки товару за укладеними між сторонами договорами підтверджується підписаною видатковою накладною від 10.05.2023 особою, що мала на це відповідні повноваження. Крім того, на думку позивача, відповідачем до суми оплати за договором не було включено суми податку на додану вартість, яка, з огляду на реєстрацію позивачем податкової накладної та отримання відповідачем податкового кредиту, має бути сплачена.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" у справі №922/4876/23 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 та судді Шевель О.В. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" у справі №922/4876/23 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№ 6673 від 14.05.2024), в обґрунтування якого зазначає, що наданий до суду апеляційної інстанції акт про обстеження дизельних генераторів № 3 від 12.05.2023 згідно договору поставки обладнання № 23/12/22 від 23.12.2022 з залученням представників ТОВ "Хладотехніка Сервіс" свідчить про те, що дизельний генератор, який поставлено позивачем відповідачу фірми SARO марки SDF-515, не відповідає заявленим заводом виробником якості та вихідним параметрам, вказаним у технічній документації договору. Тим самим відповідач наведеними доказами обґрунтовує відсутності підпису на видатковій накладній № 35 від 10.05.2023 в графі "отримав(ла)" за наслідками неприйняття ним товару.

В судовому засіданні, проведеного в режимі відеоконференції, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі № 922/4876/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23 залишити без змін.

Розглянувши подані клопотання відповідача про надання нових доказів у справі, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Системний аналіз положень статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з обгрунтуванням своєї позиції під час розгляду справи судом першої інстанції. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

При цьому, у постанові 16.12.2020 у справі №908/1908/19 Верховний Суд зазначив, що існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Оскільки наданий акт про обстеження дизельних генераторів згідно договору поставки № 23/12/22 від 23.12.2022 та інформація із сайту https://minfin.com.ua/currency/banks/kharkov/ не були надані суду першої інстанції та не були предметом судового розгляду, причини неможливості їх подання суду не надано, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для долучення таких доказів на стадії апеляційного провадження, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що в заявлених клопотаннях слід відмовити.

При цьому, слід також зазначити, що відомості, що містяться в наданій відповідачем інформації з сайту https://minfin.com.ua/currency/banks/kharkov/, в силу ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомим фактом, відповідно, не потребують поданню до господарського суду як підстави для її врахування під час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасник справи посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремаком" (надалі- позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" (надалі - відповідач, покупець) був укладено договір поставки обладнання № 20/12/22, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця обладнання, а покупець зобов`язався прийняти таке обладнання та оплатити його в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки № 20/12/22, товаром є дизельний генератор 55 кВа.

Також, 23.12.2022 між сторонами було укладено договір поставки обладнання №23/12/22, за умовами якого ТОВ "Ремаком" зобов`язалося поставити обладнання ТОВ "Укр-Трейд", а ТОВ "Укр-Трейд" зобов`язалося прийняти та оплатити таке обладнання в порядку та на умовах, визначених зазначеним договором.

Відповідно до специфікації №1 до договору поставки 23.12.22 товаром є дизельний генератор 550 кВа.

Умовами вищевказаних договорів поставки обладнання № 20/12/22 від 20.12.2022 та №23.12.22 від 23.12.2022 обумовлено також наступне.

Відповідно до п.1.1 договору під поставкою обладнання за договором сторони розуміють: - доставку обладнання за рахунок постачальника на умовах DDP "Інкотермс 2000" на об`єкт покупця за адресами, відповідно до п.4.1. цього договору у м. Харкові (далі - об`єкт покупця) в повному обсязі у встановлений цим договором термін, монтаж та його пуско-наладку.

Згідно п.2.2 договору визначено, що у вартість обладнання, згідно п. 2.1. цього договору, включені: вартість поставленого обладнання, вартість тари, страховки, маркування, упаковки, доставка обладнання на об`єкти покупця, пуско-налагодження обладнання на об`єктах покупця.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що загальна сума обладнання у додатку №1 у гривні не є фіксованою та підлягає прямо пропорційно зміні офіційного курсу комерційного банку АТ "ОТП Банку" на дату їхнього здійснення покупцем. Курс долара комерційного банку береться із сайту https://minfin.com.ua/currency/banks/kharkov/ та дорівнює курсу продажу долара на момент відкриття торгів Міжбанківського ринку в день здійснення платежу. Розрахунок між сторонами, зазначеними у договорі, проводиться лише у національній валюті України гривнях. Таке коригування не вважатиметься зміною умов цього договору.

Монтаж обладнання на об`єкті покупця здійснюється його власними силами та за його рахунок, але під наглядом постачальника. Якість, достатність та коректність виконання покупцем монтажу обладнання підтверджується постачальником шляхом підписання з його боку акту виконаних робіт з монтажу та пуско-налагодження обладнання (п.2.5. договору).

Відповідно до п. 3 договору розрахунки за договором здійснюються в наступному порядку:

Перший етап - платіж (платежі) у розмірі 60% суми, що складає суму у розмірі 6900,00 доларів США у протязі 2 (двох) банківських днів з моменту підписання цього договору та додатків до нього, а також після отриманням покупцем від постачальника відповідного рахунку-фактури (рахунків-фактури).

Другий етап - платіж в розмірі решти 40% суми, що складає суму у розмірі 4600,00 доларів США, покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту прийняття обладнання покупцем і підписання відповідного акту прийому-передачі обладнання та/або видаткової накладної та всіх супровідних документів відповідно до п.4.7 цього договору.

Днем здійснення оплати визначається день, в якій сума, що підлягає сплаті, була списана з розрахункового рахунку покупця і зарахована на поточний рахунок постачальника (п.3.3 договору).

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач за договором поставки обладнання №20/12/22 від 20.12.2022 сплатив 6 900,00 доларів США в еквіваленті української грошової одиниці.

На виконання цього договору 10.05.2023 позивач здійснив поставку обладнання дизельного генератора 55 кВа, а відповідач прийняв обладнання, але розрахувався за нього частково та несвоєчасно.

Так, 05.06.2023 покупець оплатив поставку обладнання у розмірі 172 730,00 грн за платіжною інструкцією №41135, в той час коли був повинен сплатити суму у розмірі 200 640,00 грн, з урахуванням чого у відповідача за договором поставки обладнання №20/12/22 від 20.12.2022 обліковується неоплачений борг у розмірі 27 910,00 грн.

Також позивач стверджує, що за договором поставки обладнання № 23/12/22 від 23.12.2022 передав 10.05.2023 відповідачу обладнання - дизельний генератор 550 кВа, але відповідач не розрахувався за цю поставку протягом визначеного договором терміну, з урахуванням чого заборгованість відповідача за договором поставки обладнання №23/12/22 від 23.12.2022 складає 784 320,00 грн.

Загальна вартість поставленого та неоплаченого відповідачем обладнання за договором поставки обладнання № 20/12/22 від 20.12.2022 та договором поставки обладнання №23/12/22 від 23.12.2022 становить 812 230,00 грн.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання щодо належної оплати поставленого йому обладнання за договорами не виконав, вказане і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з укладенням договорів поставки товару і регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, встановлених Господарського кодексу України (далі ГК України), та умовами договорів поставки обладнання від 23.12.2022 № 23/12/22 та від 20.12.2022 №20/12/22.

Відповідно до частини 2 статті 2 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підпунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Тобто, договір поставки крім основного зобов`язання продавця передати у власність товар, а покупця - оплатити його, може передбачати низку додаткових зобов`язань, встановлювати певну послідовність вчинення дій продавцем та покупцем.

Відповідно до ч.1 ст.697 ЦК договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Як зазначено вище, 23.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремаком" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" (покупцем) укладений договір поставки № 23/12/22, п. 1.1 якого встановлено, в порядку та на умовах, передбачених договором, постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві обладнання згідно з додатком № 1 (специфікація), а покупець зобов`язується прийняти обладнання і сплатити постачальнику ціну договору (а.с.9-12).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна ціна договору на момент формування ціни (23.12.22) складає 1 720 000,00 грн без ПДВ, що складає 43 000,00 доларів США.

Пунктом 4.1 договору поставки від 23.12.2022 № 23/12/22 встановлено, постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP (Інкотермс в редакції 2000р.) на наступною адресою: м. Харків, вул. Дудинська, 1-а (далі по тексту об`єкт) протягом 10 (десять) робочих тижнів з моменту оплати за першим етапом договору (п. 3.1.1).

У специфікації № 1 до договору поставки від 23.12.2022 №23/12/22 сторони погодили найменування товару, одиницю виміру його кількість та вартість товару і все це відобразили у таблиці (а.с. 12).

У пункті 1.1 договору поставки від 23.12.2022 № 23/12/22 встановлено, що під поставкою обладнання за договором сторони розуміють доставку обладнання за рахунок постачальника на умовах DDP "Інкотермс" на об`єкт покупця за адресами, відповідно до п. 4.1 цього договору у м. Харкові (далі - об`єкт покупця) в повному обсязі у встановлений цим договором термін, монтаж та його пуско-наладку.

Моментом постачання обладнання за цим договором вважається момент підписання видаткової накладної на об`єкті у покупця та отримання від постачальника всіх супровідних документів цього договору (п. 4.3).

Відповідно до п. 4.6 договору прийом-передача обладнання за кількістю, комплектності, якості здійснюється на об`єкт покупця шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі обладнання або видаткової накладної.

Згідно з п. 4.7 договору у момент або до передачі обладнання постачальник зобов`язаний надати покупцю супровідні документи на обладнання. Супровідні документи на обладнання, які постачальник зобов`язаний передати покупцеві:витратні накладні;технічні паспорти;інструкції по експлуатації російською або українською мовами;рахунок-фактура;сертифікат якості заводу виробника;акт прийому-передачі (в момент фактичного прийняття обладнання).

Відповідно до п. 4.9 договору обладнання вважається переданим постачальником за кількістю, комплектністю та в цілісності без видимих дефектів в момент підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі обладнання або видаткової накладної, а також отримання покупцем всіх супровідних документів, згідно з п. 4.7 цього договору.

Право власності на обладнання переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових накладних на обладнання та підписання сторонами акту виконаних робіт з монтажу та пуско-налагодження обладнання, а також отримання покупцем всіх супровідних документів. Якщо покупець з його вини не укладається з монтажем та пуском-налагоджуванням у строк 10 днів з моменту поставки п. 4.1, то він зобов`язаний зробити остаточний розрахунок згідно з п. 3.1.3 договору (п. 4.12 договору).

Тобто, зі змісту пунктів 4.3, 4.6, 4.7, 4.9 договору поставки від 23.12.2022 №23/12/23 вбачається, що поставка товару визначена подією, що передбачає сукупність дій сторін: передачу обладнання, всіх супровідних документів на нього, визначених п.4.7 договору, підписання уповноваженими представниками сторін договору видаткової накладної на підтвердження проведення відповідної господарської операції.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 4.14 договору у разі поставки продавцем пошкодженого при транспортуванні, некомплектного, а також в разі ненадання повного пакету документів на обладнання, згідно п. 4.7 цього договору, покупець має право не приймати обладнання і не підписувати видаткову накладну або акт прийому-передачі обладнання до моменту усунення зазначених недоліків.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Така правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі- Закон) визначені поняття:

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перелік обов`язкових реквізитів первинних документів передбачений і в п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 п. 2 згаданого Положення унормовано, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна від 10.05.2023 № 35, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 8) та складена в межах виконання договору від 23.12.2022, містить назву та дату складення документа, назву підприємства, від імені якого складено документ; підпис постачальника на підтвердження здійснення господарських операцій по поставці товару, скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремаком". В свою чергу, в графі "отримав (ла)" не міститься відомостей щодо підписання її уповноваженою особою покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр - Трейд") на підтвердження здійснення господарської операції щодо прийняття визначеного в ній товару.

Таким чином, надана до матеріалів справи видаткова накладна від 10.05.2023 № 35, складена на виконання договору № 23/12/22, підписана з боку однієї сторони договору та не підтверджує проведеної господарської операції з поставки визначеного в ній товару, умови якої визначено договором.

Твердження позивача щодо отримання відповідного товару ОСОБА_3 , прізвище якої зазначено в нижній частині видаткової накладної від 10.05.2023 № 35, як уповноваженої особи відповідача на отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей, є необґрунтованим, оскільки: по-перше, відповідач заперечує щодо підписання відповідної видаткової накладної з боку ТОВ "Укр-Трей" за наслідками відсутності отримання супровідних документів на обладнання, визначених в. п. 4.7 договору; по-друге, з наданої позивачем довіреності на прийняття товарно-матеріальних цінностей від 10.05.2023 № МВ вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремаком" було уповноважено ОСОБА_1 на отримання визначених в ній матеріальних цінностей (генератор 550 кВа в кількості 1 од. та генератор 55 кВа в кількості 1 од.). При цьому, особою, якою видана відповідна довіреність, визначено керівника підприємства (відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців яким є ОСОБА_4 ); по-третє, підпис особи ОСОБА_3 , докази наявності повноважень якої на вчинення відповідних дій в матеріалах справи відсутні, не міститься в графі "отримав (ла)", здійснений без відповідної позначки обставин, які ним підтверджуються.

Крім того, судовою колегією встановлено, що за умовами п. 2.1 укладеного договору від 23.12.2022 № 23/12/22 ціна товару складає 1 720 000,00 грн без ПДВ. В свою чергу, наявна в матеріалах справи видаткова накладна від 10.05.2023 № 35 визначає поставку дизельного генератора 550кВа з одночасним посиланням на ціну товару без ПДВ - 1 720 000,00 та суму товару без ПДВ в розмірі 1 032 000,00 грн, а також дизельного генератора 550кВа з оночасним посиланням на ціну товару без ПДВ - 1 634 000,00 грн та суму товару без ПДВ в розмірі 653 606,00 грн, що взагалі не кореспондує загальній ціні товару за вказаною видатковою накладною (всього ціна з ПДВ складає 1 816 320,00 грн).

Тобто, вказаний первинний документ складено неналежним чином, містить суперечливі між собою відомості щодо ціни поставленого товару, що не надає можливість однозначно ідентифікувати визначеного в ній товару, як такого, що становить предмет укладеного між сторонами договору.

З огляду на те, що умовами договору сторони визначили варіанти можливих дій покупця при неналежній поставки товару згідно п. 4.12 договору, відповідно до якого визначено право покупця не приймати товар за наслідками відсутності передачі документів, визначеного умовами п. 4.7 договору, підтвердженням чого має бути відсутність підписаної видаткової накладної з боку покупця, ТОВ "Укр-Трейд" в активній однозначній формі своєї поведінки довів до відома продавця своє волевиявлення щодо відсутності прийняття визначеного в видатковій накладній товару, що не спростовано з боку позивача у справі.

Судова колегія критично ставиться також до твердження позивача щодо визнання відповідачем у наданому до матеріалів справи відзиві на позов (а.с. 26, 27) обставини поставки обладнання ТОВ "Укр-Трейд", з огляду на те, що поняття доставки товару на адресу покупця не тотожно поняттю поставки товару, визначення якого було узгоджено сторонами за наслідками підписання договору поставки від 23.12.2022 № 23/12/22.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують передачу товару у власність покупця відповідно до умов укладеного договору та доказів переходу (набуття) покупцем права власності на товар - не була оформлена видаткова накладна на підтвердження факту передачі товару у власність покупцю, покупцю не були передані супровідні документи на обладнання, що не спростовано позивачем у справі, не проведено пуско-налагодження обладнання, перехід права власності на обладнання не був відображений у бухгалтерському обліку сторін договору.

В даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

З урахуванням наведених умов договору поставки від 23.12.2022 №23/12/22 та наданих сторонами доказів, суд апеляційної інстанції констатує, що наявні в матеріалах справи докази більш вірогідно свідчать про відсутність події, з якою пов`язана наявність поставки обладнання за договором від 23.12.2022 №23/12/22, станом як на дату складання видаткової накладної від 10.05.2023 № 35, так і - подання позову, як підстави для остаточного розрахунку між сторонами.

Окрім цього, підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку (частина 2 статті 3 Господарського кодексу України).

Господарське зобов`язання повинно бути спрямованим на досягнення економічного результату, тобто мати реальний характер.

Для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, слід враховувати, що фактичне здійснення господарської операції, у випадку заперечення однією із сторін факту здійснення такої господарської операції, повинно підтверджуватися, в тому числі, і наявністю у продавця у власності товару, вибуття із власності такого товару, оприбуткування товару іншою стороною та іншими непрямими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 911/5309/14.

Договором поставки обладнання від 23.12.2022 № 23/12/22 передбачено, що сторони договору є платниками податку на додану вартість.

Разом з тим, позивачем для з`ясування реальності господарської операції не надано документів, з яких вбачається відображення операції з передачі обладнання у податковій та бухгалтерській звітності, а також здійсненням використання (формування) податкового кредиту щодо зареєстрованої податкової накладної.

З урахуванням встановлених дефектів первинного документу по поставці товару, відсутності інших додаткових доказів, якими підтверджується проведення господарської операції між сторонами, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем доведено факт поставки товару на підставі наданої останнім видаткової накладної від 10.05.2023 № 35 та наявності заборгованості за договором поставки обладнання від 23.12.2022 №23/12/22 на момент прийняття оскаржуваного рішення у справі.

Щодо заборгованості з поставки товару за договором поставки обладнання від 20.12.2022 № 20/12/22 судова колегія зазначає таке.

Як встановлено судом першої інстанції, з умов договору поставки обладнання від 20.12.2022 №20/12/22 вбачається, що поставка товару також визначена подією щодо підписання уповноваженими представниками сторін договору видаткової накладної щодо передачі обладнання, а також передачею всіх супровідних документів на обладнання, визначених п.4.7 договору.

У специфікації № 1 до договору поставки від 20.12.2022 №20/12/22 сторони погодили найменування товару, одиницю виміру його кількість та вартість товару і все це відобразили у таблиці, а саме: дизельний генератор 55 кВа на загальну суму 457125,00 грн (а.с. 16).

Пунктом 4.1 договору поставки від 20.12.2022 № 20/12/22 встановлено, що постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP (Інкотермс в редакції 2000р.) за наступною адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 259 (далі по тексту об`єкт) протягом 10 (десять) робочих тижнів з моменту оплати за першим етапом договору (п. 3.1.1).

З матеріалів справи вбачається, що сторони визнають обставину проведення першого етапу оплати товару в сумі 6900,00 доларів США з розрахунку курсу долара станом на 20.12.2022 на виконання умов п. 3.1.1 договору. Відповідно другий етап (проведення платежу в розмірі 4600 доларів США) визначений періодом спливу 5 денного строку (банківських днів) з моменту прийняття обладнання покупцем та підписання відповідного акту прийому-передачі обладнання та/або видаткової накладної та всіх супровідних документів відповідно до п. 4.7 цього договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи видаткової накладної, складеної на виконання договору поставки обладнання від 20.12.2022 №20/12/22, якою у відповідності до умов договору має бути підтверджений факт поставки відповідного обладнання та початок відліку часу для проведення другого етапу оплати вартості товару.

В свою чергу, відповідно до наданої платіжної інструкції від 05.06.2023 № 41135 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" проведено остаточну оплату за договором №20/12/22 від 20.12.2022 у сумі 172730,00 (в тому числі 28788,33 грн ПДВ 20%, а.с. 20). Отже здійсненням остаточної оплати за договором поставки відповідач фактично підтвердив волевиявлення щодо отримання товару, визначеного умовами договору.

З огляду на заперечення відповідачем щодо проведення у відповідності до умов договору поставки товару саме 10.05.2023, доказів наявності якої на вказану дату матеріалами справи не підтверджується, судова колегія вбачає наявність підстав для визначення розміру остаточного розрахунку саме на дату проведення оплати (05.06.2023).

Розрахунок між сторонами, зазначеними у договорі, проводиться лише у національній валюті України гривнях. Таке коригування не вважатиметься зміною умов цього договору. Кінцева вартість устаткування, що поставляється, у гривнях визначається на момент його оплати покупцем (п. 2.3 договору).

На дату здійснення відповідного платежу офіційний курс долара США комерційного банку АТ "ОТП Банк" (сайт: https://minfin.com.ua/currency/banks/kharkov/) становив 37,55 гривень за 1 долар США. Таким чином, сплачена відповідачем сума 172730,00 грн за платіжною інструкцією від 05.06.2023 № 41135 дорівнює 4600 доларів США (172730/37,55), що відповідає розміру другого етапу оплати за укладеним між сторонами договором поставки.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

В свою чергу, судом першої інстанції невірно встановлено момент настання остаточної оплати за умовами укладеного між сторонами договором від 20.12.2022 №20/12/22, з огляду на прийняття в якості належного доказу отримання відповідачем товару на підставі видаткової накладної від 10.05.2023 № 35, яка складена в межах виконання договору поставки № 23/12/22, без врахування умов договору щодо можливості коригування ціни договору станом на час отримання товару та повного погашення заборгованості за договором на підставі платіжної інструкції від 05.06.2023 №41135.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремаком" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" основної заборгованості за договором від 20.12.2022 №20/12/22 в сумі 27910,00 грн, пені та 3% річних за порушення грошового зобов`язання, як похідних вимог, є такими, що не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих та у сукупності вірогідних доказів у підтвердження своєї позиції по справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає рішення суду першої інстанції про задоволенні позову таким, що ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 ГПК України), а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, за наведених у даній постанові підстав.

З огляду на те, що апеляційна підлягає задоволенню, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 у справі №922/4876/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремаком" відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремаком" (код ЄДРОУ:37366874, адреса: м. Харків, Тракторобудівників, б. 102, корпус Б, кВ. 132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд" (код ЄДРПОУ: 30512339, адреса: м. Харків, проспект Героїв Сталінграда, б. 136/8) 21824,07 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.05.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна