Постанова

від 22.05.2024 по справі 905/1441/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1441/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фурсової А.М.;

від позивача - адвокат Піщенков К.К. ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1280859 від 01.04.2024 поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду;

від відповідача (заявника апеляційної скарги) - Федорченко А.В. в порядку самопредставництва, довіреність №524/79 від 08.01.2024, витяг з наказу №108 від 19.06.2023, витяг із наказу №242 від 09.09.2022,витяг із наказу №254 від 30.06.2021 виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду;

від третьої особи ДП "Укренерго" - Валентинова О.М. в порядку самопредставництва, діє на підставі Наказу №71-к/тр від 01.08.2023, довіреності №62 від 26.12.2023, посадової інструкції ПІ-22.9 від 01.08.2023, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (вх.№967Д/2) на рішення, ухвалене Господарським судом Донецької області у складі судді Огороднік Д.М. 07.03.2024 (повний текст складено 21.03.2024) та додаткове рішення, ухвалене Господарським судом Донецької області у складі судді Огороднік Д.М. 18.03.2024 у справі №905/1441/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод", м. Краматорськ, Донецька обл.,

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м. Слов`янськ, Донецька обл.,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м.Дніпро,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро,

3) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

про відшкодування вартості спожитої електроенергії у розмірі 2666113,52 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, в якому просило стягнути 2666113,52грн вартості відшкодування спожитої електроенергії.

Позов обґрунтований тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод", Військовою частиною та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ укладений договір №212/2022 від 26.12.2022. Умовами договору передбачено обов`язок відповідача по відшкодуванню спожитих комунальних послуг. Відповідачем порушено умови договору з оплати спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у розмірі 2666113,52грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.03.2024 у справі №905/1441/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214, вул. Поштова, буд. 20, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 37580274, вул. Дмитра Мазура, буд.10, м.Краматорськ, Донецька обл., 84303) 2666113 (два мільйони шістсот шістдесят шість тисяч сто тринадцять) грн 52 коп та судовий збір у розмірі 39991 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн 70 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх законність, обґрунтованість та доведеність належними та допустимими доказами.

11.03.2024 ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 60000,00грн.

Заява обґрунтована тим, що позивачем у зв`язку з розглядом даної справи понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00грн на підставі договору №22-01/23 від 09.01.2023 про надання правової допомоги, які він просить стягнути з відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені повністю.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ б/н направив до суду заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні вимог ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" про стягнення з відповідача 60000,00грн витрат на професійну правничу у зв`язку з неспівмірністю розміру витрат на правничу допомогу позивача з об`ємом виконаних адвокатом робіт та їх складністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1441/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" б/н від 11.03.2024 (вх.№2158/24) задоволено частково. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214, вул. Поштова, буд. 20, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 37580274, вул. Дмитра Мазура, буд.10, м.Краматорськ, Донецька обл., 84303) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 44216 (сорок чотири тисячі двісті шістнадцять) грн 66 коп. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд прийняв до уваги заперечення відповідача, врахував складність справи та дійшов висновку про те, що розумними, справедливими, а також пропорційними по відношенню до складності справи та об`єму фактично наданих послуг, є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 44216,66грн. У стягненні 15783,34грн витрат на професійну правничу допомогу суд відмовив.

Відповідач із вказаним рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився, через підсистему "Електронний суд" звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.

У скарзі просить суд: рішення Господарського суду Донецької області від 07.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1441/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про відшкодування вартості спожитої електроенергії у розмірі 2666113,52грн залишити без задоволення.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

1. щодо основного рішення

- суд першої інстанції не дослідив в повній мірі обставини, які є важливими для вирішення даного спору. А саме, не надав оцінки тому, що відповідно до умов договору №212/2022 від 26.12.2022 сторони мали укласти додаткові договори про відшкодування комунальних витрат;

- апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що підставою, яка визначає факт і дату виникнення у відповідача зобов`язань по відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, є надання на адресу відповідача з боку позивача актів виконаних робіт та рахунків постачальників комунальних послуг. При цьому, апелянт зауважує на тому, що надані відповідачу акти не містили підписів представників безпосереднього споживача електричної енергії - військової частини. З огляду на викладене, на думку апелянта такі акти не відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

2. щодо додаткового рішення.

На думку заявника апеляційної скарги суд першої інстанції не врахував критерії співмірності витрат на професійну правову допомогу складності справи та обсягу наданих послуг, співмірності розміру гонорару адвоката ринковим цінам, а також не надав оцінки фінансовому становищу відповідача, який є бюджетною організацією.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2024 справу передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.05.2024.

02.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ДПЗД "Укрінтеренерго" (третьої особи) надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві вважає аргументи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, а оскаржувані рішення законними та обґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Донецької області від 07.03.2024 та додаткове рішення від 18.03.2024 у справі №905/1441/23 залишити без змін.

02.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (позивача у справі) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими і просить залишити їх без змін. В задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі.

У зв`язку з відставкою судді Шевель О.В. та відпусткою судді Фоміної В.О. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 справу №905/1441/23 передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.05.2024 представник заявника апеляційної скарги підтримав її доводи та вимоги і просить задовольнити скаргу.

В судовому засіданні 22.05.2024 представник позивача та представник ДПЗД "Укрінтеренерго" (третьої особи) заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у поданих відзивах на неї. Просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувані основне та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи 26.12.2022, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (сторона-1), Військовою частиною (стороною-2) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона-3) укладений договір №212/2022.

Відповідно до умов договору сторона-1 надає стороні-2 можливість безоплатного користування нерухомим майном.

Згідно з п.3.2.договору сторона-3 зобов?язана відшкодувати стороні-1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані стороною-2 за час дії цього договору.

Пунктами 3.3.-3.4. договору передбачено, що всі відшкодування за отримані комунальні послуги сторони-2 за цим договором сплачуються стороною-3, але виключно за погодженням із нею. Підставою для відшкодування стороною-3 за сторону-2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги на адресу нерухомого майна. 3 метою відшкодування комунальних послуг сторона-1 зобов?язана скласти акти виконаних робіт стороні-3 та надати копії рахунків, що виставлені стороні-1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Відповідно до п.8.2.-8.3. договору сторона-3 зобов`язана відшкодовувати стороні-1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною-2 у процесі виконання цього договору. Укласти із стороною-1 договори на відшкодування вартості комунальних послуг.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.9.1 договору).

Сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладання, а саме з 01.03.2022.

Між стороною -2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" підписано акт приймання-передачі майна від 01.03.2022. Як вбачається з акту, сторона-1 передала об`єкт нерухомого майна, стороною-2 прийнято це приміщення.

Сторона 2 (військова частина) користувалась нерухомим майном, яке передано їй за договором №212/2022 та споживало комунальні послуги, в тому числі електричну енергію, про відшкодування вартості якої за частину періоду такого користування заявлені позовні вимоги у даній справі.

На підтвердження понесення комунальних витрат, у тому числі з електропостачання за період з березня по грудень 2022, позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт.

З наявних в матеріалах справи актів вбачається, що вони підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" та скріплені печаткою товариства, підпису сторони - 2 (військової частини) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, а також їх печатки, акти не містять.

Разом з цим, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (третя особа) надала до матеріалів справи письмові пояснення, відповідно до яких ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" (позивач) є єдиним споживачем електричної енергії, інших споживачів за адресою позивача, не приєднано до мережі та не зареєстровано.

Обсяг спожитої електричної енергії, який вказаний в актах за період з березня по грудень 2022, підтверджується також наявними в матеріалах справи рахунками Оператора системи розподілу: ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", ДПЗД "Укрінтеренерго".

Рахунки підтверджені актами про покази розрахункових засобів із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та з розподілу електричної енергії і актами надання послуг за березень - грудень 2022.

Акти виконаних робіт, що були складені позивачем на виконання договору №212/2022 з актами наданих послуг та рахунками, що були виставлені позивачу надавачами послуг з електроенергії, неодноразово направлялись позивачем на адресу відповідача (вул. Поштова, буд. 20, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122) з вимогою підписати акти та сплатити вказану в актах заборгованість, засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення до цінних листів, поштовими накладними та фіскальними чеками. А саме, направлення здійснювались 20.04.2023, 29.08.2023 та 11.10.2023.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 18.10.2023 отримано лише вимогу, яка направлена 11.10.2023 , що підтверджується роздруківкою з сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" (інші повертались з відміткою "за закінченням терміну зберігання").

Як убачається з вимоги від 11.10.2023 №1-1110/23 позивач просить відшкодувати спожиту електричну енергію за 2022 у розмірі 2666113,52грн та період січень-вересень 2023 у розмірі 6397298,22грн.

Відсутність відповіді відповідача на вимоги про оплату витрат за спожиту електричну енергію та не здійснення оплати за спожиті послуги всупереч взятих на себе за договором №212/2022 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі 01.11.2023.

Після звернення позивача до суду з позовом у даній справі та відкриття провадження за таким позовом (ухвала Господарського суду Донецької області від 10.11.2023) 21.11.2023 року, відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист, в якому відповідач просить позивача відізвати цей позов та гарантує сплату 2666113,52грн до 10.12.2023, а також гарантує ще сплату заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 6664815,99грн.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, під час апеляційного провадження станом на момент ухвалення Господарським судом Донецької області рішення 07.03.2023 у справі №905/1441/23 та станом на момент його апеляційного перегляду відповідачем не сплачено 2666113,52грн за електричну енергію, спожиту протягом березень-грудень 2022 року.

Як встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження розмір спожитої електричної енергії та отриманих послуг у 2022 році та їх вартість, що зазначені в рахунках та актах Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" повністю співпадає з розміром та вартістю відшкодування за спожиту електричну енергію у 2022 році, що зазначені в актах наданих послуг, які позивач направляв на адресу відповідача з вимогами про їх оплату та якими позивач, крім іншого, обґрунтував розмір заявлених вимог.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам у даній справі, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір №212/2022 за своєю правовою природою є договором найму (оренди) нежитлового приміщення спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі зазначеного договору є правовідносинами щодо користування нежитловим приміщенням без сплати за користування вказаними приміщеннями, але з відшкодуванням усіх витрат за спожиті комунальні послуги.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Частинами 3 та 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Як встановлено та зазначено вище, договір №212/2012 укладений між сторонами 26.12.2022 року та поширює свою дію на відносини, які фактично склались до моменту його укладення, а саме з 01.03.2022 на умовах безоплатного користування майном але за умови відшкодування Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ Товариству з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" вартості комунальних послуг за час дії цього договору.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Таким чином послуги з постачання та розподілу електричної енергію є комунальними послугами.

Як встановлено вище, між сторонами погоджені умови щодо особи зобов`язаної відшкодувати комунальні послуги на підставі договору №2012/2022. Такою особою, є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ. Підставами для такого відшкодування, сторонами визначено виставлені рахунки постачальними організаціями таких послуг та акти виконаних робіт, що складаються позивачем та надсилаються ним разом з рахунками виставленими постачальними організаціями. Позивачем на адресу відповідача були надіслані складені акти виконаних робіт разом з рахунками постачальних організацій.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність розміру заявлених позовних вимог, період, за який заявлені вимоги, в межах строку дії договору №212/2022.

З огляду на викладене вище та враховуючи відсутність доказів оплати відповідачем заявлених вимог Східний апеляційний господарський суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані посилання заявника апеляційної скарги на те, що місцевим господарським судом першої інстанції не надано оцінки п.8.3 Договору №212/2022 щодо обов`язку укласти додатковий (окремий/самостійний) договір для відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги. Так, апелянт вважає, що відсутність відповідного договору про таке відшкодування у 2022 році виключає зобов`язання відповідача здійснювати таке відшкодування.

Як встановлено місцевим господарським судом, під час апеляційного провадження та не заперечується представниками сторін, дійсно у 2022 році окремий (додатковий/ самостійний) договір на відшкодування комунальних витрат між сторонами не було укладено.

При цьому, 16.05.2023, між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (далі відповідач, сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (далі позивач сторона-2), стороною-3, підписаний договір №403 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.

Сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання. Строк дії цього відповідно до п.3 ст. 631 Цивільного кодексу України розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2023 та діє по 31.12.2023 (п.9.1. договору №403).

Отже, як обґрунтовано встановлено та визначено місцевим господарським судом, договір №403 НЕ ПОШИРЮЄ свою дію на правовідносини між сторонами щодо відшкодування комунальних послуг, спожитих у 2022 році. Тому посилання апелянта на договір №403 у даній справі безпідставне та повністю спростовується умовами договору №403, про які відповідачу достеменно відомо, як стороні такого договору.

Разом з цим, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що положення договору №212/2022 містять пряму умову, відповідно до якої Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ ЗОБОВ`ЯЗАВСЯ відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" витрати за спожиті орендарем/користувачем нерухомого майна - Військовою частиною комунальних послуг (до яких відносяться послуги електропостачання) на підставі наданих рахунків та актів від постачальних організацій наданих орендодавцем. Такі акти з рахунками та вимогами надсилались позивачем відповідачу.

При цьому, умови договору №212/2022 не містять умов про залежність такого обов`язку КЕВ м. Луганськ від укладення окремого договору про відшкодування витрат на комунальні послуги та про те, що за відсутності такого окремого договору комунальні витрати не відшкодовуються КЕВ м. Луганськ.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ не надав доказів того, що він вчиняв дії, направлені на укладення окремого договору на відшкодування комунальних витрат у 2022 році, а ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" ухилявся він укладення такого договору.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що він є бюджетною установою і відсутність відповідного окремого договору про відшкодування комунальних витрат із чітким визначенням обсягу відшкодування виключає можливість такого відшкодування за висновком апеляційного господарського суду є безпідставними та не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань здійнити відшкодування, яке взято на себе відповідачем за договором №212/2022. При цьому, апеляційний господарський суд додатково зауважує, що вини ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" в неукладенні такого окремого договору про відшкодування витрат на комунальні послуги у 2022 році не встановлено. Невчинення дій КЕВ м. Луганськ щодо укладення окремого договору на відшкодування витрат на комунальні послуги у 2022 році не може мати наслідки у вигляді тягаря з оплати спожитих Військовою частиною (користувачем нерухомого майна) для ТОВ "Краматорський металопрокатний завод".

Також Східний апеляційний господарський суд відхиляє аргументи апелянта про те, що надіслані позивачем на адресу відповідача акти наданих послуг не містять підпису безпосереднього споживача (Військової частини) тому, не є належними доказами надання таких послуг.

Відхиляючи такі аргументи, апеляційний господарський суд враховує наступне.

Так, пунктами 3.3 та 3.4 Договору №212/2022 передбачено, що всі відшкодування за отримані комунальні послуги Сторони 2 за цим договором сплачуються Стороною 3, але виключно за погодженням із нею (пункт 3.3 Договору) та що підставою для відшкодування Стороною 3 (відповідачем) за Сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги Стороні 1 (позивачу). З метою відшкодування комунальних послуг Сторона 1 (позивач) зобов`язана скласти акти виконаних робіт Стороні 3 (відповідачу) та надати копії рахунків, що виставлені Стороні 1 (позивачу) постачальними організаціями, які надають комунальні послуги (п. 3.4 Договору).

Тобто з наведених умов договору витікає обов`язок позивача виставити акти саме відповідачу, а не споживачу, тож цілком очевидно, що після виставлення відповідних актів відповідачу, саме у нього виникає обов`язок погодити дані акти зі споживачем та сплатити їх після цього.

Крім того, апеляційний господарський суд зауважує, що позивач тричі надсилав відповідачу відповідні акти з вимогами їх оплати, однак лише після звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідач відреагував на направлені на його адресу вимоги шляхом надсилання на адресу позивача відповіді у вигляді гарантійного листа. В цьому листі він не висловлював жодних заперечень щодо обсягу наданих послуг та розміру відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом детально досліджені всі обставини, які мають значення для справи, надано їм належну оцінку, здійснено правильну кваліфікацію спірних правовідносин та не допущено порушень процесуального права і застосовано належні норми матеріального права.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правомірним.

Надаючи оцінку доводам апелянта в частині, що стосуються часткового задоволення судом першої інстанції заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем визначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які, крім іншого, складаються з: судового збору в сумі 39991,70грн; витрат на професійну допомогу адвоката в суді першої інстанції в сумі 20000,00грн.

При цьому, позивачем зазначено, що у разі понесення витрат в більшому розмірі, ніж зазначено, він зобов`язується надати всі відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що в судовому засіданні 05.03.2024 до початку судових дебатів, представником позивача було вчинено заяву про те, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, в разі ухвалення такого рішення на користь позивача. Наведені обставини не заперечуються сторонами.

На підтвердження розміру понесених судових витрат, позивачем направлені за допомогою підсистеми "Електронний суд" 11.03.2024 докази таких витрат. В поданій заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач повідомляє, що ним отримано послуги адвоката на 60000грн, пов`язані з розглядом даної справи. Саме таку суму витрат він просить стягнути з відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі. В якості доказів договір №22-1/23 від 09.01.2023 про надання правової допомоги; додаткову угоду №1 до договору від 09.01.2023; додаткову угоду №2 до договору від 03.01.2024; акт-звіт виконаних робіт від 11.03.2024.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження такі докази надані позивачем в межах встановленого процесуальним законом строку.

09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (довіритель) та ОСОБА_1 (повірений, адвокат) укладений договір №22-01/23 про надання правової допомоги, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання, зокрема, представляти інтереси довірителя, зокрема, та не виключно, в місцевих загальних судах, місцевих господарських судах, апеляційних судах областей, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, верховному суді України, а також у третейських судах України, незалежно від їх компетенції.

Відповідно до п.3.1. договору сторони погодили погодинну тарифікацію послуг повіреного згідно ставок, вказаних в підписаній сторонами додатковій угоді до даного договору.

Згідно з п.3.2. договору повірений надає довірителю акт наданих послуг, в якому вказується найменування, обсяг таких послуг та витрачений повіреним час на надання послуг, не пізніше 10 календарних днів після надання обумовлених цим договором послуг.

Пунктом 4.1. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Додатковою угодою №1 від 09.01.2023 до договору №22-01/23 від 09.01.2023 сторони погодили, що гонорар повіреного, відповідно до розділу 3 договору, визначається в розмірі 1000,00грн за одну годину роботи.

Додатковою угодою №2 від 03.01.2024 до договору №22-01/23 від 09.01.2023 сторони погодили, що гонорар повіреного, відповідно до розділу 3 договору, визначається в розмірі 4000,00грн за одну годину роботи починаючи з 03.01.2024.

З акту-звіту виконаних робіт від 11.03.2024 до договору №22-01/23 від 09.01.2023 про надання правової допомоги вбачається, що адвокатом надано, а позивачем прийнято в повному обсязі без будь-яких заперечень, послуги щодо правової допомоги та правового супроводу клієнта в якості відповідача в господарській справі №905/1441/23 під час розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ Господарським судом Донецької області, в наступному обсязі та за визначеною вартістю у загальному розмірі 60000,00грн. Акт містить детальний опис кожної послуги із зазначенням чітко визначеного часу її надання та вартості.

Частинами 1, 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Пункт 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Як встановлено та зазначено вище, позивачем дотримано вимоги процесуального закону щодо повідомлення про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який він може понести у даній справі та протягом встановленого законом строку подані відповідні докази таких витрат.

Східний апеляційний господарський суд встановив, що місцевим господарським судом детально досліджені надані позивачем докази та надано їм оцінку. Частина витрат відхилені місцевим господарським судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Так, судом першої інстанції правомірно не враховано час затримки початку підготовчих/судових засіданнях, а також здійснених у них технічних перервах через технічні проблеми, через оголошену повітряну тривогу у м.Харкові та на території України, а також через відсутність у приміщенні суду електричної енергії, оскільки вказані обставини не залежать від волевиявлення суду чи учасників справи, не залежать від поведінки суду, учасників справи. Крім того, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом з урахуванням принципів розумності частково відхилені витрати на підготовку клопотань про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи, аргументи заявника апеляційної скарги про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що матеріали даної справи містять великий обсяг документів, які підлягали дослідженню, аналізу та оцінці при підготовці справи до розгляду (значна кількість рахунків від організацій постачальників відповідних послуг, акти виконаних робіт тощо). Час визначений у звіті про надання адвокатом позивачу послуг з правової допомоги є розумним, а вартість його послуг/гонорару є співмірною з існуючими в Україні розцінками на такі послуги, відповідає витраченому часу та складності справи.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено реальність надання адвокатом позивачу послуг з правової допомоги. Протилежного відповідачем не доведено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний господарський суд враховує, що провадження у даній справі виникло через невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати комунальних послуг за спожиту електричну енергію. Період заявлених вимог 2022 рік, підставою для звернення до суду була поведінка відповідача, яка полягала в неоплаті виставлених йому рахунків, які неодноразово надсилались позивачем на адресу відповідача протягом тривалого часу. Отже, відповідач мав можливість уникнути судових витрат у випадку належного виконання взятих на себе зобов`язань, однак не зробив цього. При цьому, позивач, внаслідок таких дій/бездіяльності відповідача був вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права, що зумовило неминучість витрат на правову допомогу.

Оскільки судом встановлено наявність порушеного відповідачем права позивача та постановлено рішення про задоволення позовних вимог, витрати на правову допомогу обґрунтовано присуджені місцевим господарським судом до стягнення з відповідача на користь позивача.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що аргументи апелянта про те, що він є бюджетною організацією не є підставою для звільнення від сплати таких витрат, оскільки спір виник з вини відповідача, а сторони незалежно від форми власності є рівними перед законом та судом.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, тому Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

Рішення Господарського суду Донецької області від 07.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1441/23 законні обґрунтовані, ухвалені з належним дослідженням обставин справи, висновки суду відповідають таким обставинам, тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

З огляду на висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ у вигляді судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 07.03.2024 у справі №905/1441/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/1441/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.05.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна