Ухвала

від 27.05.2024 по справі 904/5668/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

27.05.2024м. ДніпроСправа № 904/5668/23

за позовом Затишнянської сільської ради (52363, Дніпропетровська область, Кам`янський район, с. Затишне, вул. Центральна, буд. 9, ідентифікаційний код 04525053)

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Леуського Владислава Антоновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача-2 Правобережної товарної біржі (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 35С, ідентифікаційний код 25957609)

до відповідача-3 Фізичної особи-підприємця Красюка Олександра Дмитровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про визнання недійсним договір купівлі-продажу майна №2812/20/1 від 28.12.2020

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В. В.

Представники:

від позивача: Костюченко М.С., ордер АЕ №1234433 від 18.10.2023, адвокат;

від відповідача-1: Васильцова О.М. ордер АЕ № 1244397 від 01.12.2023, адвокат;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Затишнянська сільська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 18.10.2023 до Фізичної особи-підприємця Леуського Владислава Антоновича, Правобережної товарної біржі та Фізичної особи-підприємця Красюка Олександра Дмитровича про:

- визнання недійсним договір купівлі-продажу майна №2812/20/1 від 28.12.2020 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Правобережній товарній біржі, предметом якого є фруктовий сад, розташований на земельній ділянці площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405) за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський (Криничанський) район, село Гуляйполе.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати (судовий збір у сумі 2 684,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час укладення 28.12.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майна №2812/20/1 (фруктового саду, розташованого на земельній ділянці площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405) за адресою: АДРЕСА_3 ), у продавця ОСОБА_1 не було жодних прав на земельну ділянку площею 40,0639 га. При цьому, власником об`єкту нерухомості - земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405) на час укладення договору купівлі-продажу 28.12.2020 була держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Позивач стверджує, що дерева яблунь в кількості 4949 штук, які були предметом договору, є нерухомим майном, в силу вимог ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України, оскільки переміщення дерев яблунь з земельної ділянки є неможливим без їх знецінення, а рухомі речі можна вільно переміщувати у просторі.

Під час укладення вищезазначеного договору яблуні (багаторічні сільськогосподарські насадження) розглядалися, як окремий об`єкт права власності, однак, відповідно до п.27 ГОСТ 26640-85 "Землі. Терміни та визначення", що затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 28.10.1985 №3453, - багаторічне сільськогосподарське насадження - це сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав`янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. Таким чином, багаторічні насадження - це не окрема група дерев, кущів чи рослин, а земельні угіддя, тобто окрема земельна ділянка з розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами, як один цілий об`єкт.

Відтак, договір між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив дерева яблунь в кількості 4949 штук - у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент підписання договору від 28.12.2020) є договором купівлі-продажу нерухомого майна, і підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в силу вимог ст. 657 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Проте, договір купівлі-продажу від 28.12.2020 №2812/20/1 нотаріально не посвідчений та не пройшов державної реєстрації, речові права на майно на час укладення договору не були зареєстровані за продавцем ОСОБА_1 (він не був його власником) та не зареєстровані на цей час за покупцем ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що внаслідок укладення між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майна від 28.12.2020 №2812/20/1 (фруктового саду, розташованого на земельній ділянці площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405) за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у комунальній власності та належить на праві власності Затишнянській сільській територіальній громаді в особі Затишнянської сільської ради, порушуються права та законні інтереси Затишнянської сільської ради щодо володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Зокрема, ОСОБА_2 шляхом ініціювання надуманих і безпідставних судових спорів та забезпечення позовних вимог шляхом накладення судом арешту на земельну ділянку площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405), порушуються права та обов`язки Затишнянської сільської ради, як власника землі, передбачені ст. 83 Земельного кодексу України тощо.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду належні докази сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.

На електрону пошту суду 06.11.2023 надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5668/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 04.12.2023 о 14:15 год.

Підготовче засідання 04.12.2023 відкладено на 08.01.2024 о 16:00 год.

До суду 11.12.2023 надійшов відзив відповідача-1 яким останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Відповідач-1 стверджує, що Затишнянська сільська рада не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1222082000:01:001:0405 у зв`язку з її поділом та передачу у власність громадянам. Позивач не довів, що станом на дату подання позовної заяви він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1222082000:01:001:0405 та приховав від суду, що у зв`язку з поділом земельної ділянки з кадастровим номером 1222082000:01:001:0405 та передачу у власність громадянам земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу, вказана земельна ділянка з кадастровим номером 1222082000:01:001:0405 вибула з власності позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 12.02.2024 о 15:00 год.

До суду 05.02.2024 надійшли пояснення позивача відповідно до яких просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу майна №2812/20/1 від 28.12.2020. Позивач стверджує, що земельна ділянка площею 40,0639га з кадастровим номером 1222082000:01:001:0405 перебуває у комунальній власності, належить на праві власності Затишнянській сільській територіальній громаді в особі Затишнянської сільської ради. Станом на момент пред`явлення даної позовної заяви, позивач був та є власником земельних ділянок площею 0,6390 га кадастровий номер 1222082000:01:001:0656 та площею 2 га кадастровий номер 1222082000:01:001:0663, які утворились в результаті поділу земельної ділянки площею 40,0639 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0405.

Крім того, позивач зазначає, що договір між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив дерева яблунь в кількості 4949 штук - у відповідності до ст. 655 ЦК України (в редакції, чинній на момент підписання договору від 28.12.2020) є договором купівлі-продажу нерухомого майна, і підлягав нотаріальному посвяченню та державній реєстрації в силу вимог ст.657 ЦК України, якою передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Підготовче засідання, призначене на 12.02.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 судом застосовано розумні строки для розгляду справи у підготовчому провадженні та призначено підготовче засідання на 04.03.2024 09:30 год.

Підготовче засідання 04.03.2024 відкладено на 01.04.2024 о 10:00 год.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 29.03.2024 відповідачем-1 подані пояснення в яких зазначає позивач у позовній заяві жодним чином не обґрунтовує наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів заінтересованої сторони. При цьому, із посилань позивача не встановлено порушеного права позивача, оскільки по-перше, як зазначає сам позивач, власником об`єкту нерухомості - земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405) на час укладення договору купівлі-продажу 28.12.2020 була держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, по друге на момент звернення позивача з даним позовом, земельна ділянка площею 40,0639 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0405) розподілена та передана у приватну власність, а кадастровий номер 1222082000:01:001:0405 та земельна ділянка передані в архів (перенесені в архівний шар ДЗК). Таким чином, позов про визнання недійсним договору від 28.12.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майна №2812/20/1 є необґрунтованим, оскільки позивач не довів порушення своїх прав за оспорюваним договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 29.04.2024 о 10:00год.

У судовому засіданні 29.04.2024 розгляд справи по суті відкладено на 27.05.2024 о 11:00 год.

У судовому засіданні 27.05.2024 представником позивача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі №904/5668/23 до набрання законної сили рішенням у справі №904/8306/21. Представник відповідача-1 не заперечував проти зупинення провадження у справі №904/5668/23.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами ст.ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно з наведеною правовою нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами ст. 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

По суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з`ясовувати: 1) як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21).

Суд зазначає, що при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, законності та обґрунтованості позовних вимог на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що, зважаючи на приписи частини четвертої, шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №910/2349/22, від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 06.09.2022 у справі № 904/4393/21).

Як встановлено судом рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2024 у справі №904/8306/21:

- визнано незаконним та скасовано пункт 9, підпункти 9.1., 9.2., 9.3., 9.4., 9.5., 9.6., 9.7., 9.8., 9.9., 9.10., 9.11., 9.12., 9.13., 9.14., 9.15., 9.16., 9.17., 9.18., 9.19., 9.20. рішення Затишнянської сільської ради від 16.07.2021 №15-13/VІІІ "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства";

- визнано незаконним та скасовано рішення Затишнянської сільської ради від 21.09.2021 № 26-15/VIII "Про відмову гр. ОСОБА_2 у внесені змін до рішення Затишнянської сільської ради від 16.07.2021 року № 15-13/VIII "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянської господарства" та надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення у користування, на умовах оренди, для ведення фермерського господарства.

Станом на 27.05.2024 вказану рішення Господарського суду Дніпропетровської області не набрало законної сили. Висновки суду у справі №904/8306/21 матимуть преюдиційне значення для розгляду справи №904/5668/23 відповідно по положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які є підставами позову (заперечень) у цій господарській справі №904/5668/23, є предметом позову у іншій господарській справі №904/8306/21 і рішення суду у вказаній справі безпосередньо впливає на вирішення спору у господарській справі №904/5668/23.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність можливості розгляду справи №904/5668/23, відповідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, до розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/8306/21, з огляду на що провадження у справі №904/5668/23 підлягає зупиненню.

Зупиняючи провадження справі, суд також виходить з того, що зупинення провадження у справі не призводять до затягування розгляду справи, а навпаки матиме місце процесуальна економія.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Одним із завдань судочинства є і своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Однак, Конвенція в першу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

З огляду на вищевикладене та підстави позову у даній справі, та враховуючи предмет у справі №904/8306/21, суд вважає, що з метою забезпечення принципу змагальності та рівності сторін у даній справі є правомірним зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/8306/21.

Суд наголошує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм.

Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі ""Дія-97" проти України" ("Diya 97" v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі не є порушенням розумних строків розгляду справи, якщо таке зупинення відповідає вимогам ст. 227 та ст. 228 Господарського процесуального кодексу України та забезпечує повноту та об`єктивність розгляду справи з урахуванням всіх встановлених обставин.

У зв`язку з викладеним, провадження у справі №904/5668/23 підлягає зупиненню на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням у справі №904/8306/21.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі №904/5668/23 до набрання законної сили рішенням у справі №904/8306/21 задовольнити.

Зупинити провадження у справі №904/5668/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/8306/21.

Зобов`язати сторони повідомити суд про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 27.05.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали - 28.05.2024.

Суддя Е.М. Бондарєв