Рішення

від 28.05.2024 по справі 904/1556/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1556/24

за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя

про стягнення 42 585,43 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" кошти у сумі 42 585,43 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перебування на обліку у відділі надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості Циганова В.І. рішенням Апостолівського районного суду від 13.12.2021 у справі №171/650/21 поновлено на роботі з 10.03.2021 року. Наказ підприємства №324-к від 14.12.2021р. Наказом НТ211221 від 21.12.2021 року ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду відповідно до пп.2 п.1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За період перебування на обліку з 10.04.2021 по 13.12.2021 ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 42 585,43 грн.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із претензією щодо повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, проте, відповідач відхилив вказану претензію. Таким чином, позивач вважає, що виплачена громадянину ОСОБА_1 допомога по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв`язку з поновленням її на роботі за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

02.05.2024 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що позивачем належним чином не доведено, що він є правонаступником Нікопольського міськрайонного центру зайнятості взагалі та зокрема за вимогами про стягнення виплаченого забезпечення у сумі 42 585,43 грн.

Також звертає увагу на те, що жодного доказу, які саме суми та виходячи з якого розрахунку були виплачені ОСОБА_1 позивачем не надано.

02.05.2024 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання з запереченнями проти розгляду справи без виклику (повідомлення) сторін, в якому просить суд розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

13.05.2024 від Дніпропетровського обласного центру зайнятості до господарського суду надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги.

Стосовно того, що у позові вказане Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" зазначає, що у справі № 171/650/21 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 звертався в суд з позовом саме до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго". Позов було задоволено, середній заробіток за час вимушеного прогулу стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго".

Наказом НТ №210311 від 11.03.2021 року ОСОБА_1 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю на період з 11.03.2021 по 05.03.2022.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з першого дня надання статусу безробітного. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати. У разі відсутності в повному обсязі даних для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, допомога призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правління фонду. Після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру, здійснюється перерахунок виплат допомоги по безробіттю з дня призначення. У додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 зазначена дата розрахунку 26.05.2021, це дата надходження усіх відомостей про застраховану особу з реєстру.

24.05.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, зазначає, відсутні були підстави для індексації допомоги по безробіттю у листопаді та грудні 2021 року.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

У відділі надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості в період з 10.04.2021 по 13.12.2021 перебував на обліку, як безробітній, громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , звільнений із відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" з 09.03.2021 за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості від 11.03.2021 №НТ210311 Циганову В.І. було надано статус безробітного 11.03.2021 відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" та наказом від 11.03.2021 №НТ210311, відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу.

Наказом від 11.03.2021 №НТ210311 відкладено виплату допомоги по безробіттю з 11.03.2021 по 09.04.2021 у зв`язку із наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченням строку повноважень за виборною посадою, що забезпечить часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Наказом від 12.04.2021 №НТ210412 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 10.04.2021, відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом від 25.05.2021 №НТ210525 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк до 90к.д з 25.05.2021 по 08.06.2021.

Наказом від 31.05.2021 №НТ210531 (затверджено) вважати недійсними прийняті рішення : Наказ №НТ210531 від 31.05.2021.

Наказом від 12.11.2021 №НТ211112 (відмінено) скоротити виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк до 90к.д з 12.11.2021 по 26.11.2021.

Наказом від 18.11.2021 №НТ211118 (затверджено) вважати недійсними прийняті рішення : Наказ №НТ211118 від 18.11.2021.

Наказом від 21.12.2021 №НТ211221 (затверджено) припинити виплату допомоги по безробіттю пп.2 п. 1р. V ПНДБ (у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" пп 1,2,3, п.30 Порядку від 19.09.2018 №792 у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до пп.2 п.1 ст 45 Закону України "Про зайнятість населення", пп.2 п.1 с.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пп. 2 виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 14.12.2021).

Наказом від 21.12.2021 №НТ211221 (затверджено) припинити реєстрацію безробітних у зв`язку з виданням відповідно законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі відповідно до абзацу 10 пп 1 п.30 Порядку з 14.12.2021.

За період перебування на обліку з 10.04.2021 по 12.12.2021 безробітному ОСОБА_1 виплачено з бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю в розмірі 42 585,43 грн.

24.12.2021 Нікопольським міськрайонним центром зайнятості було направлено претензію №714 до відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" з вимогою вирішити питання повернення коштів в досудовому порядку.

18.10.2022 Наказом Міністерства економіки України №3910 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Нікопольським міськрайонний центр зайнятості із його відділом надання соціальних послуг в Апостолівському районі НМРЦЗ реорганізовано. Усі майнові і немайнові обов`язки перейшли до правонаступника яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Відокремлений підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не здійснило повернення виплаченої центром зайнятості ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 42 585,43 грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення 42 585,43 грн з відповідача, як роботодавця на користь позивача, як центру зайнятості коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перебування на обліку в центру зайнятості ОСОБА_1 , обставин порушення відповідачем умов законодавства та наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю.

Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття це соціально - економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Пунктом 2 частини 1 вказаної статті передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

У силу частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" (у відповідній редакції).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 792 реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Обробка персональних даних осіб, які шукають роботу, здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного (п. 22 Порядку № 792).

У силу статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Так, нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю (ст. 7 названого Закону).

Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 792 центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, з дня видання відповідно до законодавства працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

За приписами пп. 2 п. 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сіл господарства України 06.04.2020 № 624, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2020 за № 537/34820 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792.

Водночас, частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

У силу частини 4 статті 35 названого Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що роботодавці - це підприємства установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунку із застрахованими особами.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у розумінні вищенаведеної норми є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року яким позовні вимоги задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" № 66-к від 09.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді машиніста-обхідника з турбінного обладнання VI групи котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"; стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 122 016,00 грн, з утриманням з указаної суми податків та інших обов`язкових платежів; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 5728,50 грн.; стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 26.04.2022 року апеляційну скаргу №130/102 АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 27.01.2022 залишено без задоволення, рішення №171/650/21 Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відокремлений підрозділ "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Враховуючи факт незаконності звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та поновлення останньої на посаді за судовим рішенням, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, як роботодавця, грошових коштів у розмірі 42 585,43 грн, які були виплачені позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомога по безробіттю, є обґрунтованими.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г та від 09.07.2018 у справі №914/1875/17.

Щодо правонаступництва та представництва Дніпропетровського обласного центру зайнятості суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань міститься інформація, що Нікопольський міськрайонний центр зайнятості перебуває в процесі припинення, тому процес приєднання не завершено.

Однак суд зазначає, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про правонаступників Нікопольського міськрайонного центру зайнятості, не є підставою для остаточного визначення його повноважень.

Тому, суд має дослідити правовий висновок з питання суб`єкта виконання та подальшого порядку виконання функцій держави у разі ліквідації юридичної особи публічного права.

Публічне правонаступництво державного органу є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270).

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 901/348/19).

Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" вирішено реорганізувати базові центри зайнятості - Дніпровський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 40991299), Кам`янський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20299857), Криворізький міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 2190S407), Нікопольський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 21910812), Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20306617) та Павлоградський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20267001) (далі - базовий центр зайнятості) шляхом їх приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Усі майнові і немайнові права та обов`язки перейшли до правонаступника яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Таким чином, відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов`язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

З огляду на вищевикладене, функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи, а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має місце "функціональне" правонаступництво.

Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 42 585,43 грн, виплачені як допомога по безробіттю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача у сумі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дніпропетровського обласного центру зайнятості до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення 42 585,43 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код 001308723) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (юридична адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, буд. 12; ідентифікаційний код 03490909) 42 585,43 грн (сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 43 копійки) виплачених як допомога по безробіттю, 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.05.2024

Суддя Ю.А. Бажанова