Ухвала

від 28.05.2024 по справі 908/459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/59/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

28.05.2024 Справа № 908/459/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

розглянувши без виклику учасників справи заяву (вих. № б/н від 09.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Медівей про розподіл витрат на правничу допомогу та матеріали справи № 908/459/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Медівей (вул. Пирогівський шлях, буд. 34, кімн. 11, м. Київ, 03083)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Крам Інвест (вул. Святого Миколая, буд. 27, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 356 492,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2024 провадження у справі № 908/459/24 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

09.05.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, згідно якої просив стягнути з відповідача 57225,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучені докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, які просив долучити до матеріалів справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2024, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Відповідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Оскільки докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем 09.05.2024, з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, надання відповідачу достатнього часу для ознайомлення з поданими доказами, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалося судом при постановленні ухвали про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.05.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Медівей про розподіл витрат на правничу допомогу. Встановлено відповідачу строк до 15.05.2024 для подання заперечення на заяву позивача з доказами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів позивачу. Суд зазначив, що останнім днем строку розгляду даної заяви є 20.05.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 13.05.2024 по 27.05.2024, ухвалу постановлено 28.05.2024.

Оскільки розгляд заяви здійснювався без виклику представників сторін, відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Ухвала суду, згідно ст. 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З дотриманням приписів ст.ст. 124, 162 ГПК України, у позовній заяві зазначено, що позивач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57225,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Заявником надано до матеріалів справи копію договору № 051/12/02 від 12.02.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ Медівей (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням Кролевецький та партнери (далі - об`єднання), відповідно до п. 1.1 якого об`єднання здійснює на платній основі надання клієнту правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта під час судового стягнення заборгованості з контрагентів за договорами, визначеними в додатках до цього договору.

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.4 договору, вартість послуг по наданню клієнту правової допомоги є гонораром. Гонорар визначається у додатках до договору як фіксована сума за певний вид послуги або сукупна вартість відпрацьованого в інтересах клієнта часу. Надання правової допомоги оформлюється звітом про надану правову допомогу (актом здачі-приймання наданих послуг).

Договір діє до 31.12.2024 (п. 5.1).

У додатку № 1 від 12.02.2024 до цього договору, сторонами погоджено обсяг правової допомоги та її вартість: надання правової допомоги щодо судового стягнення заборгованості з ТОВ «Крам Інвест», що виникла на підставі договору поставки № 231221-1 від 23.12.2021, у суді першої інстанції, у т.ч. збирання доказів та первинних бухгалтерських документів, складання та подання позовної заяви, виконання розрахунків пені, 3% річних на суму боргу, складання всіх інших необхідних процесуальних документів, участь у судових засіданнях (у разі їх призначення), отримання судового рішення та інших процесуальних документів тощо; вартість правової допомоги 57225,00 грн.

09.05.2024 сторонами цього договору підписано Акт № 116 здачі-приймання наданих послуг, відповідно до якого надано правову допомогу вартістю 57225,00 грн. щодо судового стягнення заборгованості з ТОВ «Крам Інвест», що виникла на підставі договору поставки № 231221-1 від 23.12.2021, у суді першої інстанції.

Згідно матеріалів справи, сума 57225,00 грн. була перерахована позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання Кролевецький та партнери.

Адвокатом Пивоваровою Р. складено детальний опис робіт (наданих послуг) від 09.05.2024, виконаних адвокатом: 1. Аналіз документів, наданих клієнтом: договір, специфікації, видаткові накладні, протоколи, акти звірок, розшифровки за бухгалтерськими рахунками та інші докази; 2. Складання позовної заяви та виконання детального розрахунку ціни позову; 3. Направлення позовної заяви відповідачу та суду; 4. Отримання інформації про відкриття провадження у справі та повідомлення клієнта, роз`яснення визначеного судом порядку розгляду спору та його строків, визначених чинним законодавством; 5. Розгляд пропозиції відповідача про відкликання позовної заяви або укладення мирової угоди, надання консультацій клієнту цього питання; 6. Складання та направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви; 7. Складання та подання заяви з доказами оплати заборгованості, що є предметом спору, а також доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У матеріалах справи наявні ордер серії АХ № 1173125 від 16.02.2024, виданого ТОВ «Медівей» Адвокатським об`єднанням Кролевецький та партнери на підставі договору № 05/12/02 від 12.02.2024 (адвокат Пивоварова Р.В.); роздруківка з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Пивоварової Р.В.; копія свідоцтва серії ХВ № 000272 про право на заняття адвокатською діяльністю № 1982 Пивоваровою Р.В.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У заяві про закриття провадження у справі, що надійшла через систему «Електронний суд» 09.05.2024, відповідач просив відмовити позивачу в розподілі витрат на правничу допомогу.

14.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення відповідача на заяву позивача про розподіл витрат на правничу допомогу. Просив відмовити позивачу в стягненні витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Вважає, що справа є незначної складності, оскільки стягнення заборгованості за договором поставки при наявності документів, які підтверджують факт поставки такої продукції, не потребує опрацювання значної кількості документації чи здійснення додаткових розрахунків тощо. А отже, не потребує значних витрат часу адвоката. Наголосив, що хоча в детальному описі робіт послуги розділені на сім різних видів, шість пунктів із семи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, не є окремими, оплачуваними послугами, адже за своєю суттю є одним видом правничої допомоги, який дублюється по декілька разів та не може розглядатися як різні види послуг, бо за своєю правовою природою є підготовкою (складанням) позовної заяви, а отже не можуть бути задоволені до стягнення. Представником позивача було складено лише позовну заяву в справі незначної складності та заяву про розподіл витрат на правничу допомогу. Вважає, що витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є необґрунтованими та такими, що неспівмірні зі складністю справи.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зазначає, що внаслідок саме неправильних дій відповідача позивачем було ініційовано провадження в цій справі. Позивачем, згідно позовної заяви та матеріалів справи, двічі надсилалися відповідачу вимоги щодо сплати заборгованості. Однак, відповідач у досудовому порядку спір не врегулював, заборгованість була сплачена відповідачем лише після відкриття судом провадження в цій справі.

Судом не встановлено фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача та його представника. В матеріалах справи відсутні докази на спростування вказаного.

У постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 викладені правові висновки: якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що в детальному описі робіт від 09.05.2024, складеному адвокатом Пивоваровою Р., міститься виконання роботи з розгляду пропозиції відповідача про відкликання позовної заяви або укладення мирової угоди, надання консультацій клієнту цього питання.

Однак, будь-яких доказів щодо виконання таких робіт, зокрема, листування між сторонами в справі, чи з боку відповідача, з приводу укладення мирової угоди, відкликання позовної заяви, тощо, в матеріалах справи відсутнє.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що при підписанні додатку № 1 від 12.02.2024 до договору № 05/12/02 від 12.02.2024 про надання правової допомоги, сторони цього договору у вартість погодженого обсягу правової допомоги (57225,00 грн.) включили, серед іншого, виконання розрахунків пені, 3% річних на суму боргу, участь у судових засіданнях (у разі їх призначення).

Однак, позивачем не заявлялися до стягнення в цій справі пеня та 3% річних, отже, такі розрахунки адвокатом не складалися; розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Щодо такої послуги як отримання інформації про відкриття провадження у справі суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у цій справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим цілодобово, відтак позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з цією ухвалою, в якій визначено за правилами якого судочинства здійснюється розгляд справи.

Щодо складання та направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви суд зазначає, що надання цієї послуги має охоплюватися послугою зі складання позовної заяви, оскільки позивачем, при її складенні, були допущені певні недоліки, які були згодом представником позивача усунуті (а саме: у позовній заяві було неправильно зазначено суму сплати відповідача, яку представник позивача виправив у заяві про усунення недоліків позовної заяви).

З урахуванням заперечень відповідача, детально вивчивши надані позивачем докази на підтвердження правових витрат, суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до суми 30000,00 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, заява (вих. № б/н від 09.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Медівей про розподіл витрат на правничу допомогу судом задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву (вих. № б/н від 09.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Медівей про розподіл витрат на правничу допомогу судом задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крам Інвест (вул. Святого Миколая, буд. 27, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 33471877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медівей (вул. Пирогівський шлях, буд. 34, кімн. 11, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 41728863) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 28 травня 2024.

Суддя О.В. Ярешко