Рішення

від 23.05.2024 по справі 908/575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/26/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 Справа № 908/575/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність, 69120, м. Запоріжжя, Донецьке шосе, бую. 2-г, 34

до відповідача Публічного акціонерного товариства Мотор Січ, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Науменко Т.П.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Мельников О.В., адвокат, ордер серії АР №1094942 від 07.03.2024;

від відповідача: Фофанов Я.Л., представник , довіреність № 29 від 15.02.2024 , свідоцтво ЗП № 001492 від 29.11.20217;

установив

07.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність до відповідача Публічного акціонерного товариства Мотор Січ про стягнення заборгованості за договором № 1767/20/Д(УСиСР) на поставку товару від 29.01.2020 в сумі 2 578 353,36 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 2 066 560,568 грн, 3% річних в розмірі 100 034,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 411 758,71 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 справу № 908/575/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/575/24 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/26/24. Підготовче засідання призначено на 18.04.2024.

Ухвалою суду від 18.04.2024 відкладено підготовче засідання до 02.05.2024.

02.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024.

У судовому засіданні 23.05.2024 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача. Відводів складу суду не заявлено.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку товару в частині оплати поставленого товару та відмови в прийнятті замовленого товару, що призвело до утворення заборгованості відповідача перед позивачем. Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки та 3% річних.

Відповідач у відзиві зазначив, що частково визнає заявлені позовні вимоги, а саме в частині оплати вартості товару Термоустановка для конвективної полімеризації покриття лонжерону У6895-4662 з поворотною кришкою У6388-0761 у розмірі 814 523,78 грн. Щодо іншої частини позову заперечив, оскільки позивач щодо другого товару не направляв рахунок на оплату та фактично товар не поставлено. Нарахування штрафних санкцій по товару який не було поставлено є безпідставним, а також розрахунок зроблено без врахування поетапної оплати за товар. Просить в іншій частині позову відмовити.

У судому засіданні в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд установив.

29 січня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (постачальник) укладено договір на поставку товару № 1767/20-Д (УСиСР) (договір).

Відповідно до умов п 1.2. договору найменування, кількість, ціна вказуються у Специ фікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Специфікацією № 121 від 28.09.2021 сторонами погоджено постачання Термоустановки для конвективної полімерізації покриття лонжерону 1 шт. за ціною 881 523,78 грн. та термоустановки для су шіння клею ВК-3 за ціною 840 610,02 гри.

Пунктом 3.2. договору погоджено, що датою поставки вважається дата оформлення ви даткової накладної.

09.09.2022 була поставлена термоустановки для конвективної полімерізації покриття лонжерону 1 шт. за ціною 881 523,78 грн, що підтверджується накладною № 258. Була виготовлена термоус тановка для сушіння клею ВК-3 за ціною 840 610,02 грн. Однак покупець від мовляється її отримувати.

Пунктом 12.1. наведено договору передбачено, що він діє до 31.12.2023, а в части ні розрахунків - до повного їх виконання.

28 вересня 2021 року покупцю направлено рахунок № 742 на підставі погодженої Специфікації. На час вирішення спору в суді товар за договором не оплачений.

Вимога про погашення заборгованості за договором на поставку товару №1767/20-Д (УСиСР) залишена відповідачем без відповіді та не викопана.

Відповідно до частин першої та другої етапі 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки уклада ється на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором пос тавки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо ін ше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визна чених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за статтею 610 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплати ти товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк опла ти товару.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 4 статті 692 Цивільного кодексу України).

У Постанові Верховного Суду від 18.08.2023 по справі № 927/211/22 викладена наступна правова позиція.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо істотних умов договору, що підтверджується його підпи санням сторонами. Отже, сторона, яка не здійснила попередню оплату за договором купівлі-продажу, всупереч своїм договірним обов`язкам не може вважати договір неукладеним, а обов`язки зі здійснення попередньої оплати неіснуючими.

Інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку.

Системне тлумачення ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. 697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимага ти від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими ко штами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у влас ність покупця.

Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заявку зазначив, про часткове визнання позовних вимог, а саме в частині сплати суми основного боргу в розмірі 881 523,78 грн. Відзив підписано представником відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до довіреності від 15.02.2024 № 29 ОСОБА_1 надано право визнавати чи не визнавати позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову в частині заборгованості за проставлений товар щодо основної суми боргу в розмірі 881 523,78 грн не суперечить закону та не порушує інтереси відповідача, а також підтверджується наданими до справи документами.

Позивач також просить стягнути з відповідача кошти за другий товар, який було замовлено відповідачем, а саме Термоустановку для сушарні клею ВК-3, нанесеного на лонжерони У6895-4879 з кришкою У6399-3802 на суму 840 610,02 грн.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору поставки товару, умови платежу вказуються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору. Попередня оплата товару перераховується в погоджений сторонами термін.

Відповідно до специфікації № 121 умови оплати визначені наступні: 50% попередньої оплати згідно з виставленим рахунком, 50% протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Позивачем надано рахунок № 742 від 28.09.2021, який було виставлено відповідачу на загальну суму 2 066 560,56 грн, у т.ч. товар нас уму 840 610,02 грн.

Кошти у розмірі 50% попередньої оплати згідно із рахунком № 742 оплачені не були.

З урахуванням ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. 697 ЦК у разі прострочення оплати товару продавець має право вимага ти від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими ко штами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у влас ність покупця.

Враховуючи те, що умовами договору та специфікацією передбачена поетапна сплата коштів за товар, у т.ч. 50% протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця, а другий товар на суму 840 610,02 грн не було поставлено відповідачу, позивач вправі вимагати оплати за другий товар лише у розмірі 50% попередньої оплати.

Таким чином, позов в частині стягнення коштів з основної суми боргу за товар підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 301 828,79 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 411 758,71 грн за період з вересня 2022 року по січень 2024 року, 3% річних у розмірі 100 034,09 грн за період з 09.09.2022 по 28.02.2024.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За першим поставленим товаром на суму 881 523,78 грн період прострочення становить з 01.10.2022 по 28.02.2024 (поставка товару 09.09.2022, 15 банківський день припадає на 30.09.2022) розмір інфляційних втрат становить 85 164,24 грн, 3% річних 37 374,59 грн.

За другим товаром на 50% від загальної вартості 840 610,02 грн за період з 28.09.2021 по 28.02.2024 інфляційні втрати становлять 154 113,70 грн, розмір 3% річних 30 498,21 грн.

Враховуючи те, що товар не було поставлено, а друга частина за товар підлягає оплаті протягом 15 банківських днів з моменту поставки товару, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 420 305,01 грн суд вважає безпідставним.

Суд вважає обґрунтованим розміром нарахованих інфляційних втрат 239 277,94 грн, 3% річних 97 872,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які ані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Відповідачем не надано доказів оплати коштів за отриманий товар, а також належним чином обґрунтоване заперечення щодо відмови в прийнятті другого товару, який ним було замовлено у позивача, що спричинило порушення умов договору та прострочення платежів за товар.

Враховуючи обставини справи та вище наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (проспект Моторобудівників 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», (Дніпровське шосе б. 2-г, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69120, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 25485792) суму основного боргу в розмірі 1 301 828,79 грн (один мільйон триста одну тисячу вісімсот двадцять вісім гривень 79 коп.), інфляційні втрати у розмірі 239 277,94 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят сім гривень), 3% річних у розмірі 97 872,80 грн (дев`яносто сім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 80 коп.). Видати наказ.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (проспект Моторобудівників 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», (Дніпровське шосе б. 2-г, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69120, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 25485792) судовий збір в розмірі 24 584,69 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят чотири гривні 69 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.05.2024.

Суддя І. С. Горохов