Повістка

від 10.06.2024 по справі 908/575/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/26/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 908/575/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність адвоката Мельникова О.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/575/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність, 69120, м. Запоріжжя, Донецьке шосе, бую. 2-г, 34

до відповідача Публічного акціонерного товариства Мотор Січ, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

суть спору

28.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність адвоката Мельникова О.А. про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 122 923,46 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2024, вказану вище заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 31.05.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/575/24 прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 10.06.2024.

Представник позивача (заявника) в судовому засіданні не з`явився.

Обґрунтовуючи заяву зазначив, що згідно з п. 3.2. договору про надання правової допомоги передбачено виплата винагороди (гонорару) в розмірі 7,5% від суми, яка була стягнута на користь клієнта, просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 122 923,46 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні не з`явився. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечив у відзиві на позов з тих підстав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи, ціною позову та часом витраченим адвокатом на дану справу. Просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Звукозапис судового засідання не здійснювався у зв`язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, яке ухвалюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України перша передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

За приписами ч. 1 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем у позові зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, пов`язаних із наданням останньому професійної правничої допомоги становить 14 500,00 грн.

Крім того, у судовому засіданні 23.05.2024 під час судових дебатів у справі представником позивачем заявлено про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що 03.01.2024 адвокатом Мельніковим Олексієм Анатолійовичем, (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність» укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу.

Згідно з п. 3.2. договору адвокат та клієнт дійшли згоди, про те, що у випадках коли адвокат представляє інтереси клієнта в суді будь-якої юрисдикції (господарському, адміністративному, суді загальної юрисдикції) а досягнення позитивного для Клієнта результату, а саме, але не виключно: стягнення з контрагента на користь Клієнта суми ( заборгованість, пеня, штрафні санкції, тощо); зобов`язання здійснити певні дії на користь Клієнта, якщо такі дії мають для клієнта комерційний або інший інтерес; зменшення або відмови в стягненні з клієнта сум, штрафних санкцій, пені, неустойки, тощо клієнт виплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 7,5% від суми, яка була стягнута на користь клієнта або у стягнення якої було відмовлено у стягненні з клієнта.

Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення позивач вказав, що вступною та резолютивною частиною рішення стягнуто з відповідача: основного боргу в розмірі 1 301 828,79 грн, інфляційних втрат в розмірі 239 277,94 грн, 3% річних в розмірі 97 872,80 грн. Загальна сума 1 638 979,53 грн. Таким чином, 7,5% від суми складає 122 923,46 грн, яку просить стягнути з відповідача.

23.05.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/575/24 позов ТОВ «Співдружність» задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», м. Запоріжжя суму основного боргу в розмірі 1 301 828,79 грн, інфляційні втрати у розмірі 239 277,94 грн, 3% річних у розмірі 97 872,80 грн, судовий збір у розмірі 24 584,69 грн. У задоволені іншої частини позову відмовити.

10.06.2023 ухвалено додаткове рішення у справі № 908/575/24, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», м. Запоріжжя суму ПДВ 20% у загальному розмірі 265 365,77 грн.

Поняття «гонорар успіху» не містить чіткого врегулювання та навів судову практику як приклад неоднозначного вирішення зазначеного питання судами касаційної інстанції щодо стягнення сум, передбачених договором, та щодо визнання недійсними умов договору про надання правничої допомоги у залежності від результатів розгляду справи.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VІ видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також, ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23.01.2014 (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З урахування складності справи, яка не є складною, часткового визнання відповідачем позову, часом витраченим адвокатом на дану справу, вирішення справи не має впливу на репутацію сторони та не має публічного інтересу, суд вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений до стягнення неспівмірним та вважає за можливе його зменшити до 3% від суми, яка була стягнута на користь клієнта.

З урахуванням часткового задоволення позову та додаткового рішення сума коштів присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача становить 1 899 345,30 грн, 3% винагороди (гонорар) - 56 980,36 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем було заявлено до стягнення кошти у сумі 2 578 353,36 грн, задоволено позовні вимоги на суму 1 899 345,30 грн, пропорційно розмір витрат на професійну правничу допомогу винагорода (гонорар) становить 41 974,61 грн.

Враховуючи викладене, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/575/24, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (проспект Моторобудівників 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (Дніпровське шосе б. 2-г, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69120, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 25485792) витрати на професійну правничу допомогу адвоката винагорода (гонорар) в розмірі 41 974,61 грн (сорок одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири гривні 61 коп.). Видати наказ.

У задоволенні іншої частини заяви, відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 13 вересня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов