Рішення

від 20.05.2024 по справі 908/541/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/52/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 Справа № 908/541/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/541/24

за позовом Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТА (69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 17, кв. 6, ідентифікаційний код 32814485)

про стягнення 5528,40 грн.

за участю представників:

від позивача - Науменко М.В. (довіреність №790/20-24 від 14.03.2024);

від відповідача не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТА про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року в розмірі 5528,40 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203971 від 01.10.2025.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 залишено позовну заяву без руху. Запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати протокол розбіжностей та додатки 1, 3, 4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203971 від 01.10.2025.

Позивач отримав копію ухвали суду 11.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

14.03.2024 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду, відповідно до якої позивач надав протокол розбіжностей та повідомив, що підписані додатки 1, 3, 4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203971 від 01.10.2025 у нього відсутні, оскільки були надіслані для підпису відповідачу та не були повернуті ним.

Ухвалою суду від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/52/24, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 16.04.2024 о/об 11 год. 00 хв. Запропоновано відповідачу у строк для надання відзиву надати суду додатки 1, 3, 4 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203971 від 01.10.2025.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 19.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач отримав копію ухвали суду 26.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.04.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

15.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

В судове засідання 16.04.2024 сторони своїх представників не направили.

З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з`явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

У зв`язку з поважністю причин першої неявки відповідача в судове засідання, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, ухвалою суду від 16.04.2024 задоволено заяву відповідача, відкладено розгляд справи на 20.05.2024 о 10 год. 00 хв.

06.05.2024 позивач надав в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просив поновити строк для подання відповіді на відзив та долучити відповідь до матеріалів справи, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, суд прийняв відповідь на відзив до розгляду.

Відповідач не надав заперечень на відповідь на відзив.

20.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість явки представника в судове засідання.

В судовому засіданні 20.05.2024 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Суд оголосив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Суд залишив клопотання відповідача без задоволення, оскільки відсутній процесуальний строк для відкладення розгляду справи. Крім того, суд вже задовольняв подібне клопотання відповідача, відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки представника в судове засідання.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 20.05.2024 суд ухвалив рішення, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю АВАНТА (відповідач, споживач) підписано з Концерном Міські теплові мережі (теплопостачальною організацією позивачем) договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води №203971 (далі договір) для опалення приміщення 11 по вул. 40 років Радянської України (наразі Незалежної України), 50-А, що вбачається із додатку 2 до договору (схема межі поділу теплової мережі) з протоколом розбіжностей від 22.12.2015.

Вказаний договір з протоколом розбіжностей у двох примірниках позивач отримав 30.12.2015 відповідно до листа відповідача № 457 від 24.12.2015.

21.01.2016 позивач надіслав відповідачу листом вих. № 78/05 від 20.01.2016 протокол узгодження розбіжностей у двох примірниках.

Відповідач не повернув позивачу підписаний протокол узгодження розбіжностей.

Щодо додатків 1,3,4 до договору позивач надав письмові пояснення в заяві від 14.03.2024 про те, що листом вих. № 111/09 від 03.02.2017 позивач звернувся до відповідача з проханням направити на адресу позивача підписані додатки № 1,2,3,4, які є невід`ємними частинами договору. Підписані додатки 1,3,4 до договору за твердженням позивача йому не повертались і знаходяться у відповідача.

Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води №203971 від 01.10.2015 суд визнав неукладеним, з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 7 ст. 181 Господарського кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення між сторонами правовідносин щодо укладення договору купівлі-продажу теплової енергії, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У п. 7, 7.7 7.9 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2019 у справі № 904/5542/18 викладено висновки про те, що комплексний аналіз наведених ч. 2 ст. 180, ч.ч. 6-8 ст. 181 ГК свідчить, що ч. 7 ст.181 ГК фактично розрахована на принцип «мовчазної згоди», коли сторона, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, тобто відсутністю будь-яких активних дій фактично погоджується з пропозиціями, викладеними в протоколі розбіжностей. Позивач у вищевказаний двадцятиденний строк висловив та довів відповідачам свою незгоду з пропозиціями, викладеними в протоколі розбіжностей. За викладених обставин доводи апеляційного суду, що позивачем не було передано у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, відтак в силу ч. 7 ст. 181 ГК України пропозиції відповідачів, викладені у протоколі розбіжностей до договору оренди земельної ділянки є прийнятими, а договір є укладеним в редакції не переданого на вирішення суду протоколу розбіжностей, є неправомірними.

Отже, за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 ЦК є також вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (зокрема, надання послуг, сплата коштів) у межах строку для відповіді. Водночас відповідь про згоду укласти договір на інших умовах не є акцептом, а є новою офертою. Подібну правову позицію виклав Касаційний господарський суд у постанові від 25.04.2018 у справі №910/6002/17.

В даному випадку сторони не досягли згоди щодо укладення договору купівлі-продажу теплової енергії, оскільки позивач не погодився з пропозиціями відповідача, викладеними в протоколі розбіжностей.

Посилання позивача на те, що договір є укладеним у редакції протоколу узгодження розбіжностей, який був надісланий позивачем відповідачу, суд визнав безпідставними, оскільки наданий суду протокол узгодження розбіжностей ніким не підписаний, у тому числі самим позивачем, а тому не може вважатися офертою.

За період з листопада 2020 року по квітень 2021 року позивачем було складено акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату спожитої теплової енергії:

від 30.11.2020 на суму 723,72 грн. (за листопад 2020 року),

від 31.12.2020 на суму 1109,44 грн. (за грудень 2020 року),

від 31.01.2021 на суму 1171,82 грн. (за січень 2021 року),

від 28.02.2021 на суму 1158,62 грн. (за лютий 2021 року),

від 31.03.2021 на суму 972,54 грн. (за березень 2021 року),

від 30.04.2021 на суму 392,26 грн. (за квітень 2021 року),

всього на суму 5528,40 грн.

З боку відповідача вказані акти приймання-передачі теплової енергії не підписані.

Акти містять відмітку про те, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень щодо підписання акту у встановлений договором термін акт вважається погодженим.

Оскільки відповідач не оплатив спожиту за спірний період теплову енергію, позивач надіслав відповідачу 07.10.2021 претензію вих. №698/05-юр від 07.10.2021 про сплату заборгованості в розмірі 5528,40 грн.

Відповідач не надав відповіді на вимоги позивача та не сплатив заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5528,40 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин зі споживання теплової енергії.

Статтею 1 даного Закону визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору

За приписами ч. ч. 4, 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. ч. 3, 13 ст. 20 даного Закону тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Приміщення 11 по вул. 40 років Радянської України (наразі Незалежної України), 50-А площею 58,3 кв.м., до якого позивачем поставлялась теплова енергія у спірному періоді, зареєстровано за відповідачем 15.07.2015 на праві власності, яке є актуальним станом на 24.01.2024, що підтверджується інформаційною довідкою №362957751 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2024.

Згідно з актом обстеження системи теплоспоживання від 04.07.2018 дане приміщення є офісним, має площу 58,3 кв.м. та є вбудовано-прибудованим, розташовано на першому поверсі триповерхового житлового будинку. Система опалення приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. Вхід окремий.

Позивач надав розрахунок теплового навантаження системи опалення та ГВП офісного приміщення по вул. 40 років Радянської України в м. Запоріжжя, виконаний ФОП Юрченко Г.А. та головним інженером проекту Бородіним А.Ю. (сертифікат АР №003013 від 12.09.2012). Згідно з даним розрахунком витрати тепла на гаряче водопостачання складають 135 ккал/год, максимальні витрати тепла на гарячу воду 324 ккал/год. Тепловіддача від нагрівальних приладів складає 3682,7 ккал/год., тепловіддача від неізольованих підводок складає 213,0 ккал/год, тепловіддача від Ст. ж/д складає 130,3, разом 4026,0 ккал/год.

Відповідач не надав доказів відокремлення цього приміщення від системи опалення житлового будинку, а тому є споживачем теплової енергії, яка централізовано постачається в житловий будинок згідно з наведеними в розрахунку витратами тепла.

Постачання тепла здійснювалося позивачем у спірному періоді на підставі рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2020 №425 «Про початок опалювального періоду 2020 2021 років у м. Запоріжжя» та від 16.04.2021 №139 «Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя», згідно з якими у місті Запоріжжя розпочато опалювальний період з 02.11.2020 та закінчено з 19.04.2021.

У відповіді на відзив позивач пояснив, що житловий будинок за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 50А, в якому розташоване належне відповідачу нежитлове приміщення 11, оснащений комерційним приладом обліку SHARKY 775 заводський №51479764, відтак обсяг наданої послуги здійснюється за даними комерційного засобу обліку у відповідності до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Вказаний прилад обліку встановлено згідно з актом приймання до експлуатації приладу обліку теплової енергії від 22.10.20215, який підписано представниками КП «Основаніє» та ДП «Запоріжстандартметрологія».

01.10.2020 та 21.04.2021 представниками позивача проводились обстеження теплового вузла та зняття показань зі складанням відповідних актів.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з приписів ст. 19 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний був оплачувати за фактично отриману теплову енергію щомісячно до останнього числа кожного місяця спірного періоду.

В порушення вимог ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» відповідач не сплачував вартість спожитої теплової енергії за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 5528,40 грн.

Відповідач не задовольнив претензію вих. №698/05-юр від 07.10.2021 про сплату заборгованості в розмірі 5528,40 грн., яка була надіслана йому позивачем 07.10.2021.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем надані докази в підтвердження належності відповідачу у спірному періоді приміщення, до якого позивачем поставлялась теплова енергія, докази на підтвердження того, що дане приміщення знаходиться в житловому будинку та має спільну з житловим будинком систему опалення, розрахунок витрат тепла на вказане приміщення, докази встановлення в будинку приладу обліку та подачі теплоносія в будинок у спірному періоді.

На підтвердження обсягу та вартості поставленої відповідачу теплової енергії позивач надав акти та рахунки за спірний період на суму 5528,40 грн.

Суд зауважує, що за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 74 ГПК України обов`язок подання доказів покладається не тільки на особу, що доводить обставини, а й на сторону, яка їх заперечує.

Отже, незгода відповідача з викладеними в позові обставинами не звільняє його від обов`язку доведення зворотнього.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Заперечення відповідача проти наданих позивачем доказів, як-то рахунків та актів, у яких наведені всі нарахування за послугу з постачання теплової енергії у спірному періоді, не підтверджені з боку відповідача будь-якими доказами, а тому є безпідставними.

Факт споживання теплової енергії у спірному періоді відповідач не заперечує. При цьому відповідач не надав доказів на підтвердження іншого обсягу споживання теплової енергії у спірному періоді, ніж визначено позивачем, доказів неправильності застосованих позивачем тарифів для розрахунку вартості послуг, контррозрахунку суми заборгованості.

Доказів оплати теплової енергії у спірному періоді відповідач також не надав.

Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 5528,40 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Позовна заява надійшла через систему «Електронний суд».

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 5528,40 грн.

Таким чином, за розгляд позовної заяви належить до сплати судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (мінімальна ставка 3028,00 грн. х коефіцієнт 0,8).

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. платіжною інструкцією №7161 від 21.02.2023, який зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 261,60 грн.

Враховуючи викладене, суд ухвалив повернути позивачу з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у сумі 261,60 грн. ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТА (69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 17, кв. 6, ідентифікаційний код 32814485) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд 137, ідентифікаційний код 32121458) 5528,40 грн. (п`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн. 40 коп.) основного боргу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНТА (69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 17, кв. 6, ідентифікаційний код 32814485) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд 137, ідентифікаційний код 32121458) 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) витрат на оплату судового збору на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд 137, ідентифікаційний код 32121458) з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у сумі 261,60 грн. (двісті шістдесят одна грн. 60 коп.) ухвалою суду на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 28.05.2024.

СуддяМ.В. Мірошниченко