Рішення

від 28.05.2024 по справі 917/454/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 Справа № 917/454/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

доТовариства з обмеженою відповідальністю "НВП Бестер", вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134, м. Полтава, 36000

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати

без виклику представників сторін

Обставин справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Бестер" про стягнення 240 977,98 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 01.02.2022 до 18.01.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що в період з 01.02.2022 до 18.01.2024 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 4512 від 03.04.224) проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до інформації, що міститься у вказаній Інформаційній довідці право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5322484400:05:000:0505, загальною площею 100,7943 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості зареєстроване за Дніпродзержинським державним нерестово-виросним рибним господарством 09.11.2016, а припинено 08.02.2024 на підставі Рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області б/№ від 18.01.2024. Тобто, в період з 01.02.2022 по 18.01.2024, за який просить позивач стягнути з відповідача, як безпідставно збережені кошти, земельна ділянка знаходилася в користуванні іншого землекористувача - Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства, й відповідно підстав стягувати грошові кошти за користування земельною ділянкою з відповідача за цей період не має.

Також вказує на відсутність в матеріалах доданих до позовної заяви витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Оскільки, саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а вказана у такому витязі нормативна грошова оцінка земельної ділянки має використовуватись при визначенні розміру збитків, завданих власнику земельної ділянки, у вигляді неотриманих останнім коштів за фактичне користування земельною ділянкою власником нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташоване на земельній ділянці, право користування якою власником нерухомого майна належним чином не оформлено.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 5192 від 16.04.2024) заперечує проти доводів відповідача. Зокрема, щодо аргументів відповідача стосовно відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки зазначає, що Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до статей 271, 277 Податкового кодексу України, базою оподаткування земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено є нормативна грошова оцінка одиниці ріллі по області.

Додатком 15 Методики нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» встановлена нормативна грошова оцінка 1 гектара у гривнях. Так, значення нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у Полтавській області станом на 01.01.2023 становила 30 390,00 грн, а на 01.01.2024- 31 939,89 грн.

Стосовно доводів відповідача, що в період з 01.02.2022 по 18.01.2024 земельна ділянка знаходилась в користуванні іншого землекористувача Дніпродзержинського державного нерестового-виросного рибного господарства, й відповідно підстав стягувати грошові кошти за користування земельною ділянкою з відповідача за цей період немає, позивач зазначає, що Дніпродзержинському державному нерестово-виросному рибному господарству відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 29.06.1999 надано у постійне користування землі площею 777,25 га. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 18/95 за заявою Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції до Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства про визнання банкрутом ухвалено, зокрема, ліквідувати Дніпродзержинське державне нерестово-виросне рибне господарство та державному реєстратору внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства, 39742, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Дзержинське, код ЄДРПОУ 25167066.

Також, у вказаній ухвалі суду зазначено, що 08.11.2016 відбувся аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника. За підсумками торгів переможцем визнано ТОВ «СМНК-37» (код 35026389, 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 22-б), який запропонував найвищу ціну - 1 313 323,20 грн.

Так, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2024 за № 367145569 (додана до позовної заяви) убачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «СМНК-37» від 29.11.2016 по 28.11.2018 було зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди по вул. Леонова, буд. 14-Б в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

Також, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» від 28.11.2018 по 18.01.2024, на підставі договору купівлі-продажу було власником будівель та споруд по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

З 18.01.2024 власником будівель та споруд по вул. Леонова, буд. 14-Б в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКЕЙ».

03.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 4488), з посиланням на характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі.

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Разом з цим, положенням частини 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та доводи останнього не є достатньою підставою для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи, те що за своєю категорією справа № 917/454/24 є малозначною, а наведені відповідачем мотиви не свідчать про наявність підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

23.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 5644), у якому просить визнати причину пропуску строку для подання доказів поважною та долучити до матеріалів справи копії адвокатських запитів та відповіді Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Суд задовольнив клопотання відповідача на долучив зазначені докази до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

З набуттям чинності 27.05.2021 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», внесено зміни до Земельного кодексу України.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Ураховуючи зазначене та приєднання Потоківської сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області (сіл Потоки, Соснівка, Придніпрянське і Мала Кохнівка) до Кременчуцької міської територіальної громади з центром в місті Кременчуці, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є власником земельної ділянки, яка розташована в межах Потоківського старостинського округу, кадастровий номер 5322484400:05:000:0505, загальною площею 100,7943 га по вул. Леонова, 14-б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області набула право власності на вказану земельну ділянку 24.09.2021.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 12.04.2024 убачається, що запис про припинення Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства здійснено від 13.02.2018. У розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» значиться відмітка «Відомості відсутні».

Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.01.2024 визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4 від 24,06.1999, виданий Дніпродзержинському державному нерестово-виросному рибному господарству (ідентифікаційний код 25167066) на земельні ділянки загальною площею 777,25 га, для розміщення риборозплідника рослиноїдних риб, осетрового риборозплідника, що розташовані на території Кременчуцької міської територіальної громади за межами населених пунктів у зв`язку з припиненням юридичної особи і визнанням її банкрутом (дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 13.02.2018 №15691170014000156) та припиненням права постійного користування землею відповідно до статті 141 Земельного кодексу України.

Також, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що власником будівель та споруд за адресою: вулиця Леонова, буд. 14-Б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на зазначеній земельній ділянці з 28.11.2018 по 18.01.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (відповідач у справі).

Зазначена обставина відповідачем не заперечується.

Як установив суд, відповідач не укладав договір оренди землі, щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 5322484400:05:000:0505, загальною площею 100,7943 га по вул. Леонова, 14-б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, як з попереднім власником Полтавською обласною державною адміністрацією, так і не звертався до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо укладення такого договору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі № 917/460/22 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення грошових коштів задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» заборгованість у розмірі 54 549,05 грн за період з 24.09.2021 по 31.01.2022.

Проте з 01.02.2022 по 18.01.2024 відповідач продовжував використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалася для розміщення об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до листів Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.12.2023 № 7224/0/91-23 та від 15.01.2024 № 203/15-24 та Методики нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», нормативно грошова оцінка одиниці площі ріллі у Полтавській області на 01.01.2022 становить 30 390,00 грн, на 01.01.2023 30 390,00 грн та на 2024 31 939,89 грн.

За розрахунком, здійсненим позивачем, за період з 01.02.2022 по 18.01.2024 орендна плата за земельну ділянку складає 240 977,98 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як убачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи відповідач у період з 01.02.2022 по 18.01.2024 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Отже, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) та № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Відповідно до листів Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.12.2023 № 7224/0/91-23 та від 15.01.2024 № 203/15-24 та Методики нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», нормативно грошова оцінка одиниці площі ріллі у Полтавській області на 01.01.2022 становить 30 390,00 грн, на 01.01.2023 30 390,00 грн та на 2024 31 939,89 грн.

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області в період з 01.02.2022 по 18.01.2024 за користування земельною ділянкою площею 100,7943 кв. м без правовстановлюючих документів на неї недоотримала безпідставно збережені кошти відповідачем у розмірі орендної плати в сумі 240 977,98 грн.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві суд відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на зазначеній земельній ділянці з 28.11.2018 по 18.01.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (код ЄДРПОУ 41895774).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 12.04.2024 вбачається, що запис про припинення Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства здійснено від 13.02.2018. У розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» значиться відмітка «Відомості відсутні».

Ураховуючи, що Дніпродзержинське державне нерестово-виросне рибне господарство припинено з 13.02.2018 без правонаступництва, користування спірною ділянкою в період з 28.11.2018 по 18.01.2024 здійснював відповідач, як власник будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на зазначеній земельній ділянці.

Протилежного відповідач не довів.

Також, ураховуючи, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а використання землі в Україні є платним (стаття 206 Земельного кодексу України), при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України), тому вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у період з 01.02.2022 по 18.01.2024 є обґрунтованими.

Стосовно розміру безпідставно збережених коштів суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

Що стосується розміру безпідставно отриманих коштів в сумі 240 977,98 грн, то позивач правомірно розрахував його на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 01.02.2022 по 18.01.2024, які містились у листах Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.12.2023 № 7224/0/91-23 та від 15.01.2024 № 203/15-24.

Вказані документи відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 27.03.2024 у справі № 909/507/23 є належними доказами в обґрунтування нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 134, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 41895774 ) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно збережені кошти в сумі 240 977,98 грн та 2 891,74 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Дмитро СІРОШ