Рішення

від 21.05.2024 по справі 920/180/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.2024м. СумиСправа № 920/180/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/180/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (код за ЄДРПОУ 32010004; вул. Каштанова, буд. 54, м. Кагарлик, Кагарлицький р-н, Київська обл., 09200),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Стелла" (код за ЄДРПОУ 38257743; вул. Матюшенка, буд. 60, с. Волокитине, Конотопський р-н, Сумська обл., 41510),

про стягнення 184984,93 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження

установив:

19.02.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 108865,60 грн (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять грн 60 коп.) заборгованості, 4356,51 грн (чотири тисячі триста п`ятдесят шість грн 51 коп.) 3% річних, 64157,07 грн (шістдесят чотири тисячі сто п`ятдесят сім грн 07 коп.) пені, 7605,75 грн (сім тисяч шістсот п`ять грн 75 коп.) інфляційних нарахувань; а також стягнути з відповідача 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

20.02.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Стелла", зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Матюшенка, буд. 60, с. Волокитине, Путивльський р-н, Сумська обл., 41510.

Ухвалою від 22.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/180/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

18.03.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх №786,1444), за яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляд справи проводити з викликом сторін.

Ухвалою від 22.03.2024 у справі №920/180/24 задоволено клопотання відповідача, викладене в п. 2 прохальної частини позову, про розгляд справи з викликом сторін (вх №1444 від 18.03.2024); постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначено у судове засідання на 08.04.2024, 11:30.

08.04.2024 представник відповідача через систему "Електронний суд" надіслав наступні документи:

1) клопотання про відкладення розгляду справи (вх №1017 від 08.04.2024);

2) заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №1801 від 08.04.2024), в якому адвокат Кандюков Г.Г., як представник відповідача, просив забезпечити проведення усіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 08.04.2024 у справі №920/180/24 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх №1017 від 08.04.2024) та заяву представника відповідача про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції (вх №1801 від 08.04.2024); відкладено розгляд справи №920/180/24 по суті в судове засідання на 08.05.2024, 12:00, в режимі відеоконференції; постановлено провести судове засідання у справі №920/180/24 призначене на 08.05.2024, 12:00, за участі представника відповідача - адвоката Кандюкова Геннадія Геннадійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.05.2024 представник позивача надіслав заяву про проведення засідання за його відсутності (вх №1638).

У судовому засіданні 08.05.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 21.05.2024, 14:30, та зобов`язано позивача надати суду пояснення щодо здійснених платежів зі сторони відповідача в сумі 420000,00 грн та 15507,00 грн, про які наголошує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 13.05.2024 у справі №920/180/24 повідомлено позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 21.05.2024, 14:30, та зобов`язано позивача виконати вимоги протокольної ухвали суду від 08.05.2024 та надати суду пояснення щодо здійснених платежів зі сторони відповідача в сумі 420000,00 грн та 15507,00 грн, про які наголошує відповідач у відзиві на позовну заяву.

21.05.2024 представник позивача надіслав додаткові пояснення (вх №1500), за якими представник позивача повідомив, що 20.06.2023 відповідачем було сплачено 420000,00 грн та 26.06.2023 - 15507,00 грн за поставлений товар. Дані кошти зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за договором №АЕ-540-0212/22, яка станом на дату подачі пояснень становить 2717,06 грн. Позивач вважає, що посилання відповідача на договір № АЕ-540-0212/22 не належить до предмету позову в даному провадженні.

У судовому засіданні 21.05.2024 судом встановлено:

Учасники справи в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких клопотань та/або заяв не подали, про причини неприбуття суд не повідомили. Зазначене відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті за відсутності сторін.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 21.05.2024 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

22.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Стелла» (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки №АЕ-1036-2203/21 (далі - договір від 22.03.2021).

Відповідно до п. 1.1 договору від 22.03.2021 постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар (партію товару), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатків до нього.

Згідно з п. 1.2 договору від 22.03.2021 товаром за цим Договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатися в додатках - Специфікаціях до цього договору.

Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставлятиметься постачальником в адресу покупця, умови його поставки, прийняття та оплати визначаються у додатках - Специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору від 22.03.2021).

За пунктом 3.1 договору від 22.03.2021 основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються Додатками-Специфікаціями до договору з урахуванням положень, визначених цим розділом договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника до фактичного відвантаження товару, так і оплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника після фактичного відвантаження товару, що зазначається у Додатках-Специфікаціях.

Згідно з п. 4.1. договору від 22.03.2021 товар, що постачається постачальником протягом дії цього договору, замовляється та оплачується покупцем, та відвантажується постачальником партіями відповідно до підписаних Додатків - Специфікацій, або їх частинами.

Відповідно до п. 4.5 договору від 22.03.2021 зобов`язання постачальника з поставки товару покупцю вважається виконаним, а право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на цей товар.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України (п. 7.1. договору від 22.03.2021).

Відповідно до п. 7.2 договору від 22.03.2021 при порушенні строків оплати поставленого товару, які визначені Додатками-Специфікаціями, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочки платежів.

Сплата будь-якої неустойки (штрафу, пені), передбаченої цим Договором, не звільняє Покупця від виконання своїх зобов`язань за цим Договором і не позбавляє Постачальника права на інші засоби захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України (п. 7.6 договору від 22.03.2021).

За пунктом 7.7 договору від 22.03.2021 нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить 3 (три) роки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками сторін і діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього договору (п. 12.1 та 12.2 договору від 22.03.2021).

30.11.2021 між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №1 до договору від 22.03.2021, відповідно до пункту 1 якої встановлено, що постачальник постачає покупцю товар - Раундап Макс в.р.,20л в кількості 300 л вартістю 128865,60 грн.

Пунктом 5 специфікації №1 від 30.11.2021 визначено, що оплата здійснюється у наступному порядку: 30% від вартості товару що становить 38659,68 грн сплачується покупцем до 01 грудня 2021 року; 70% від вартості товару що становить 90205,92 грн сплачується покупцем до 15 жовтня 2022 року.

Цей Додаток-Специфікація доповнює договір поставки №АЕ-1036-2203/21 від 22 березня 2021 року та є його невід`ємною частиною (п. 7 специфікації №1 від 30.11.2021 ).

До специфікації був складений рахунок №9732 від 30.11.2021, згідно з яким 06.12.2021 відповідачем здійснено часткову оплату у розмірі 20000,00 грн.

18.02.2022 за видатковою накладною №291 за специфікацією № 1 від 30.11.2021 до договору від 22.03.2021 позивач поставив відповідачу товар вартістю 128865,60 грн.

У зв`язку із неповною та несвоєчасною сплатою вартості поставленого товару за договором позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 108865,60 грн вартості поставленого товару за специфікацією № 1 від 30.11.2021 до договору від 22.03.2021.

Разом з тим, відповідно до відзиву на позовну заяву та доданих до відзиву документів судом встановлено, що 02.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Стелла» (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №АЕ-540-0212/22 (далі - договір від 02.12.2021).

За пунктом 1.1 договору від 02.12.2021 постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар (партію товару), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатків до нього.

Відповідно до п. 1.2 договору від 02.12.2021 товаром за цим Договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатися в додатках - Специфікаціях до цього договору.

Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставлятиметься постачальником в адресу покупця, умови його поставки, прийняття та оплати визначаються у додатках - Специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору від 02.12.2021).

Згідно з п. 3.1 договору від 02.12.2021 основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються Додатками-Специфікаціями до договору з урахуванням положень, визначених цим розділом договору, та можуть передбачати як повну або часткову передплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника до фактичного відвантаження товару, так і оплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника після фактичного відвантаження товару, що зазначається у Додатках-Специфікаціях.

Згідно з п. 4.1. договору від 02.12.2021 товар, що постачається постачальником протягом дії цього договору, замовляється та оплачується покупцем, та відвантажується постачальником партіями відповідно до підписаних Додатків - Специфікацій, або їх частинами.

Відповідно до п. 4.5 договору від 02.12.2021 зобов`язання постачальника з поставки товару покупцю вважається виконаним, а право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на цей товар.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України (п. 7.1. договору від 02.12.2021).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками сторін і діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього договору (п. 12.1 та 12.2 договору від 02.12.2021).

11.01.2022 між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №2 до договору від 02.12.2021, відповідно до пункту 1 якої встановлено, що постачальник постачає відповідачу товар - Раундап Макс в.р.,20л в кількості 1000 л вартістю 466632,00 грн.

За пунктом 5 специфікації №2 від 02.12.2021 оплата здійснюється у наступному порядку: 30% від вартості товару що становить 139989,60 грн сплачується покупцем до 14 січня 2022 року; 70% від вартості товару що становить 326642,40 грн сплачується покупцем до 15 жовтня 2022 року.

Цей Додаток-Специфікація доповнює договір поставки №АЕ-540-0212/22 від 02.12.2021 та є його невід`ємною частиною (п. 7 специфікації №2 від 11.01.2022).

До специфікації був складений рахунок №14 від 11.01.2022р., згідно з яким відповідачем було проведено часткову оплату в сумі 139989,60 грн, а саме: 13.01.2022 у розмірі 50000,00 грн, 07.02.2022 - 63000,00 грн та 23.02.2022 - 26989,60 грн.

18.02.2022 за видатковою накладною №289 за специфікацією № 2 від 11.01.2022 до договору від 02.12.2021 позивач поставив відповідачу товар вартістю 466632,00 грн.

26.12.2022 позивач надіслав відповідачу дві претензії. За першою претензією №Ю-252 позивач вимагав сплати заборгованость в сумі 108865,60 грн за договором від 22.03.2021; за другою - №Ю-253 - сплатити заборгованість в сумі 326642,40 за договором від 02.12.2021.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача за договором від 22.03.2021 в сумі 108865,60 грн (що є предметом спору) та за договором від 02.12.2021 в сумі 326642,40 грн.

27.12.2022 відповідач надав позивачу відповіді на претензії №Ю-253 та №Ю-252, в яких зазначив, що у зв`язку з тяжкими погодними умовами ТОВ «Агро Стелла» не змогло провести вчасно збір врожаю 2022 року (а саме 200 га кукурудзи та 150 га сої). Збір врожаю відкладений до настання відповідних погодних умов або за відсутністю таких до квітня 2023 року. Враховуючи, що позивач та відповідач успішно співпрацюють вже не перший рік та ситуація з простроченням оплати виникла вперше, у зв`язку з умовами незалежними від ТОВ «Агро Стелла», покупець пропонував постачальнику декілька варіантів вирішення ситуації: розробити Додаткову Угоду до договору поставки з графіком погашення заборгованості в період з 15 квітня по 15 травня 2022 року або розглянути придбання с/г техніки що є у власності ТОВ «Агро Стелла» в рахунок погашення заборгованості.

19.01.2023 позивач надіслав відповідачу лист №Ю-11, за яким зауважив, що щодо викладених відповідачем в листі пропозицій, щодо придбання с/г техніки, що є у власності ТОВ "Аро Стелла" в рахунок погашення заборгованості, позивач не має зацікавленості в такому виді погашення заборгованості. У той час як щодо викладеної в листі пропозиції щодо розробки додаткової угоди до Договору поставки з графіком погашення заборгованості в період з 15 квітня по 15 травня 2023 року ТОВ «Агро Експерт» готове розглянути та пропрацювати варіант погашення заборгованості готовою с/г продукцією.

Доказів укладення додаткової угоди до договорів поставки з графіком погашення заборгованості в період з 15 квітня по 15 травня 2023 року сторони суду не надали.

20.06.2023 відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ» оплату у розмірі 420000,00 грн.

26.06.2023 відповідачем перераховано на рахунок ТОВ «Агро Експерт» оплату у розмірі 15507,00 грн.

Як пояснює у відзиві на позов відповідач ця сума складалася з погашення заборгованості у розмірі 108865,40 грн згідно з претензією №Ю-252 за оплату товару «Раундап Макс» за Додатком-Специфікацією №1 від 30.11.2021 до договору поставки №АЕ-1036-2203/21 від 22.03.2021 та оплатою заборгованості у розмірі 326642,40 грн згідно з претензією №Ю-253 за оплату товару «Раундап Макс» за Додатком-Специфікацією №2 від 11.01.2022 до договору поставки №АЕ-540- 0212/22 від 02.12.2022.

Загальна сума цих оплат згідно з платіжними дорученнями №184 від 20.06.2023 та №187 від 26.06.2023 склала 435507,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена сума складалася з:

- погашенням заборгованості у розмірі 326642,40 відповідно до претензії №Ю-253 складеною на основі Специфікації №2 від 11.01.2022 до договору №АЕ-540-0212/22 від 02.12.2022;

- погашенням заборгованості у розмірі 108865,40 грн (що є предметом спору) згідно з претензією №Ю-252 складеної на основі Додатку-Специфікації №1 від 30.11.2021 до договору поставки №АЕ-1036-2203/21 від 22.03.2021.

Відповідач наголошує, що через бухгалтерську помилку у платіжному дорученні №184 від 20.06.2023 було вказано лише оплату заборгованості за товар «Раундап Макс» згідно договору поставки №АЕ-540-0212/22 від 02.12.2022, та не вказано оплату заборгованості за товар «Раундап Макс» згідно договору поставки №АЕ-1036-2203/21 від 22.03.2021. З огляду на зазначену бухгалтерську помилку за договором поставки №АЕ-540-0212/22 від 02.12.2022, що не є предметом спору, склалася переплата у розмірі 108 864,60 грн. Переплата є не чим іншим, як погашенням заборгованості згідно з претензією №Ю-252 складеної на основі Додатку-Специфікації №1 від 30.11.2021 до договору поставки №АЕ-1036-2203/21 від 22.03.2021 та підтвердженням відсутності заборгованості за вказаним договором поставки.

Позивач в поясненнях, наданих суду, підтверджує надходження на його рахунок коштів в сумі 435507,00 грн, але зазначає, що дані кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості за договором поставки від 02.12.2021, що не є предметом спору.

Суд не погоджується з відповідними доводами позивача, оскільки за матеріалами справи судом встановлено, що за претензією від 26.12.2022 №Ю-253 позивач підтвердив борг відповідача за договором від 02.12.2021 в сумі 326642,40 грн. Інших документів в підтвердження господарських операцій за договором від 02.12.2021 на суму переплати 108864,60 грн (435507,00 - 326642,40) позивачем не надано, що спростовує позицію позивача про зарахування 108864,60 грн як боргу за договором від 02.12.2021.

Суд приймає до уваги позицію відповідача щодо бухгалтерської помилки, враховуючи підтверджену матеріалами справи заборгованість за договором від 22.03.2021 в сумі 108865,60 грн та сплату боргу в сумі 108864,60 грн, на підставі чого суд приходить до висновку, що борг відповідача перед позивачем за договором від 22.03.2021 склав 1,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обумовлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем товару за договором від 22.03.2024 вартістю 128865,60 грн відповідно до видаткової накладної від 18.02.2022 №291, а також часткову сплату вартості товару в сумі 20000,00 грн до моменту звернення позивача з позовом та заборгованість відповідача в сумі 108865,60 грн. Відповідач зазначений факт підтвердив та за час розгляду справи надав докази сплати боргу в сумі 108864,60 грн.

Враховуючи наведене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 108864,60 грн заборгованості за поставлений товар в зв`язку з відсутністю предмета спору, а вимоги щодо стягнення 1,00 грн вартості поставленого товару за договором від 22.03.2024 суд визнає законними та обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача пені.

Відповідно до матеріалів справи підтверджено факт укладення сторонами договору поставки та факт оплати відповідачем вартості поставленого товару з порушенням термінів, визначених договором, що стало підставою нарахування позивачем відповідачу 64157,07 грн пені.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 договору від 22.03.2021 при порушенні строків оплати поставленого товару, які визначені Додатками-Специфікаціями, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочки платежів.

За пунктом 7.7 договору від 22.03.2021 нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить 3 (три) роки.

За розрахунком позивача, останнім здійснено нарахування пені на заборгованість відповідача в сумі 108865,60 грн за період з 16.10.2022 по 14.02.2024. Сума пені склала 64157,07 грн. Суд зауважує, що заявлений відповідачем період нарахування пені не суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки його правомірність встановлена пунктом 7.7 договору від 22.03.2021.

Водночас, в межах заявленого позивачем періоду розрахунку пені матеріалами справи підтверджено борг відповідача в сумі 108865,60 грн за період з 16.10.2022 по 25.06.2023 та борг в сумі 1,00 грн за період з 26.06.2023 по 14.02.2024.

З урахуванням зазначеного періоду та сум заборгованості за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, судом здійснено розрахунок пені, розмір якої склав 27142,03 грн.

Таким чином, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27142,03 грн пені, в іншій частині суми заявленої пені суд відмовляє за необґрунтованістю та недоведеністю.

Щодо стягнення з відповідача 3% та інфляційних збитків, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку позивача наданого до позовної заяви останній просить стягнути з відповідача 4356,51 грн 3% річних, 7605,75 грн інфляційних збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних збитків та процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджено факт неповної та несвоєчасної сплати відповідачем вартості поставленого товару, що стало підставою нарахування позивачем відповідачу інфляційних збитків та 3% річних. З урахуванням встановлених вище обставин наявності заборгованості відповідача за договором від 22.03.2021 за період з 16.10.2022 по 25.06.2023 в розмірі 108865,60 грн та за період з 26.06.2023 по 14.02.2024 в розмірі 1,00 грн судом здійснено розрахунок інфляційних збитків та 3% річних за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, розмір яких за підрахунками суду склав: 6586,01 інфляційних збитків та 2263,83 грн 3% річних.

Отже, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6586,01 інфляційних збитків та 2263,83 грн 3% річних, в іншій частині сум заявлених інфляційних збитків та 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю та недоведеністю.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене та встановлені судом обставини справи, суд закриває провадження у справі в частині стягнення 108864,60 грн заборгованості за поставлений товар за відсутністю предмету спору. Оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення 1,00 грн боргу за поставлений товар, 6586,01 грн інфляційних збитків, 2263,83 грн 3% річних, 27142,03 грн пені, зазначені вимоги задовольняються судом як законні та обґрунтовані. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн, розмір яких підтверджений платіжною інструкцією від 15.02.2024 №20954.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3028,00 грн судового збору в межах мінімально встановленого розміру.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Стелла" (код за ЄДРПОУ 38257743; вул. Матюшенка, буд. 60, с. Волокитине, Конотопський р-н, Сумська обл., 41510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (код за ЄДРПОУ 32010004; вул. Каштанова, буд. 54, м. Кагарлик, Кагарлицький р-н, Київська обл., 09200) 1,00 грн (одну грн 00 коп.) основного боргу, 6586,01 грн (шість тисяч п`ятсот вісімдесят шість грн 01 коп.) інфляційних збитків, 2263,83 грн 3% річних (дві тисячі двісті шістдесят три грн 83 коп.) 3% річних, 27142,03 грн (двадцять сім тисяч сто сорок дві грн 03 коп.) пені, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 108864,60 грн (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн 60 коп.) заборгованості за поставлений товар.

4. В іншому відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2024.

Суддя В.Л. Котельницька