Рішення

від 16.05.2024 по справі 925/1528/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м.Черкаси Справа № 925/1528/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого: судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів

1) Міністерства соціальної політики України, м.Київ, вул.Еспланадна,8/10,

2) Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Генерала Алмазова,18/9,

до відповідачів:

1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м.Київ, просп.Голосіївський,50,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус", м.Київ, вул.Прахових Сім`ї,58/10

за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів:

- Національна соціальна сервісна служба України (м.Київ, вул.Еспланадна,8/10, код ЄДРПОУ43902987);

- Державна служба України у справах дітей (м.Київ, вул.Еспланадна,8/10, код ЄДРПОУ43902987)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна,

за участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: Бутар В.С. - прокурор відділу - за посадою;

від позивача: ФДМУ: Божинський В.В. - самопредставництво - в режимі ВКЗ;

від відповідачів (ЧРВ ФДМУ): Іщенко Р.П. - самопредставництво;

(ТОВ): Крижовий Д.В. - адвокат - за ордером;

від третьої особи: Полігас О.А. - за довіреністю - в режимі ВКЗ;

решта учасників: участі не брали.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства соціальної політики України та Фонду державного майна України до відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" з вимогами:

визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності, соціально-культурного призначення - майнового комплексу "Придніпровський", за результатами електронного аукціону з умовами №SPE00UA-20230608-47561, що укладений 08.08.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" щодо майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", розташованого за адресою: с.Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус" повернути майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", розташований за адресою: с.Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область, державі в особі Фонду державного майна України;

стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (бул.Шевченка,286, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) судовий збір у сумі 5368,00 грн, сплачений за подання позовної заяви.

Причини неприбуття позивача (Мінсоцполітики) в судове засідання не відомі.

В судових засіданнях 13.05 та 16.05.2024:

Прокурор вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Вказує на ухилення позивачів від приведення у відповідність до вимог законодавства спірних відносин та звернення позивачів з позовом в господарський суд (тобто обґрунтовує бездіяльність органів державної влади та необхідність втручання прокуратури для захисту інтересів держави). Вказує на наявні рішення Господарського суду Черкаської області про вилучення спірного майна дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (розташованого за адресою: с.Благодатне (раніше с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області) з власності профсоюзних органів на користь держави та закріплення спірного майна за ФДМУ.

Вказує на чинність наказу ФДМУ про включення в список на приватизацію спірного майна, оскільки самостійне визнання нечинним наказу ФДМУ 2022 року про приватизацію цілісного дитячого оздоровчого комплексу - не є належним способом захисту порушеного права.

Вказує на заборону перепрофілювання об`єктів відпочинку дітей та зменшення їх кількості, в тому числі з урахуванням ведення бойових дій на території України.

Вказує також на заборону нецільового використання спірної земельної ділянки, на якій розташований об`єкт "Придніпровська", оскільки ця земельна ділянка є прибережною захисною смугою річки Дніпро. Разом з цим може змінитися і режим використання гідротехнічної споруди, розташованої на спірній території.

Прокурором подані відповідні письмові обґрунтування вимог.

Позивач-1 (Мінсоцполітики України) свою позицію не висловив, документів на обґрунтування позову не подав. Представника в судове засідання не направив. Вимоги прокурора не підтримав і не заперечив.

Позивач-2 (ФДМУ) вимоги прокурора не підтримав. Вважає свої дії з конкурсного продажу цілісного майнового комплексу ДОК "Придніпровський" правомірними. Вказує на відсутність порушення права, яке збирається захищати прокурор. Дії Фонду не оскаржені. Спірний оздоровчий комплекс "Придніпровський" знаходиться в занедбаному стані вже більше 3 років, тривалий час не використовується за призначенням, потребує значних матеріальних вкладень та реконструкції. Цілісний майновий комплекс "Придніпровський" не внесений в Державний реєстр оздоровчих закладів. ФДМУ наразі не вбачає можливостей для відновлення функціонування оздоровчого комплексу "Придніпровський" та його використання за призначенням, в тому числі і на період військового стану в державі. У Фонду ДМУ були всі підстави виставити спірний майновий комплекс ДОК "Придніпровський" на продаж з публічних торгів. Дії ФДМУ під сумнів не ставляться. Організацію проведення торгів, Протокол торгів лот №SPE00UA-20230608-47561, рішення ФДМУ за результатами торгів (електронного аукціону) ніхто не оспорює. Просить в позові відмовити повністю. Подано письмовий відзив на позов з доказами направлення всім учасникам.

Відповідач-1 (РВ ФДМУ) вимоги заперечив повністю та просить відмовити прокурору в задоволенні позову. Відповідачем-2 перерахована Вказує на збіг в одній особі і позивача (ФДМУ), і відповідача (РВ ФДМУ), що протирічить практиці ВС. Вважає, що прокурор невірно визначив позивача у справі.

Позивач-1 не є стороною договору, не є органом управління спірним майном, не може захищати свої непорушені майнові права в суді.

Прокурор невірно визначився з об`єктом, зі статусом у турбази "Придніпровська", оскільки остання не віднесена до об`єктів оздоровлення дітей і тривалий час не використовується за призначенням з-за занедбаного стану.

Обґрунтовуючи вимоги, прокурор посилається на чч. 4 і 5 ст.15 Закону України "Про оздоровлення дітей", але Верховна Рада України не встановлює заборони приватизації оздоровчого комплексу.

Твердження прокурора про невнесення земельної ділянки турбази "Придніпровська" в земельний кадастр; розміщення турбази в прибережній захисній смузі; відсутність у видах діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" оздоровчої діяльності дитячих оздоровчих закладів - не стосуються предмету спору. Твердження прокурора про перепрофілювання цілісного комплексу "Придніпровська", незаконне використання земельної ділянки - ґрунтуються виключно на припущеннях.

Відповідач-2 (ТОВ) підтримав правову позицію та заперечення відповідача-1, просить в позові відмовити. Вказує на статус добросовісного набувача державного майна з прилюдних торгів. Розрахунок за придбане майно проведений повністю, гроші перераховані в Державний бюджет, майно прийнято за актом приймання-передачі від продавця. Перехід права власності відображено в Державному реєстрі майнових прав. Відповідач-2 тривалий час не може скористатися результатами торгів, оскільки втягнутий в судову тяжбу.

Третя особа-1 (сервісна служба) вимоги прокурора підтримала та просить позов задовольнити з мотивів недопущення зменшення кількості дитячих оздоровчих закладів в Україні.

Третя особа-2 (служба у справах дітей) вимоги прокурора підтримала письмово.

За результатами судового розгляду оголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Спірним об`єктом у справі за позовом заступника керівника прокуратури Черкаської обласної прокуратури є цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу (ДОК) "Придніпровський", розташований в адміністративних межах с. Благодатне (раніше с. Чапаєвка) Золотоніського району Черкаської області, що розміщений за межами населеного пункту. Земельні ділянки під ДОК зараховані до земель запасу Чапаєвської (наразі - Благодатнівської) сільської ради. З них - 7,147 га - лісові площі, забудовані землі; 0,938 га - гідроспоруди.

Опис об`єкта:

Цілісний майновий комплекс ДОК "Придніпровський" складається з: - будинки 2-х поверхові, спальні корпуси 40-44; - будинок 2-х поверховий, спальний корпус 45 - двоповерховий дерев`яний будинок; - 2-х поверховий спальний корпус на 110 місць (літ.АЗ) - двоповерховий цегляний будинок з цокольним поверхом; - будинок контори (літ.Л) - одноповерхова цегляна будівля; - будівля овочесховища (літ.О) - одноповерхова цегляна будівля; - будинок господарського корпусу (літ.У) - одноповерхова цегляна будівля; - будинок цегляний (літ.Ф) - одноповерховий будинок з силікатної цегли з азбестоцементною покрівлею; - їдальня (літ.Б) - одноповерховий цегляний будинок; - будинок буфету (літ.Н) - одноповерховий будинок комбінованої конструкції; - санітарний блок (літ.25В) - одноповерхова цегляна будівля; - будівля душової (літ.Т) - одноповерхова цегляна будівля зблокована з будівлею госпкорпусу; - насосна (літ.2Ж) - кругла одноповерхова цегляна будівля з бетонним ганком; - кінотеатр (К-1) - будівля з силікатної цегли; - будинок цегляний (б/н) - одноповерховий будинок з силікатної цегли з азбестоцементною покрівлею; - павільйон (літ.3); - свердловина (I, II); - резервуар III; резервуар IV - зруйнований; - каналізація; - очисні споруди - за межами території знаходяться каналізаційні очисні споруди.

За позовом прокуратури Черкаської області в інтересах держави до виконкому Чапаєвської сільської ради, ПАТ "Укрпрофтур", ДП "Черкаситурист" ПАТ "Укрпрофтур" Господарським судом Черкаської області у справі №09/5026/1276/2011 визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності, визнано за державою Україна право власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський".

За державою Україна право власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" зареєстровано 12.12.2012 (в особі Фонду державного майна України) - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний №38542259 (повторний витяг №36674040) (том 1 а.с.32).

Згідно з розпорядженням КМУ від 20.05.2022 №402-р суб`єктом (органом) управління вказаного майнового комплексу визначено Фонд державного майна України для подальшої приватизації чи передачі майна в оренду.

Статус земельної ділянки під ДОК та режим її використання:

ДОК "Придніпровський" розміщений на 2 земельних ділянках загальною площею 88170 кв.м, кадастровий номер не присвоєно.

За позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ФДМУ до Золотоніської РДА, ДП "Черкаситурист" ПАТ" Укрпрофтур" Господарським судом Черкаської області 11.11.2013 у справі №925/1459/13 визнано недійним розпорядження голови Золотоніської РДА від 21.07.1998 №215 "Про підтвердження права постійного користування земельними ділянками площею 8,817 га Черкаським ДП "Черкаситурист" ПАТ "Укрпрофтур" під розміщення майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", скасовано Державний акт на право постійного користування землею, зобов`язано ДП "Черкаситурист" повернути Фонду державного майна України вказану земельну ділянку.

На виконання рішення суду Золотоніською РДА видано розпорядження №97 від 23.04.2014 "Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації №215 від 21.07.1998".

Відповідно до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форми 6-зем) земельні ділянки відносяться до земель рекреаційного призначення, за угіддями - забудовані землі, що використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, у тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток. Зазначена територія ДОК складається із 2 земельних ділянок площею 7,879 га та площею 0,9380 га (землі запасу Чапаєвської сільської ради (перейменована у Благодатнівську сільську раду)), з них лісів 7,147 га; забудовані землі, з них громадська забудова 0,732 га; гідроспоруд - 0,938 га.

За даними Черкаського управління захисних масивів Дніпровського водосховища вищевказана земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги скидного каналу, який має прямий гідрологічний вплив на Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро. Останнє є водним об`єктом загальнодержавного значення та комплексного використання для потреб енергетики, водного транспорту, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації, на яке розповсюджується дія ст.13 Водного кодексу України. Відповідно у даному випадку застосовується загальна вимога норм Водного та Земельного кодексів України - ширина прибережної захисної смуги повинна бути не менше 100 м від урізу нормального підпірного рівня 81,00 мБС.

Дії державного органу по приватизації ДОК.

Майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" включено до переліку об`єктів соціально-культурного призначення, що підлягають приватизації в 2023 році - наказ ФДМУ від 04.01.2022 №1 (том 1 а.с.257) в редакції наказу №140 від 27.01.2023). Балансоутримувачем майна визначено ДП "Управління справами Фонду державного майна України" (том 1 а.с.33). Орган приватизації - Регіональне відділення ФДМУ по Київській, Черкаській, Чернігівській областях.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII (зі змінами), на виконання наказу ФДМУ від 06.12.2022 №1509 "Про внесення змін до наказ ФДМУ від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (том 1 а.с.261-263) наказом Регіонального відділення від 06.01.2023 №0015-О прийнято рішення про приватизацію об`єкта ДОК "Придніпровський" шляхом продажу на аукціоні (Приватизація державного майна майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" визначена Фондом державного майна України через викуп на прилюдних торгах) (том 1 а.с.34).

Аукціонна комісія (том 1 а.с.31) розробляє умови продажу майна державної власності, що затверджуються органом приватизації - ч.4 ст.15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Відповідно до цієї ж норми Закону об`єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності, а ті, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані - можуть бути перепрофільовані (лист ФДМУ від 24.01.2023 №46-21-8717, том 1 а.с.38-39).

Об`єкт приватизації ДОК "Придніпровський" більше трьох років не функціонує за призначенням. Частина будівель перебуває в аварійному стані, в тому числі внаслідок пожежі, що сталася 20.05.2022 (акт про пожежу 20.05.2022 - знищено лісову підстилку на площі 0,7 га, знищено 15 дерев`яних будинків літнього типу для відпочинку) (том 1 а.с.35-36).

Стартова ціна продажу визначена балансовою вартістю комплексу -2633098 грн (том 1 а.с.37, довідка ДП "Управління справами ФДМУ"). Пізніше стартова ціна продажу знижена до 2631176,53 грн станом на 30.04.2023 (том 1 а.с.30-31, а.с.46-47, а.с.48).

РВ ФДМУ наказом №0208-О від 05.06.2023 (том 1 а.с.50-65) затвердив протокол №2 засідання аукціонної комісії з продажу об`єкт малої приватизації ДОК "Придніпровський".

Умовами приватизації ДОК "Придніпровський" з урахуванням стану майна та тривалого його невикористання передбачено можливість перепрофілювання дитячого оздоровчого табору протягом 5 років з моменту набуття покупцем права власності на об`єкт.

Протокол про результати електронного аукціону №SPE00UA-20230608-47561 затверджено наказом РВ ФДМУ від 14.07.2023 №0271-О (том 1 а.с.259-260). Переможцем торгів визнане Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус".

08.08.2023 за результатами проведених відкритих торгів (у формі електронного аукціону) №SPE00UA-20230608-47561 між РВ ФДМУ та переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об`єкта соціально-культурного призначення - майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (том 1 а.с.72-77).

В договорі зроблено застереження про розміщення об`єкту продажу на земельній ділянці загальною площею 8,817 га, яка не внесена в земельний кадастр, кадастровий номер ділянці не присвоювався. Земельна ділянка не є об`єктом продажу і питання землекористування покупець вирішує самостійно, після переходу до нього права власності на цілісний комплекс (п.1.2 договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі об`єкта малої приватизації державної власності соціально-культурного призначення - майнового комплексу ДОК "Придніпровський" (Черкаська область, Золотоніський район, с.Благодатне) від 08.08.2023 об`єкт передано покупцеві. Заяв про недоліки та претензій щодо стану майна не висловлено (том 1 а.с.78-79).

Регіональним відділенням ФДМУ прийнято рішення про завершення приватизації ДОК "Придніпровський" (наказ від 11.08.2023 №0316-О, том 1 а.с.66-67).

За результатами аукціону забезпечено надходження до державного бюджету суми 17881200 грн (з ПДВ) (том 1 а.с.47).

При прийнятті рішення судом у даній справі суд враховує відсутність доказів звернення позивачів до прокуратури за захистом порушеного права чи господарського інтересу та відсутність такого реагування прокурора на звернення.

Натомість не погоджуючись з прийнятим рішенням ФДМУ на приватизацію ДОК "Придніпровський" та продаж його на умовах відкритого аукціону, прокурор вказує на недотримання Фондом державного майна України державної політики у сфері оздоровлення дітей та збереження і розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів, особливо в умовах воєнного стану. Реорганізація або ліквідація закладів оздоровлення може відбуватися виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.

Прокурор також звертає увагу на недотримання продавцем майна вимог ст.377 Цивільного кодексу України щодо істотної умови договору купівлі-продажу об`єкта - перехід права на земельну ділянку з одночасним переходом прав на об`єкт від попереднього власника - як порушення принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, що на ній розташовані.

Рішення державного органу (ФДМУ) від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)" (том 1 а.с.257) - як акт індивідуальної дії про приватизацію спірного дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровське", що вичерпав свою дію внаслідок укладання договору купівлі-продажу майна - чинне та не поставлене під сумнів ніким з учасників спору. Прокурор вважає, що це рішення вже вичерпало свою дію шляхом оприлюднення та не потребує визнання його недійсним (нечинним) оскільки такий позов не є належним способом захисту порушеного права. Прокурор посилається на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20. Проте прокурор не враховує, що у справі №483/448/20 суд розглянув спір стосовно права оренди земельної ділянки, що не є тотожним з відчуженням цілісного майнового комплексу ДОК "Придніпровський".

Чинність електронного аукціону з умовами №SPE00UA-20230608-47561 з продажу дитячого табору "Придніпровський" не поставлене під сумнів ніким з учасників спору.

Волевиявлення кожного з учасників на приватизацію спірного дитячого оздоровчого табору "Придніпровський":

На думку прокурора здійснення відчуження цілісного майнового комплексу ДОК "Придніпровський" - без збереження профілю діяльності дитячого комплексу, порушенні інтересів дитини, встановлене та гарантоване Конвенцією ООН про права дитини, порушення державним органом процедури відчуження майнового комплексу "Придніпровський" - стали причиною звернення прокурора в господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України, ФДМУ - про визнання недійним договору та повернення спірного майна на користь держави в особі ФДМУ як спосіб відновлення порушеного права.

Перший позивач (Мінсоцполітики України) свою позицію щодо позову та вимог прокурора не висловив. Про ймовірне порушення прав при відчуженні цілісного майнового комплексу ДОК "Придніпровський" не заявив.

Другий позивач ФДМУ вимоги заперечив та позицію прокурора не підтримав. Вказує на відсутність порушеного права та порушень інтересів держави. Вказує на надходження коштів в державний бюджет внаслідок відчуження ДОК "Придніпровський".

Відповідачі, кожен окремо, вимоги позову заперечили. Просять в позові прокурору відмовити.

Треті особи вимоги прокурора підтримали з мотивів зменшення кількості дитячих оздоровчих та культурних закладів на території України. Самостійних вимог не предмет спору третіми особами не заявлено.

Інших доказів не подано.

Заслухавши доводи прокурора, оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Щодо статусу прокурора та учасників в господарському процесі.

Згідно із вимогами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4, ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Визначені прокурором Позивачі у справі - кожен окремо - є центральним органом державної виконавчої влади, самостійними юридичними особами за Законом, з визначенням видів діяльності та внесенням відповідних реєстраційних даних в ЄДРПОУ і можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - приписи ст.19 Конституції України.

А) Діяльність Міністерства соціального захисту України у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, збереження і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку регламентована:

Конституцією України - як норма прямої дії;

Положенням про Міністерство соціальної політики України, затверджене постановою КМУ від 17.06.2015 №423:

…1. Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів праці, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України в частині організації виплати їм до Дня Незалежності України разової грошової виплати, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги) та за дотриманням прав дітей, а також забезпечує формування та реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в частині забезпечення відповідності законодавству рішень уповноваженого органу управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління), державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, у сфері гуманітарної допомоги...

Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" від 04.09.2008 №375;

Постановою Верховної Ради України №1137-VI від 17.03.2009 про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання дитячих оздоровчих закладів

Постановою КМУ від 26.06.2019 №580 про Порядок ведення Державного реєстру майнових об`єктів оздоровлення та відпочинку дітей

Б) Діяльність Фонду державного майна України як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності регламентована:

Конституцією України - як норма прямої дії;

Закон України "Про Фонд державного майна України";

Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" №2269-VIII;

Відповідачі та Сторони за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (том 1 а.с.72-77) є суб`єктами господарювання на ринку послуг на території України, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

РВ ФДМУ є підрозділом державного органу та може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше (приписи ст.19 Конституції України).

Треті особи - Національна соціальна сервісна служба України (м.Київ, вул.Еспланадна,8/10, код ЄДРПОУ 43902987) та Державна служба України у справах дітей (м.Київ, вул.Еспланадна,8/10, код ЄДРПОУ 43902987 (новосформований державний орган)) безпосередньо реалізують державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до вимог постанови КМУ від 26.08.2020 №783, а рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Місце проведення господарської діяльності сторін та учасників відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Прокурор звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі позивачів:

1) Міністерства соціальної політики України, м.Київ, вул.Еспланадна,8/10,

2) Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Генерала Алмазова,18/9,

до відповідачів:

1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м.Київ, просп.Голосіївський,50,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус", м.Київ, вул.Прахових Сім`ї,58/10

та визначився, що предметом спору у цій справі є вимоги про: визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності, соціально-культурного призначення - майнового комплексу "Придніпровський", за результатами електронного аукціону з умовами №SPE00UA-20230608-47561, що укладений 08.08.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" щодо майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", розташованого за адресою: с.Благодатне Золотоніського району Черкаської області;

зобов`язання ТОВ "Лютурус" повернути майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", розташований за адресою: с.Благодатне (раніше Чапаєвка) Золотоніського району Черкаської області - державі в особі Фонду державного майна України.

Прокурор вважає даний випадок виключним, що порушує інтереси держави, потребує втручання для збереження та розвитку мереж дитячих закладів оздоровлення, особливо в період неспровокованої військової агресії російської федерації, масового пошкодження та руйнування дитячих оздоровчих закладів внаслідок бойових дій та бомбардувань.

Прокурор звертає увагу на відсутність у зареєстрованих видах діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" таких видів як діяльність оздоровчих закладів, дитячих таборів тощо, що призведе перепрофілювання закладу оздоровлення, утруднить доступ дітей до відпочинку та ускладнить їх оздоровлення, оскільки ФДМУ в умовах аукціону на відчуження ДОК "Придніпровський" не встановив обов`язок для покупця зберегти профіль діяльності дитячої здравниці. Прокурор зазначає, що така бездіяльність ФДМУ дискредитує державу Україна як гаранта прав дітей.

У свою чергу, укладання договору РВ ФДМУ без застереження збереження профілю дитячого оздоровчого закладу - на думку прокурора - є порушенням інтересу держави на збереження та розширення мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Невжиття компетентними органами державної влади заходів для виправлення ситуації з продажем цілісного комплексу ДОК "Придніпровський" прокурор розцінює як бездіяльність державних органів та підставу для звернення в господарський суд за місцем знаходження спірного майна.

Статус спірної земельної ділянки під комплексом ДОК:

Прокурор стверджує про принцип єдності юридичної цілісності земельної ділянки та майна, що на ній розташоване, відповідно до вимог ст.377 Цивільного кодексу України.

Згідно договору купівлі-продажу від 08.08.2023 спірне майно розташоване на ділянці 8,817 га. Кадастровий номер ділянки відсутній. Права на ділянку до покупців не перейшли.

Суд враховує, що спірна земельна ділянка є сформованою, оскільки на земельну ділянку 8,817 га у 1998 році виготовлена технічна документація з інвентаризації земель (том 1 а.с.177-180); за розпорядженням голови Золотоніської РДА №215 від 21.07.1998 підтверджено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,817 га Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" (туристичний комплекс "Придніпровська") (том 1 а.с.168); на спірну земельну ділянку був виданий Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ЧР №000048 (том 1 а.с.170-174), скасований за рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/1459/13 від 11.11.2013. Земельна ділянка 8,817 га передана до земель запасу Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (том 1 а.с.164 зворот-165); за розпорядженням №97 від 23.05.2014 голови Золотоніської РДА скасовано розпорядження Золотоніської РДА №215 від 21.07.1998 (том 1 а.с.169).

За повідомленням ДЗК від 30.10.2023 №10-23-0.2-6477/2-23 (том 1 а.с.164) спірні земельні ділянки площею 8,817 га є сформованими, відносяться до земель рекреаційного призначення, за угіддями - забудовані землі, що використовуються для відпочинку. Кадастровий номер земельним ділянкам не присвоєний.

Статус спірного майна: дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський". Право власності на майно ДОК "Придніпровський" визнано за державою Україна - на момент оголошення ФДМУ та проведення публічних торгів у формі електронного аукціону, та під сумнів не ставиться. З моменту підписання договору купівлі-продажу 08.08.2023 та Акту прийняття майна від 08.08.2023 право власності на спірне майно перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус", про що вчинено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №51289391 (том 1 а.с.184-185).

Судові рішення з приводу майна турбаза "Придніпровська":

у справі №925/1459/13 від 11.11.2013 (том 1 а.с.162-165) Господарського суду Черкаської області. Визнано недійним розпорядження Золотоніської РДА №215 від 21.07.1998 "Про підтвердження права постійного користування земельними ділянками загальною площею 8,817 га Черкаським обласним дочірнім підприємством "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур", на якій розміщений дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", що знаходиться в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради;

скасовано Державний акт серії ІІ-ЧР №000048 на право постійного користування землею, що розташована в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, загальною площею 8,817 га, нормативна грошова оцінка якої складає 133369,50 грн, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №60 від 04.02.1999 та виданий Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур";

Зобов`язано ДП "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур" повернути державі в особі ФДМУ земельну ділянку загальною площею 8,817 га під розміщення туристичного комплексу "Придніпровський" в адмінмежах Чапаєвської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої складає 133369,50 грн.

Наказ у справі про зобов`язання повернути у власність держави земельну ділянку площею 8,817 га під розміщення туристичного комплексу "Придніпровський" в адмінмежах Чапаєвської сільської ради повернуто заявнику. Виконавче провадження закінчено з мотивів неможливості виконати рішення без участі боржника (том 1 а.с.126).

- у справі господарського суду Черкаської області №09/5026/1276/2011 від 15.07.2011 (том 1 а.с.101-114). Визнано незаконним та скасовано Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський" с. Чапаєвка від 17.09.2001, видане Чапаєвською сільською радою на підставі рішення виконкому Чапаєвської сільської ради від 13.09.2001 №99 Українському ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" м.Київ.

Визнано за державою Україна в особі ФДМУ (м. Київ) право власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", с.Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області.

Застосування судом норм права до спірних відносин:

Відповідно до норм Цивільного кодексу України:

ст.11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. 1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події;

ст.13. Межі здійснення цивільних прав. 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. 4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. 6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

ст.203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

ст.215. Недійсність правочину. 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

ст.656. Предмет договору купівлі-продажу. 1. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом. 2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. 3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. 4. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. 5. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Набуття права власності на майно (гл.24 Цивільного кодексу України):

ст.328. Підстави набуття права власності. 1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

{Частина друга статті 328 в редакції Закону №263-IX від 31.10.2019}

Ст. 334. Момент набуття права власності за договором. 1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. 3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з момент набрання законної сили рішенням суду про визнання договору , не посвідченого нотаріально, дійсним. 4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. {Частина четверта статті 334 в редакції Закону №1878-VI від 11.02.2010}

Ст.345. Набуття права власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. 1. Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. {Частину першу статті 345 доповнено абзацом другим згідно із Законом №2269-VIII від 18.01.2018}

2. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Ст.377. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній {Назва статті 377 в редакції Закону №1720-IX від 08.09.2021}

1. До особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта. {Стаття 377 в редакції Закону №1702-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом №2269-VIII від 18.01.2018; в редакції Закону №1174-IX від 02.02.2021; частина перша статті 377 в редакції Закону №1720-IX від 08.09.2021}

Суд враховує положення розділу Цивільного кодексу України стосовно укладання договору (Глава 53):

ст.638. Укладення договору. 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;

ст.650-1. Запевнення щодо договору. 1. Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. 2. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором.

Щодо відносин купівлі-продажу ДОК "Придніпровський" за договором від 08.08.2023:

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору купівлі - продажу від 08.08.2023.

Предметом укладеного між сторонами договору від 08.08.2023 є передача продавцем за плату у власність покупця цілісного майнового комплексу ДОК "Придніпровський" - за результатами проведеного електронного аукціону.

Предмет договору та відносини продавця та покупця охоплюються положеннями гл.54 Цивільного кодексу України. Сторонами дотримана вимога нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Договір від 08.08.2023 не заперечений сторонами договору, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Щодо недійсності правочину:

Прокурор в позовній заяві (том 1 а.с.10) вказує загальні норми та підстави недійсності правочину, посилаючись на частини 1-3, 5, 6 та ст.203 Цивільного кодексу України. обмежившись загальним посиланням на суперечність укладеного договору (том 1 а.с.72-77) актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Прокурор не доводить належними та допустимими доказами суперечність укладеного договору купівлі-продажу ДОК "Придніпровський" від 08.08.2023 (том 1 а.с.72-77), порушення інтересів держави, суспільства, моральних норм. Спірний об`єкт ДОК "Придніпровський" не включений до переліку дитячих оздоровчих об`єктів та не мав заборони на відчуження (приватизацію). Об`єкт (ДОК) відчужено уповноваженим державним органом у приватну власність і повноваження продавця не поставлені під сумнів. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України). Прокурором не спростовано надходження коштів в державний бюджет від продажу з аукціону ДОК "Придніпровський". Прокурором не доведено використання комплексу за призначенням на момент оголошенні про проведення аукціону з продажу ДОК, оздоровлення дітей в таборі в період укладання договору на відчуження ДОК "Придніпровський". Натомість прокурором не спростовано незадовільний стан спірного об`єкту на момент його відчуження, часткове знищення майна ДОК в результаті пожежі в 2022 році, необхідність вкладення значних коштів в відновлення комплексу та його функціонування за призначенням, відсутність фінансування відповідними органами влади, відсутність кошторисів в державних органів та установ на утримання ДОК "Придніпровський" (Мінсоцполітики, Національна сервісна служба, Державна служба захисту дітей).

Суд враховує рекомендаційний характер постанови Верховної Ради України від 17.03.2009 №1137-VI "Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо)" та відсутність прямої заборони на відчуження/приватизацію оздоровчих комплексів.

Суд також враховує, що позивачі не підтримали вимог прокурора.

Суд враховує, що позивач-1 (Мінсоцполітики) не є органом управління спірним майном ДОК "Придніпровський", тому відчуження ДОК на електронному аукціоні в приватну власність не порушує право позивача-1.

Суд при прийнятті рішення враховує мотивовані заперечення відповідачів проти позову (том 1 а.с.236-272 - РВ ФДМУ; том 2 а.с.9-18).

Суд враховує правову позицію відповідача-2, що визнання недійсним договору купівлі-продажу, що відбувся, не може розцінюватися як санкція (покарання) щодо однієї сторони договору (ТОВ "Лютурус"), оскільки прокурор не пропонує застосовувати двосторонню реституцію та приведення сторін в первісне становище, в тому числі відшкодування з Державного бюджету відповідачеві понесених ним витрат за придбання ДОК "Придніпровський".

Одночасно відповідач-2 звертає увагу сторін, що не може бути порушенням інтересів держави (спричинення збитків) придбання ДОК "Придніпровський" за 17881200 грн, при стартовій ціні 2631176,53 грн.

Щодо порушення сторонами договору приписів та вимог ст.377 Цивільного кодексу України:

На думку прокурора, при відчуженні майна/переході права на нерухоме майно одночасно має вирішуватись питання переходу права власності/користування земельною ділянкою, на якій розташоване відчужуване нерухоме майно.

Стаття 377 Цивільного кодексу України. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній {Назва статті 377 в редакції Закону №1720-IX від 08.09.2021}

1. До особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Однак прокурор не враховує, що норма ст.377 Цивільного кодексу України є загально нормою матеріального права відносно спеціальної норми - ст.120 Земельного кодексу України:

Стаття 120 Земельного кодексу України. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об`єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній. {Назва статті 120 в редакції Закону №2518-IX від 15.08.2022}

1. У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

2. У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

При вчиненні правочину, який передбачає перехід права власності на частку у праві спільної власності на такий об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

3. У разі набуття державою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності, розміщений на земельній ділянці комунальної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить до держави без зміни її цільового призначення. У разі якщо у власності територіальної громади перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до держави переходить право власності на таку частку. Вимоги цього абзацу не поширюються на земельні ділянки комунальної власності, які відповідно до закону не можуть передаватися у державну власність.

У разі набуття територіальною громадою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності іншої територіальної громади, розміщений на земельній ділянці комунальної власності такої іншої територіальної громади, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить до територіальної громади, яка набуває у власність відповідний об`єкт, без зміни її цільового призначення. У разі якщо у власності територіальної громади перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до територіальної громади, яка набуває у власність відповідний об`єкт, переходить право власності на таку частку.

У випадках, визначених абзацами першим - другим цієї частини, рішення відповідних органів про передачу об`єкта нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкта незавершеного будівництва до державної, комунальної власності мають передбачати передачу права власності на земельну ділянку, на якій розміщений відповідний об`єкт, із зазначенням її кадастрового номера.

У разі набуття територіальною громадою права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва державної власності, розміщений на земельній ділянці державної власності, орган місцевого самоврядування зобов`язаний протягом 30 днів звернутися до відповідного органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, з клопотанням про передачу земельної ділянки у комунальну власність у порядку, передбаченому статтею 117 цього Кодексу. Орган виконавчої влади зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання передати її у комунальну власність. У разі якщо у власності держави перебувала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, у власність територіальної громади передається така частка. Вимоги цього абзацу не поширюються на земельні ділянки державної власності, які відповідно до закону не можуть передаватися у комунальну власність.

4. У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

5. У разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва державної власності, що розміщений на земельній ділянці державної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб`єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, крім випадків, коли на земельній ділянці розміщені інші об`єкти нерухомого майна.

У разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва комунальної власності, який розміщений на земельній ділянці комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб`єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт, крім випадків, коли на земельній ділянці розміщені інші об`єкти нерухомого майна.

У разі якщо на земельній ділянці державної, комунальної власності, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право оперативного управління, господарського відання на який переходить від однієї особи до іншої, розміщений інший об`єкт нерухомого майна, набувач права оперативного управління, господарського відання має право вимагати від органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, а також попереднього землекористувача поділу земельної ділянки із виділенням частини земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт і яка необхідна для його обслуговування, в окрему земельну ділянку та передачі її йому у постійне користування (крім випадків, коли набувач права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт не може набувати земельну ділянку у постійне користування).

У разі набуття на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору права господарського відання щодо об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, який є об`єктом, речові права на який не підлягають державній реєстрації, або такий об`єкт розміщений на землях комунальної власності або земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні попереднього суб`єкта права господарського відання, набувач права господарського відання зобов`язаний протягом 30 днів звернутися до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у постійне користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у порядку, передбаченому статтею 123 цього Кодексу. Відповідний орган зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва (у разі якщо земельна ділянка перебувала у постійному користуванні), та передати її у постійне користування набувачу права господарського відання, а у разі якщо земельна ділянка перебуває у комунальній власності - передати її у державну власність. Пропущення зазначеного строку подання клопотання не може бути підставою для відмови набувачу права господарського відання у передачі йому у постійне користування земельної ділянки, на якій розміщений відповідний об`єкт.

6. У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого

майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, якщо такий об`єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов`язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об`єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача.

Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

7. У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

8. Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт.

Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

9. Вимоги частин першої, другої, четвертої, шостої - восьмої цієї статті поширюються на випадки переходу спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва від одного суб`єкта такого права до іншого.{Частину дев`яту статті 120 доповнено новим абзацом першим згідно із Законом №2518-IX від 15.08.2022}

Вимоги частин першої, другої, четвертої, шостої - восьмої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника) об`єкта нерухомого майна (жилого будинку, іншої будівлі або споруди), об`єкта незавершеного будівництва.

10. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), розміщений на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 цього Кодексу (крім випадків, якщо формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).

11. Якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

12. У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, особою, яка не може мати таку земельну ділянку у власності, така особа має право вимагати передання їй власником земельної ділянки відповідної земельної ділянки на праві оренди або суперфіцію на умовах, визначених набувачем права власності на такий об`єкт. У такому разі орендар або суперфіціарій зобов`язаний відшкодовувати власнику земельної ділянки плату за землю, яку відповідно до закону зобов`язаний сплачувати її власник.

13. У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об`єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об`єкт.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу права власності на відповідний об`єкт у передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

14. У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об`єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.

У разі недосягнення згоди сторонами щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою, такий порядок користування визначається судом.

15. У разі набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об`єкт незавершеного будівництва у порядку, визначеному законом.

16. Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї). {Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом №997-V від 27.04.2007; в редакції Закону №1702-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами №2269-VIII від 18.01.2018, №1657-IX від 15.07.2021; в редакції Законів №1174-IX від 02.02.2021, №1720-IX від 08.09.2021}

Тому сторони у спірному договорі купівлі-продажу майнового комплексу ДОК "Придніпровський" від 08.08.2023 особливо зазначили, що покупець самостійно вирішує питання оформлення земельної ділянки під ДОК "Придніпровський" з власником землі (п.1.2. договору, том 1 а.с.73).

Суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою визнання спірного договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу недійсним з мотивів відсутності відведення земельної ділянки під розміщення ДОК "Придніпровський" та відсутність кадастрового номеру ділянки, а вимоги прокурора не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Щодо спроби прокурора поєднати позивача та відповідача в одній особі:

Прокурор визначив в якості позивача ФДМУ, сформувавши вимоги до відповідача - РВ ФДМУ шляхом визнання договору купівлі-продажу від 08.08.2023 (том 1 а.с.72-76) недійсним та витребування майна на користь позивача (ФДМУ) - після виконання спірного договору купівлі-продажу, передачі майна набувачеві та отримання від покупця коштів Державним бюджетом України за результатами відчуження майна ДОК "Придніпровський", що містить в діях прокурора ознаки зловживання правом та спонукання позивачів до суперечливої поведінки державного органу на приватизаційному ринку України, що є неприпустимим - приписи ст.13 Цивільного кодексу України.

Одночасно суд враховує намір прокурора поєднати позивача-2 і відповідача-1 в одній особі (ФДМУ та РВ ФДМУ), що нівелює суть спору та заперечує порушення права позивача у спірних відносинах, та пропонує повернути спірний майновий комплекс позивачеві - Фонду державного майна України, про що відсутній спір на момент звернення прокурора з позовом в суд.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).

Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі №911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

При прийнятті рішення Суд враховує, що позивач-1 (Міністерство соціальної політики України) взагалі не відреагував на позов, вимоги, волевиявлення управненого органу ФДМУ на відчуження майна державної власності з прилюдних торгів за плату.

Суд враховує категоричне не підтримання позивачем-2 вимог прокурора. Позивач-2 (ФДМУ) вважає свої дії по відчуженню державного майна за плату правомірними, набуття добросовісним покупцем права власності на спірне майно правомірним та підставним, отримання коштів державою за відчуження занедбаного майна - правомірним і інше не доведено прокурором в належний спосіб. Призначення та проведення торгів з продажу цілісного комплексу ДОК "Придніпровський" не визнано незаконним (недійсним). Натомість прокурор намагається ревізувати сталі суспільні відносини, конкретні відносини купівлі-продажу нерухомого майна на прилюдних торгах, добросовісність дій покупця та добросовісність набуття ним майна, не поставивши під сумнів дії ФДМУ при підготовці спірного об`єкту ДОК "Придніпровський" до продажу, організації та проведення публічних торгів у формі електронного аукціону.

Прокурор не доводить, яке право кожного з учасників порушено, ким саме і яка мета даного позову. Також не наводить докази належного утримання майна дитячого табору "Придніпровський" до аукціону, докази перепрофілювання майна після аукціону. Прокурор не надав результатів розслідування причин пожежі в оздоровчому таборі в травні 2022.

Прокурор не спростував приналежність земельної ділянки дитячого табору ДОК "Придніпровський", не спростовані проведені фінансові розрахунки за придбаний дитячий табір "Придніпровський", не подано пропозиції по поверненню коштів за майно (ймовірна реституція).

Наміри покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус" перепрофілювати дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський" прокурором при зверненні з позовом в господарський суд та у судових засіданнях ґрунтуються лише на припущеннях.

За вказаних обставин суд вважає, що прокурором використано неналежний спосіб захисту права за відсутності порушеного такого права, що не передбачено приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, прокурор намагається ревізувати сталі суспільні відносини з публічного відчуження майна державної власності без доведення порушення інтересів держави, тому прокурору в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмову в задоволенні позову судові витрати покладаються на прокурора та не стягуються.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів:

1) Міністерства соціальної політики України, м.Київ, вул.Еспланадна,8/10,

2) Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Генерала Алмазова,18/9,

до відповідачів:

1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м.Київ, просп.Голосіївський,50,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лютурус", м.Київ, вул.Прахових Сім`ї,58/10

за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів:

- Національна соціальна сервісна служба України (м.Київ, вул.Еспланадна,8/10, код ЄДРПОУ43902987);

- Державна служба України у справах дітей (м.Київ, вул.Еспланадна,8/10, код ЄДРПОУ43902987)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності, соціально-культурного призначення - майнового комплексу "Придніпровський", за результатами електронного аукціону з умовами №SPE00UA-20230608-47561, укладений 08.08.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і Товариством з обмеженою відповідальністю "Лютурус" щодо майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", розташованого за адресою: с.Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область;

про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Лютурус" повернути майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський, розташований за адресою: с.Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область, державі в особі Фонду державного майна України - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 28.05.2024.

Суддя Г.М.Скиба