УХВАЛА
27 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/1870/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Баранця О.М., Вронської Г.О.,
розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Донецької області
(суддя - Кротінова О.В.)
від 20.06.2023
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя Стойка О.В., судді - Істоміна О.А., Попков Д.О.)
від 19.02.2024
за позовом Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України
до: 1) Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Орбіта"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору №15-2020 від 04.03.2020 на суму 250 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. У жовтні 2020 року керівник Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба) з позовом до Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області (далі - Відділ культури) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія "Орбіта" (далі - Товариство) про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору № 15-2020 від 04.03.2020 на суму 250 000,00 грн.
2. Позов обґрунтований тим, що Відділ культури в порушення статей 2, 35 Закону України "Про публічні закупівлі" провів переговорну процедуру закупівлі (№UA-2020-02-21-002278-b) без встановлених законом підстав, за результатами якої 04.03.2020 між Відділом культури та Товариством було укладено договір № 15-2020 про телевізійні послуги на суму 250 000, 00 грн.
3. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
4. Після нового розгляду справи рішенням Господарського суду Донецької області від 20.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.
5. Рішення суду мотивовано таким:
- рішення Відділу культури щодо застосування переговорної процедури суперечить приписам статей 2, 35 Законом України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідачами не доведено відсутність альтернативних постачальників;
- прокурор не довів розмір неефективно використаних бюджетних коштів (Товариство надало послуги; заявники не посилалися на обставини невідповідності кількості, вартості або ж якості виконаних виконавцем робіт; надані послуги частково оплачені), а тому посилання прокуратури на завдання матеріальної шкоди у сумі 250 000, 00 грн є необґрунтованими;
- оспорюваний договір не є нікчемним з підстав, передбачених статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи;
- прокурор не заявляв вимог про відшкодування вартості в частині сплачених бюджетних коштів та не зазначав про необхідність відшкодування державі розміру понесених збитків, а також не довів наявності матеріального вираження порушених матеріальних інтересів держави, а тому обраний прокурором спосіб захисту за встановлених у справі обставин не є ефективним, оскільки не забезпечить реального захисту економічних інтересів держави, порушення яких обґрунтовано укладенням незаконного правочину та завданням шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат;
- підлягає врахуванню висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, що у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 20.06.2023 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднесено на Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Донецької області.
7. 27.03.2024 до Верховного Суду від Прокуратури надійшла касаційна скарга, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
8. 09.04.2024 Товариство подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження.
9. Верховний Суд ухвалою від 15.04.2024 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржникові строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
10. 06.05.2024 скаржник на виконання зазначеної ухвали надіслав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги.
11. 02.05.2024 Товариство подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення на уточнену касаційну скаргу, в яких просить залишити її без розгляду та повернути скаржнику. В обґрунтування зазначає, що у первинній касаційній скарзі не були викладені аргументи касаційного оскарження, які містяться в уточненій касаційній скарзі, а також скаржник посилається на порушення норм процесуального права, а саме статей 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 ГПК України, зазначає про неповне дослідження обставин справи, що вказує на нову підставу касаційного оскарження (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у сукупності з пунктом 1 частини другої статті 310 ГПК України) порівняно з первинною касаційною скаргою, тобто на думку Товариства, наданий Прокурором документ за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги, який поданий поза межами строку передбаченого частиною першою статті 298 ГПК України.
12. Верховний Суд розглянув уточнену редакцію касаційної скарги та заперечення проти відкриття касаційного оскарження вважає, що останні не підлягають задоволенню, оскільки Суд залишивши касаційну скаргу без руху, у даному випадку, надав можливість скаржнику уточнити вимоги та підстави касаційного оскарження.
13. Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень Прокуратура визначає пункт 2 частини другої статті 287 цього Кодексу.
14. Обґрунтовуючи наявність зазначеної підстави касаційного оскарження, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України стосовно належності та ефективності обраного позивачем способу захисту, і вважає, що є необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача; окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
15. Скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 910/2197/18 (пункт 25), від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (пункти 54, 55, 57) та постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункти 79, 118) та зазначає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом, надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до непоґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Скаржник зазначає, що питання реституції чи відшкодування збитків у цій справі не порушувалося та повинно бути окремим об`єктом доказування та судового розгляду, у наведений спосіб відбулася легітимізація допущеного під час проведення відкритих торгів порушення Закону України "Про публічні закупівлі".
16. Прокуратура також посилається на рішення Європейського суду з прав людини та вважає, що суперечлива прецедентна практика щодо тлумачення певних аспектів ефективності способу захисту створюють загальну атмосферу відсутності правової визначеності, що може позбавити заявника справедливого судового розгляду і свідчити про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних прав.
17. Скаржник також зазначає, що не з`ясувавши певні обставини та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 79, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін стосовно питання недійсності правочину саме на час їх виникнення, що мають значення для правильного розгляду справи, однак такі норми процесуального права є універсальними, і у даному випадку випливають із питання застосування положень статей 16, 16, 203, 215 ЦК України щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту, а тому їх порушення не є окремою підставою касаційного оскарження.
18. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
19. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.
20. Відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, пункту 2 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 905/1870/20 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 20.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі № 905/1870/20 на 18 червня 2024 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 12 червня 2024 року.
4. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
5. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
6. Витребувати з Господарського суду Донецької області або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 905/1870/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Г. Вронська
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із використанням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119331555 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні